Постанова

від 26.11.2020 по справі 714/707/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року м. Чернівці

справа № 714/707/20

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Одинака О. О.

суддів Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю.

секретар Чубрей І.І.

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

апеляційна скарга ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 , на ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької області від 5 жовтня 2020 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Акостакіоає О.Т.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.

Позивачка просила:

- визнати договір купівлі-продажу житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , укладений 10 липня 2020 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2145 га, кадастровий номер - 7320781300:01:004:0004, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться в селі Горбова Герцаївського району Чернівецької області, укладений 10 липня 2020 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3278 га, кадастровий номер - 7320781300:04:002:0016, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в селі Горбова Герцаївського району Чернівецької області, укладений 10 липня 2020 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Позов обґрунтовувала тим, що вона у липні 2020 року, у зв`язку з погіршенням стану її здоров`я, похилим віком та відсутністю близьких родичів, за домовленістю з ОСОБА_6 вирішила заповісти належне їй майно на користь його неповнолітнього сина ОСОБА_2

10 липня 2020 року між позивачкою та відповідачем були підписані оскаржувані договори купівлі-продажі.

Вказує, що такі договори були укладені нею під впливом істотної помилки, оскільки вона не розуміла та об`єктивно не могла розуміти зміст та наслідки укладених правочинів, що є підставою для визнання таких договорів недійсними.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 5 жовтня 2020 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними закрито.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивачка на момент відкриття провадження у даній справі померла.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 , просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 , посилається на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не відкривши провадження у даній справі протягом п`яти днів з дня подання до суду позовної заяви.

Правовий висновок Верховного Суду, на який посилається суд першої інстанції в своїй ухвалі, стосується правовідносин, що виникли внаслідок звернення до суду з позовом до померлої особи та містить посилання саме на день звернення позивача із позовом до суду, а не на день відкриття провадження у справі, як помилково трактує суд першої інстанції .

На день звернення із позовом до суду, ОСОБА_1 була живою та володіла процесуальною правосуб`єктністю, своєчасно звернулась за захистом свого порушеного права, та розраховувала на своєчасне відкриття провадження у справі, що дозволило би їй набути процесуального статусу сторони по справі, у випадку виконання судом першої інстанції своїх обов`язків.

Спірні правовідносини допускають правонаступництво, проте у зв`язку із закриттям провадження у даній справі спадкоємцям померлої ОСОБА_1 обмежено доступ до правосуддя.

Узагальнені доводи та заперечень інших учасників справи

Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Встановлено, що в серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними (а.с.1-6).

11 вересня 2020 року Герцаївським районним судом Чернівецької області було відкрито провадження у даній справі.

Згідно довідки Острицької сільської ради Герцаївського району Чернівецької області № 1154 від 29 вересня 2020 року вбачається, що позивачка ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.82).

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Суд закриває провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 ЦПК України, перелік якої є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

За правилом пункту 7 частини 1 статті 225 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Відповідно до аналізу пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України правонаступників у справу можна залучити тільки у разі, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно з частиною 1 статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

У статті 46 ЦПК України передбачено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною 1 статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до частини 1 статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

ЦПК України не містить норм, які б передбачали можливість здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Правило статті 255 ЦПК України є імперативним. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Такий правовий висновок міститься в постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц та у постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 175/1827/18.

Керуючись наведеними вище нормами закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у даній справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 225 ЦПК України у зв`язку із смертю ОСОБА_1 до відкриття провадження у справі та набуття останньою статуту позивача.

Помилковим є аргумент апеляційної скарги про те, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, оскільки наведеними вище нормами закону передбачено, що процесуальне правонаступництво можливе виключно в разі, коли позивач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.

Також апеляційний суд вважає безпідставним аргумент апеляційної скарги про те, що зв`язку із закриттям провадження у даній справі спадкоємцям померлої ОСОБА_1 обмежено доступ до правосуддя, оскільки вказані особи не позбавлені права звернутися із аналогічним позовом до ОСОБА_2 у разі порушення останнім їх прав та інтересів.

Також необґрунтованим є аргумент апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не відкривши провадження у даній справі протягом п`яти днів з дня подання до суду позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 серпня 2020 року Герцаївським районним судом Чернівецької області було направлено на адресу виконавчого комітету Острицької сільської ради Герцаївського району Чернівецької області запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 (а.с.47)

Відповідь Острицької сільської ради Герцаївського району Чернівецької області на вказаний запит надійшов до суду першої інстанції 11 вересня 2020 року (а.с.59).

За таких обставин, суд першої інстанції, відкривши провадження у даній справі 11 вересня 2020 року, діяв правомірно та у відповідності до порядку, передбаченого статтею 187 ЦПК України.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене вище, ухвалу суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись статтями 367 , 368 , 374 , 375 , 381 , 382 ЦПК України , суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької області від 5 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 27 листопада 2020 року.

Головуючий О.О. Одинак

Судді: М.І. Кулянда

Н.Ю. Половінкіна