ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" листопада 2020 р. Справа№ 910/13245/14
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Скрипки І.М.
Тищенко А.І.
секретар судового засідання: Білоус О.О.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 05.11.2020,
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства КМ Техно
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 (повний текст складено 08.12.2017)
у справі №910/13245/14 (головуючий суддя Морозов С.М.)
за позовом Дочірнього підприємство КМ Техно
до Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування
про стягнення 38 602 707,13 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2014 року Дочірнє підприємство КМ Техно (далі, позивач або ДП КМ Техно ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування (далі, відповідач або ПАТ Укргазвидобування ) про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг №УГВ6757/19 12 від 12.12.2012 в розмірі 18 270 918,92 грн. (з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, які прийняті судом (том 2, а.с. 227-229, том 3, а.с. 33-35, 47-49), з яких: 13 187 109,18 грн. - основний борг, 1 340 850,16 грн. - пеня, 391 701,29 грн. - 3% річних та 3 351 258,29 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 надав відповідачу визначені договором послуги, утім відповідач у порушення умов даного Договору свої зобов`язання з оплати наданих послуг належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, що зумовило нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Історія справи, короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва (головуючий суддя Васильченко Т.В., судді Марченко О.В., Ломака В.С.) від 06.04.2015 позовні вимоги ДП КМ Техно задоволено частково та присуджено до стягнення з ПАТ Укргазвидобування на користь ДП КМ Техно 13 187 109 грн. 18 коп. основного боргу, 1 256 682 грн. 65 коп. пені, 391 701 грн. 29 коп. 3% річних, 3 351 258 грн. 29 коп. інфляційних втрат та 72 743 грн. 35 коп. судового збору, в іншій частині позову відмовлено.
Суд першої інстанції, посилаючись на положення статей 525, 526, 530, 901 Цивільного кодексу України, виходив з того, що позивачем доведено факт надання визначених умовами Договору послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг, внаслідок чого суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 13 187 109,18 грн.
Натомість, висновок суду щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення пені ґрунтувався на тому, що позивачем при розрахунку вказаних вимог не враховано приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 у справі №910/13245/14 рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 змінено та присуджено до стягнення з ПАТ Укргазвидобування на користь ДП КМ Техно основний борг в сумі 13 187 109 грн. 18 коп., пеню в сумі 1 243 824 грн. 93 коп., 3 % річних в сумі 391 701 грн. 29 коп., збитки від інфляції в сумі 3 351 258 грн. 29 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 72 691 грн. 92 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Суд встановив, що правильним, враховуючи приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, є нарахування пені у такі періоди: на суму 1 329 299,49 грн. за період з 19.11.2013 по 18.05.2014 включно; на суму 2 042 005,72 грн. за період з 04.03.2014 по 03.09.2014 включно; на суму 9 815 803,97 грн. в строк з 18.03.2014 по 18.09.2014 включно. За уточненим розрахунком колегії суддів розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 243 824,93 грн, відповідно, рішення в цій частині було змінене.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2015 у справі №910/13245/14 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції у своїй постанові від 19.08.2015 зазначив наступне:
- суди попередніх інстанцій не встановили належне виконання позивачем умов Договору щодо надання послуг по кожній фазі надання послуг кожного етапу проекту, визначеного у Додатках №1, №2 до Договору №УГВ6757/19-12, з яким як умовами Договору (пункт 2.2., пункт 4.1 Договору, Додатка №5 до Договору), так і чинним законодавством передбачено виконання замовником послуг свого обов`язку з їх оплати (статті 525, 526, 903 Цивільного кодексу України);
- судами під час розгляду справи взагалі не досліджувалось питання про передачу замовнику результатів виконаних робіт, які зазначені в актах передачі-приймання (том 3, а.с. 122-126) та відсутні в матеріалах справи, зокрема, статут проекту побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP, план проекту; загальний протокол функціональних вимог від майбутньої системи; концепція функціональних рамок системи управління та інше, а тому висновки судів про обґрунтованість заявлених позовних вимог за відсутності належних та допустимих доказів, які підтверджують належне виконання позивачем послуг, є передчасними;
- судами попередніх інстанцій під час розгляду справи не була надана ретельна оцінка умовам Договору, до яких вносились численні зміни сторонами, щодо вартості послуг за Договором та порядку їх розрахунків;
- при новому розгляд справи суду слід з`ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, при необхідності обговорити питання про призначення відповідної судової експертизи та ухвалити законне і обґрунтоване рішення;
- висновки судів про обґрунтованість заявлених позовних вимог за відсутності належних та допустимих доказів, які підтверджують належне виконання позивачем послуг, є передчасними.
За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі №910/13245/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Рішення суду мотивоване тим, що за наявними у матеріалах справи доказами суд не може встановити чи реалізовано проект побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SАР - Етап №1 Фаза 0 Підготовча та чи функціонує даний етап проекту, чи реалізовано проект побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SАР - Етап №1 Фаза І Аналіз і збір вимог та чи функціонує даний етап проекту, чи реалізовано проект побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SАР - Етап №1 Фаза ІІ Концептуальне проектування та чи функціонує даний етап проекту, чи реалізовано проект побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SАР - Етап №1 Фаза ІІІ Реалізація та чи функціонує даний етап проекту, чи реалізовано проект побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SАР - Етап №1 Фаза IV Завершальна підготовка та чи функціонує даний етап проекту.
Місцевий господарський суд виходив із того, що встановлення факту належного виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором (щодо передачі замовнику (відповідачеві) результатів виконаних робіт), на що також звертав увагу Вищий господарський суд України, скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій у своїй постанові від 19.08.2015, потребує спеціальних знань. При цьому, суд відзначив, що питання належного та в повному обсязі надання послуг (щодо передачі замовнику (відповідачеві) результатів виконаних робіт) за Договором безперечно входить до предмету доказування у даній справі, а правова оцінка обставин у справі є виключною прерогативою суду.
За висновками суду першої інстанції позивачем у встановленому законом порядку не доведено належного та в повному обсязі надання послуг (щодо передачі замовнику (відповідачеві) результатів виконаних робіт) за Договором, що є підставою для проведення відповідачем розрахунків за такі послуги. За таких обставин позивачем не доведено наявності у відповідача обов`язку перерахувати позивачу спірні суми вартостей спожитих відповідачем послуг, тому у позові в частині стягнення суми основного боргу суд відмовив та, оскільки не доведено прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання щодо сплати вартості таких послуг, суд також відмовив й у позові в частині нарахованих позивачем штрафних та фінансових санкцій.
Приймаючи рішення, судом не були взяті до уваги посилання відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, на те, що при укладенні Договору сторонами порушено норми законів України Про здійснення державних закупівель та Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності , пункту 6.6. Статуту відповідача та на незатвердження Кабінетом Міністрів України фінансових планів відповідача на 2014 та 2015 роки, оскільки позивачем не доведено факт належного та в повному обсязі надання послуг (щодо передачі замовнику (відповідачеві) результатів виконаних робіт) за Договором.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим рішенням, 29.12.2017 (про що свідчить відбиток вхідного штемпеля Господарського суду міста Києва) ДП КМ Техно звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі №910/13245/14 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю: стягнути з ПАТ Укргазвидобування на користь ДП КМ Техно заборгованість в розмірі 38 602 707,13 грн., яка складається з основного боргу у розмірі 15 635 050,81 грн., інфляційних втрат у розмірі 19 582 015,48 грн., відсотків річних у розмірі 1 793 562,33 грн, пені у розмірі 1 592 078,51 грн.
Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного:
- у рішенні відтворено висновки та твердження відповідача без жодного їх аналізу зі сторони суду;
- за відсутності спеціальних знань суд першої інстанції не зміг достовірно дослідити докази та надати оцінку висновкам і твердженням сторін спору;
- позивач вважає, що твердження та висновки сторони спору про необхідність відмови у задоволенні позову не можуть покладатися в основу рішення суду, а також розглядатися справедливим судом у якості доказу, оскільки така сторона прямо зацікавлена у відмові в позові;
- судом не було враховано положення статей 1, 4, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та не надано належної оцінки актам передачі-приймання наданих послуг, що підписані повноважними представниками сторін, а також акту звіряння заборгованості, підписаного повноважним керівником відповідача та відповіді на претензію про несплату боргу за його ж підписом, з яких вбачається факт обліковування відповідачем заборгованості, що є предметом спору, її визнання та зобов`язання погасити;
- відмова Господарського суду міста Києва врахувати вказані акти в якості належних і допустимих доказів факту надання послуг з упровадження позивачем програмного забезпечення SAP є неправильним застосуванням норм матеріального права;
- судом не досліджено, що до кожного акта передачі-приймання наданих послуг додавалися результати робіт на паперових носіях: проекти, протоколи, інструкції тощо, які в силу приписів частини 1 статті 420 Цивільного кодексу України є об`єктами права інтелектуальної власності, а тому були передані замовнику після їх виготовлення;
- суд не може законно і обґрунтовано посилатися на невиконання робіт зі сторони позивача, оскільки доказів на спростування поданих актів передачі-приймання в матеріалах справи немає;
- в оскаржуваному рішенні суд посилається на результати перевірки стану функціонування програмного забезпечення SAP, за результатами якої начебто встановлено відсутність частини документів, що були виготовлені позивачем та передані відповідачу, та неналежне функціонування програмного забезпечення SAP, але доказів проведення такої перевірки матеріали справи не містять;
- за відсутності висновку судової експертизи, яка б підтвердила обставини невідповідності фактично виконаних робіт обсягу, зазначеному у відповідних актах, висновки суду про неякісне чи неповне їх виконання не відповідають обставинам справи;
- не відповідають дійсності висновки суду про те, що позивач ухилявся від проведення законної та обґрунтованої судової експертизи, оскільки позивач заперечував проти призначення незрозуміло якої експертизи;
- висновки суду про те, що позивачем не було виконано вимоги Вищого господарського суду України, не відповідають обставинам справи, адже позивачем подано до суду першої інстанції документи, виготовлені в ході виконання Договору як на паперових, так і на електронних носіях, що складають 10 томів справи;
- судом порушено вимоги статті 4-2 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки у рішенні викладено лише доводи та докази сторони, на користь якої ухвалюється рішення, натомість, не взято до уваги докази, що були подані позивачем: копії протоколів опитування посадових осіб як позивача, так і відповідача; нотаріально посвідчені письмові свідчення у формі заяв працівників ДП КМ Техно ;
- судом першої інстанції безпідставно відхилено як необґрунтовані посилання позивача на преюдиціальні факти, що були встановлені судами за результатами розгляду справи №910/20158/15, в якій ПАТ Укргазвидобування відмовлено у визнанні недійсним Договору, що є предметом розгляду цієї справи.
До апеляційної скарги апелянтом також додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
29.12.2017 позивачем через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду разом з апеляційною скаргою подано клопотання про витребування доказів.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
26.03.2018 від відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому відповідач просив суд залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.
У відзиві відповідач наголосив на наступному:
- рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі №910/13245/14 є законним, обґрунтованим та таким, що ґрунтується на положеннях чинного законодавства і на правильній юридичній оцінці фактичних обставин справи, та прийняте на підставі правильного застосування норм матеріального і процесуального права;
- незважаючи на підписання актів передачі-приймання наданих послуг по реалізації проекту з побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP, фактично програма SAP у відповідача не працює, та невідомо, чи здійснив позивач усі необхідні дії щодо виконання умов Договору №УГВ6757/19-2 від 12.12.2012, а саме чи в повному обсязі та належної якості надано послуги з побудови вказаної автоматичної системи;
- судом встановлено, що ДП КМ Техно : не виконало Фазу 0 в обсязі, передбаченому умовами Договору №УГВ6757/19-2 від 12.12.2012, а саме у статуті проекту відсутні розділи, створення яких передбачалось на стадії нульової Фази створення статуту; Фаза І Аналіз і збір вимог не виконана в повному обсязі, не підтверджено первинне навчання керівників робочих груп відповідача відповідними напрямками; Фаза ІІ Концептуальне проектування не виконана у повному обсязі, а саме не проведено навчання окремих членів робочої групи Бюджетне планування і контроль виконання бюджетів ; побудовані не всі бізнес-процеси, передбачені Концептуальним проектом, тобто Фаза ІІІ Реалізація не виконана в повному обсязі; адаптовані згідно з Договором модулі програми SAP не відповідають вимогам відповідача для успішного ведення бухгалтерського та податкового обліку та є наслідком невиконання в повному обсязі Етапу №1, у частині Фаз ІІІ та ІV;
- суд першої інстанції дійшов правильних висновків про відмову в задоволенні позовних вимог, адже позивачем не доведено факту належного та в повному обсязі надання послуг (щодо передачі замовнику) результатів виконаних робіт за Договором;
- за приписами статей 525, 526, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, а також умов Договору, обов`язок відповідача зі сплати вартості послуг виникає у зв`язку з наданням послуг належної якості, чого позивачем не доведено.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2018 апеляційну скаргу ДП КМ Техно у справі №910/13245/14 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1., суддів: Тарасенко К.В., Хрипуна О.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 залишено без руху апеляційну скаргу ДП КМ Техно на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі №910/13245/14, роз`яснено ДП КМ Техно , що протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути її недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази доплати судового збору на суму 250 380,00 грн.
22.02.2018 від позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено оригінал платіжного доручення від 22.02.2018 №31 про сплату судового збору в сумі 250 380,00 грн.
Враховуючи перебування на лікарняному судді Хрипуна О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), згідно з розпорядженням начальника управління Київського апеляційного господарського суду №09.1-08/516/18 від 27.02.2018 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2018 апеляційну скаргу ДП КМ Техно у справі №910/13245/14 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1., суддів: Іоннікової І.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 поновлено ДП КМ Техно строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017, відкрито апеляційне провадження у справі №910/13245/14 та призначено справу до розгляду на 28.03.2018.
28.03.2018 від позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про виклик свідка.
У судове засідання, призначене на 28.03.2018, з`явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 28.03.2018 відповідачем заявлено клопотання про призначення судової експертизи комп`ютерної техніки і програмних продуктів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2018 оголошено перерву в судовому засіданні до 12.04.2018, зобов`язано учасників справи викласти письмово свою позицію щодо заявлених клопотань про виклик свідка та призначення судової експертизи, установлено строк для подання письмових пояснень до 05.04.2018.
04.04.2018 відповідачем через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подано заперечення на клопотання про виклик свідка.
05.04.2018 від позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшла відповідь на клопотання про призначення судової експертизи.
12.04.2018 позивачем через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подано клопотання про зазначення питань для проведення судової експертизи.
Згідно розпорядження керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №09.1-07/110/18 від 25.04.2018, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Київського апеляційного господарського суду у відставку, відповідно до підпунктів 2.3.50., 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/13245/14.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2018 сформовано для розгляду апеляційної скарги ДП КМ Техно колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді: Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2018 прийнято справу до провадження вказаною колегією суддів, розгляд справи призначено на 31.05.2018.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №09.1-08/1350/18 від 29.05.2018 у зв`язку з перебуванням судді Мальченко А.О., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначений повторний автоматизований розподіл справи №910/13245/14.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2018 сформовано для розгляду апеляційної скарги ДП КМ Техно колегію суддів у складі головуючого судді Агрикової О.В., суддів: Дідиченко М.А., Чорногуза М.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 прийнято справу №910/13245/14 за апеляційною скаргою ДП КМ Техно на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі №910/13245/14 до провадження у визначеному складі колегії суддів, розгляд справи №910/13245/14 призначено на 31.05.2018.
У судове засідання, призначене на 31.05.2018, з`явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 31.05.2018 оголошено перерву до 14.06.2018.
14.06.2018 від відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про призначення судової експертизи комп`ютерної техніки і програмних продуктів.
У судове засідання, призначене на 14.06.2018, з`явилися представники позивача та відповідача.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами клопотання щодо призначення судової експертизи комп`ютерної техніки і програмних продуктів у справі №910/13245/14, заслухавши пояснення представників сторін, з метою визначення об`єктів експертизи, колегія суддів дійшла до висновку про зобов`язання як ДП КМ Техно , так і ПАТ Укргазвидобування надати суду довідку за підписом керівника з вичерпним переліком обладнання, на якому ДП КМ Техно виконувало роботи з впровадження комплексної автоматизованої системи SAP згідно договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 (перелік об`єктів експертизи), у зв`язку з чим ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 відкладено розгляд апеляційної скарги ДП КМ Техно на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі №910/13245/14 на 12.07.2018.
05.07.2018 відповідач через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подав письмові пояснення щодо неможливості виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2018.
06.07.2018 від позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшла заява на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 з переліком обладнання, на якому співробітники позивача налаштовували програмне забезпечення SAP.
У судове засідання, призначене на 12.07.2018, з`явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 12.07.2018 представники ДП КМ Техно та АТ Укргазвидобування підтримали власні клопотання щодо призначення судової експертизи комп`ютерної техніки і програмних продуктів у справі №910/13245/14.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 призначено у справі №910/13245/14 судову комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення судової комп`ютерно-технічної експертизи поставлені наступні питання:
1. Чи міститься на об`єктах: Шафа серверна (комплектація №1) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A); Шафа серверна (комплектація №2) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A); Сервер резервного копіювання модель HP DL360p Gen8 8-SFF CTO Server (654081-B21); Шасі для встановлення серверів-лез модель НР BLc7000 CTO 3 IN LCD ROHS Encl (507019-B21) - 1шт. (s/n CZ33015N1V); Сервер-лезо модель HP BL460c Gen8 10Gb FLB CTO Blade (641016-B21) - 10шт. (s/nCZ33015N1X; s/nCZ33015N20; s/nCZ33015N26; s/nCZ33015N28; s/nCZ33015N2E; s/nCZ33015N22; s/nCZ33015N24; s/nCZ33015N2A; s/nCZ33015N2C; s/nCZ33015N2H); Ліцензія на використання серверної системи: - моделі MS WS08 R2 STD Ed ROK E F I G S SW (589256-B21); - MS WS08 R2 Ent Ed 10CAL ROK E F S SW (589257-B21); - MS WS08 R2 Ent Ed 25CAL ROK E F S SW (604968-B21); Дискова система з багаторівневим зберіганням даних модель HP 3PAR V400 16GB CC 32GB Rckmnt DC (QR633A) - 1шт. (s/n CZ33019988); Комутатор мережі зберігання даних модель HP 8/8 (8)-ports Enabled SAN Switch (AM 867B); Пристрій резервного копіювання на диски (D2D дискова віртуальна бібліотека) модель HP D2D4324 Backup System (EH985A); Бібліотека на магнітних стрічках модель HP MSL2024 1 LTO-5 3280 FC Tape Lbry (BL5531A); Програмне забезпечення для резервного копіювання модель HP Data Prot Stater Pack For HP-UX LTU (B6951BA); Джерело безперебійного живлення з системою кондиціювання: - модель ДБЖ: APC Symmetra LX 16kVa N+1 Rack-mount; - модель кондиціонерів: Direct expansion air-cooled units, upflow with BCF (back curved EC fans). Cooling capacity: 5.8kW - 400V/3+N/50Hz. програмне забезпечення комплексна автоматизована система SAP згідно договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 (а.с.10-12 т.1) з додатками і у якому вигляді?
2. Якщо так по першому питанню, то яким чином програмне забезпечення комплексна автоматизована система SAP згідно договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 (а.с.10-12 т.1) з додатками перенесене на об`єкти: Шафа серверна (комплектація №1) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A); Шафа серверна (комплектація №2) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A); Сервер резервного копіювання модель HP DL360p Gen8 8-SFF CTO Server (654081-B21); Шасі для встановлення серверів-лез модель НР BLc7000 CTO 3 IN LCD ROHS Encl (507019-B21) - 1шт. (s/n CZ33015N1V); Сервер-лезо модель HP BL460c Gen8 10Gb FLB CTO Blade (641016-B21) - 10шт. (s/nCZ33015N1X; s/nCZ33015N20; s/nCZ33015N26; s/nCZ33015N28; s/nCZ33015N2E; s/nCZ33015N22; s/nCZ33015N24; s/nCZ33015N2A; s/nCZ33015N2C; s/nCZ33015N2H); Ліцензія на використання серверної системи: - моделі MS WS08 R2 STD Ed ROK E F I G S SW (589256-B21); - MS WS08 R2 Ent Ed 10CAL ROK E F S SW (589257-B21); - MS WS08 R2 Ent Ed 25CAL ROK E F S SW (604968-B21); Дискова система з багаторівневим зберіганням даних модель HP 3PAR V400 16GB CC 32GB Rckmnt DC (QR633A) - 1шт. (s/n CZ33019988); Комутатор мережі зберігання даних модель HP 8/8 (8)-ports Enabled SAN Switch (AM 867B); Пристрій резервного копіювання на диски (D2D дискова віртуальна бібліотека) модель HP D2D4324 Backup System (EH985A); Бібліотека на магнітних стрічках модель HP MSL2024 1 LTO-5 3280 FC Tape Lbry (BL5531A); Програмне забезпечення для резервного копіювання модель HP Data Prot Stater Pack For HP-UX LTU (B6951BA); Джерело безперебійного живлення з системою кондиціювання: - модель ДБЖ: APC Symmetra LX 16kVa N+1 Rack-mount; - модель кондиціонерів: Direct expansion air-cooled units, upflow with BCF (back curved EC fans). Cooling capacity: 5.8kW - 400V/3+N/50Hz.?
3. Якщо так по першому питанню, то чи можливе вирішення завдань на об`єктах Шафа серверна (комплектація №1) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A); Шафа серверна (комплектація №2) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A); Сервер резервного копіювання модель HP DL360p Gen8 8-SFF CTO Server (654081-B21); Шасі для встановлення серверів-лез модель НР BLc7000 CTO 3 IN LCD ROHS Encl (507019-B21) - 1шт. (s/n CZ33015N1V); Сервер-лезо модель HP BL460c Gen8 10Gb FLB CTO Blade (641016-B21) - 10шт. (s/nCZ33015N1X; s/nCZ33015N20; s/nCZ33015N26; s/nCZ33015N28; s/nCZ33015N2E; s/nCZ33015N22; s/nCZ33015N24; s/nCZ33015N2A; s/nCZ33015N2C; s/nCZ33015N2H); Ліцензія на використання серверної системи: - моделі MS WS08 R2 STD Ed ROK E F I G S SW (589256-B21); - MS WS08 R2 Ent Ed 10CAL ROK E F S SW (589257-B21); - MS WS08 R2 Ent Ed 25CAL ROK E F S SW (604968-B21); Дискова система з багаторівневим зберіганням даних модель HP 3PAR V400 16GB CC 32GB Rckmnt DC (QR633A) - 1шт. (s/n CZ33019988); Комутатор мережі зберігання даних модель HP 8/8 (8)-ports Enabled SAN Switch (AM 867B); Пристрій резервного копіювання на диски (D2D дискова віртуальна бібліотека) модель HP D2D4324 Backup System (EH985A); Бібліотека на магнітних стрічках модель HP MSL2024 1 LTO-5 3280 FC Tape Lbry (BL5531A); Програмне забезпечення для резервного копіювання модель HP Data Prot Stater Pack For HP-UX LTU (B6951BA); Джерело безперебійного живлення з системою кондиціювання: - модель ДБЖ: APC Symmetra LX 16kVa N+1 Rack-mount; - модель кондиціонерів: Direct expansion air-cooled units, upflow with BCF (back curved EC fans). Cooling capacity: 5.8kW - 400V/3+N/50Hz. з використанням програмного забезпечення комплексної автоматизованої системи SAP згідно договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 (а.с.10-12 т.1) з додатками?
4. Якщо так по першому питанню, то чи реалізовані на об`єктах Шафа серверна (комплектація №1) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A); Шафа серверна (комплектація №2) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A); Сервер резервного копіювання модель HP DL360p Gen8 8-SFF CTO Server (654081-B21); Шасі для встановлення серверів-лез модель НР BLc7000 CTO 3 IN LCD ROHS Encl (507019-B21) - 1шт. (s/n CZ33015N1V); Сервер-лезо модель HP BL460c Gen8 10Gb FLB CTO Blade (641016-B21) - 10шт. (s/nCZ33015N1X; s/nCZ33015N20; s/nCZ33015N26; s/nCZ33015N28; s/nCZ33015N2E; s/nCZ33015N22; s/nCZ33015N24; s/nCZ33015N2A; s/nCZ33015N2C; s/nCZ33015N2H); Ліцензія на використання серверної системи: - моделі MS WS08 R2 STD Ed ROK E F I G S SW (589256-B21); - MS WS08 R2 Ent Ed 10CAL ROK E F S SW (589257-B21); - MS WS08 R2 Ent Ed 25CAL ROK E F S SW (604968-B21); Дискова система з багаторівневим зберіганням даних модель HP 3PAR V400 16GB CC 32GB Rckmnt DC (QR633A) - 1шт. (s/n CZ33019988); Комутатор мережі зберігання даних модель HP 8/8 (8)-ports Enabled SAN Switch (AM 867B); Пристрій резервного копіювання на диски (D2D дискова віртуальна бібліотека) модель HP D2D4324 Backup System (EH985A); Бібліотека на магнітних стрічках модель HP MSL2024 1 LTO-5 3280 FC Tape Lbry (BL5531A); Програмне забезпечення для резервного копіювання модель HP Data Prot Stater Pack For HP-UX LTU (B6951BA); Джерело безперебійного живлення з системою кондиціювання: - модель ДБЖ: APC Symmetra LX 16kVa N+1 Rack-mount; - модель кондиціонерів: Direct expansion air-cooled units, upflow with BCF (back curved EC fans). Cooling capacity: 5.8kW - 400V/3+N/50Hz. у програмному забезпеченні комплексної автоматизованої системи SAP згідно договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 (а.с.10-12 т.1) з додатками функції, передбачені Проектом побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP (т.5-т.8) та Статутом Проекту побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP (т.9);
5. Чи піддавалися об`єкти: Шафа серверна (комплектація №1) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A); Шафа серверна (комплектація №2) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A); Сервер резервного копіювання модель HP DL360p Gen8 8-SFF CTO Server (654081-B21); Шасі для встановлення серверів-лез модель НР BLc7000 CTO 3 IN LCD ROHS Encl (507019-B21) - 1шт. (s/n CZ33015N1V); Сервер-лезо модель HP BL460c Gen8 10Gb FLB CTO Blade (641016-B21) - 10шт. (s/nCZ33015N1X; s/nCZ33015N20; s/nCZ33015N26; s/nCZ33015N28; s/nCZ33015N2E; s/nCZ33015N22; s/nCZ33015N24; s/nCZ33015N2A; s/nCZ33015N2C; s/nCZ33015N2H); Ліцензія на використання серверної системи: - моделі MS WS08 R2 STD Ed ROK E F I G S SW (589256-B21); - MS WS08 R2 Ent Ed 10CAL ROK E F S SW (589257-B21); - MS WS08 R2 Ent Ed 25CAL ROK E F S SW (604968-B21); Дискова система з багаторівневим зберіганням даних модель HP 3PAR V400 16GB CC 32GB Rckmnt DC (QR633A) - 1шт. (s/n CZ33019988); Комутатор мережі зберігання даних модель HP 8/8 (8)-ports Enabled SAN Switch (AM 867B); Пристрій резервного копіювання на диски (D2D дискова віртуальна бібліотека) модель HP D2D4324 Backup System (EH985A); Бібліотека на магнітних стрічках модель HP MSL2024 1 LTO-5 3280 FC Tape Lbry (BL5531A); Програмне забезпечення для резервного копіювання модель HP Data Prot Stater Pack For HP-UX LTU (B6951BA); Джерело безперебійного живлення з системою кондиціювання: - модель ДБЖ: APC Symmetra LX 16kVa N+1 Rack-mount; - модель кондиціонерів: Direct expansion air-cooled units, upflow with BCF (back curved EC fans). Cooling capacity: 5.8kW - 400V/3+N/50Hz. певним процедурам з метою знищення або зміни програмного забезпечення комплексної автоматизованої системи SAP згідно договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 (а.с.10-12 т.1) з додатками?.
Вказаною ухвалою від 12.07.2018 зобов`язано відповідача надати безперешкодний доступ експерту (експертам) Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до вказаних вище носіїв інформації, обов`язок по сплаті вартості проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи покладено на позивача; зупинено провадження у справі №910/13245/14 до отримання висновку судової комп`ютерно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, а матеріали справи №910/13245/14 направлено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
19.07.2018 від ДП КМ Техно через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшла заява про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2018, в якій ДП КМ Техно просить суд постановити ухвалу про виправлення описки в ухвалі від 12.07.2018 у справі №910/13245/14, поклавши обов`язок по сплаті вартості судової експертизи на її ініціатора - ПАТ Укргазвидобування .
Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.
Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
03.10.2018 у газеті Голос України №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.
Указом Президента України №295/2018 від 28.09.2018 Про переведення суддів , відповідно до підпункту 7 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України, пункту 1 частини другої статті 53, частини третьої статті 82 і пункту 40 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів , пункту 11 розділу III Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Вищу раду правосуддя сформовано склад Північного апеляційного господарського суду шляхом переведення суддів.
Частиною 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Відповідно до частини 7 статті 31 Господарського процесуального кодексу України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу №910/13245/14 (справа-замінник) передано до Північного апеляційного господарського суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2018 справу №910/13245/14 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Скрипки І.М., Тищенко А.І.
Враховуючи те, що станом на 29.11.2018 матеріали №910/13245/14 не надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду, 29.11.2018 головуючим суддею було направлено запит на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про направлення до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/13245/14 для розгляду клопотання про виправлення описки в ухвалі суду від 12.07.2018 про призначення експертизи у справі №910/13245/14.
09.01.2019 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/13245/14.
Крім того, разом з матеріалами справи №910/13245/14 до суду надійшло клопотання експертів про забезпечення доступу та залучення спеціалістів з необхідним програмним забезпеченням для проведення експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів у справі №910/13245/14 (експертне провадження №18940/18-35).
У клопотанні експерт зазначив, що 20.07.2018 на адресу КНДІСЕ надійшла ухвала Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 про призначення експертизи комп`ютерної-техніки та програмних продуктів у господарській справі №910/13245/14.
11.09.2018 на адресу відповідача експертом було направлено лист про забезпечення доступу до об`єктів дослідження у відповідності до пункту 3 резолютивної частини ухвали від 12.07.2018, де зобов`язано відповідача забезпечити доступ до об`єктів дослідження, а саме комп`ютерної техніки та програмного забезпечення, що вказане в ухвалі про призначення цієї експертизи.
05.10.2018 на адресу Київського НДІ судових експертиз надійшов лист №2.12-01.8271 від 01.10.2018 за підписом в.о. голови правління АТ Укргазвидобування Романюка О.М. про забезпечення доступу до об`єктів дослідження та запрошення експертів до адміністративної будівлі АТ Укргазвидобування , яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28.
21.11.2018 старшим судовим експертом Закс О.В. за участю представників АТ Укргазвидобування було проведено огляд та фотофіксацію комп`ютерної техніки, яка вказана в ухвалі від 12.07.2018, що розміщується за вказаною вище адресою в службових приміщеннях АТ Укргазвидобування . Так, в ході огляду було встановлено наявність на даному обладнанні програмного забезпечення SАР, однак отримати доступ до нього для надання відповіді на поставлені в ухвалі питання виявилось неможливим, оскільки за поясненнями представників АТ Укргазвидобування вони не є фахівцями з зазначеного вище програмного забезпечення та в них відсутній доступ до ядра програмного забезпечення SАР. У зв`язку з цим здійснити підключення до серверу та провести огляд наявного функціоналу даного програмного забезпечення є неможливим. Також представниками АТ Укргазвидобування повідомлено, що відповідні фахівці є у компанії, яка здійснювала відповідні роботи, а саме ДП КМ Техно .
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 прийнято апеляційну скаргу ДП КМ Техно на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі №910/13245/14 до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б. (доповідач у справі), судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І., поновлено апеляційне провадження у справі №910/13245/14, призначено розгляд клопотання позивача про виправлення описки в ухвалі суду від 12.07.2018 про призначення експертизи у справі №910/13245/14 та клопотання експертів про залучення спеціалістів та надання доступу до об`єкта дослідження з метою проведення огляду на 19.02.2019.
19.02.2019 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про залучення до проведення експертизи у справі №910/13245/14 у якості спеціалістів Кошечка Валерія В`ячеславовича ( АДРЕСА_1 ) та Фоміна Дмитра Володимировича ( АДРЕСА_2 ) та надання їм, а також представникам ДП КМ Техно права бути присутніми в ході вчинення процесуальних дій експертами КНДІСЕ в АТ Укргазвидобування .
У судове засідання 19.02.2019 з`явилися представники сторін.
У судовому засіданні 19.02.2019 представником позивача було подано заяву про залишення без розгляду клопотання про виправлення описки в ухвалі від 12.07.2018 у зв`язку з тим, що позивач уже сплатив вартість експертизи.
Враховуючи зазначене, клопотання позивача про виправлення описки в ухвалі суду від 12.07.2018 судом не розглядалося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 задоволено клопотання експертів КНДІСЕ та позивача про залучення спеціалістів для додаткового огляду об`єктів дослідження (програмного забезпечення SАР), залучено спеціалістів ДП КМ Техно Кошечка Валерія В`ячеславовича ( АДРЕСА_1 ) та Фоміна Дмитра Володимировича ( АДРЕСА_2 ) з необхідним програмним забезпеченням для додаткового огляду об`єкта дослідження (програмного забезпечення SАР), зобов`язано сторін погодити з експертами КНДІСЕ дату огляду програмного забезпечення SАР, а також зобов`язано відповідача надати експерту та залученим спеціалістам доступ до об`єкта дослідження у погоджену сторонами дату; матеріали справи №910/13245/14 передано Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6) для проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи, призначеної згідно ухвали Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2018, а провадження у справі №910/13245/14 зупинено до отримання судом висновку експерта.
28.05.2020 матеріали справи №910/13245/14 повернуто до суду разом з висновком експерта №18490/18-35/13515-13539/20-35 від 21.05.2020 за результатами проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи у справі №910/13245/14 (том 13, а.с. 185-200) та передано головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 поновлено апеляційне провадження у справі №910/13254/14 за апеляційною скаргою ДП КМ Техно на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі №910/13245/14, розгляд справи призначено на 30.06.2020, запропоновано позивачу та відповідачу надати свої письмові пояснення з урахуванням висновку експерта протягом семи днів з дати отримання даної ухвали.
Враховуючи перебування суддів Михальської Ю.Б., Тищенко А.І., Скрипки І.М. у щорічних основних відпустках у період з 30.06.2020 по 13.07.2020, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 повідомлено учасників справи, що судове засідання, призначене на 30.06.2020, не відбудеться, та призначено справу до розгляду на 14.07.2020.
17.06.2020 відповідачем через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду подано письмові пояснення з урахуванням висновку експерта, в яких викладено позицію відповідача у справі з урахуванням висновку експерта.
01.07.2020 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення, в яких висвітлено позицію позивача у справі з урахуванням висновку експерта.
У зв`язку з перебуванням судді Скрипки І.М. 14.07.2020 на лікарняному розгляд справи 14.07.2020 не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2020 призначено до розгляду апеляційну скаргу ДП КМ Техно на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі №910/13245/14 на 18.08.2020.
У зв`язку з перебуванням головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Тищенко А.І., Скрипки І.М. згідно наказів в.о. голови Північного апеляційного господарського суду №405-в від 23.07.2020 та №440-в від 07.08.2020 у щорічних основних відпустках, ухвалою суду від 13.08.2020 повідомлено учасників справи, що судове засідання, призначене на 18.08.2020, не відбудеться, та призначено справу до розгляду на 29.09.2020.
У судове засідання, призначене на 29.09.2020, з`явилися представники позивача та відповідача.
Суд у судовому засіданні 29.09.2020 перейшов до розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі оголошено перерву до 13.10.2020.
12.10.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що 11.10.2020 у працівника юридичного департаменту АТ Укргазвидобування діагностовано хворобу COVID-19, а тому всі працівники, які мають статус адвоката та можуть брати участь у справі №910/13245/14, в силу пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 перебувають на самоізоляції, оскільки були в контакті з хворим, внаслідок чого АТ Укргазвидобування не має об`єктивної можливості направити представника у судове засідання, яке призначене на 13.10.2020.
У судове засідання, призначене на 13.10.2020, з`явилися представники позивача, які не заперечували проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 задоволено клопотання АТ Укргазвидобування про відкладення розгляду справи, розгляд апеляційної скарги ДП КМ Техно на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі №910/13245/14 відкладено на 03.11.2020.
02.11.2020 позивач подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду додаткові пояснення у справі щодо доказів на підтвердження надання послуг за договором, щодо предмету доказування у справі та доказів на його підтвердження, щодо обов`язку доказування та поведінки сторін.
У судовому засіданні 03.11.2020 представник відповідача заявив усне клопотання про ознайомлення з додатковими поясненнями ДП КМ Техно .
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 у справі оголошено перерву до 05.11.2020.
У судовому засідання 05.11.2020 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Судом не вирішувалося питання про розгляд клопотань позивача про витребування доказів від 28.12.2017 та про виклик свідка від 28.03.2018, оскільки під час розгляду справи по суті представники позивача не наполягали на розгляді та задоволенні таких клопотань.
Явка представників сторін
У судове засідання, призначене на 05.11.2020, з`явилися представники позивача та відповідача.
Представники позивача у судовому засіданні підтримували доводи апеляційної скарги ДП КМ Техно , просили її задовольнити, а оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги ДП КМ Техно , просив залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
12.12.2012 між ДП КМ Техно (виконавець) та Дочірньою компанією Укргазвидобування Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , правонаступником якої є Акціонерне товариство Укргазвидобування (замовник), укладено Договір про надання послуг №УГВ6757/19-12 (том 3, а.с. 88-92) (далі, Договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язується надати відповідачу послуги по реалізації проекту по побудові комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP, а відповідач зобов`язується приймати та оплачувати ці послуги відповідно до умов цього Договору.
Згідно з пунктом 1.2. Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 18.03.2013 сторони визначають перелік, опис, етапність, строки надання та вартість послуг, які надаються за Договором, у Додатку №1, Додатку №2, Додатку №3, Додатку №4, Додатку №5 до Договору, що складають його невід`ємну частину.
Відповідно до пункту 4.1. Договору послуги надаються пофазно відповідно до етапів, визначених у Додатку №2 до Договору. Передача та приймання наданих послуг по відповідній фазі здійснюється уповноваженими представниками сторін шляхом підписання відповідного акта передачі-приймання наданих послуг.
На виконання умов Договору сторонами при його укладенні були підписані Додаток №1, яким сторони визначили перелік та опис послуг, Додаток №2, яким погоджено етапи проекту та строк їх виконання, та Додатки №3 та №4, якими сторонами визначено вартість кожної фази кожного етапу послуг, надання яких є предметом Договору.
У подальшому сторонами вносились зміни та доповнення до Договору та додатків до нього шляхом підписання відповідних додаткових угод (том 3, а.с. 103-121).
Так, 18.03.2013 між сторонами було укладено Додаткову угоду №3 до Договору, за умовами якої внесено зміни до пункту 1.2. Договору шляхом доповнення Додатком №5 до Договору; до пункту 2.2. Договору, за яким сторони визначили, що замовник має оплатити загальну вартість послуг, визначену у пункті 2.1. Договору згідно з графіком проведення платежів, що є Додатком №5 до цього Договору. При цьому, якщо акт передачі-приймання наданих послуг сторонами не підписаний, відповідна дата оплати, зазначена в Додатку №5, продовжується до підписання сторонами такого акта передачі-приймання наданих послуг. Виключено з Договору підпункти 2.2.1., 2.3.1. та пункт 2.4. Договору.
Відповідно до пункту 2.1. Договору у редакції Додаткової угоди №5 від 13.06.2013 загальна вартість послуг позивача за Договором становить 58 986 155,70 грн., у тому числі ПДВ за діючою ставкою 20% - 9 831 025,95 грн., яка включає в себе вартість Етапу №1 та вартість Етапу №2. Розрахунки за Договором здійснюються у гривнях у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок позивача.
Підпунктами 2.1.1. та 2.1.2. пункту 2.1. Договору в редакції Додаткової угоди №7 від 04.11.2013 сторонами погоджено, що загальна вартість послуг Етапу №1 за Договором становить 34 506 739,41 грн., а загальна вартість послуг Етапу № 2 за Договором - 24 479 416,29 грн.
У Додатку №5 до Договору сторони погодили графік проведення платежів за Договором у цілому та визначили дату сплати замовником вартості послуг, чітко обумовивши розмір платежу на вказану дату, що складається з певного відсотку від вартості Договору, та посиланням на акт передачі-приймання.
Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги за Етапом №1 на загальну суму 29 788 928,91 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів передачі-приймання наданих послуг №УГВ6757/19-12-1 від 20.02.2013 на суму 5 078 766,00 грн., №УГВ 6757/19-12-2 від 12.03.2013 на суму 2 728 977,96 грн., №УГВ 6757/19-12-3 від 12.07.2013 на суму 2 433 412,80 грн., №УГВ6757/19-12-4 від 11.11.2013 на суму 7 689 962,46 грн. та №УГВ6757/19 12 4 від 03.03.2014 на суму 11 857 809,69 грн. (том 3, а.с. 122-126). Указані акти підписані без зауважень та застережень уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.
Із наявних у матеріалах справи виписок із банківського рахунка позивача та довідки ПАТ Енергобанк №227 від 16.01.2015 (том 1, а.с. 202-208) вбачається, що відповідачем сплачено позивачу кошти в сумі 25 362 448,11 грн., проте частина з них, а саме 8 760 628,38 грн., була перерахована за іншим, ніж спірний Договір, а саме за Договором поставки (закупівлі товару за власні кошти) №УГВ6686/12-15 від 30.11.2012 (том 3, а.с. 4-31).
Отже, загальна сума коштів, які відповідачем сплачені позивачу в рахунок оплати виконаних за Договором робіт, становить 16 601 819,73 грн., тобто неоплаченими зі спірних залишилися роботи на загальну суму 13 187 109,18 грн.
Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, посилається на те, що відповідачем частково, в сумі 1 329 299,49 грн., не оплачено Акт №УГВ6757/19-12-4 від 11.11.2013 на суму 7 689 962,46 грн. та повністю не оплачено Акт №УГВ6757/19-12-4 від 03.03.2014 на суму 11 857 809,69 грн.
Представником позивача під час розгляду справи судом першої інстанції були подані заяви про збільшення позовних вимог (том 10, а.с. 119-121, 145-147, том 12, а.с. 152-155), які прийняті судом до розгляду.
У заяві про збільшення позовних вимог від 30.11.2017, що була подана до Господарського суду міста Києва 01.12.2017, позивачем заявлено до стягнення 15 635 050,81 грн. основного боргу, 1 592 078,51 грн. пені, 19 582 015,48 грн. інфляційних втрат та 1 793 562,33 грн. 3% річних.
Заперечуючи проти позову, відповідач у додаткових поясненнях, що надійшли до Господарського суду міста Києва 08.02.2017 (том 10, а.с. 232-240), зазначив, що незважаючи на підписання актів передачі-приймання наданих послуг по реалізації проекту по побудові комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP, фактично програма SAP у відповідача не працює, у зв`язку з чим відповідачу невідомо, чи здійснив позивач усі необхідні дії щодо виконання умов Договору №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012, а саме чи в повному обсязі та належної якості надано послуги по побудові вказаної автоматизованої системи.
Із огляду на вказане, спір у даній справі стосується наявності правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем за Договором №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 послуги.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 19.08.2015 у даній справі, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог із наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ДП КМ Техно до ПАТ Укргазвидобування , яке у процесі розгляду справи змінило найменування на Акціонерне товариство Укргазвидобування , про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012, яка обґрунтована неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати вартості наданих позивачем послуг.
Так, місцевим господарським судом встановлено, що ПАТ Укргазвидобування (замовник) та ДП КМ Техно (виконавець) було укладено Договір про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012.
Згідно з пунктом 1.1. вказаного Договору сторони визначили його предмет, згідно з яким виконавець зобов`язується надати замовнику послугу по реалізації проекту по побудові комплексної автоматизованої системи управління на базі функціонування прикладних програм SAP (послуги), а замовник зобов`язується приймати та оплачувати ці послуги відповідно до умов цього договору.
За умовами пункту 1.2. Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 18.03.2013 сторони визначають перелік, опис, етапність, строки надання та вартість послуг, які надаються за договором в Додатку №1, Додатку №2, Додатку №3, Додатку №4, Додатку №5 до договору, які складають його невід`ємну частину.
Відповідно до пункту 4.1. Договору послуги надаються пофазно відповідно до етапів, визначених в Додатку №2 до Договору. Передача та приймання наданих послуг по відповідній фазі здійснюється уповноваженими представниками сторін шляхом підписання відповідного акта передачі-приймання наданих послуг.
На виконання умов Договору сторонами при укладенні Договору були підписані Додаток №1, яким сторони визначили перелік та опис послуг, Додаток №2, яким погодили етапи проекту та строк їх виконання, та Додатки №3 та № 4, якими визначили вартість кожної фази кожного етапу послуг, надання яких є предметом Договору. У подальшому сторонами вносились зміни та доповнення до Договору та додатків до нього шляхом підписання відповідних додаткових угод.
За змістом статті 1-2 Додатку №1 до Договору уточнено, що сукупність дій, направлених виконавцем та замовником згідно із цим договором щодо надання послуг може іменуватись як Проект . Проект передбачає впровадження комплексної системи автоматизації на наступних об`єктах: Апарат управління ДК Укргазвидобування НАК Нафтогаз України , філій ДК Укргазвидобування Нафтогаз України : газопромислове управління Шебелинкагазвидобування , Управління з переробки та газового конденсату, бурове управління Укрбургаз , Управління будівельно-монтажних робіт Укрспецбудмонтаж , газопромислове управління Полтавагазвидобування , Львівське відділення Полтавагазвидобування згідно функціональних рамок проекту.
Статтею 1-3 Додатку №1 до Договору визначено функціональний об`єм та рамки проекту.
Так, підпунктом 1.3.1. Додатку №1 до Договору визначено, що функціональним направленням комплексної автоматизованої системи управління на базі функціонування прикладних програм SAP є: централізоване ведення нормативно-довідникової інформації; виробництво та реалізація готової продукції; технічне обслуговування та ремонт обладнання; капітальне будівництво; матеріально-технічне забезпечення; податковий та бухгалтерський облік згідно вимог українського законодавства; бюджетне планування; контроль виконання бюджетів; управління витратами, доходами та прибутковістю; бізнес-аналітика в розрізі вищевказаних напрямків.
У Додатку №2 до Договору сторони визначили етапи проекту, зокрема, перший етап проекта, який був частково здійснений, та отримання таких результатів фаз даного етапу.
Так, Фаза 0 Підготовча : статут проекту, який включає в себе: 1. Функціональний об`єм фаз впровадження; 2. Організаційну структуру проекту і її склад; 3. План проекту; 4. Зони відповідальності замовника і виконавця; 5. Методики оцінки досягнення результатів; 6. Методики мінімізації ризиків впровадження проекту.
Фаза І Аналіз і збір вимог включає отримання таких результатів (документів): складений загальний протокол функціональних вимог від майбутньої системи. Сформована концепція функціональних рамок системи. Сформована концепція функціональних рамок системи управління. Проведено первинне навчання керівників проектних груп замовника.
Фаза ІІ Концептуальне проектування : складений концептуальний проект. Побудований концепт технічної екосистеми. Проведено навчання проектної команди замовника, отриманий протокол, зроблена атестація.
Фаза ІІІ Реалізація : створення системного ландшафту. Зроблено налаштування системи. Отриманий протокол функціонального тестування з боку виконавця. Отриманий протокол функціонального тестування від проектної команди замовника. Отриманий протокол функціонального тестування від ключових користувачів системи. Проведено тест по навантаженню системи, отриманий протокол про результати тестування. Розроблені шаблони для перенесення історичних даних. Проведено навчання ключових користувачів. Побудована концепція ролей і повноважень. Проведено інтеграційні тестування, отриманий протокол.
Фаза IV Завершальна підготовка : підготовка системи до продуктивного старту. Зроблено перенесення налаштувань в продуктивну систему. Наказ про продуктивний старт. Розроблені усі інструкції користувача.
Фаза V Продуктивна експлуатація і підтримка : підтримка продуктивної експлуатації. Складання плану по розвитку системи.
Із аналізу викладеного слідує, що предметом Договору є надання позивачем як виконавцем послуг, суть яких полягає у розробці та впровадженні спеціалізованого програмного забезпечення з відповідними функціями, визначеними сторонами Договору. При цьому, метою відповідача як замовника за договором є отримання конкретного матеріального результату, а саме програмного забезпечення з відповідним функціоналом та документації щодо його функціонування та використання.
Поняття зобов`язання та підстави його виникнення унормовано статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до статей 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому мітяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Як вбачається зі змісту статті 509 Цивільного кодексу України, серед дій, які боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора, передбачено, зокрема, виконання роботи та надання послуги.
При цьому у зобов`язаннях щодо виконання робіт на одну зі сторін правочину (виконавця) покладається обов`язок виконати роботу, яка би завершувалася досягненням певного матеріального результату, а в зобов`язаннях про надання послуг діяльність виконавця спрямована на вчинення юридичних і фактичних дій, які безпосередньо не породжують матеріальних наслідків або зовсім не повинні завершуватися матеріальними наслідками, тобто споживання послуги має місце в процесі її надання. Результат, який створюється в процесі виконання роботи, лежить в основі розмежування договорів підряду та договорів про надання послуг, у зв`язку з чим зазначені договори регулюються різними правовими нормами.
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положеннями статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Отже, суттю як послуги, так і підряду є вчинення певної дії або здійснення певної діяльності. Водночас, послуга, яка носить нематеріальний характер, споживається в процесі її надання та є невіддільною від особи виконавця, тоді як договір підряду спрямований на отримання замовником певного упредметненого (матеріалізованого) результату зусиль (робіт) підрядника, який є віддільним від особи підрядника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 923/7/17.
У зв`язку з викладеним колегія суддів погоджується з поясненнями представників позивача про те, що укладений між сторонами у даній справі Договір про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 відповідно до його предмета та умов за своєю правовою природою є змішаним договором, що містить елементи як договору про надання послуг, так і договору підряду, та є підставою для виникнення у сторін відповідних господарських зобов`язань. При цьому, переважаючими є саме елементи договору підряду, оскільки для відповідача (замовника) в першу чергу інтерес становить упредметнений (матеріальний) результат виконаних робіт, а не сам процес надання послуг.
На правову природу Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, також вказують й інші його положення, характерні саме для договору підряду. До таких слід віднести визначені пунктом 3.4. Договору права замовника контролювати хід і якість надання послуг, не втручаючись в господарську діяльність виконавця, що відповідає положенням частини першої статті 849 Цивільного кодексу України; у будь-який час до закінчення строку надання послуг відмовитись від Договору, виплативши виконавцю плату за фактично надані послуги - що відповідає положенням частини четвертої статті 849 Цивільного кодексу України; в односторонньому порядку відмовитися від Договору в разі якщо виконавець без поважних причин своєчасно не приступив до виконання Договору або виконує його настільки повільно, що для Замовника стає очевидним, що закінчення їх в обумовлений строк є неможливим, - відповідає положенням частини другої статті 849 Цивільного кодексу України. Положення Договору щодо наслідків самовільного відступу виконавця від умов Договору - повністю відповідає положенням частини першої статті 858 Цивільного кодексу України.
Передбачене пунктом 3.4. Договору право замовника вимагати проміжні результати послуг на будь-якому етапі їх надання свідчить про зацікавленість замовника саме в матеріальному результаті дій виконавця, що в силу специфіки послуги як дії, яка не передбачає наявності матеріального результату, а лише корисного ефекту для замовника, є неможливим при виконанні договору про надання послуг, на відміну від виконання договору підряду. Гарантійні ж зобов`язання виконавця, визначені сторонами у пункті 4.4. Договору, є притаманними виключно для договору підряду та відповідають положенням статті 859 Цивільного кодексу України.
Визначений Додатком №2 до Договору обов`язок виконавця скласти та надати замовнику документи, що містять, у тому числі, інформацію щодо експлуатації та використання предмета Договору - відповідає приписам частини 1 статті 861 Цивільного кодексу України. При цьому суд звертає увагу на те, що сторонами в даному Додатку передбачено, що саме матеріальний результат є предметом Договору, укладеного між сторонами.
Із урахуванням викладеного, під час розгляду та вирішення цієї справи наявні правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень Глави 61 Цивільного кодексу України, що регулюють відносини, пов`язані з договором підряду.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.
Із урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що до спірних правовідносин сторін в частині приймання-передачі результатів послуг, визначених Договором та додатками до нього, мають застосовуватися положення Цивільного кодексу України, які регулюють відносини підряду.
Так, статтею 853 Цивільного кодексу України визначено обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником. Зокрема, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.
У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Отже, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Замовник, який в порушення вимог статті 882 Цивільного кодексу України прийняв роботи, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов`язку оплатити роботи.
Аналогічні положення містить й укладений між сторонами Договір.
Так, відповідно до пункту 4.2. Договору акт передачі-приймання наданих послуг по відповідній фазі надається виконавцем та підписується замовником протягом 5 банківських днів з дати фактичного надання послуг. У випадку мотивованої відмови від підписання акта, замовник не пізніше 5 банківських днів з дати отримання акта надсилає виконавцю письмове повідомлення з переліком підстав для не підписання акта.
Згідно з пунктом 4.3. Договору у випадку непідписання замовником акта та ненадання мотивованої письмової відмови від його підписання у строк, визначений у пункті 4.2. Договору, послуги вважаються прийнятими та акт підписаним без зауважень.
Із матеріалів справи слідує, що на виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги по першому етапу на загальну суму 29 788 928,91 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів приймання-передачі наданих послуг №УГВ 6757/19-12-1 від 20.02.2013 на суму 5 078 766 грн., №УГВ 6757/19-12-2 від 12.03.2013 на суму 2 728 977,96 грн., №УГВ 6757/19-12-3 від 12.07.2013 на суму 2 433 412,80 грн., №УГВ6757/19-12-4 від 11.11.2013 на суму 7 689 962,46 грн. та №УГВ6757/19-12-4 від 03.03.2014 на суму 11 857 809,69 грн.
Вказані акти підписані уповноваженими особами сторін без заперечень та скріплені печатками підприємств. У подальшому вказані акти недійсними в судовому порядку не визнавалися, відповідних вимог відповідачем не заявлялося. Матеріали справи не містять також доказів наявності з боку відповідача будь-яких претензій до позивача з приводу обсягів та якості виконаних за Договором робіт.
Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої:
- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);
- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);
- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);
- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).
Правовий аналіз положень статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що вони встановлюють підстави для відмови замовника від договору підряду та відповідні правові наслідки такої відмови. При цьому, положення частин другої, третьої та четвертої статті 849 Цивільного кодексу України містять самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій.
Колегія суддів звертає увагу, що частина 3 статті 849 Цивільного кодексу України надає право замовнику, у разі якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, призначити підрядникові строк для усунення недоліків. І лише в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Доказування очевидності невиконання належним чином роботи за підрядним договором покладається на замовника.
Крім того, приписами статті 858 Цивільного кодексу України передбачено відповідальність підрядника за неналежну якість роботи.
Вказана стаття встановлює, що у разі коли робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право , якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Проте, як слідує з матеріалів справи, відповідачем як замовником таке право, передбачене частиною 1 статті 858 Цивільного кодексу України, реалізовано не було.
У межах даної справи представники ДП КМ Техно та АТ Укргазвидобування заявили та підтримали клопотання про призначення судової експертизи комп`ютерної техніки і програмних продуктів.
Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Враховуючи позицію як позивача, так і відповідача щодо питання необхідності призначення у справі судової експертизи комп`ютерної техніки і програмних продуктів, з метою забезпечення прав сторін, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 у даній справі було призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул.Смоленська, 6).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 у справі №910/13245/14 було зобов`язано ДП КМ Техно в строк до 06.07.2018 надати суду довідку за підписом керівника ДП КМ Техно з вичерпним переліком обладнання відповідача (із зазначенням серійних номерів та місця знаходження), на якому ДП КМ Техно виконувало роботи з впровадження комплексної автоматизованої системи SAP згідно Договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012.
Також, зобов`язано АТ Укргазвидобування в строк до 06.07.2018 надати суду довідку за підписом керівника АТ Укргазвидобування (в пункті 3 резолютивної частини ухвали від 14.06.2018 помилково вказано керівника ДП КМ Техно , замість керівника АТ Укргазвидобування ) з вичерпним переліком обладнання АТ Укргазвидобування (із зазначенням серійних номерів та місця знаходження), на якому ДП КМ Техно виконувало роботи з впровадження комплексної автоматизованої системи SAP згідно Договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012.
05.07.2018 від Голови правління АТ Укргазвидобування надійшов лист №2.1.-01-5616 від 04.07.2018 з повідомленням про неможливість надання витребуваної судом довідки.
Натомість, 06.07.2018 від ДП КМ Техно надійшла заява, в якій наведено перелік обладнання, на якому співробітники ДП КМ Техно налаштовували, розгортали (встановлювали та модифікували) програмне забезпечення SAP.
Однак, надані сторонами спору переліки обладнання АТ Укргазвидобування , на якому ДП КМ Техно виконувало роботи з впровадження комплексної автоматизованої системи SAP згідно Договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012, відрізнялися.
Так, АТ Укргазвидобування у клопотанні про призначення експертизи від 14.06.2018 вказувало на наявність у нього наступного обладнання (яке знаходиться в м. Київ, вул. Кудрявська, 20/28 на першому поверсі):
1. Шасі для встановлення серверів-лез модель НР BLc7000 CTO 3 IN LCD ROHS Encl (507019-B21) - 1шт. (s/n CZ33015N1V).
2. Сервер-лезо модель HP BL460c Gen8 10Gb FLB CTO Blade (641016-B21) - 10шт. (s/nCZ33015N1X; s/nCZ33015N20; s/nCZ33015N26; s/nCZ33015N28; s/nCZ33015N2E; s/nCZ33015N22; s/nCZ33015N24; s/nCZ33015N2A; s/nCZ33015N2C; s/nCZ33015N2H).
3. Дискова система з багаторівневим зберіганням даних модель HP 3PAR V400 16GB CC 32GB Rckmnt DC (QR633A) - 1шт. (s/n CZ33019988).
Натомість, ДП КМ Техно в своїй заяві від 06.07.2018 вказувало на те, що ним програмне забезпечення SAP встановлювалось на наступне обладнання:
1. Шафа серверна (комплектація №1) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A).
2. Шафа серверна (комплектація №2) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A).
3. Сервер резервного копіювання модель HP DL360p Gen8 8-SFF CTO Server (654081-B21).
4. Шасі для встановлення серверів-лез модель НР BLc7000 CTO 3 IN LCD ROHS Encl (507019-B21).
5. Сервер-лезо модель HP BL460c Gen8 10Gb FLB CTO Blade (641016-B21).
6. Ліцензія на використання серверної системи:
- моделі MS WS08 R2 STD Ed ROK E F I G S SW (589256-B21);
- MS WS08 R2 Ent Ed 10CAL ROK E F S SW (589257-B21);
- MS WS08 R2 Ent Ed 25CAL ROK E F S SW (604968-B21);
7. Дискова система з багаторівневим зберіганням даних модель HP 3PAR V400 16GB CC 32GB Rckmnt DC (QR633A).
8. Комутатор мережі зберігання даних модель HP 8/8 (8)-ports Enabled SAN Switch (AM 867B).
9. Пристрій резервного копіювання на диски (D2D дискова віртуальна бібліотека) модель HP D2D4324 Backup System (EH985A).
10. Бібліотека на магнітних стрічках модель HP MSL2024 1 LTO-5 3280 FC Tape Lbry (BL5531A).
11. Програмне забезпечення для резервного копіювання модель HP Data Prot Stater Pack For HP-UX LTU (B6951BA).
12. Джерело безперебійного живлення з системою кондиціювання:
- модель ДБЖ: APC Symmetra LX 16kVa N+1 Rack-mount;
- модель кондиціонерів: Direct expansion air-cooled units, upflow with BCF (back curved EC fans). Cooling capacity: 5.8kW - 400V/3+N/50Hz.
При цьому, наведений ДП КМ Техно перелік обладнання включав в себе перелік обладнання, наведений АТ Укргазвидобування .
Отже, об`єктами комп`ютерно-технічної експертизи стали:
1. Шафа серверна (комплектація №1) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A).
2. Шафа серверна (комплектація №2) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A).
3. Сервер резервного копіювання модель HP DL360p Gen8 8-SFF CTO Server (654081-B21).
4. Шасі для встановлення серверів-лез модель НР BLc7000 CTO 3 IN LCD ROHS Encl (507019-B21) - 1шт. (s/n CZ33015N1V).
5. Сервер-лезо модель HP BL460c Gen8 10Gb FLB CTO Blade (641016-B21) - 10шт. (s/nCZ33015N1X; s/nCZ33015N20; s/nCZ33015N26; s/nCZ33015N28; s/nCZ33015N2E; s/nCZ33015N22; s/nCZ33015N24; s/nCZ33015N2A; s/nCZ33015N2C; s/nCZ33015N2H).
6. Ліцензія на використання серверної системи:
- моделі MS WS08 R2 STD Ed ROK E F I G S SW (589256-B21);
- MS WS08 R2 Ent Ed 10CAL ROK E F S SW (589257-B21);
- MS WS08 R2 Ent Ed 25CAL ROK E F S SW (604968-B21);
7. Дискова система з багаторівневим зберіганням даних модель HP 3PAR V400 16GB CC 32GB Rckmnt DC (QR633A) - 1шт. (s/n CZ33019988).
8. Комутатор мережі зберігання даних модель HP 8/8 (8)-ports Enabled SAN Switch (AM 867B).
9. Пристрій резервного копіювання на диски (D2D дискова віртуальна бібліотека) модель HP D2D4324 Backup System (EH985A).
10. Бібліотека на магнітних стрічках модель HP MSL2024 1 LTO-5 3280 FC Tape Lbry (BL5531A).
11. Програмне забезпечення для резервного копіювання модель HP Data Prot Stater Pack For HP-UX LTU (B6951BA).
12. Джерело безперебійного живлення з системою кондиціювання:
- модель ДБЖ: APC Symmetra LX 16kVa N+1 Rack-mount;
- модель кондиціонерів: Direct expansion air-cooled units, upflow with BCF (back curved EC fans). Cooling capacity: 5.8kW - 400V/3+N/50Hz.
Частинами 4, 5 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Як вже зазначалось, сторонами спору запропоновано суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Разом з цим, колегія суддів, керуючись повноваженнями, наданими суду частиною 5 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог розділу 13 глави 2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень щодо орієнтованого переліку вирішуваних судовою комп`ютерно-технічною експертизою питань, дійшла до висновку про зміну запропонованих сторонами спору на вирішення експертизи питань шляхом викладення їх у такій редакції:
1. Чи міститься на об`єктах: Шафа серверна (комплектація №1) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A); Шафа серверна (комплектація №2) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A); Сервер резервного копіювання модель HP DL360p Gen8 8-SFF CTO Server (654081-B21); Шасі для встановлення серверів-лез модель НР BLc7000 CTO 3 IN LCD ROHS Encl (507019-B21) - 1шт. (s/n CZ33015N1V); Сервер-лезо модель HP BL460c Gen8 10Gb FLB CTO Blade (641016-B21) - 10шт. (s/nCZ33015N1X; s/nCZ33015N20; s/nCZ33015N26; s/nCZ33015N28; s/nCZ33015N2E; s/nCZ33015N22; s/nCZ33015N24; s/nCZ33015N2A; s/nCZ33015N2C; s/nCZ33015N2H); Ліцензія на використання серверної системи: - моделі MS WS08 R2 STD Ed ROK E F I G S SW (589256-B21); - MS WS08 R2 Ent Ed 10CAL ROK E F S SW (589257-B21); - MS WS08 R2 Ent Ed 25CAL ROK E F S SW (604968-B21); Дискова система з багаторівневим зберіганням даних модель HP 3PAR V400 16GB CC 32GB Rckmnt DC (QR633A) - 1шт. (s/n CZ33019988); Комутатор мережі зберігання даних модель HP 8/8 (8)-ports Enabled SAN Switch (AM 867B); Пристрій резервного копіювання на диски (D2D дискова віртуальна бібліотека) модель HP D2D4324 Backup System (EH985A); Бібліотека на магнітних стрічках модель HP MSL2024 1 LTO-5 3280 FC Tape Lbry (BL5531A); Програмне забезпечення для резервного копіювання модель HP Data Prot Stater Pack For HP-UX LTU (B6951BA); Джерело безперебійного живлення з системою кондиціювання: - модель ДБЖ: APC Symmetra LX 16kVa N+1 Rack-mount; - модель кондиціонерів: Direct expansion air-cooled units, upflow with BCF (back curved EC fans). Cooling capacity: 5.8kW - 400V/3+N/50Hz. програмне забезпечення комплексна автоматизована система SAP згідно договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 (а.с.10-12 т.1) з додатками і у якому вигляді?
2. Якщо так по першому питанню, то яким чином програмне забезпечення комплексна автоматизована система SAP згідно договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 (а.с.10-12 т.1) з додатками перенесене на об`єкти: Шафа серверна (комплектація №1) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A); Шафа серверна (комплектація №2) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A); Сервер резервного копіювання модель HP DL360p Gen8 8-SFF CTO Server (654081-B21); Шасі для встановлення серверів-лез модель НР BLc7000 CTO 3 IN LCD ROHS Encl (507019-B21) - 1шт. (s/n CZ33015N1V); Сервер-лезо модель HP BL460c Gen8 10Gb FLB CTO Blade (641016-B21) - 10шт. (s/nCZ33015N1X; s/nCZ33015N20; s/nCZ33015N26; s/nCZ33015N28; s/nCZ33015N2E; s/nCZ33015N22; s/nCZ33015N24; s/nCZ33015N2A; s/nCZ33015N2C; s/nCZ33015N2H); Ліцензія на використання серверної системи: - моделі MS WS08 R2 STD Ed ROK E F I G S SW (589256-B21); - MS WS08 R2 Ent Ed 10CAL ROK E F S SW (589257-B21); - MS WS08 R2 Ent Ed 25CAL ROK E F S SW (604968-B21); Дискова система з багаторівневим зберіганням даних модель HP 3PAR V400 16GB CC 32GB Rckmnt DC (QR633A) - 1шт. (s/n CZ33019988); Комутатор мережі зберігання даних модель HP 8/8 (8)-ports Enabled SAN Switch (AM 867B); Пристрій резервного копіювання на диски (D2D дискова віртуальна бібліотека) модель HP D2D4324 Backup System (EH985A); Бібліотека на магнітних стрічках модель HP MSL2024 1 LTO-5 3280 FC Tape Lbry (BL5531A); Програмне забезпечення для резервного копіювання модель HP Data Prot Stater Pack For HP-UX LTU (B6951BA); Джерело безперебійного живлення з системою кондиціювання: - модель ДБЖ: APC Symmetra LX 16kVa N+1 Rack-mount; - модель кондиціонерів: Direct expansion air-cooled units, upflow with BCF (back curved EC fans). Cooling capacity: 5.8kW - 400V/3+N/50Hz.?
3. Якщо так по першому питанню, то чи можливе вирішення завдань на об`єктах Шафа серверна (комплектація №1) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A); Шафа серверна (комплектація №2) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A); Сервер резервного копіювання модель HP DL360p Gen8 8-SFF CTO Server (654081-B21); Шасі для встановлення серверів-лез модель НР BLc7000 CTO 3 IN LCD ROHS Encl (507019-B21) - 1шт. (s/n CZ33015N1V); Сервер-лезо модель HP BL460c Gen8 10Gb FLB CTO Blade (641016-B21) - 10шт. (s/nCZ33015N1X; s/nCZ33015N20; s/nCZ33015N26; s/nCZ33015N28; s/nCZ33015N2E; s/nCZ33015N22; s/nCZ33015N24; s/nCZ33015N2A; s/nCZ33015N2C; s/nCZ33015N2H); Ліцензія на використання серверної системи: - моделі MS WS08 R2 STD Ed ROK E F I G S SW (589256-B21); - MS WS08 R2 Ent Ed 10CAL ROK E F S SW (589257-B21); - MS WS08 R2 Ent Ed 25CAL ROK E F S SW (604968-B21); Дискова система з багаторівневим зберіганням даних модель HP 3PAR V400 16GB CC 32GB Rckmnt DC (QR633A) - 1шт. (s/n CZ33019988); Комутатор мережі зберігання даних модель HP 8/8 (8)-ports Enabled SAN Switch (AM 867B); Пристрій резервного копіювання на диски (D2D дискова віртуальна бібліотека) модель HP D2D4324 Backup System (EH985A); Бібліотека на магнітних стрічках модель HP MSL2024 1 LTO-5 3280 FC Tape Lbry (BL5531A); Програмне забезпечення для резервного копіювання модель HP Data Prot Stater Pack For HP-UX LTU (B6951BA); Джерело безперебійного живлення з системою кондиціювання: - модель ДБЖ: APC Symmetra LX 16kVa N+1 Rack-mount; - модель кондиціонерів: Direct expansion air-cooled units, upflow with BCF (back curved EC fans). Cooling capacity: 5.8kW - 400V/3+N/50Hz. з використанням програмного забезпечення комплексної автоматизованої системи SAP згідно договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 (а.с.10-12 т.1) з додатками?
4. Якщо так по першому питанню, то чи реалізовані на об`єктах Шафа серверна (комплектація №1) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A); Шафа серверна (комплектація №2) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A); Сервер резервного копіювання модель HP DL360p Gen8 8-SFF CTO Server (654081-B21); Шасі для встановлення серверів-лез модель НР BLc7000 CTO 3 IN LCD ROHS Encl (507019-B21) - 1шт. (s/n CZ33015N1V); Сервер-лезо модель HP BL460c Gen8 10Gb FLB CTO Blade (641016-B21) - 10шт. (s/nCZ33015N1X; s/nCZ33015N20; s/nCZ33015N26; s/nCZ33015N28; s/nCZ33015N2E; s/nCZ33015N22; s/nCZ33015N24; s/nCZ33015N2A; s/nCZ33015N2C; s/nCZ33015N2H); Ліцензія на використання серверної системи: - моделі MS WS08 R2 STD Ed ROK E F I G S SW (589256-B21); - MS WS08 R2 Ent Ed 10CAL ROK E F S SW (589257-B21); - MS WS08 R2 Ent Ed 25CAL ROK E F S SW (604968-B21); Дискова система з багаторівневим зберіганням даних модель HP 3PAR V400 16GB CC 32GB Rckmnt DC (QR633A) - 1шт. (s/n CZ33019988); Комутатор мережі зберігання даних модель HP 8/8 (8)-ports Enabled SAN Switch (AM 867B); Пристрій резервного копіювання на диски (D2D дискова віртуальна бібліотека) модель HP D2D4324 Backup System (EH985A); Бібліотека на магнітних стрічках модель HP MSL2024 1 LTO-5 3280 FC Tape Lbry (BL5531A); Програмне забезпечення для резервного копіювання модель HP Data Prot Stater Pack For HP-UX LTU (B6951BA); Джерело безперебійного живлення з системою кондиціювання: - модель ДБЖ: APC Symmetra LX 16kVa N+1 Rack-mount; - модель кондиціонерів: Direct expansion air-cooled units, upflow with BCF (back curved EC fans). Cooling capacity: 5.8kW - 400V/3+N/50Hz. у програмному забезпеченні комплексної автоматизованої системи SAP згідно договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 (а.с.10-12 т.1) з додатками функції, передбачені Проектом побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP (т.5-т.8) та Статутом Проекту побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP (т.9)?
5. Чи піддавалися об`єкти: Шафа серверна (комплектація №1) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A); Шафа серверна (комплектація №2) модель HP 642 1075mm Shock Intelligent Rack (BW904A); Сервер резервного копіювання модель HP DL360p Gen8 8-SFF CTO Server (654081-B21); Шасі для встановлення серверів-лез модель НР BLc7000 CTO 3 IN LCD ROHS Encl (507019-B21) - 1шт. (s/n CZ33015N1V); Сервер-лезо модель HP BL460c Gen8 10Gb FLB CTO Blade (641016-B21) - 10шт. (s/nCZ33015N1X; s/nCZ33015N20; s/nCZ33015N26; s/nCZ33015N28; s/nCZ33015N2E; s/nCZ33015N22; s/nCZ33015N24; s/nCZ33015N2A; s/nCZ33015N2C; s/nCZ33015N2H); Ліцензія на використання серверної системи: - моделі MS WS08 R2 STD Ed ROK E F I G S SW (589256-B21); - MS WS08 R2 Ent Ed 10CAL ROK E F S SW (589257-B21); - MS WS08 R2 Ent Ed 25CAL ROK E F S SW (604968-B21); Дискова система з багаторівневим зберіганням даних модель HP 3PAR V400 16GB CC 32GB Rckmnt DC (QR633A) - 1шт. (s/n CZ33019988); Комутатор мережі зберігання даних модель HP 8/8 (8)-ports Enabled SAN Switch (AM 867B); Пристрій резервного копіювання на диски (D2D дискова віртуальна бібліотека) модель HP D2D4324 Backup System (EH985A); Бібліотека на магнітних стрічках модель HP MSL2024 1 LTO-5 3280 FC Tape Lbry (BL5531A); Програмне забезпечення для резервного копіювання модель HP Data Prot Stater Pack For HP-UX LTU (B6951BA); Джерело безперебійного живлення з системою кондиціювання: - модель ДБЖ: APC Symmetra LX 16kVa N+1 Rack-mount; - модель кондиціонерів: Direct expansion air-cooled units, upflow with BCF (back curved EC fans). Cooling capacity: 5.8kW - 400V/3+N/50Hz. певним процедурам з метою знищення або зміни програмного забезпечення комплексної автоматизованої системи SAP згідно договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 (а.с.10-12 т.1) з додатками?
При цьому, для виконання судової комп`ютерно-технічної експертизи у справі №910/13245/14 зобов`язано АТ Укргазвидобування надати безперешкодний доступ експерту (експертам) Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до вказаних вище об`єктів експертизи.
28.05.2020 до суду апеляційної інстанції надійшов Висновок експерта за результатами проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи від 21.05.2020 №18490/18-35/13515-13539/20-35.
За результатами проведеного дослідження експерт дійшов наступних висновків.
При відповіді на перше питання експерт вказав, що на комп`ютерній техніці (об`єктах дослідження), яка наведена у питаннях, містяться віртуальні сервери, на яких розгорнута операційна система MS Windows Server 2008 R2, на яку інстальоване програмне забезпечення комплексна автоматизована система SAP та її складові елементи згідно з Договором про надання послуг № УГВ6757/19-12 від 12.12.2012.
При відповіді на друге питання експертом зазначено, що програмне забезпечення комплексна автоматизована система SAP та її складові елементи згідно з Договором про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 перенесені на комп`ютерну техніку (об`єкти дослідження), яка наведена у питаннях, шляхом безпосередньої інсталяції виконавчих файлів та наповнення даних системи шляхом ручного введення інформації.
При відповіді на третє питання експертом встановлено, що на об`єктах дослідження проводилися роботи з налагодження та впровадження комплексної автоматизованої системи SAP згідно з поставленими у додатках до Договору про надання послуг № УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 завданнями, однак перевірити повну функціональність продуктивної частини системи та визначити, чи вся необхідна замовнику інформація була внесена до бази даних комплексної автоматизованої системи SAP, є неможливим з огляду на відсутність доступу до продуктивної частини Системи з причин втрати представниками ПАТ Укргазвидобування паролів доступу до ядра програмного забезпечення комплексної автоматизованої системи SAP та перенесення комп`ютерної техніки (об`єктів дослідження) з одного технічного майданчика на інший, що мало наслідком зміну первісної конфігурації мережі та, відповідно, недоступність серверу, на якому розміщені складові частини комплексної автоматизованої системи SAP.
При цьому, на комп`ютерній техніці (об`єктах дослідження) також міститься розгорнута девелоперська частина комплексної автоматизованої системи SAP, на якій були виконані всі налаштування та розробки для запуску продуктивної частини системи, з наявним програмним забезпеченням та наповненням, що необхідне для належного функціонування комплексної автоматизованої системи SAP згідно з Договором про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012.
Зазначене дає обґрунтовані підстави вважати, що поточний стан об`єктів дослідження має функції, які дозволяють виконувати вирішення завдань із наповнення бази даних комплексної автоматизованої системи SAP за умови доступу до продуктивної частини цієї системи.
При відповіді на четверте питання експертом встановлено факт виконання згідно з Проектом побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP (т. 5 - т. 8) та Статутом Проекту побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP (т. 9), які остаточно завершені на Фазі 4 Завершальна підготовка .
Водночас, неможливість перевірки повної функціональності комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP із причин, наведених у відповіді на питання №3, не дозволяє визначити обсяг таких робіт та стан реалізації на відповідних об`єктах дослідження в програмному забезпеченні комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP, передбачених Проектом побудови та Статутом Проекту побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP.
Разом з тим, досліджене програмне забезпечення надає авторизованим користувачам доступ до об`єктів дослідження, на яких встановлено програмне забезпечення комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм Систему SAP (розділи Web Administration , Integrated Remote Console Remote Console ), за допомогою яких здійснюється керування даною системою, що є підтвердженням реалізації функцій, передбачених Проектом побудови та Статутом Проекту побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP.
При відповіді на п`яте питання експерт зазначив, що беручи до уваги обставини, наведені в ході відповіді на питання №3, надати відповідь на дане питання неможливо.
Із аналізу вказаного Висновку експерта колегія суддів доходить висновку, що останнім підтверджено наявність комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP на об`єктах дослідження, яка перенесена на ці об`єкти шляхом інсталяції відповідних виконавчих файлів та ручного наповнення; здійснення робіт щодо налагодження та впровадження комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP у відповідності до завдань, які визначені сторонами Договору; наявність на об`єктах дослідження розгорнутої девелоперської частини комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP та виконання налаштувань, необхідних для запуску продуктивної частини системи; наявність на об`єктах дослідження функцій, які дозволяють виконувати завдання із наповнення бази даних комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP за умови доступу до продуктивної частини системи; здійснення перенесення налаштувань користувачами в продуктивну частину комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP. Крім того, експертом виявлено факти входу до серверної частини комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP представників як позивача, так і відповідача, виконання робіт згідно з Проектом побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP, передбачених Статутом Проекту та їх остаточне завершення на Фазі 4 Завершальна підготовка , надання авторизованим користувачам доступу до розділів комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP, через які здійснюється керування даною системою, що є підтвердженням реалізації функцій, передбачених Проектом побудови та Статутом Проекту побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP.
Колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту описової частини Висновку експерта слідує, що експертом проведено огляд об`єктів дослідження 22.11.2018 та 19.11.2019. При цьому обидва рази перевірити здатність комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP вирішувати ті чи інші завдання виявилося неможливим. Причинами неможливості здійснення дослідження 22.11.2018 вказано втрату представниками відповідача паролів доступу до ядра комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP. Причинами неможливості здійснення дослідження 19.11.2019 вказано перенесення об`єктів дослідження з одного технічного майданчика службових приміщень адміністративної будівлі відповідача (м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) на інший технічний майданчик службових приміщень відповідача (за іншою адресою), що мало наслідком зміну первісної конфігурації мережі та, відповідно, недоступність серверу, на якому розміщені складові частини комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP.
Відповідно до положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями частини 4 статті 102 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
Із урахуванням покладення обов`язку щодо доказування очевидності факту неналежного виконання робіт саме на відповідача, колегія суддів доходить висновку, що проведення експертного дослідження в частині визначення можливості вирішення завдань на об`єктах дослідження з використанням комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP у відповідності до третього питання, та встановлення факту знищення чи внесення змін до вказаної системи у відповідності до п`ятого питання, що були поставлені на вирішення експертизи, стало неможливим у зв`язку з перешкоджанням зі сторони відповідача. Відповідно, колегія суддів вважає, що за результатами проведеної комп`ютерно-технічної експертизи доводи відповідача стосовно неналежної якості та обсягу робіт, здійснених позивачем як виконавцем, не знайшли свого підтвердження.
Крім того, місцевим господарським судом не враховано та не надано належної оцінки доказам, що були подані позивачем до суду 15.12.2015 разом з поясненнями, на виконання вимог Вищого господарського суду України та підтвердження факту належного і в повному обсязі надання позивачем послуг за Договором, а саме: Акту №УГВ6757/19-12-4 від 11.11.2013 з додатками; Акту №УГВ6757/19-12-4 від 03.03.2014 з додатками; електронному носієві (CD диск) з додатком до Акта №УГВ6757/19-12-4 від 03.03.2014 Концепція ролей і повноважень ; Статуту проекту побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP; Концепції функціональних рамок системи управління; Загальному протоколу функціональних вимог від майбутньої системи; Протоколу вимог до майбутньої системи КАСУ Функціональна область управління витратами та доходами ; Протоколу функціональних вимог Бюджетне планування і контроль виконання бюджетів ; Протоколу функціональних вимог від майбутньої системи Планування виробництва ; Протоколу функціональних вимог від майбутньої системи Управління проектами, капітальне будівництво та інвестиції ; Протоколу функціональних вимог від майбутньої системи Функціональна область Реалізація продукції, робіт/послуг ; Протоколу функціональних вимог Функціональна група Управління матеріальними потоками та договорами ; Протокол функціональних вимог від майбутньої системи Охорона праці ; Протокол функціональних вимог Функціональна група Управління діловодством та документообігом (том 5 - том 10 (а.с. 1 - 87)).
Із урахуванням Висновку експерта та досліджених судом доказів, що були подані позивачем під час нового розгляду справи, вбачається, що висновки суду першої інстанції про те, що за наявними у матеріалах справи доказами суд не може встановити чи реалізовано проект побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SАР - Етап №1 Фази 0 - IV та чи функціонує даний етап проекту є помилковими та необґрунтованими.
Також колегія суддів наголошує на тому, що ані позивачем, ані відповідачем не заперечується, що надання послуг за Договором було припинено на Фазі IV Завершальна підготовка Етапу №1 (що в тому числі підтверджено Висновком експерта), що свідчить про неповну реалізацію послуг по впровадженню комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP, передбачену первісними умовами Договору та може мати наслідком подальші недоліки під час експлуатації такої програми на об`єктах відповідача.
Проте умовами Договору чітко передбачено гарантійні зобов`язання виконавця, відповідно до яких всі недоліки, позначені замовником в установленому порядку, усуваються виконавцем за власний рахунок; протягом строку дії Договору виконавцем забезпечується безкоштовна консультаційна та технічна підтримка; виконавець зобов`язується забезпечити технічну, методологічну і консультаційну підтримку в процесі переходу і дослідно-промислової експлуатації (пункт 4.4. Договору).
Отже, наявні підстави для висновку, що відповідач, за наявності претензій щодо якості та об`єму наданих за Договором послуг, має достатньо механізмів для їх усунення за рахунок та силами позивача. Натомість повна відмова від оплати наданих позивачем послуг не ґрунтується на нормах зобов`язального права.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване судове рішення, не надав належної оцінки зазначеним фактам та дійшов помилкового висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (Volovik v. Ukraine, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06.12.2007).
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).
Добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
На думку колегії суддів, дії відповідача, який підписав акти передачі-приймання послуг без зауважень, не надав своїх зауважень щодо якості та об`єму здійснених робіт та їх результатів, а лише після звернення позивача до суду, на стадії касаційного розгляду справи заявив про недоліки вказаних робіт та їх результатів як підставу для відмови в їх оплаті, суперечать його попередній поведінці та є недобросовісними.
У статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та недоведеність його вимог.
Прийнявши до уваги наведені обставини та надавши оцінку доказам, які ці обставини підтверджують, враховуючи, що АТ Укргазвидобування не доведено обставин невиконання або неналежного виконання ДП КМ Техно зобов`язань за Договором, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків у справі та безпідставно відмовив у задоволенні позову ДП КМ Техно .
Відносно заявленої до стягнення суми заборгованості за Договором колегією суддів встановлено наступне.
Позивачем, з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог (том 2, а.с. 227-229, том 3, а.с. 33-35, 47-49), заявлено до стягнення з відповідача суму основного боргу в розмірі 13 187 109,18 грн. за надані за Договором про надання послуг №УГВ6757/19-12-4 від 12.12.2012, але неоплачені послуги, пеню в сумі 1 340 850,16 грн., 3% річних в сумі 391 701,29 грн. та інфляційні втрати в сумі 3 351 258,29 грн.
Під час нового розгляду справи судом першої інстанції позивачем було збільшено розмір позовних вимог та заявлено до стягнення з відповідача 15 635 050,81 грн. основного боргу, 1 592 078,51 грн. пені, 19 582 015,48 грн. інфляційних втрат та 1 793 562,33 грн. 3% річних, що підтверджується відповідними заявами про збільшення позовних вимог, що були прийняті судом до розгляду (том 10, а.с. 119-121, 145-147, том 12, а.с. 152-155).
Щодо заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 15 635 050,81 грн. суд зазначає наступне.
Первісно, звертаючись із цим позовом до суду, позивач обґрунтовував заявлену до стягнення суму основного боргу в розмірі 13 187 109,18 грн. з посиланням на те, що відповідачем частково, в сумі 1 329 299,49 грн., не оплачено Акт №УГВ6757/19-12-4 від 11.11.2013 на суму 7 689 962,46 грн. та повністю не оплачено Акт №УГВ6757/19-12-4 від 03.03.2014 на суму 11 857 809,69 грн.
Як було зазначено вище, згідно з пунктом 1.2. Договору у редакції Додаткової угоди №3 від 18.03.2013, сторони визначають перелік, опис, етапність, строки надання та вартість послуг, які надаються за Договором, у Додатку №1, Додатку №2, Додатку №3, Додатку №4, Додатку №5 до Договору, які складають його невід`ємну частину.
Відповідно до пункту 4.1. Договору послуги надаються пофазно відповідно до етапів, визначених в Додатку №2 до Договору. Передача та приймання наданих послуг по відповідній фазі здійснюється уповноваженими представниками сторін шляхом підписання відповідного акта передачі-приймання наданих послуг.
На виконання умов Договору сторонами при укладенні Договору були підписані Додаток №1, яким сторони визначили перелік та опис послуг, Додаток №2, яким погодили етапи проекту та строк їх виконання, та Додатки №3 та №4, якими визначили вартість кожної фази кожного етапу послуг, надання яких є предметом Договору.
У подальшому сторонами вносились зміни та доповнення до Договору та додатків до нього шляхом підписання відповідних додаткових угод (том 3, а.с. 103-121).
Відповідно до пункту 2.1. Договору, в редакції додаткової угоди №5 від 13.06.2013 загальна вартість послуг позивача за Договором становить 58 986 155,70 грн., в тому числі ПДВ за діючою ставкою 20% - 9 831 025,95 грн., яка включає в себе вартість Етапу №1 та вартість Етапу №2. Розрахунки за Договором здійснюються у гривнях у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок позивача.
Підпунктами 2.1.1. та 2.1.2. пункту 2.1. Договору у редакції Додаткової угоди №7 від 04.11.2013 сторонами погоджено, що загальна вартість послуг Етапу №1 за Договором становить 34 506 739,41 грн., а загальна вартість послуг Етапу №2 за Договором - 24 479 416,29 грн.
Наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів передачі-приймання наданих послуг №УГВ 6757/19-12-1 від 20.02.2013 на суму 5 078 766 грн., №УГВ 6757/19-12-2 від 12.03.2013 на суму 2 728 977,96 грн., №УГВ 6757/19-12-3 від 12.07.2013 на суму 2 433 412,80 грн., №УГВ6757/19-12-4 від 11.11.2013 на суму 7 689 962,46 грн. та №УГВ6757/19-12-4 від 03.03.2014 на суму 11 857 809,69 грн. (том 3, а.с. 122-126) підтверджується, що на виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги за Етапом №1 на загальну суму 29 788 928,91 грн. Указані акти підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень і застережень та скріплені печатками.
При цьому, з наявних у матеріалах справи виписок з банківського рахунка позивача та довідки ПАТ Енергобанк № 227 від 16.01.2015 (том 1, а.с. 202-208) вбачається, що відповідачем сплачено позивачу кошти в сумі 25 362 448,11 грн., проте частина з них, а саме 8 760 628,38 грн., була сплачена за іншим, ніж спірний, договором, а саме за Договором поставки (закупівлі товару за власні кошти) №УГВ6686/12-15 від 30.11.2012 (том 3, а.с. 4-31).
Таким чином, загальна сума коштів, що була сплачена відповідачем на користь позивача як оплата наданих за Договором послуг становить 16 601 819,73 грн., внаслідок чого неоплаченими залишилися надані послуги на загальну суму 13 187 109,18 грн., яка й була заявлена позивачем до стягнення у цій справі.
Зокрема, позивач, звертаючись до суду з цим позовом, посилається на те, що відповідачем частково, в сумі 1 329 299,49 грн., не оплачено Акт №УГВ6757/19-12-4 від 11.11.2013 на суму 7 689 962,46 грн. та повністю не оплачено Акт №УГВ6757/19-12-4 від 03.03.2014 на суму 11 857 809,69 грн.
Водночас, згідно з пунктом 2.2. Договору у редакції Додаткової угоди №3 від 18.03.2013 відповідач має оплатити загальну вартість послуг, визначену у пункті 2.1. Договору, згідно графіку проведення платежів, що є Додатком №5 до Договору. При цьому, якщо акт передачі-приймання наданих послуг сторонами не підписаний, відповідна дата оплати, зазначена в Додатку №5, продовжується до підписання сторонами такого акта приймання-передачі наданих послуг.
Отже, сторони погодили, що всі платежі за Договором відповідач має здійснювати у встановлені Графіком проведення платежів (Додаток №5 до Договору) строки.
Графіком проведення платежів (Додаток №5 до Договору) у редакції Додаткової угоди №7 від 04.11.2013 з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №9 від 20.01.2014, сторони визначили порядок оплати. Так, за Етапом №1 оплата здійснюється наступним чином:
- 28.12.2012 - 4 183 964,46 грн. - сума сплачена на підставі рахунка №Т2703-1 ПО;
- 15.03.2013 - 4 400 398,37 грн. - сума сплачена на підставі підписаного обома сторонами Акта передачі-приймання послуг №УГВ 6757/19-12-1 від 20.02.2013;
- 03.04.2013 - 2 456 080,17 грн. - сума сплачена на підставі підписаного обома сторонами Акта передачі-приймання послуг №УГВ 6757/19-12-2 від 12.03.2013;
- 19.07.2013 - 2 190 071,52 грн. - сума сплачена на підставі підписаного обома сторонами Акта передачі-приймання послуг №УГВ 6757/19-12-3 від 12.07.2013;
- 18.11.2013 - 6 742 610,43 грн. - сума мала бути сплачена на підставі підписаного обома сторонами акта передачі-приймання послуг;
- 17.03.2014 - 10 397 006,71 грн. - сума мала бути сплачена на підставі підписаного обома сторонами акта передачі-приймання послуг;
- 15.04.2014 - 4 136 607,75 грн. - сума мала бути сплачена на підставі підписаного обома сторонами акта передачі-приймання послуг.
Виходячи зі змісту Графіка проведення платежів (Додаток №5 до Договору) у редакції Додаткової угоди №7 від 04.11.2013 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №9 від 20.01.2014, заявлена позивачем до стягнення сума (13 187 109,18 грн.) складається з частини платежу, який на підставі підписаного обома сторонами акта передачі-приймання послуг мав бути оплачений в строк до 18.11.2013 (загальна сума платежу 6 742 610,43 грн. (пункт 5 Графіка), з якої 31.01.2014 сплачено 3 371 305,22 грн., а відтак, неоплачена частина вказаного платежу становить 3 371 305,21 грн.), та 9 815 803,97 грн., які становлять частину з платежу, який на підставі підписаного обома сторонами акта передачі-приймання послуг мав бути оплачений у строк до 17.03.2014 (загальна сума 10 397 006,71 грн. (пункт 6 Графіка).
Проте, як слідує з Графіка, підставою для проведення оплати за надані послуги є акт передачі-приймання послуг, а відтак, до підписання відповідного акта обов`язок оплатити послуги не виникає.
Враховуючи, що неоплачена частина суми, визначеної пунктом 5 Графіка (3 371 305,21 грн.), фактично складається з частини суми за Актом №УГВ6757/19-12-4 від 11.11.2013 (1 329 299,49 грн.), який на дату оплати за пунктом 5 Графіка (18.11.2013) підписаний, та частини суми за Актом №УГВ6757/19-12-4 від 03.03.2014 (2 042 005,72 грн. = 11 857 809,69 грн. - 9 815 803,97 грн.), який на дату оплати за пунктом 5 Графіка (18.11.2013) підписаний не був, у той час, як згідно з Графіком підставою для проведення оплати за надані послуги є відповідний акт передачі-приймання послуг, до підписання якого обов`язок оплатити послуги не виникає, вказані послуги відповідач має сплатити в такі строки:
- щодо суми 1 329 299,49 грн. (частина суми за Актом №УГВ6757/19-12-4 від 11.11.2013) - у строк, встановлений пунктом 5 Графіка, а саме до 18.11.2013 включно;
- щодо суми 2 042 005,72 грн. (частина суми за Актом №УГВ6757/19-12-4 від 03.03.2014) - у день підписання відповідного акта, тобто у строк до 03.03.2014 включно.
Решта суми, а саме 9 815 803,97 грн. (частина послуг за Актом №УГВ6757/19-12 4 від 03.03.2014), враховуючи підписання сторонами відповідного акта передачі-приймання послуг до дати оплати послуг, мала бути оплачена відповідачем у встановлений пунктом 6 Графіка строк, тобто до 17.03.2014.
З огляду на те, що за умовами Договору строк оплати наданих послуг визначений саме наведеним вище Графіком проведення платежів (Додаток №5 до Договору) у редакції Додаткової угоди №7 від 04.11.2013, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №9 від 20.01.2014, та виходячи зі змісту Графіка, строк оплати наданих послуг не поставлено в залежність від виконання певного етапу робіт, проте він залежить від дат, визначених відповідними пунктами Графіка та дат підписання відповідних актів передачі-приймання послуг.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи зазначене, матеріалами справи та умовами Договору підтверджується наявність обов`язку відповідача з оплати наданих позивачем за Договором послуг на загальну суму 13 187 109,18 грн.
Водночас, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання з оплати відповідних послуг, з огляду на що доведеним є факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у заявленій до стягнення сумі основного боргу в розмірі 13 187 109,18 грн.
Крім того, у прийнятих до розгляду судом першої інстанції заявах про збільшення позовних вимог від 02.02.2017 та від 30.11.2017 (том 10, а.с. 145-147, том 12, а.с. 152-155), позивачем збільшено розмір основного боргу до 15 635 050,81 грн., де крім первісно заявленої суми основного боргу 13 187 109,18 грн, позивач просить суд стягнути з відповідача суму несплаченої попередньої оплати у розмірі 10% від вартості Етапу №2 в сумі 2 447 941,63 грн., що передбачена пунктом 2.3. Договору, в редакції Додаткової угоди №7 від 04.11.2013 до Договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 (том 3, а.с. 114-119).
Досліджуючи питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 2 447 941,63 грн., колегією суддів встановлено наступне.
Так, відповідно до пункту 2.3. Договору у редакції Додаткової угоди №7 від 04.11.2013 до Договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 (том 3, а.с. 114-119), замовник має здійснити попередню оплату в розмірі 10% (десять відсотків) від вартості Етапу №2 в сумі 2 447 941,63 грн., з урахуванням ПДВ за діючою ставкою 20% - 407 990,27 грн., протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту початку Етапу №2, але не пізніше 09.01.2014.
Як встановлено колегією суддів та не оспорюється сторонами, позивачем припинено надання послуг за Договором на Фазі IV Завершальна підготовка Етапу №1 Договору. Матеріали справи не містять доказів, що позивачем надавалися послуги по Фазі V Продуктивна експлуатація і підтримка Етапу №1 Договору та по фазах І - V Етапу №2 Договору.
Таким чином, позивач взагалі не приступив до надання послуг за Етапом №2 Договору, хоча відповідно до Додатку №2 Етапи проекту та результати фаз до Договору, в редакції Додаткової угоди №7 від 04.11.2013 до Договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012, датою початку Фази І Аналіз і збір вимог Етапу №2 Договору є 01.01.2014, а датою закінчення: 31.04.2014.
Відповідно до частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Частиною 1 статті 905 Цивільного кодексу України закріплено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
При цьому, пунктом 9.1. Договору сторони узгодили, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Згідно з підпунктом 3.3.1. пункту 3.3. Договору виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги відповідно до умов цього Договору.
У підпункті 3.4.4. пункту 3.4. Договору передбачено право замовника у будь-який час до закінчення строку надання послуг відмовитись від Договору, виплативши виконавцю плату за фактично надані послуги.
Відповідно до підпункту 3.4.8. пункту 3.4. Договору якщо виконавець без поважних причин своєчасно не приступив до надання послуг по цьому Договору або надає послуги настільки повільно, що для замовника стає очевидним, що закінчення їх в обумовлений строк є неможливим, замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від Договору і вимагати відшкодування збитків.
Пунктом 5.5. Договору встановлено, що в разі ненадання послуг по Етапу №1 та Етапу №2 виконавець зобов`язаний повернути замовнику здійснену попередню сплату в повному обсязі.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Враховуючи наведені положення законодавства та умови Договору, суд доходить висновку, що оскільки позивач своєчасно не приступив (01.01.2014) та не закінчив (31.03.2015) надання послуг за Етапом №2 Договору у строки, передбачені умовами Договору, вимога про стягнення попередньої оплати за Етапом №2 Договору є безпідставною та не підлягає задоволенню судом.
Умови Договору не містять положення про те, що позивач звільняється від обов`язку надання послуг за Договором у разі нездійснення попередньої оплати відповідачем.
При цьому, позивачем не доведено неможливість надання послуг за Етапом №2 Договору внаслідок нездійснення попередньої оплати відповідачем.
Також суд звертає увагу на те, що вимога про стягнення з відповідача попередньої оплати за Етапом №2 Договору вперше була пред`явлена позивачем у заяві про збільшення позовних вимог від 02.02.2017 (надійшла до Господарського суду міста Києва 03.02.2017), тобто після закінчення строку дії Договору (31.12.2015) та фактичного припинення надання послуг за Договором.
Крім того, беручи до уваги тривалість існуючого між сторонами спору, за час якого відповідач не вимагав від позивача надання послуг за Етапом №2 Договору, а позивач не вчиняв будь-яких дій, спрямованих на їх надання, фактичне припинення надання послуг за Договором на Фазі IV Етапу №1 Договору зі сторони позивача та їх неповну оплату відповідачем, зважаючи на Висновки експерта в частині неможливості встановлення повного обсягу наданих за Договором послуг через неповну працездатність комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP та відсутність доказів на підтвердження реальної можливості закінчення робіт за Етапом №2 Договору, стягнення попередньої оплати з відповідача не призведе до ефективного поновлення прав позивача, адже встановлений судом факт ненадання ним послуг за Етапом №2 до Договору матиме наслідком зворотне повернення цієї оплати на користь відповідача (пункт 5.5. Договору).
Отже, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення основної суми заборгованості за Договором, а саме до стягнення з відповідача підлягає сума фактично наданих, але неоплачених послуг в розмірі 13 187 109,18 грн., проте суд відмовляє у стягненні суми попередньої оплати в розмірі 2 447 941,63 грн.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача суми пені, 3% річних та інфляційних втрат колегією суддів встановлено наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України закріплено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Відтак, невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати наданих послуг за Договором є порушенням грошових зобов`язань, а тому наявні всі підстави для застосування встановленої Договором та законом відповідальності.
Так, пунктом 5.2. Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату за надані послуги, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми заборгованості, за кожний день прострочення платежу.
Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
У Договорі сторони не встановили іншого, ніж зазначений у частині 6 статті 232 Господарського кодексу України, періоду нарахування пені, а відтак, пеня повинна нараховуватися з урахуванням приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Водночас, правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості, врегульовано статтею 625 Цивільного кодексу України, за змістом якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 зазначеного Кодексу, згідно з яким нарахування процентів безпосередньо пов`язано із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього ж Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц).
За час розгляду цієї справи позивачем неодноразово змінювався розрахунок заявленої до стягнення суми договірної пені, інфляційних втрат та 3% річних.
При цьому суд бере до уваги та враховує під час розгляду та вирішення цієї справи остаточну суму пені, що наведена позивачем у заяві про збільшення позовних вимог від 02.02.2017 (том 10, а.с. 145-147) та становить 1 592 078,51 грн., а також остаточні суми інфляційних втрат та 3% річних, що наведені позивачем у заяві про збільшення позовних вимог від 30.11.2017 (том 12, а.с. 152-155) та становлять 19 582 015,48 грн. і 1 793 562,33 грн. відповідно.
У вказаних заявах про збільшення позовних вимог позивач посилається на висновок №1031/003 експертного економічного дослідження за Заявою про надання послуг від Адвокатського бюро Прагнум Віталія Бобриньова , складений 20.01.2017 експертами Товариства з обмеженою відповідальністю Експертна група Ес Енд Ді (далі, Висновок економічного дослідження), що був долучений позивачем до матеріалів справи під час нового розгляду справи, та в якому містяться розрахунки основної суми боргу відповідача за Договором, сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, що підлягають до стягнення з відповідача внаслідок порушення ним грошових зобов`язань за умовами Договору (том 10, а.с. 148-179).
Зі змісту Висновку економічного дослідження простежується, що експертами проведено нарахування суми пені за всіма платежами, що підлягають до сплати зі сторони відповідача на користь позивача за умовами Договору за період з 12.12.2012 (дата укладення Договору) до 30.12.2016.
У Висновку економічного дослідження в узагальненому вигляді (Таблиця №4 та Додаток №1 до Висновку) відображено хронологію виникнення у відповідача зобов`язань з оплати вартості послуг за Договором, визначену на підставі Графіка проведення платежів, затвердженого Додатковою угодою №3 від 18.03.2013 з урахуванням його нової редакції, затвердженої Додатковою угодою №7 від 04.11.2013 та змін, внесених Додатковою угодою №9 від 20.01.2014 та актів передачі-приймання послуг.
Також у Висновку економічного дослідження проведено розрахунок простроченої заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги відповідно до умов Договору та кількості днів прострочення платежів (Таблиця №5 та Додаток №1 до Висновку).
Беручи до уваги проведений розрахунок заборгованості відповідача, експертами здійснено розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, що підлягають до стягнення з відповідача за несвоєчасну оплату за надані послуги за Договором.
Суд, перевіривши наведені позивачем у заявах про збільшення позовних вимог та експертами у Висновку економічного дослідження розрахунки сум пені, 3% річних та інфляційних втрат окремо за кожним простроченим відповідачем платежем, строк оплати яких визначено умовами Договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 зі змінами до положень Договору, що визначають порядок виникнення у відповідача зобов`язань з оплати послуг, а саме:
- щодо строку здійснення попередньої оплати за Етапом №1 Договору (пункт 1.1., пункт 2 Додаткової угоди №3 від 18.03.2013);
- щодо строків виникнення у відповідача обов`язку з оплати фактично наданих послуг (пункту 1.2. Додаткової угоди №3 від 18.03.2013, пункту 1.4. Додаткової угоди №5 від 13.06.2013, пункт 1.5. Додаткової угоди №7 від 04.11.2013);
- щодо строку виникнення у відповідача обов`язку з оплати фактично наданих послуг відповідно до пункту 6 Графіка проведення платежів (пункт 2 Додаткової угоди №9 від 20.01.2014),
встановив, що розрахунок заявлених до стягнення сум пені (1 592 078,51 грн.), інфляційних втрат (19 582 015,48 грн.) та 3% річних (1 793 562,33 грн.) є неправильним, адже позивачем та експертом неправильно визначено строк прострочення відповідача, а саме помилково встановлено день початку прострочення оплати кожного окремо взятого платежу, з якого починається нарахування штрафних санкцій, та день його закінчення, а також у заяві про збільшення позовних вимог від 30.11.2017 позивачем допущено арифметичні помилки, що призвели до обрахування помилкових сум, що заявлені до стягнення з відповідача.
Так, позивачем не взято до уваги, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань, пені та 3% річних (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 13.06.2018 у справі №922/1008/16, від 14.08.2019 у справі №920/200/16, від 27.05.2019 у справі №910/20107/17, від 25.02.2020 у справі 910/2615/18).
Крім того, частиною 1 статті 253 Цивільного кодексу України закріплено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Судом здійснено власний розрахунок простроченої заборгованості відповідача та кількості днів прострочення платежів, що підлягали до сплати відповідачем за умовами Договору, за результатами якого в інструменті Калькулятори системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН проведено перерахунок сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, окремо за кожним простроченим відповідачем платежем з урахуванням наведених нижче періодів існування та сум основного боргу.
З дня підписання Договору (12.12.2012) до дати укладення Додаткової угоди №3 від 18.03.2013.
У цей період строки здійснення платежів за Договором визначалися пунктом 2.2. Договору, без застосування узгодженого сторонами Графіка проведення платежів.
Згідно з пунктом 2.2. Договору у редакції, що діяла до 18.03.2013 (дати підписання Додаткової угоди №3 до Договору), замовник має здійснити попередню оплату в розмірі 10% від вартості Етапу №1 в сумі 4 183 964,10 грн. протягом 5 банківських днів з моменту підписання Договору.
З огляду на дату підписання Договору (12.12.2012), кінцевий строк оплати попередньої оплати в сумі 4 183 964,10 грн. спливає 19.12.2012.
Втім, відповідачем здійснено на рахунок позивача попередню оплату в сумі 4 148 964,10 грн. 26.12.2012, що підтверджено випискою з рахунка позивача у ПАТ Енергобанк № 227 від 16.01.2015.
Таким чином, відповідачем прострочено оплату попередньої оплати в сумі 4 183 964,10 грн. тривалістю 6 днів (з 20.12.2012 до 25.12.2012).
Відповідно до підпункту 2.2.1. пункту 2.2. Договору замовник має оплатити вартість послуг, визначену в підпункті 2.1.1. пункту 2.1. Договору, наступним чином: замовник здійснює оплату за кожну фазу надання послуг Етапу №1 у розмірі 90% від вартості відповідних послуг згідно з Додатком №3 до Договору протягом 15 банківських днів після підписання акта передачі-приймання послуг по фазі.
За цей період сторонами було підписано Акт №УГВ6757/19-12-1 від 20.02.2013 на суму 5 078 766,00 грн. (останній строк платежу - 13.03.2013 в сумі 4 570 889,40 грн. (90% від суми акта)) та Акт №УГВ6757/19-12-2 від 12.03.2013 на суму 2 728 977,96 грн. (останній строк платежу - 02.04.2013 у сумі 2 456 080,16 грн. (90% від суми акта)).
Таким чином, встановлено прострочення відповідачем оплати за Актом №УГВ6757/19-12-1 від 20.02.2013 у сумі 4 570 889,40 грн. тривалістю 4 дні (з 14.03.2013 до 17.03.2013 (18.03.2013 укладено Додаткову угоду №3 до Договору, якою змінено порядок і строки оплати).
З урахуванням проведеного розрахунку встановлено, що підтверджена заборгованість відповідача перед позивачем, що виникла внаслідок прострочення попередньої оплати та оплати наданих послуг за період з 12.12.2012 до 18.03.2013 (дата укладення Додаткової угоди №3 до Договору) становить:
- 17 802,23 грн. - сума пені (10 288,44 грн. - сума пені, нарахована за прострочення попередньої оплати в сумі 4 183 964,00 грн. за період з 20.12.2012 до 25.12.2012; 7 513,79 грн. - сума пені, нарахована за прострочення оплати за фактично надані послуги у розмірі 4 570 889,40 грн. за період з 14.03.2013 до 17.03.2013);
- 3 560,45 грн. - сума 3% річних (2 057,69 грн. - сума 3% річних, нарахована за прострочення попередньої оплати в сумі 4 183 964,00 грн. за період з 20.12.2012 до 25.12.2012; 1 502,76 грн. - сума 3% річних, нарахована за прострочення оплати за фактично надані послуги у розмірі 4 570 889,40 грн. за період з 14.03.2013 до 17.03.2013).
З 18.03.2013 (день підписання Додаткової угоди №3 до Договору (з подальшими змінами, внесеними додатковими угодами: №5 від 13.06.2013, №7 від 04.11.2013, №9 від 20.01.2014) до 30.11.2017 (дата остаточних розрахунків позивача в заяві про збільшення позовних вимог від 30.11.2017).
Дата подіїВартість послуг, строк оплати яких наступив за Графіком платежів, але не раніше підписання відповідного акта (пункт 2.2. Договору/Додаток №5 Договору зі змінами), грн.Фактична оплата послуг, грн.Залишок заборгованості, грн.Кількість днів прострочення станом на 30.11.2017 Переплата / виконані роботи, строк оплати яких не настав, грнПрострочення 26.12.2012 4 183 964,10 28.12.2012 4 183 964,46 0,36 *строку прострочення немає, оскільки Додаткова угода №3 (поточний Графік платежів), укладена лише 18.03.2013 15.03.2013 3 623 779,50 4 400 398,73 776 618,87 09.04.2013 2 456 080,16 3 232 699,03 12.07.2013 2 433 412,80 799 286,23 30.08.2013 2 190 071,52 2 989 357,75 11.11.2013 2 989 357,76 0,01 7 18.11.2013 4 700 604,70 4 700 604,71 73 31.01.2014 3 371 305,22 1 329 299,49 32 03.03.2014 2 042 005,73 3 371 305,22 14 17.03.2014 9 815 803,96 13 187 109,18 1 354 30.11.2017 Разом 29 788 928,91 16 601 819,73 13 187 109,18
За результатами проведених розрахунків встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті пені протягом 6 місяців з дня прострочення виконання зобов`язань за несвоєчасну оплату послуг відповідно до умов Договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 (з урахуванням наведених додаткових угод) становить 1 375 352,69 грн., у тому числі:
- 180 777,74 грн. - пеня за несвоєчасну оплату заборгованості за Актом №УГВ6757/19-12-14 від 11.11.2013 (пеня в розмірі 122 215,72 грн. за несвоєчасну оплату заборгованості у розмірі 4 700 604,71 грн. за період з 19.11.2013 до 30.01.2014; пеня в розмірі 58 562,02 грн. за несвоєчасну оплату заборгованості у розмірі 1 329 299,49 грн. за період з 31.01.2014 до 18.05.2014 ( закінчення строку нарахування відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України));
- 1 194 574,95 грн. - пеня за несвоєчасну оплату заборгованості за Актом №УГВ6757/19-12-14 від 03.03.2014 (пеня в розмірі 197 934,69 грн. за несвоєчасну оплату заборгованості у розмірі 2 042 005,73 грн. за період з 04.03.2014 до 03.09.2014 (закінчення строку нарахування відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України); пеня у розмірі 996 640,26 грн. за несвоєчасну оплату заборгованості у розмірі 9 815 803,96 грн. за період з 18.03.2014 до 17.09.2014 (закінчення строку нарахування відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України)).
З огляду на наведену вище хронологію виникнення у відповідача зобов`язань з оплати вартості послуг за Договором, визначену на підставі Графіка проведення платежів, затвердженого Додатковою угодою №3 від 18.03.2013 з урахуванням його нової редакції, затвердженої Додатковою угодою №7 від 04.11.2013 та змін, внесених Додатковою угодою №9 від 20.01.2014 та актів передачі-приймання послуг, судом здійснено перерахунок розміру вимог по сплаті 3% річних від простроченої суми по виконанню грошового зобов`язанням відповідно до умов Договору та суми інфляційних втрат, з урахуванням встановленого індексу інфляції, за весь час прострочення грошового зобов`язанням станом на 30.11.2017.
За результатами проведеного перерахунку встановлено, що розмір вимог по сплаті 3% річних від простроченої суми виконання грошового зобов`язанням відповідно до умов Договору станом на 30.11.2017 становить 1 502 057,98 грн., у тому числі:
- 181 054,86 грн. - 3% річних від простроченої заборгованості за Актом №УГВ6757/19-12-14 від 11.11.2013 (3% річних у розмірі 28 203,63 грн. від простроченої суми за несвоєчасну оплату заборгованості у розмірі 4 700 604,71 грн. за період з 19.11.2013 до 30.01.2014; 3% річних у розмірі 152 851,23 грн. за несвоєчасну оплату заборгованості у розмірі 1 329 299,49 грн. за період з 31.01.2014 до 30.11.2017);
- 1 321 003,12 грн. - 3% річних від простроченої заборгованості за Актом №УГВ6757/19-12-14 від 03.03.2014 (3% річних у розмірі 229 431,93 грн. за несвоєчасну оплату заборгованості у розмірі 2 042 005,73 грн. за період з 04.03.2014 до 30.11.2017; 3% річних у розмірі 1 091 571,19 грн. за несвоєчасну оплату заборгованості у розмірі 9 815 803,96 грн. за період з 18.03.2014 до 30.11.2017).
За результатами проведеного розрахунку встановлено, що сума інфляційних втрат за весь час прострочення грошового зобов`язання за вказаний вище період становить 15 994 250,33 грн., у тому числі:
- 1 705 815,10 грн. - інфляційні втрати від простроченої заборгованості за Актом №УГВ6757/19-12-14 від 11.11.2013 (32 951,24 грн. від простроченої суми заборгованості у розмірі 4 700 604,71 грн. за період з 19.11.2013 до 30.01.2014; 1 672 863,86 грн. від простроченої заборгованості у розмірі 1 329 299,49 грн. за період з 31.01.2014 до 30.11.2017 (проте позивачем за вказаний період заявлено до стягнення 1 660 295,06 грн.));
- 14 288 435,23 грн. - інфляційні втрати від простроченої суми заборгованості за Актом №УГВ6757/19-12-14 від 03.03.2014 (2 542 267,09 грн. від простроченої суми у розмірі 2 042 005,73 грн. за період з 04.03.2014 до 30.11.2017; 11 746 168,14 грн. від простроченої суми у розмірі 9 815 803,96 грн за період з 18.03.2014 до 30.11.2017).
Отже, загальний розмір інфляційних втрат за наведений період, що підлягає до стягнення з відповідача в межах заявлених позовних вимог становить 15 981 681,53 грн.
Крім того, зі змісту заяв про збільшення позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено до стягнення розраховану у Висновку економічного дослідження та заяві про збільшення позовним вимог від 30.11.2017 суму заборгованості відповідача зі сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат, що виникла внаслідок прострочення відповідачем попередньої оплати у розмірі 10% від вартості Етапу №2 за Договором в сумі 2 447 941,63 грн.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову у стягненні з відповідача попередньої оплати у розмірі 10% від вартості Етапу №2 за Договором в сумі 2 447 941,63 грн. з мотивів наведених вище, не підлягають задоволенню й заявлені до стягнення з відповідача 192 414,92 грн. - пені, 285 521,36 грн. - 3% річних, 3 042 791,45 грн. - інфляційних втрат, що нараховані позивачем за період прострочення попередньої оплати.
Беручи до уваги проведені розрахунки, а також зважаючи на те, що суду не надано права виходити за межі позовних вимог, зокрема, в частині самостійного збільшення заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, суд доходить висновку про їх часткове задоволення за уточненим розрахунком суду, відповідно до якого до стягнення з відповідача підлягає документально підтверджена та обґрунтована сума пені в розмірі 1 393 154,92 грн. (17 802,23 грн. + 1 375 352,69 грн.), сума 3% річних в розмірі 1 505 618,43 грн. (3 560,45 грн. + 1 502 057,98 грн.) та сума інфляційних втрат у розмірі 15 981 681,53 грн.
При цьому, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в частині неправильності висновків суду першої інстанції відносно безпідставності посилання позивача на підпункт 2.2.1. пункту 2.2. Договору, оскільки Додатковою угодою №3 від 18.03.2013 сторони дійшли згоди щодо виключення з Договору вказаного підпункту, а відтак всі посилання позивача на його умови судом до уваги не приймаються.
Із цього приводу судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до частин 2 та 4 статті 604 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено договором.
Зі змісту статті 604 Цивільного кодексу України вбачається, що ознаками новації є:
- спосіб припинення зобов`язання;
- вона можлива лише між тими самими сторонами (сторонами попереднього зобов`язання);
- є двостороннім правочином (договором);
- нове зобов`язання пов`язане з попереднім і спрямоване саме на заміну первісного зобов`язання новим, а не на зміну цього зобов`язання.
Укладена між сторонами Додаткова угода №3 від 18.03.2013 до Договору не містить вказівки на первинне і нове зобов`язання та намірів сторін вчинити новацію, тобто припинити існуюче зобов`язання і замінити новим.
У додатковій угоді №3 від 18.03.2013 до Договору сторони, крім іншого, змінили порядок оплати за Договором, встановивши Графік проведення платежів (Додаток №5 до Договору), в якому зафіксували суми та дати вже здійснених відповідачем платежів на виконання умов Договору в первісній редакції та визначили порядок здійснення оплати за Договором на майбутнє, тобто, фактично, змінили строки виконання зобов`язання.
Так, за відсутності в Додатковій угоді №3 від 18.03.2013 застереження про намір сторін замінити первісне зобов`язання новим, первинне зобов`язання відповідача, встановлене в Договорі, продовжує діяти поряд з новим, визначеним в додатковій угоді.
Частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Враховуючи наведене, суд погоджується з твердженням позивача про те, що у період між укладенням Договору (12.12.2012) та Додаткової угоди №3 до нього (18.03.2013) у відповідача виник обов`язок щодо оплати за Актом №УГВ6757/19-12-1 від 20.02.2013 та Актом №УГВ6757/19-12-2 від 12.03.2013, що також покладає на нього обов`язок з оплати пені та 3% річних, нарахованих за час прострочення оплати наданих за вказаними актами послуг. Водночас, подальша зміна сторонами строків чи порядку оплати за Договором, не позбавляє позивача права на стягнення відповідних сум пені та 3% річних, нарахованих за вказаний період прострочення зі сторони відповідача.
Відносно заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, колегія суддів зазначає наступне.
У відзиві на позовну заяву від 17.03.2015 (том, 3 а.с. 58-67) відповідачем стверджується про те, що Договір про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 є недійсним, оскільки під час його укладення сторонами було порушено приписи частини 3 статті 2, частини 5 статті 2 Закону України Про здійснення державних закупівель , положенням статті 1, частини 1 статті 2 Закону України Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності . Крім того, на думку відповідача, укладення Договору суперечить п. 6.6. Статуту відповідача (у редакції, чинній на дату укладення Договору), а здійснення оплати послуг за Договором суперечить постанові Кабінету Міністрів України №899 від 03.10.2012 Про порядок здійснення витрат суб`єктами господарювання державного сектору економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку .
У даному контексті колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Обставини щодо відповідності Договору положенням Закону України Про здійснення державних закупівель та Закону України Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності були предметом безпосереднього дослідження у справі №910/25209/14 за позовом ПАТ Укргазвидобування до ДП КМ Техно , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , Кабінет Міністрів України та Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про визнання Договору про надання послуг та додаткової угоди до нього недійсними.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2015 у справі 910/25209/14, що набрало законної сили і не оскаржувалося АТ Укргазвидобування , відмовлено у задоволенні позову ПАТ Укргазвидобування до ДП КМ Техно про визнання недійсним Договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 з додатками та визнання недійсною Додаткової угоди №1 від 25.01.2013 до Договору, з підстав не доведення ПАТ Укргазвидобування їх невідповідності положенням Закону України Про здійснення державних закупівель та Закону України Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності .
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, заперечення відповідача в цій частині не знайшли свого підтвердження та не беруться до уваги судом під час розгляду та вирішення даної справи.
Відносно посилань відповідача на незатвердження Кабінетом Міністрів України фінансових планів відповідача на 2014 та 2015 роки, наслідком чого, згідно з підпунктом 2 пункту 1 постанови КМУ №899 від 03.10.2012 Про порядок здійснення витрат суб`єктами господарювання державного сектору економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів в установленому порядку , є заборона для відповідача здійснювати витрати на будь-які капітальні інвестиції, в тому числі і на оплату послуг за Договором, що, відповідно, є підставою для відмови у позові, слід зазначити наступне.
Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що відповідач мав сплатити спірну заборгованість у строк до 18.11.2013 (щодо коштів в сумі 1 329 299,49 грн.), до 03.03.2014 (щодо коштів в сумі 2 042 005,72 грн.) та до 17.03.2014 (щодо коштів в сумі 9 815 803,97 грн.).
З матеріалів справи вбачається, що оплату наданих за Договором послуг відповідач проводив як у 2013, так і у 2014 роках, що спростовує твердження відповідача про неможливість проведення оплати спірних послуг у 2014 році.
Згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи зміст Договору, саме на відповідача покладений обов`язок оплатити надані позивачем за умовами Договору послуги, і цей обов`язок не поставлений в залежність від будь-яких обставин, в тому числі і від затвердження Кабінетом Міністрів України фінансових планів відповідача.
Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до положень до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У рішенні від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України та в рішенні від 30.11.2004 у справі Бакалов проти України зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №923/1292/16, від 20.03.2018 у справі №921/7/17-г/17, від 17.05.2018 у справі №922/2107/17.
Посилання відповідача на обставини невідповідності Договору пункту 6.6. Статуту відповідача (у редакції, чинній на дату укладення Договору), з огляду на відсутність погодження укладення даного Договору зі сторони Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , були предметом розгляду справи №910/20158/15 за позовом ПАТ Укргазвидобування до ДП КМ Техно , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про визнання недійсним Договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 з додатками та додатковими угодами, і також не знайшли свого підтвердження.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2017 у справі №910/20158/15 залишено без задоволення касаційну скаргу ПАТ Укргазвидобування на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2016 у справі №910/20158/15.
Вказаним рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2016 у справі №910/20158/15 відмовлено ПАТ Укргазвидобуванню у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 з додатками та додатковими угодами, оскільки ПАТ Укргазвидобування не доведено порушення положень Статуту під час його укладення.
Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі Совтрансавто-Холдінг проти України (заява №48553/99), а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі Брумареску проти Румунії (заява №28342/95)).
Високий Суд у пунктах 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини у справі Устименко проти України від 29.10.2015 (заява № 32053/13), яке набуло статусу остаточного 29.01.2016, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пункти 51 і 52, ECHR 2003-Х).
З огляду на викладене, обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2016 у справі №910/20158/15, що набрало законної сили, є преюдиційними, не можуть ставитись під сумнів та бути спростовані у порядку, не передбаченому процесуальним законом, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити.
Отже, враховуючи приписи частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, наведені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача відносно обставин невідповідності Договору положенням Статуту відповідача, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи №910/20158/15 та не потребують спростування під час розгляду даної справи.
Усі інші доводи та міркування відповідача, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10.05.2011, пункт 58).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що і було зроблено скаржником.
Пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Частиною 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, за результатами апеляційного перегляду справи, встановила, що судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення не було надано належної оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам, у результаті чого місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо прав та обов`язків сторін спірних правовідносин.
Позивачем доведено порушення його прав та законних інтересів зі сторони відповідача.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд доходить висновку, що доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв`язку з чим оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга Дочірнього підприємства КМ Техно на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі № 910/13245/14 підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат за подання позовної заяви та апеляційної скарги у даній справі здійснено у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства КМ Техно на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі №910/13245/14 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі №910/13245/14 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства Укргазвидобування (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; код ЄДРПОУ 30019775) на користь Дочірнього підприємства КМ Техно (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3; код ЄДРПОУ 13681467) 13 187 109 (тринадцять мільйонів сто вісімдесят сім тисяч сто дев`ять) грн. 18 коп. основного боргу, 1 393 154 (один мільйон триста дев`яносто три тисячі сто п`ятдесят чотири) грн. 92 коп. пені, 1 505 618 (один мільйон п`ятсот п`ять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 43 коп. 3% річних, 15 981 681 (п`ятнадцять мільйонів дев`ятсот вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 53 коп. інфляційних втрат та 60 708 (шістдесят тисяч сімсот вісім) грн. 11 коп. судового збору за подання позовної заяви.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства Укргазвидобування (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; код ЄДРПОУ 30019775) на користь Дочірнього підприємства КМ Техно (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3; код ЄДРПОУ 13681467) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 299 054 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч п`ятдесят чотири) грн. 75 коп.
Видати наказ. Видачу наказу відповідно до вимог процесуального законодавства доручити Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи №910/13245/14 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 30.11.2020 після виходу головуючого судді Михальської Ю.Б. та судді Скрипки І.М. з відпусток, а судді Тищенко А.І. з лікарняного.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді І.М. Скрипка
А.І. Тищенко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2020 |
Оприлюднено | 01.12.2020 |
Номер документу | 93191375 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Михальська Ю.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні