Постанова

від 27.11.2020 по справі 910/19110/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2020 р. Справа№ 910/19110/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Волиньбакалія"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020

у справі №910/19110/19 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Волиньбакалія"

до Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитро Вікторович

2) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 заяву Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про виправлення описки у рішенні суду від 13.08.2020 у справі № 910/19110/19 задоволено.

Виправлено допущені описки у вступній та резолютивній частині рішення суду від 13.08.2020 та у повному тексті рішення суду від 13.08.2020 у справі № 910/19110/19 та викладено перший абзац резолютивної частини у такій редакції:

" 1. У задоволенні позову відмовити повністю. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2020".

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Волиньбакалія" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу від 16.09.2020 у справі №910/19110/19 та прийняти Постанову, якою відмовити в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Альфа-Банк" щодо виправлення описки в рішенні від. 13.08.2020 у даній справі.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що здійснені судом першої інстанції виправлення не є опискою. Диспозиція вищевикладеної правової норми не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2020 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Волиньбакалія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі № 910/19110/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів Тищенко А.І., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Волиньбакалія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі № 910/19110/19

26.10.2020 до суду надійшов від Акціонерного товариства "Альфа-Банк" відзив на апеляційну скаргу. В якому відповідач заперечив проти апеляційної скарги посилаючись на ч. 1, 2 ст. 243 та ч. 9 ст. 145 ГПК України, зазначивши, що судом першої інстанції правомірно виправлено описку у вступній та резолютивній частині рішення суду від 13.08.2020 та у повному тексті рішення суду від 13.08.2020 у справі №910/19110/19.

Головуючий суддя Куксов В.В. перебував на лікарняному з 27.10.2020 по 12.11.2020.

Суддя-учасник Тищенко А.І. перебувала на лікарняному з 10.11.2020 по 26.11.2020.

Згідно з ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1,5,6,8,9,12,18,31,32,33,34 частини першої статті 255 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.

28.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Волиньбакалія" до Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Вказана позовна заява передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Волиньбакалія" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.02.2020. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2020 заяву позивача Публічного акціонерного товариства "Волиньбакалія" про забезпечення позову у справі №910/19110/19 задоволено, до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/19110/19 зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 26.10.2019 за реєстровим № 1930 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Інною Леонтіївною, за яким стягувачем є Акціонерне товариство "Альфа Банк", боржником - Публічне акціонерне товариство "Волиньбакалія".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.

В той же час у резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2020 у справі №910/19110/19 судом першої інстанції не було зазначено відомостей про скасування заходів забезпечення позову.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції вважав за необхідне виправити зазначену описку у вступній та резолютивній частині рішення суду від 13.08.2020 та у повному тексті рішення суду від 13.08.2020 у справі №910/19110/19.

Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками, викладеними в ухвалі місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Суд першої інстанції керуючись ч. 9 ст. 145 ГПК України повинен був при винесенні рішення про відмову у задоволенні позову мав зазначити про скасування заходів забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2020, проте вказаного не зазначив.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Частиною 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного суду від 21.07.2020 у справі №521/1074/17 та від 14.01.2019 у справі №969/8367/16-ц.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, судова колегія дійшла висновку, що диспозиція вищевказаної правової норми не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, у зв`язку із чим ухвала Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №910/19110/19 підлягає скасуванню.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Волиньбакалія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №910/19110/19 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 269, 270, 271 п. 5 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 280, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Волиньбакалія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №910/19110/19 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №910/19110/19 скасувати.

Матеріали справи №910/19110/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню згідно зі ст. 255, п. 2 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді М.Л. Яковлєв

А.І. Тищенко