Постанова

від 06.10.2020 по справі 910/10983/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2020 р. Справа№ 910/10983/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 06.10.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги

Заступника Генерального прокурора та Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 27.05.2020 (повне рішення складено 02.06.2020)

у справі № 910/10983/19 (суддя Приходько І.В.)

за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі:

1. Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2. Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до 1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу

Котенко Ірини Миколаївни

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо"

про скасування рішення державного реєстратора

та за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо"

до 1. Департаменту культури виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації)

2. Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської

державної адміністрації)

3. Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське

міське бюро технічної інвентаризації"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу

Котенко Ірина Миколаївна

про визнання дій незаконними та визнання права власності

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Заступник Генерального прокурора звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Котенко Ірини Миколаївни та Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо" про скасування рішення державного реєстратора щодо вчинення за заявою відповідача-2 державної реєстрації права власності ТОВ "ПРОМ-ЕКСПО" на будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж) на підставі договору купівлі-продажу від 16.02.2000 № 452.

В обґрунтування позову прокурор зазначає, що рішенням Господарського суду м. Києва від 10.09.2009 № 6/188, частково зміненим постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010, зокрема, припинено право власності відповідача-2 на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - нежитловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж).

Вищезазначене рішення було звернуто до примусового виконання, що підтверджується листом Київського міського бюро технічної інвентаризації від 30.11.2011 № 53368 (И-2011). Проте, в подальшому, прокурору стало відомо, що в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості, що відповідачем-1 прийнято рішення від 09.12.2016 № 32825438 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зареєстровано право приватної власності за відповідачем-2 на нежитловий будинок по вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж) у м. Києві на підставі договору купівлі-продажу від 16.02.2000 № 452.

Прокурор звертає увагу суду на те, що незважаючи на наявність рішення суду, яке набрало законної сили, відповідачем-1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна за відповідачем-2, яке є незаконним та підлягає скасуванню. При цьому, за доводами прокурора, відповідач-1 має внести запис до Державного реєстру прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень за ТОВ "ПРОМ-ЕКСПО" на зазначений нежитловий будинок.

Короткий зміст зустрічних позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ЕКСПО" звернулось до Господарського суду м. Києва з зустрічним позовом до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації про визнання право власності ТОВ Пром -Експо на нежитловий будинок площею 772, 5 кв.м., який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж); просило визнати незаконними дії Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" щодо реєстрації припинення право власності ТОВ "ПРОМ-ЕКСПО" на нежитловий будинок, який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж).

Зустрічний позов обґрунтовано наявністю підстав для визнання права власності за Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ЕКСПО" на вищезазначений нежитловий будинок, оскільки 16.02.2000 між представництвом Фонду державного майна України в Подільському районі міста Києва (продавець) та ТОВ "ПРОМ-ЕКСПО" було укладено договір купівлі - продажу будинку № 452, згідно умов якого ТОВ "ПРОМ-ЕКСПО" придбало у власність нежитловий будинок площею 772, 5 кв.м., який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж) за ціною 700 910 грн., об`єкт приватизації є нововиявленою пам`яткою історії та культури. ТОВ "ПРОМ-ЕКСПО" у строки передбачені договором та у повному обсязі сплатило за придбаний будинок, який за актом приймання передачі був 17.04.2000 переданий йому у власність та 07.09.2001 Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації здійснило відповідну реєстрацію права власності на вказаний нежитловий будинок.

Позивач за зустрічним позовом звертає увагу суду на те, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 6/188 від 10.09.2009 задоволено позов Генерального прокурора в інтересах держави в особі Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Згідно зазначеного рішення за рахунок коштів, що знаходяться на спеціальних реєстраційних рахунках Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), що відкриті в органах Державного казначейства України зобов`язано викупити у ТОВ "ПРОМ-ЕКСПО" у власність держави щойно виявлений об"єкт культурної спадщини - нежитловий будинок площею 772, 5 кв.м., який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж) за ціною 700 910 грн. Рішенням передбачено припинення право власності ТОВ "ПРОМ-ЕКСПО" на зазначений об' єкт, передати зазначений об`єкт у власність держави на баланс Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Рішенням суду зобов`язано Головне управління державного казначейства України у місті Києві перерахувати власності ТОВ "ПРОМ-ЕКСПО" 700 910 грн.

Позивач за зустрічним позовом посилається на пункт 5 частини першої статті 346 ЦК України, якою встановлено, що право власності на нерухоме майно, серед іншого, припиняється у разі його викупу. Крім того, частиною 4 ст. 352 ЦК України так само як і частиною 4 ст. 21 Закону України Про охорону культурної спадщини встановлено, що викуплена пам`ятка культурної спадщини переходить у власність держави. Таким чином, ТОВ "ПРОМ-ЕКСПО" вважає, що оскільки не було проведено оплату вартості нерухомого майна, що підлягає примусовому відчуженню, право власності на вищезазначений нежитловий будинок ніколи не переходило до держав в особі Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), як правонаступника Головного управління культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та не вибувало з власності ТОВ "ПРОМ-ЕКСПО".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ЕКСПО" до відповідача-1 за зустрічним позовом: Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідача-2 за зустрічним позовом: Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відповідача-3 за зустрічним позовом: Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання дій незаконними та визнання права власності, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/10983/19.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі № 910/10983/19 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю

Рішення суду мотивовано тим, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2009 у справі № 6/188 виконано не було, право власності на спірний нежитловий будинок від відповідача-2 до держави в особі позивачів за первісним позовом чи будь-яких інших осіб не переходило, а сам спірний нежитловий будинок, відповідно, не вибував із власності ТОВ "Пром-Експо", а тому суд першої інстанції розцінив вимоги як первісного, так і зустрічного позову передчасними.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник Генерального прокурора звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови задоволення первісних позовних вимог, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме ст. 182 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 18, 24, 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст. 75, 236 ГПК України.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов висновку про те, що припинення права власності на нежитловий будинок не відбулося у зв`язку з несплатою суми викупу, однак виконання судових рішень здійснюється відповідно до Закону України Про виконавче провадження . Рішення суду у справі № 6/188 в частині скасування реєстрації права власності за ТОВ Пром-Експо на вказаний об`єкт нерухомості та передачі на баланс КМДА виконано, що підтверджується постановою головного державного виконавця ДВС Подільського РУЮ в м. Києві від 30.07.2013 ВП № 27754956 про закінчення виконавчого провадження.

Крім того, підтвердженням припинення права власності за ТОВ ПРОМ- ЕКСПО на нерухому пам`ятку місцевого значення - будинок, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно- Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж), є лист Київського БТІ від 30.11.2011 № 53368 (И-2011), згідно з яким рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2009 у справі № 6/188 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 щодо скасування реєстрації виконано.

Апелянт вважає, що посилання суду на ст. 41 Конституції України щодо непорушності права приватної власності ТОВ Пром - Експо у зв`язку з невиконанням рішення суду в частині невикупу цього майна є неправильним.

Щодо висновків суду про невиконання рішення Господарського суду міста Києва № 6/188 в частині повернення грошових коштів ТОВ Пром - Експо у сумі 700910 грн., які були сплачені за договором купівлі - продажу від 16.02.2000 № 452, прокурор звертає увагу суду на те, що на виконання рішення суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом ( ст. 116 ГПК в редакції до 15.12.2017), який видається судом після набрання винності рішення та видається за заявою стягувачу.

Водночас ТОВ ПРОМ-ЕКСПО було беззаперечно обізнаним із рішенням Господарського суду м. Києва від 10.09.2009 у справі № 6/188, виконавчий документ до органів державної виконавчої служби не пред`являло та із заявою про примусове виконання судового рішення і стягнення коштів не зверталося. Судом першої інстанції не враховано, що факт невиконання рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2009 у справі № 6/188 в частині повернення ТОВ ПРОМ-ЕКСПО коштів, сплачених на підставі договору купівлі-продажу від 16.02.2000 № 452 не може бути підставою для визнання за ним права власності на спірне майно.

Також апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що висновок суду про законність дій нотаріуса при вчиненні оспорюваної реєстраційної дії суперечить вимогам ст. ст. 10, 11, 18, 24, 26 Закону про реєстрацію. Особливістю спірних правовідносин є те, що нотаріусом здійснено державну реєстрацію прав, які виникли до 1 січня 2013 року, коли почала діяти нова система реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, передбачена викладеним у новій редакції Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-ІV від 01.07.2004.

Законодавцем було прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно від 04.07.2012 № 5037-VI, яким внесено зміни до Закону про реєстрацію, та визначено певні особливості процедури державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року.

На момент звернення ТОВ ПРОМ-ЕКСПО із заявою про державну реєстрацію права власності на нежитловий будинок по вул. Волоській/ Борисоглібській/Набережно-Хрещатицькій, 2/21/19 (літера Ж) у м. Києві така процедура передбачалася п. 3 ч. 2 ст. 10 Закону про реєстрацію. Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Отримавши від заявника інформацію про державну реєстрацію речових прав, які виникли до 1 січня 2013 року, державний реєстратор зобов`язаний перевірити факт оформлення цього права на підставі даних з архіву, а у разі відсутності такої інформації - обов`язково зробити запит до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав.

При цьому суд першої інстанції неправильно оцінив наданий нотаріусом витяг за результатом пошуку інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об`єкт нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зробленого 09.12.2016, з якого вбачається, що в Реєстрі немає відомостей щодо нерухомого майна, зареєстрованого за ТОВ ПРОМ-ЕКСПО .

Апелянт зазначає, що відповідно до приписів п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону про реєстрацію та п. 12 Порядку № 1127 Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Котенко Ірина Миколаївна отримавши дані про те, що підставою для реєстрації за ТОВ ПРОМ-ЕКСПО права власності на спірний нежитловий будинок є договір купівлі-продажу від 16.02.2000, а в Реєстрі немає відомостей щодо оформлення права власності на це майно, була зобов`язана зробити відповідний запит до Київського міського бюро технічної інвентаризації для отримання інформації щодо дійсного власника цього майна.

Також поза увагою суду залишена та обставина, що пошук у Реєстрі здійснювався лише за одним параметром - заборона здійснення реєстраційних дій. Будь-яких інших критеріїв пошуку судового рішення введено не було.

Пунктом 4 ч. З ст. 10 Закону про реєстрацію Прокурор зазначає, що при прийнятті рішення від 09.12.2016 № 32825438 нотаріусом не було дотримано вимог п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону про реєстрацію якою визначено, що під час проведення реєстраційних дій реєстратор обов`язково використовує, зокрема, відомості, отримані в порядку інформаційної взаємодії Реєстру з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Прокурор вважає, що висновок суду першої інстанції про обрання прокурором неправильного способу захисту права суперечить вимогам законодавства оскільки, на думку суду, у цьому випадку належним способом захисту права є скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності.

Частиною 2 ст. 26 Закону про реєстрацію у редакції від 04.09.2019 (станом на час пред`явлення позову) встановлено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Реєстру вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Тобто, на час пред`явлення позову прокурором існувала законодавча можливість внести до Реєстру запис про скасування державної реєстрації прав на підставі відповідного рішення суду.

Прокурор зазначає, що скасування рішення про державну реєстрацію та скасування записів про проведену державну реєстрацію прав на підставі рішення суду мають однаковий результат - внесення запису про скасування державної реєстрації прав. Тобто, зазначені способи захисту порушених прав мають однаковий результат, тому висновок суду про те, що один спосіб захисту є ефективнішим за інший, суперечить змісту ст. 26 Закону про реєстрацію.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо" та у цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Апелянт ТОВ Пром-Експо вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про передчасність позовної вимоги про визнання за ТОВ Пром - Експо права власності на нежитловий будинок загальною площею 772, 5 кв.м. по вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно - Хрещатицька, 2/21/9 (літера Ж), оскільки 09.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Котенко І.М. здійснено державну реєстрацію права приватної власності ТОВ ПРОМ-ЕКСПО на зазначений нежитловий будинок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

ТОВ ПРОМ-ЕКСПО зазначає, що товариство є законним власником нежитлового будинку, загальною площею 772,5 кв.м. по вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 літера Ж, однак заступник Генерального прокурора не визнає та оспорює право власності ТОВ ПРОМ-ЕКСПО на нежитловий будинок, обґрунтовуючи свої доводи рішенням Господарського суду м. Києва від 10.09.2009 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010р. по справі № 6/188, якими, на хибну думку Заступника Генерального прокурора, начебто встановлено факт відсутності в ТОВ ПРОМ-ЕКСПО права власності на нежитловий будинок.

Крім того, апелянт зазначає, що для реалізації рішення суду в частині викупу об`єкта культурної спадщини, такий об`єкт нерухомого майна на момент виконання рішення суду має належати особі, в якої він викупається, на праві приватної власності відповідно до пункту 5 частини першої статті 346 ЦК України, якою встановлено, що право власності на нерухоме майно, серед іншого, припиняється у разі його викупу.

Апелянт зазначає, що відповідно до чинного законодавства, обов`язкова первинна дія, яка мала бути вчинена для переходу нежитлового будинку у власність держави - оплата вартості нерухомого майна, що підлягає примусовому відчуженню. Враховуючи вимоги ст. 41 Конституції України припинення права власності ТОВ ПРОМ-ЕКСПО на нежитловий будинок повинно відбутися саме в результаті і лише після викупу нежитлового будинку, а фактично після здійснення оплати викупної ціни у встановлений судом спосіб та визначеними особами власнику (ТОВ ПРОМ-ЕКСПО ) в повному обсязі.

Крім того, факт не виконання рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2009 р. у справі № 6/188 в частині викупу у ТОВ Пром-Експо нежитлового будинку та оплати грошових коштів підтверджує Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що підтверджується листом від 11.09.2019р № 060-5045. Зокрема, відповідач-1 у вказаному листі зазначив про те, що Головним управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в порядку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2009 р. у справі № 6/188 грошові кошти Товариству з обмеженою відповідальністю ПРОМ-ЕКСПО не перераховувались.

Апелянт зазначає, що право власності на нежитловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Київ, Волоська/Борисоглібська/Набережно- Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж) ніколи не переходило до держави в особі Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як правонаступника Головного управління культурної спадщини та Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та не вибувало із власності ТОВ ПРОМ- ЕКСПО . Враховуючи невизнання та оспорювання Заступником Генерального прокурора вказаного вище права власності, у Товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Експо є достатні та обґрунтовані підстави, передбаченні ст. 392 Цивільного кодексу України, для визнання за ним права власності на нежитловий будинок загальною площею 772,5 кв.м, розташований в м. Києві по вул. Волоська/Борисоглібська/ Набережно - Хрещатицька, 2/21/19, літ. Ж.

Апелянт вважає, що є також помилковим висновок суду першої інстанції про передчасність позовної вимоги про визнання незаконними дій Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації припинення права власності ТОВ ПРОМ - ЕКСПО на належний йому нежитловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж), оскільки вважає дії БТІ щодо скасування реєстрації права власності позивача на вищезазначений об`єкт нерухомого майна незаконними, такими, що вчиненими з порушенням норм чинного законодавства та такими, що порушують права позивача.

На переконання апелянта, через невідповідність поданих документів вимогам Тимчасового положення, зокрема, через невідповідність заяви Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на державну реєстрацію припинення права власності, Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації не мало права здійснювати державну реєстрацію припинення права власності ТОВ ПРОМ-ЕКСПО на зазначений вище об`єкт нерухомого майна та був зобов`язаний відмовити заявнику - Головному управлінню охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі пп. 3.5.4 Тимчасового положення. Вчинення незаконних дій з реєстрації припинення права власності ТОВ ПРОМ-ЕКСПО на спірний об`єкт в значній мірі порушує права апелянта та може призвести до значних негативних наслідків, котрі полягають в збереженні в архівах Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації інформації про припинення права власності ТОВ Пром - Експо на спірний об`єкт.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Заступник Генерального прокурора 19.08.2020 через відділ документального забезпечення суду надіслав відзив на апеляційну скаргу ТОВ Пром - Експо , в якому зазначає, що суд першої інстанції не врахував при постановленні оскаржуваного рішення ту обставину, що право власності на спірне майно за ТОВ Пром - Експо припинено рішенням Господарського суду м. Києва № 6/188 від 10.09.2009, частково зміненим постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010, а тому товариство не може вважатися законним власником цього майна за будь - яких умов і посилання товариства на те, що майно не вибувало з його власності є безпідставним та надуманим, а тому відсутні підстави для визнання права власності на спірне нерухоме за товариством на підставі ст. 392 ЦК України.

Крім того, безпідставними є доводи апеляційної скарги ТОВ ПРОМ- ЕКСПО про порушення вимог ст. 41 Конституції України, відповідно до яких ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, оскільки право власності ТОВ ПРОМ- ЕКСПО на нерухому пам`ятку місцевого значення - будинок, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно - Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж), припинено відповідно до вимог законодавства. Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.09.2009 у справі № 6/188, позов прокурора задоволено саме з тих підстав, що в результаті безгосподарного ставлення ТОВ ПРОМ-ЕКСПО пошкоджено об`єкт культурної спадщини - нежитловий будинок, що розташований на вул. Волоській/Борисоглібській/Набрежно-Хрещатицькій, 2/21/19 (літера Ж) у м. Києві. Таким чином, безпідставними є доводи ТОВ ПРОМ-ЕКСПО про неправомірне втручання держави у його право власності, оскільки товариство при приватизації спірного майна та укладенні договору на певних умовах, погоджуючись із ними, розуміло і достеменно знало про наслідки невиконання своїх зобов`язань із охорони пам`ятки культурної спадщини та застосування до нього у такому випадку законодавчо встановленої процедури повернення пам`ятки культурної спадщини у державну власність.

Також прокурор зазначає, що є безпідставними доводи апеляційної скарги про неправомірність рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2020 про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконними дій КП Київське міське бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації припинення права власності ТОВ ПРОМ-ЕКСПО на спірний нежитловий будинок, оскільки згідно з приписами ст. 129-І Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Оспорювані ТОВ ПРОМ-ЕКСПО дії КП Київське міське бюро технічної інвентаризації вчинені на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2009 у справі № 6/188, яке набрало законної сили, а тому відповідають вимогам закону. Враховуючи безпідставність доводів апеляційної скарги, прокурор просить суд відмовити у її задоволенні у повному обсязі.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду 26.08.2020 від Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ ПРОМ-ЕКСПО , в якому позивач зазначає, що невиконання рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2009 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 у справі № 6/188 в частині викупу нежитлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літ. Ж) та стягнення з Управління на користь позивача за зустрічним позовом грошових коштів за вищезазначений об`єкт виникла з вини саме ТОВ Пром-Експо через його бездіяльність та повне ігнорування своїх зобов`язань, а також законних вимог державних органів, направлених на своєчасне, повне та належне виконання рішення суду № 6/188. Позивач просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу ТОВ Пром - Експо без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі № 910/10983/19 в частині зустрічної позовної заяви без змін.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду 216.09.2020 від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Котенко Ірини Миколаївни надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона зазаначає, що аргументи апеляційної скарги Заступника генерального прокурора наведених висновків не спростовують та в більшій мірі дублюють посилання, викладені ним при розгляді справи судом першої інстанції. За таких обставин вважає рішення Господарського суду м.Києва від 27.05.2020 у справі 910/10983/19 вмотивованим і ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просить суд апеляційної інстанції

Відмовити у задоволенні апеляційної скарги заступника генерального прокурора відмовити, рішення Господарського суду м.Києва від 27.05.2020 в справі № 910/10983/19 залишити без змін.

Інші сторони письмових відзивів на апеляційні скарги до суду апеляційної інстанції не надіслали, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Позиції учасників справи

Представник прокуратури та позивачі в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги Заступника генерального прокурора, просять суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2020 в частині відмови у задоволенні первісних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги повністю. В іншій частині рішення залишити без змін. У задоволенні апеляційної скарги ТОВ Пром - Експо відмовити повністю.

Представники відповідачів підтримали доводи апеляційної скарги ТОВ Пром - Експо , просять суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2020 в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог та в цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги повністю. У задоволенні апеляційної скарги Заступника генерального прокурора відмовити повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Наказом комітету охорони і реставрації пам`яток історії, культури та історичного середовища від 16.05.1994 затверджений перелік нововиявлених пам`яток історії та культури міста Києва, до якого віднесена, зокрема, садиба середини ХІХ століття по вул. Борисоглібській, 19-21/19, в Подільському районі міста Києва.

01.10.1999 ТОВ "Пром-Експо" видало управлінню охорони пам`яток історії, культури та історичного середовища м. Києва охоронні зобов`язання № 289 по використанню нерухомої пам`ятки історії та культури - нововиявленої пам`ятки архітектури садиби XIX століття двоповерхового будинку загальною площею 772,5 кв.м по вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж).

В подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ЕКСПО" (відповідачем-2 за первісним позовом) та Фондом державного майна України в Подільському районі міста Києва був укладений договір купівлі-продажу будинку від 16.02.2000, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нізовцевою С.Г., зареєстрований в реєстрі за № 452 (далі - Договір купівлі-продажу), відповідно до предмету якого фонд зобов`язується передати у власність ТОВ "ПРОМ-ЕКСПО" будинок, загальною площею 772,5 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж), а ТОВ "ПРОМ-ЕКСПО" - прийняти вказаний будинок та сплатити його ціну відповідно до умов Договору.

Положеннями пунктів 5.7 та 5.8 розділу 5 "Обов`язки покупця" Договору купівлі-продажу передбачені зобов`язання відповідача-2 нести відповідальність за схоронність будинку та додержуватися правил охорони, використання, обліку та реставрації пам`яток історії та культури; здійснювати реставрацію, консервацію та ремонт приватизованого будинку тільки з відому відповідних державних органів охорони державних пам`яток та під їх контролем. Проекти реставрації та консервації будинку погоджувати з відповідними державними органами пам`яток історії та культури.

Пунктом 1.5 Договору купівлі-продажу визначено, що ціна об`єкту складає 700 910 грн.

17.04.2000 на підставі акту прийняття-передачі нежитловий будинок загальною площею 772,5 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Волоська / Борисоглібська / Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж) було передано ТОВ "ПРОМ-ЕКСПО".

Пунктом 4 вказаного акту зазначено, що покупець - ТОВ "ПРОМ-ЕКСПО" на виконання умов Договору купівлі-продажу сплатив продавцю грошові кошти в сумі 700 910 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що 07.09.2001 Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації" здійснило реєстрацію права власності на вказаний нежитловий будинок за ТОВ "ПРОМ-ЕКСПО", про що видане відповідне реєстраційне посвідчення.

10.09.2009 Господарський суд міста Києва, розглянувши спір у справі № 6/188 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Головного управління охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ТОВ "Пром-Експо", Державного казначейства України, Головного управління Державного казначейства України у місті Києві, встановив факт порушення відповідачем-2 вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини", а також охоронного зобов`язання № 289 від 01.10.1999 року, та вирішив:

1) позов задовольнити повністю;

2) викупити у Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо" (04070, м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 Л,Ж, код 30266242) у власність держави щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - нежитловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж), за ціною 700 910 грн. за рахунок коштів, що знаходяться на спеціальних реєстраційних рахунках Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12, код 33746799), що відкриті в органах Державного казначейства України за кодом відомчої класифікації (КВК) 120 "Орган з питань охорони культурної спадщини (Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини, управління (відділ) обласної (Київської, Севастопольської міської) державної адміністрації, районної державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради)" і кодом відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету (КПКВ) 010117 "Органи виконавчої влади в м. Києві";

3) припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо" (04070, м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 Л,Ж, код 30266242) на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - нежитловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж);

4) передати щойно виявлений об`єкт культурної спадщини нежитловий будинок, який знаходиться за адресою: 04070, м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж), у власність держави на баланс Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12, код 33746799);

5) зобов`язати Головне управління Державного казначейства України у місті Києві (01004, м. Київ, вул. Терещенківська, 11а, код 24262621) перерахувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо" (04070, м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 Л,Ж, рахунок № НОМЕР_1 в Подільському відділенні УСБ м. Києва, МФО 30266242, код 30266242) 700 910 грн. за рахунок коштів, що знаходяться на спеціальних реєстраційних рахунках Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12, код 33746799), що відкриті в органах Державного казначейства України за кодом відомчої класифікації (КВК) 120 "Орган з питань охорони культурної спадщини (Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини, управління (відділ) обласної (Київської, Севастопольської міської) державної адміністрації, районної державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради)"і кодом відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету (КПКВ) 010117 "Органи виконавчої влади в м. Києві".

15.09.2010 Постановою Київського апеляційного господарського суду, прийнятою за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ "Пром-Експо", зазначене рішення змінено, а саме викладено абзац п`ятий резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Стягнути із спеціальних реєстраційних рахунків Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12, код 33746799), що відкриті в органах Державного казначейства України за кодом відомчої класифікації (КВК) 120 "Орган з питань охорони культурної спадщини (Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини, управління (відділ) обласної (Київської, Севастопольської міської) державної адміністрації, районної державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради)" і кодом відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету (КПКВ) 010117 "Органи виконавчої влади в м. Києві" на користь ТОВ "Пром-Експо" (04070, м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 Л,Ж, рахунок № НОМЕР_1 в Подільському відділенні УСБ м. Києва, МФО 30266242, код 30266242) 700 910 грн.". В решті зазначене рішення господарського суду міста Києва залишено без змін.

Згодом, вказане судове рішення господарського суду було звернуте до примусового виконання та частково виконано.

Так, Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 18.07.2011 звернулося до Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" із заявою № 3587, в якій, на підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно та рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2009 у справі № 6/188 просило припинити право власності ТОВ "Пром-Експо" на об`єкт нерухомого майна за адресою: місто Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж).

У відповідь на зазначену вище заяву Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" листом від 30.11.2011 № 53368 (И-2011) повідомило Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2009 у справі № 6/188 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 щодо скасування реєстрації права власності за ТОВ "Пром-Експо" на об`єкт нерухомого майна - нежитловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж) виконано.

09.12.2016 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Котенко І.М. за заявою відповідача-2 прийнято рішення №32825438 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і зареєстровано право приватної власності ТОВ "Пром-Експо" на нежитловий будинок по вул. Волоській/Борисоглібській/Набережно-Хрещатицькій, 2/21/19 (літера Ж) у місті Києві в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зазначені обставини стали підставою для звернення Заступника Генерального прокурора в інтересах держави з позовом у даній справі про скасування рішення державного реєстратора щодо вчинення за заявою відповідача-2 державної реєстрації права власності ТОВ "ПРОМ-ЕКСПО" на будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж) на підставі договору купівлі-продажу від 16.02.2000 № 452.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ЕКСПО" також звернулось до Господарського суду м. Києва з зустрічним позовом до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на нежитловий будинок площею 772, 5 кв.м., який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж); визнання незаконними дій Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" щодо реєстрації припинення право власності ТОВ "ПРОМ-ЕКСПО" на нежитловий будинок, який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Господарський суд міста Києва рішенням від 10.09.2009 у справі № 6/188 встановив спосіб та порядок переходу права власності на нежитловий будинок площею 772, 5 кв.м., який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж) у власність держави, а саме шляхом його викупу, зазначивши про це в мотивувальній частині рішення.

З положень ст. 21 Закону України "Про охорону культурної спадщини", ст. 352 Цивільного кодексу України вбачається, що "викуп" є одним із похідних способів набуття права власності, що передбачає оплатний перехід від однієї особи до іншої права власності на об`єкт нерухомого майна, що є об`єктом культурної спадщини.

Вказані положення кореспондуються з визначенням п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", у відповідності з яким викуп - це спосіб продажу об`єкта приватизації одному покупцю.

Для реалізації рішення суду в частині викупу об`єкта культурної спадщини, такий об`єкт нерухомого майна на момент виконання рішення суду має належати на праві приватної власності особі, у якої здійснюється викуп. Підтвердженням вказаного є також норма пункту 5 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що право власності на нерухоме майно, серед іншого, припиняється у разі його викупу.

Норми ч. 4 ст. 352 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 21 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачають, що саме викуплена пам`ятка культурної спадщини переходить у власність держави. Відтак, за висновками суду, обов`язкова первинна дія, яка має (мала) бути вчинена для переходу нежитлового будинку у власність держави - оплата вартості нерухомого майна, що підлягає примусовому відчуженню.

Приписами статті 41 Конституції України встановлено, що право приватної власності є непорушним, а примусове відчуження об`єктів такого права може бути застосоване лише як виняток та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що право власності відповідача-2 на спірний нежитловий будинок виникло внаслідок його приватизації за Договором купівлі-продажу та існувало на дату прийняття Господарським судом міста Києва рішення у справі № 6/188.

З огляду на вказане та з урахуванням вимог статті 41 Конституції України, п. 5 ч. 1 ст. 346 ч. 4 ст. 352 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 21 Закону України "Про охорону культурної спадщини" припинення права власності відповідача-2 на нежитловий будинок може (мало би) відбутися саме в результаті його викупу (після здійснення повної оплати власнику викупної ціни визначеними судом особами у визначений судом спосіб).

З матеріалів справи вбачається та не заперечується учасниками справи, що станом на день розгляду спору по суті рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2009 у справі № 6/188 в частині зобов`язання Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) викупити у відповідача-2 спірний нежитловий будинок не виконано, будь-яких грошей в якості відшкодування за примусове відчуження спірного нежитлового будинку ТОВ "Пром-Експо" не отримувало і позивачем за первісним позовом не надано жодних доказів, що підтверджують оплату вартості будинку.

Зазначені обставини підтверджується також і прокурором, який безпосередньо у первісному позові вказує на те, що органами місцевого самоврядування не вживається жодних заходів для оформлення права власності на зазначений об`єкт нерухомості.

Також позивач просить суд скасувати рішення державного реєстратора (нотаріуса)

Відповідно до ст.ст. 9, 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції від 02.11.2016, далі - Закон) встановлено, що нотаріус є державним реєстратором, до повноважень якого відноситься проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно. Згідно ст. 5Закону речові права та їх обтяження на об`єкти нерухомого майна, зокрема будівлі, споруди, а також їх окремі частини, нежитлові приміщення реєструються у Державному реєстрі прав. Державній реєстрації прав підлягає право власності.

Статтею 24 Закону встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких, державний реєстратор може відмовити в здійсненні реєстрації: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Положення ч. 1 ст. 11 Закону встановлює, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Частиною 1 ст. 27 Закону визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, проводиться, серед іншого, на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Частиною 2 статті 18 Закону визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Абзацом 2 пункту 12 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (в редакції від 16.11.2016) (далі -Порядок) передбачено, що під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів).

09 .12 .2016р. після одержання від директора ТОВ Пром-Експо Терпицького Едуарда Леонідовича заяви про державну реєстрацію права власності на нежитловий будинок за адресою: м.Київ, вул.Волоська /Борисоглібська/Набережно -Хрещатищька, 2 /21 /19 (літера Ж), приватний нотаріус Котенко І .М. на підставі договору купівлі-продажу будинку від 16.02.2000 №452 та інших документів, зокрема, реєстраційного посвідчення Київського міського БТІ від 7 вересня 2001, Акту прийняття -передачі від 17.04.2000, Протоколу №2-16 Загальних Зборів Учасників від 14.11.2016 (згідно положень ст.ст. 18,22,27 Закону), використавши відомості з Єдиного реєстру документів, доступ до відомостей якого забезпечується за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав (згідно абз.2 п.12 Порядку), переконавшись у відсутності підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації (згідно переліку передбаченого в статті 24 Закону) й на підставі самостійно прийнятого рішення №32825438 від 09.12.2016 (згідно ст.11 Закону) внесла до Державного реєстру прав запис про державну реєстрацію за ТОВ Пром- Експо права власності на нежитловий будинок за адресою: м .Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж), як передбачено в ст.26 Закону.

Водночас, оскільки станом на 09.12.2016(день вчинення реєстраційної дії) в Державному реєстрі прав була відсутня інформація про ухвалене Господарським судом м.Києва в справі №6/188 рішення від 10.09.2009, жодних підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації прав та їх обтяжень за відповідачем-2 на спірний нежитловий будинок, які передбачені статтею 24 Закону України Закону про Реєстрацію не існувало.

Таким чином доводи прокурора та позивачів про те, що приватний нотаріус мав можливість зробити висновок про незаконність реєстрації права власності на нежитловий будинок за відповідачем-2 є безпідставним.

Статтею 2 Закону визначено, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Норма ч. 2 ст. 26 Закону передбачає, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав; у разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 10 Закону про Реєстрацію визначено, що державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

При цьому, в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази того, що під час проведення оспорюваних реєстраційних дій приватний нотаріус Котенко І.М. проводила пошук у Державному реєстрі прав і використовувала всю доступну інформацію, у тому числі відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень, що підтверджується наданими суду копіями результатів пошуку заяв у базі даних про реєстрацію заяв та запитів від 09.12.2016, відповідно до яких заборон для проведення реєстраційних дій не існувало.

У відповідності абз. 2 п. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності" державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов`язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

У той же час, як встановлено судом, документом, на підставі якого відповідачем-1 проведено оспорювану згідно з первісним позовом державну реєстрацію прав, є не судове рішення, а договір купівлі-продажу, тому наведені вище приписи обов`язкового використання безпосередньо відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень на таку державну реєстрацію прав не розповсюджуються.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 10 Закону про Реєстрацію передбачено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Таким чином, при прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на нежитловий будинок за ТОВ "ПРОМ-ЕКСПО" Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Котенко Ірина Миколаївна отримала від заявника всі передбачені законом документи для здійснення державної реєстрації, при цьому державний реєстратор здійснив запити до Державного реєстру обтяжень майна про податкові застави, Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо та отримав всі відомості необхідні для проведення реєстраційної дії. При цьому, жодним актом чинного законодавства України не покладено на приватного нотаріуса (як державного реєстратора) обов`язку вивчення матеріалів судового реєстру з метою встановлення наявності/відсутності підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації прав.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про те, що дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Котенко Ірини Миколаївни при здійсненні реєстрації на спірне майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ЕКСПО" є правомірними, а жодної з підстав для відмови у здійсненні такої реєстрації, які передбачені статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" станом на дату такої реєстрації не існувало.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України підставою для захисту права є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права. Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, у недодержанні сторонами при вчиненні правочину вимог закону; поширенні про особу недостовірної інформації; протиправному позбавленні права власності чи його обмеженні; безпідставному заволодінні особою майном іншої особи-власника; вчиненні власнику перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїх майном; неправомірному використанні товару без згоди автора; невиконанні чи неналежному виконанні умов зобов`язання; безпідставній односторонній відмові від договору тощо.

У відповідності з положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У відповідності з правовою позицією, висловленою у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 802/1340/18-а рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (частина друга статті 26 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Враховуючи вищевикладене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при зверненні до суду із вимогою про скасування рішення державного реєстратора прокурором, крім іншого, обрано невірний спосіб захисту права, оскільки належним способом захисту права у даному випадку є скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (що є окремою підставою для відмови у задоволенні первісного позову).

Вимоги позивача за первісним позовом у частині зобов`язання Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Котенко Ірину Миколаївну вчинити дії з внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень на спірне майно за Товариством з обмеженою відповідальністю Пром - Експо (позивачем за зустрічним позовом) задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Позивач за зустрічним позовом просить суд визнати право власності на нежитловий будинок площею 772, 5 кв.м., який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж) про визнання право власності ТОВ Пром -Експо на нежитловий будинок площею 772, 5 кв.м., який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж). Визнати незаконними дії Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" щодо реєстрації припинення право власності ТОВ "ПРОМ-ЕКСПО" на нежитловий будинок, який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж).

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва № 6/188 виконано не було, право власності на спірний нежитловий будинок від відповідача-2 до держави в особі позивачів за первісним позовом чи будь-яких інших осіб не переходило, а сам спірний нежитловий будинок, відповідно, не вибував із власності ТОВ "Пром-Експо", а тому суд першої інстанції розцінив вимоги зустрічного позову передчасними.

Колегія не погоджується з вищевикладеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення у справі № 6/188 від 10.09.2009 р. Господарський суд м. Києва послався на статтю 21 Закону України Про охорону культурної спадщини та статтю 352 Цивільного кодексу України як на підставу примусового викупу нежитлового будинку. Згідно вказаних норм, якщо в результаті дій або бездіяльності власника пам`ятки їй загрожує пошкодження або знищення, державний орган з питань охорони пам`яток історії та культури робить власнику пам`ятки відповідне попередження. Якщо власник пам`ятки не вживе заходів щодо її збереження, зокрема у зв`язку з неможливістю створення необхідних для цього умов, суд за позовом державного органу з питань охорони пам`яток історії та культури може постановити рішення про її викуп. У разі невідкладної необхідності забезпечення умов для збереження пам`ятки позов про її викуп може бути пред`явлено без попередження. Викуплена пам`ятка переходить у власність держави. Викупна ціна пам`ятки визначається за згодою сторін, а в разі спору - судом.

Положеннями статті 21 Закону України Про охорону культурної спадщини та статті 352 ЦК України закріплено та прямо зазначено, що викуп є одним із похідних способів набуття права власності, що передбачає оплатний перехід від однієї особи до іншої права власності на об`єкт нерухомого майна, що є об`єктом культурної спадщини та укладання якого є обов`язковим для Сторін. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна закріплено та надано визначення терміну викуп , а саме викуп - це спосіб продажу об`єкта приватизації одному покупцю.

Таким чином, для реалізації рішення суду в частині викупу об`єкта культурної спадщини, такий об`єкт нерухомого майна на момент виконання рішення суду має належати особі, в якої він викупається, на праві приватної власності. Підтвердженням зазначеної позиції є пункт 5 частини першої статті 346 ЦК України, якою встановлено, що право власності на нерухоме майно, серед іншого, припиняється у разі його викупу.

Частиною 4 ст. 352 ЦК, так само як і частиною 4 статті 21 Закону України Про охорону культурної спадщини наголошено, що викуплена пам`ятка культурної спадщини переходить у власність держави.

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства, обов`язкова первинна дія, яка мала бути вчинена для переходу нежитлового будинку у власність держави - оплата вартості нерухомого майна, що підлягає примусовому відчуженню.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності непорушним, а примусове відчуження об`єктів такого права може бути застосоване лише як виняток та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану .

Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена. Крім того, у рішенні від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.09.2009 р. у справі № 6/188 встановлено, що у ТОВ "Пром-Експо" право власності на нежитловий будинок виникло внаслідок його приватизації за договором купівлі-продажу від 16.02.2000р, та існувало на дату прийняття вказаного рішення, у зв`язку з чим суд постановив стягнути із спеціальних реєстраційних рахунків Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що відкриті в органах Державного казначейства України на користь ТОВ "Пром-Експо" 700 910 грн.

Таким чином, припинення права власності ТОВ ПРОМ-ЕКСПО на нежитловий будинок повинно було відбутися саме в результаті і лише після викупу нежитлового будинку, а фактично після здійснення оплати викупної ціни у встановлений судом спосіб та визначеними особами власнику (ТОВ ПРОМ-ЕКСПО ) в повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції, станом на момент розгляду справи, рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2009 р. у справі № 6/188 із змінами, внесеними постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010, в частині викупу у Товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Експо нежитлового будинку та в частині стягнення із спеціальних реєстраційних рахунків Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що відкриті в органах Державного казначейства України на користь ТОВ ПРОМ-ЕКСПО 700910 грн. не виконано, будь-яких грошей в якості відшкодування за примусове відчуження нежитлового будинку ТОВ Пром-Експо не отримувало; позивачами за первісним позовом не надано жодних доказів, що підтверджують виконання рішення суду в цій частині.

Факт не виконання рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2009 р. у справі № 6/188 в частині викупу у ТОВ Пром-Експо нежитлового будинку та оплати грошових коштів підтверджує Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що підтверджується листом від 11.09.2019р № 060-5045. Зокрема, Відповідач 1 у вказаному листі зазначив про те, що Головним управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в порядку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2009 р. у справі № 6/188 грошові кошти Товариству з обмеженою відповідальністю ПРОМ-ЕКСПО не перераховувались.

Таким чином, право власності на нежитловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Київ, Волоська/Борисоглібська / Набережно - Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж) ніколи не переходило до держави в особі Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як правонаступника Головного управління культурної спадщини та Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та не вибувало із власності ТОВ ПРОМ- ЕКСПО .

Факт належності нежитлового будинку на праві приватної власності ТОВ ПРОМ-ЕКСПО підтверджується структурними підрозділами Відповідача 2, зокрема, Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - (далі за текстом - Департамент) видано припис № 73/П від 24 червня 2019 року на ім`я ТОВ ПРОМ-ЕКСПО , в якому зазначено, що власником нежитлового будинку є Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМ-ЕКСПО та яким зобов`язано ТОВ ПРОМ-ЕКСПО , як власника нежитлового будинку, укласти охоронний договір та провести невідкладні будівельно-реставраційні роботи вказаного нежитлового будинку.

На виконання вказаного вище припису 11 вересня 2019 року між ТОВ ПРОМ- ЕКСПО та Департаментом охорони культурної спадщини підписаний охоронний договір №4180 на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за адресою: 04070, м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19, літ. Ж. Згідно вказаного договору ТОВ ПРОМ-ЕКСПО , як власник вказаного об`єкту взяло на себе зобов`язання щодо охорони та утримання вказаного об`єкта в належному санітарному та технічному стані.

Згідно зі статтями 13, 41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути здійснене лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості .

Таким чином, Господарський судом м. Києва зроблено правильний висновок стосовно того, що право власності на спірний об`єкт нерухомого майна до Позивача за первісним позовом не перейшло та, відповідно, не припинено за Позивачем за зустрічним позовом, проте, невірно оцінено наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Експо права на захист своїх порушених прав шляхом визнання права власності на спірний об`єкт.

Відносини, пов`язані із набуттям, зміною, припиненням права власності та його захистом, зокрема, регулюються Цивільним і Господарським кодексами України.

Згідно з частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України (ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, який полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. До регламентованих ЦК України способів захисту права власності, зокрема належать визнання права власності (стаття 392 ЦК України);

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вказана норма передбачає захист прав власника в разі його порушення або невизнання певною особою тощо, а відтак при вирішенні спору на її підставі суттєвим є встановлення, зокрема, обставин виникнення у позивача права власності на відповідний об`єкт, а також оспорювання чи невизнання цього права з боку певних осіб.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Пром- Експо про визнання за ним права власності на нежитловий будинок загальною площею 772,5 кв.м, розташований в м. Києві по вул. Волоська/Борисоглібська/ Набережно- Хрещатицька, 2/21/19, літ. Ж є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Частиною 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги Заступника генерального прокурора та про часткове задоволення апеляційної скарги з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо" та про наявність підстав для скасування рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову щодо визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо" право власності на нежитловий будинок загальною площею 772,5 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19, (літ. Ж) з прийняттям в цій частині нового рішення про часткове задоволення зустрічного позову.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо" було неповністю сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення, який підлягає стягненню до Державного бюджету України у розмірі 2 881, 50 грн.

У відповідності до ст. 129 ГПК України слід здійснити перерозподіл судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі № 910/10983/19 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі № 910/10983/19 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі № 910/10983/19 скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічного позову щодо визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо" право власності на нежитловий будинок загальною площею 772,5 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19, (літ. Ж).

В цій частині прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити частково.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо" (04208, м. Київ, проспект Правди, 85, ідентифікаційний код 03359836) право власності на нежитловий будинок загальною площею 772,5 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19, літ. Ж.

В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Стягнути з Департаменту культури виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації) (01024, м.Київ, бульв. Т.Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 02231933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо" (04208, м. Київ, проспект Правди, 85, ідентифікаційний код 03359836) витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову у розмірі 5256,83 грн. та витрат за подання апеляційної скарги у розмірі 7 885,23 грн.

Видати наказ.

Стягнути з Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м.Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо" (04208, м. Київ, проспект Правди, 85, ідентифікаційний код 03359836) витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову у розмірі 5256,83 грн. та витрат за подання апеляційної скарги у розмірі 7885,23 грн.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо" (04208, м. Київ, проспект Правди, 85, ідентифікаційний код 03359836) до Державного бюджету України (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA668999980313121206082026001, код класифікації доходів бюджету 22030101) недоплачений судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 2 881, 50 грн.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/10983/19 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 30.11.2020.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова