Постанова

від 25.11.2020 по справі 263/417/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/2241/20

263/417/20

Єдиний унікальний номер 263/417/20

Номер провадження 22-ц/804/2241/20

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

25 листопада 2020 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Биліни Т.І., Зайцевої С.А., Ткаченко Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Сидельнікової А.В.

сторони :

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Миру-75Б

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 травня 2020 року, у складі судді Хараджа Н.В.,

в с т а н о в и в:

13 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Миру-75Б (далі ОССБ Миру-75Б ) про визнання протоколу № 8 від 12 січня 2019 року недійсним.

В позові зазначила, що вона є власником нежитлових приміщень у буд. АДРЕСА_1 , де створено ОСББ Мира75Б . Від голови ОСББ 21 листопада 2019 року вона отримала протокол №8 від 12 січня 2019 року, зі змісту якого вбачається, що розглядалось питання №4 встановлення внесків на утримання будинку та прибудинкової території для нежитлових приміщень та висновок про встановлення його у розмірі 5,50 грн. за кв.м., щомісяця, з чим вона не погоджується та просить визнати його недійсним. Вважає, що для прийняття рішення по вказаному питанню повинні проголосувати власники нежитлових приміщень, яким належить 75% площі цих приміщень шляхом особистої присутності на зборах або шляхом письмового опитування. Вона не була присутня на зборах, так як її про вказане не повідомили, та участі в опитуванні не приймала. Вважає, що витрати по кожній внутрішньо будинковій системі треба рахувати окремо, а не загальною сумою. Вона не користується послугами тепломережі та не потребує ремонту теплотраси, так як має газові конвектори та сплачує за їх обслуговування Маріупольгазу; не потребує піщано-сольової суміші, так як вихід з її приміщення прямо на АДРЕСА_1 ; позивач не потребує послуги в обслуговування димоходів та вентиляційних каналів; кошторис передбачає оплату за дератизацію та дезінфекцію, проте під її власністю відсутній підвал.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 травня 2020 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що основним джерелом формування коштів об`єднання є внески і платежі співвласників будинку, розмір яких визначається загальними зборами співвласників. Під час проведення загальних зборів 12.01.2019 року за питання про визначення розміру внесків для власників нежитлових приміщень проголосувало більшість співвласників, що відповідає вимогам п.7 розділу ІІІ Статуту ОСББ Миру-75Б .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної скарги полягають у невизнанні висновків суду з причин викладених в позовній заяві.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСББ Мира 75Б вказує, що заочне рішення є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки рішення ОСББ, яким встановлений розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території - 5,50 грн, відповідає вимогам Закону Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та Статуту об`єднання.

Представник відповідача ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримала заперечення проти апеляційної скарги викладені у відзиві, суду пояснила, що звернення позивача до суду із вказаним позовом зумовлено розглядом в суді першої інстанції іншої справи про стягнення заборгованості по внескам, які позивач не здійснює тривалий час та має значну заборгованість.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача Гуленко Т.В., яка підтримала заперечення проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач ОСОБА_1 в суд апеляційної інстанції не з`явилася, дата розгляду справи визначалася з урахуванням її можливостей. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином підтвердженням чого є телефонограма, зареєстрована в журналі телефонограм апеляційного суду та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Зважаючи на положення ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказане судове рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає в повній мірі.

Доводи апеляційної скарги, що права позивача були порушені, так як їй не надсилалася повістка, непереконливі. З матеріалів справи вбачається, що позов знаходився в провадженні суду першої інстанції з 13.01.2020 року по 13.05.2020 року. Під час підготовчого провадження судом першої інстанції розглянуті та задоволені численні клопотання позивача серед яких заява про завершення підготовчого провадження у зв`язку з епідемією короно вірусу від 25.03.2020 року. Крім того позивач подала заяви від 30.03.2020 року про розгляд справи у її відсутність та постановлення заочного рішення , та про розгляд справи у її відсутність у зв`язку з виїздом із міста по сімейним обставинам від 25.05.2020 року. Повторюваність заяв про розгляд справи у її відсутність свідчить про стале небажання позивача бути присутньою в судовому засіданні. Матеріали справи мають підтвердження про повідомлення позивача під розпис щодо дат та часу судових засідань призначених на 20.02.2020 року на 9-30 годину, 04.03.2020 року на 13-00 годину, 10.03.2020 на 11-00 годину, 31.03.2020 року на 13-00 годину, на 08.04.2020 року 13-00 годину, 15.04.2020 року на 9-30 годину, 22.04.2020 року на 9-30 годину, проте жодного разу вона до суду не з`являлася, лише надавала заяви про перенесення розгляду справи або про розгляд справи у її відсутність. (т.1 а.с.41, 154, 198, 204)

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у визнанні протоколу №8 від 12.01.2019 року недійсним з тих причин, що за питання відносно визначення розміру внесків повинні були проголосувати 75% власників, яким належать нежитлові приміщення.

За положеннями частини другої статті 382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 ЦК України також передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Тобто багатоквартирний будинок є житловим будинком, будівлею, призначеною для постійного в ній проживання. Співвідношення площі житлових приміщень (квартир) у багатоквартирному будинку та площі нежитлових приміщень у ньому зумовлене особливостями розміщення нежитлових приміщень у житловому будинку, тобто за загальним правилом є об`єктивним фактором.

Відповідно до протоколу №8 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Миру 75Б від 12 січня 2019 року загальна кількість співвласників приміщень будинку АДРЕСА_1 дорівнює 114 осіб. Загальна площа житлових та нежитлових приміщень, згідно додатку №1 до протоколу №4 від 25.12.2016 року, дорівнює 5717,61кв.м., в тому числі 4313,91кв.м. житлові приміщення та 1403,70кв.м. нежитлові приміщення. Тобто відсоток площі житлових приміщень у загальній площі будинку складає 75,45%.(т.1 а.с.17)

Рішення про визначення розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території будо прийнято на загальних зборах, оскільки визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до положень частини дев`ятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" надалі Закону N 2866-III) та частини другої статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - Закон N 417-VIII) згідно із законодавчо встановленим порядком голосування на зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Загальні збори співвласників є вищим органом управління об`єднання, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (стаття 10 Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" надалі Закону N 2866-III).

Пунктом 7 розділу ІІІ Статуту ОСББ Миру-75Б передбачено, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.(т.1 а.с.73-85)

Отже, законодавство, яке регулює порядок забезпечення співвласниками багатоквартирного будинку утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (управління багатоквартирним будинком), передбачає, що внески і платежі на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна є складовою частиною внесків та платежів співвласників як витрат на управління багатоквартирним будинком.

Доводи позивача, що пункт 7 розділу ІІІ Статуту ОСББ Миру-75Б суперечить нормам Закону непереконливі, оскільки Статут був затверджений рішенням установчих зборів членів ОСББ Миру-75Б від 21 червня 2016 року, протокол №1. На підставі вказаного Статуту відбулася державна реєстрація ОСББ Миру-75Б про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, дата державної реєстрації 02.07.2016. До теперішнього часу пункт 7 розділу ІІІ Статуту ОСББ Миру-75Б таким що суперечить Закону жодним чином не визнавався. (т.1 а.с.37-39)

Матеріалами справи не доведено, що по відношенню до позивача рішенням загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ Миру-75Б у місті Маріуполі були здійснені будь-які обмеження, а іншим власникам житлових приміщень надані несправедливі переваги за рахунок позивача.

З протоколу №8 загальних зборів ОСББ Миру-75Б від 12.01.2019 року вбачається затвердження розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6,00 грн. за 1 кв.м. для житлових приміщень та 5,5 грн. за 1кв.м для нежитлових приміщень на 2019 рік. Тобто позивач, як власниця нежитлового приміщення, на підставі рішення загальних зборів, несе менші витрати на утримання будинку, ніж співвласники житлових приміщень. (т.1 а.с.21)

Враховуючи наведене, за відсутності відповідного нормативного застереження щодо встановлення однакового розміру внесків для власників квартир та нежитлових приміщень, рішення загальних зборів ОСББ Миру-75Б від 12 січня 2019 року не можна вважати прийнятим з порушенням норм чинного законодавства.

Вказаних висновків колегія суддів апеляційної інстанції дійшла на підставі положень, які знайшли відображення в постанові ВП ВС від 03.12.2019 року у справі №910/6471/18.

Згідно зі статями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вказаних обставин доводи відповідача про незаконність судового рішення є необґрунтованими. Нових доказів, які б давали підстави для відмови у задоволенні позову, відповідачем не надано.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд. та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINAv. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСІІЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції постановлено згідно вимог чинного законодавства та не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

У відповідності до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повний текст постанови виготовлено 30 листопада 2020 року.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 травня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: Т.І. Биліна

С.А. Зайцева

Т.Б. Ткаченко