Рішення
від 27.11.2020 по справі 120/4764/20-а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 листопада 2020 р. Справа № 120/4764/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Могилів - Подільського Споживчого Товариства Господар про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) до Могилів - Подільського Споживчого Товариства "Господар" (далі - відповідач, Могилів - Подільське СТ "Господар") про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що наказом Головного управління ДПС у Вінницькій області від 26.06.2020 № 2070 призначено документальну позапланову виїзну перевірку Могилів - Подільського СТ "Господар" з 01.07.2020 тривалістю 5 робочих днів за період з 01.04.2019 по 31.05.2020.

Однак, посадовими особами відповідача не допущено уповноважених осіб контролюючого органу до проведення перевірки. У зв`язку із цим складено Акт від 01.07.2020 № 331/0501/23055181 "Про неможливість проведення перевірки, у зв`язку з не допуском посадових осіб платника податків до проведення перевірки".

Оскільки Товариство відмовилось від проведення перевірки, Головним управління ДПС у Вінницькій області 13.07.2020 прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

В подальшому, з метою підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій Могилів - Подільського СТ "Господар", позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 14.09.2020 відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також ухвалою від 14.09.2020 витребувано за ініціативою суду у позивача документи, які стали підставою для прийняття наказу від 26.06.2020 № 2070.

26.10.2020 на виконання ухвали від 14.09.2020 позивачем подано витребувані докази.

09.11.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що обґрунтованість арешту накладеного на майно платника податків рішенням керівника контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому разі рішення керівника контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Однак, відповідач вважає, що позивачем порушено процедуру як застосування умовного арешту майна платника так і підтвердження його обґрунтованості. При цьому звертає увагу, що рішення про застосування адміністративного арешту майна позивачем прийнято на 12 день (13.07.2020) після виникнення відповідних обставин, які на думку позивача слід пов`язувати із днем складання акту про недопуск до перевірки. Водночас до суду позивач звернувся лише через 57 днів після прийняття рішення про застосування арешту майна - 08.09.2020.

Крім того відповідач зазначає, що позивач вже звертався до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, яку ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.07.2020 у справі № 120/3270/20-а залишено без розгляду. Ухвалу суду першої інстанції залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020.

Також зазначає, що на розгляді у Верховному Суді перебуває касаційна скарга позивача на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 по справі № 120/3270/20-а.

Відтак, відповідач звертає увагу суду, що на час розгляду цієї справи, в судах перебуває одночасно дві справи з аналогічних позовів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій Могилів - Подільського СТ "Господар".

Щодо причин не допущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, відповідач просить врахувати, що посадові особи Товариства відповідно до розпоряджень керівника від 12.03.2020 № 5, від 22.05.2020 № 7 та від 23.06.2020 № 8 працювали дистанційно у зв`язку із карантином. Тому, допустити працівників контролюючого органу до проведення перевірки не було можливим.

16.11.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вважає доводи відповідача викладені у відзиві безпідставними.

Обґрунтовуючи відповідь на відзив позивач зазначає, що посадовими особами Могилів - Подільського СТ "Господар" відмовлено в ознайомленні та отриманні копії наказу від 26.06.2020 № 2070, в ознайомленні з направленнями від 01.07.2020 № 1411, № 1410 та наданні документів для проведення документальної позапланової виїзної перевірки за період з 01.04.2019 по 31.05.2020, про що складено акт про неможливість проведення перевірки, у зв`язку з не допуском посадових осіб до проведення перевірки.

Позивач зазначає, що згідно листа Товариства від 01.07.2020 № 1, Могилів - Подільське СТ "Господар" знаходиться на карантині, у зв`язку із чим просить перенести проведення позапланової документальної перевірки до закінчення карантину.

Разом з тим позивач звертає увагу, що згідно даних ЄРПН підприємство в червні 2020 систематично здійснює реалізацію товарно - матеріальних цінностей, в тому числі на кінцевого споживача та реєструє податкові накладні. Крім того, згідно бази даних АІС Податковий блок "Виторги по РРО" Могилів - Подільське СТ "Господар" систематично здійснює реалізацію товарів із застосуванням РРО.

Щодо строку звернення до суду позивач зазначив, що ним не порушено встановлений строк, оскільки позовна заява про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та зупинення видаткових операцій платника податків може бути подана у загальному порядку протягом трьох місяців з моменту виникнення підстав, що дають право на звернення до суду.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у Вінницькій області на підставі ст. 20 п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, прийнято наказ від 26.06.2020 № 2070 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Могилів - Подільського СТ "Господар" з 01.07.2020 тривалістю 5 робочих днів. Перевірку вирішено провести за період діяльності з 01.04.2019 по 31.05.2020 з метою оцінки достовірності та правомірності формування від`ємного значення податку на додану вартість (а.с.11).

01.07.2020 на підставі наказу від 26.06.2020 № 2070 позивачем оформлено направлення № 1410 та № 1411 на проведення позапланової виїзної документальної перевірки Могилів - Подільського СТ "Господар" (а.с.13-14).

У межах встановлених наказом від 26.06.2020 № 2070 строків, посадовими особами контролюючого органу здійснено виїзд з метою проведення перевірки відповідача. Однак розпочати перевірку не вдалося у зв`язку із не допущення до її проведення.

Як наслідок, складено Акт № 331/0501/23055181 від 01.07.2020 про неможливість проведення перевірки, у зв`язку з не допуском посадових осіб до проведення перевірки. У Акті зазначено, що посадовими особами Могилів - Подільського СТ "Господар" відмовлено в ознайомленні та отриманні копії наказу від 26.06.2020 № 2070, в ознайомленні з направленнями від 01.07.2020 № 1411 № 1410 та наданні документів для проведення документальної позапланової виїзної перевірки за період з 01.04.2019 по 31.05.2020 (а.с.12).

Листом Товариства від 01.07.2020 № 01 позивача повідомлено, що Могилів - Подільське СТ "Господар" знаходиться на карантині у зв`язку із чим, висловлено прохання перенести проведення позапланової документальної перевірки на інший час (а.с.19).

На підставі Акта № 331/0501/23055181 від 01.07.2020, посадовими особами контролюючого органу 13.07.2020 подано на ім`я в.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (а.с.15).

Рішенням в.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області від 13.07.2020 до Могилів - Подільського СТ "Господар" застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків, у зв`язку із відмовою в допуску до проведення позапланової документальної виїзної перевірки (а.с.16).

Зазначені обставини спонукали позивача звернутись до суду із заявою в порядку ст. 283 КАС України. У заяві ГУ ДПС у Вінницькій області просило:

- визнати обґрунтованим рішення від 13.07.2020 про застосування умовного адміністративного арешту майна Могилів - Подільське СТ "Господар";

- зупинити видаткові операції платника податків на розрахункових рахунках Могилів - Подільського СТ "Господар".

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.07.2020 по справі № 120/3270/20-а, заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, залишено без розгляду.

Не погоджуючись із ухвалою від 14.07.2020 позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишено без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14.07.2020 - без змін.

З огляду на викладене, позивач в порядку позовного провадження звернувся до суду із позовною заявою про визнання обґрунтованим рішення від 13.07.2020 про застосування умовного адміністративного арешту майна Могилів - Подільського СТ "Господар" та прийняття рішення про зупинення видаткових операцій на розрахункових рахунках платника податків.

Вказаний позов став предметом розгляду у цій справі.

При наданні оцінки спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає, що при розгляді вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків до предмета доказування входить, зокрема наявність підстав та дотримання порядку призначення контролюючим органом перевірки та прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна (висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 26.06.2020 в справі № 280/2993/19).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Згідно з п.п 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Підстави проведення документальних позапланових перевірок передбачені ст. 78 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Приймаючи наказ від 26.06.2020 № 2070 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Могилів - Подільського СТ "Господар" позивач керувався підставою, що передбачена у п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

З метою надання правової оцінки підставам проведення позапланова перевірки відповідача судом витребувано у позивача податкові декларації з податку на додану вартість, що подавались позивачем.

Оглянувши податкові декларації відповідача суд встановив, що у відповідному рядку розділу ІІІ декларації заявлено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (а.с.44-71).

Отже, наказ від 26.06.2020 № 2070 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача прийнятий за наявності законних підстав.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст. 78 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Вінницькій області на підставі ст. 20 п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, прийнято наказ від 26.06.2020 № 2070 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Могилів - Подільського СТ "Господар" з 01.07.2020 тривалістю 5 робочих днів. Перевірку вирішено провести за період діяльності з 01.04.2019 по 31.05.2020 з метою оцінки достовірності та правомірності формування від`ємного значення податку на додану вартість (а.с.11).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено нормою п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відтак, прийнявши рішення у формі наказу від 26.06.2020 № 2070 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Могилів - Подільського СТ "Господар" та зазначивши у ньому підстави перевірки правомірність яких перевірено судом, позивач діяв у спосіб, що визначений нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 78.5 ст. 78 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Судом встановлено, що вихід з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснено за місцем провадження відповідачем його господарської діяльності (вул. Стависька, 40/45, м. Могилів - Подільський) відповідно до наказу № 2070 від 26.06.2020, який відповідає вимогам п. 81.1 ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI та прийнятий за наявності підстав передбачених п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.

На підставі наказу № 2070 від 26.06.2020 посадовим особам ГУ ДПС у Вінницькій області Мельнику О.В. та Подзірей Т.Б. видані направлення № 1410 та № 1411 від 01.07.2020 на проведення позапланової виїзної документальної перевірки Могилів - Подільського СТ "Господар" тривалістю 5 робочих днів з 01.07.2020 (а.с.13-14).

Відповідач не заперечує, що головному бухгалтеру Могилів - Подільського СТ "Господар" ОСОБА_2 , посадовими особами позивача були пред`явлені службові посвідчення, направлення на проведення перевірки та вручена копія наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки, як того вимагає п. 81.1 ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI. До того ж вказана обставина підтверджується Актом № 331/0501/23055181 від 01.07.2020.

Однак бухгалтером Могилів - Подільського СТ "Господар" було відмовлено в ознайомленні та отриманні вказаних документів і не допущено посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Відмова мотивована тим, що Могилів - Подільське СТ "Господар" знаходиться на карантині, у зв`язку із чим відповідач просив перенести перевірку до закінчення карантину (а.с.19).

Надаючи оцінку підставам для недопуску до проведення перевірки, суд керується такими мотивами.

В силу п. п. 16.1.13 п. 16.1 ст. 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, платник податків зобов`язаний допустити посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Разом із цим, платнику податків надано право не допустити посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки лише у разі непред`явлення ними документів, що передбачені п. 81.1 ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI (абз 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абз 6 п. 81.1 ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Щодо аргументів відповідача про не допуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки у зв`язку із запровадженням карантину та із посиланням на розпорядження від 12.03.2020 № 5, від 22.05.2020 № 7, від 23.06.2020 № 8 про дистанційну роботу працівників Могилів - Подільського СТ "Господар", суд зазначає наступне.

Запровадження на території України карантину у зв`язку із виникненням і поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) із певними обмеженнями та заборонами є загальновідомою обставиною, а відтак не підлягає доказуванню.

Для врахування особливостей роботи платників податків під час карантину, законодавцем внесено ряд змін у Податковий кодекс України, у тому числі щодо процедур проведення податкових перевірок. Зокрема, прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 533-IX.

Відповідно до Закону від 17.03.2020 № 533-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI доповнено, серед іншого, пунктом 52-2 такого змісту:

"Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу".

На момент вчинення позивачем дій з метою проведення перевірки відповідача (01.07.2020), норми п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачали продовження терміну мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Однак як і в попередній редакції норм п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, мораторій не поширювався на документальні позапланові перевірки з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Виняток щодо поширення мораторію на вказану податкову перевірку обумовлений обмеженою і чітко визначеною Кодексом сферою питань, які можуть бути предметом цього виду перевірки. Предмет такої перевірки охоплює виключно питання законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість.

Враховуючи, що нормами Податкового кодексу України перевірка із підстав передбачених п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 не включена до числа тих перевірок на які поширюється дія мораторію на час карантину, платник податків не вправі посилатися на карантинні заходи і запроваджені у зв`язку із цим обмеження як на підставу невиконання свого обов`язку допустити представників контролюючого органу до проведення перевірки.

Крім цього, простій та особливий порядок роботи Товариства, на запровадження якого зіслався відповідач, стосується його господарської діяльності та не може змінювати правил ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Так, в силу ч. 1 та 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Тому, уповноважені особи відповідача у день початку проведення позапланової виїзної перевірки були зобов`язані створити умови для проведення податкової перевірки та надати необхідні документи для її проведення. Натомість, бухгалтер Товариства вказаних обов`язків не виконав, що правильно кваліфіковано позивачем як не допуск до проведення перевірки.

Крім цього, суд критично оцінює аргументи відповідача щодо простою Товариства з огляду на їх суперечність іншим доказам у справі, що ставить під сумнів достовірність тверджень відповідача.

Зокрема, на підставі наданої позивачем податкової звітності СТ "Господар" за період з квітня 2019 по травень 2020 суд встановив, що відповідачем із березня 2020 (місяць запровадження карантину) систематично здійснюються господарські операції, які є об`єктом оподаткування податком на додану вартість (а.с.44-71).

Позивач у позовній заяві зіслався й на те, що згідно даних АІС Податковий блок "Виторги по РРО" Могилів - Подільське СТ "Господар" систематично здійснює реалізацію товарів із застосуванням РРО.

Вказаний аргумент позивача теж вказує на недостовірність тверджень відповідача про запроваджений у товаристві простій, карантин та дистанційну роботу СТ "Господар".

Так, відповідно до порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 (далі - Порядок № 547) реєстратор розрахункових операцій (РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Господарська одиниця - стаціонарний або пересувний об`єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції (п. 3 Розділу І Порядку № 547).

Пунктом 1 Розділу ІІ Порядку № 547 передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та відповідно до вимог законодавства повинні застосовувати РРО, зобов`язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи.

Для реєстрації РРО суб`єкт господарювання або представник суб`єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (додаток 1) (п. 4 Розділу ІІ Порядку № 547).

Контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі (п. 5 Розділу ІІ Порядку № 547).

Аналіз зазначених норм Порядку № 547, дозволяє дійти таких висновків: у разі використання РРО, платник податку зобов`язаний його зареєструвати. При реєстрації РРО у відповідній заяві платником зазначається адреса господарської одиниці де такий РРО буде використовуватися. Використання РРО поза межами господарської одиниці платника податків, зокрема у режимі дистанційної (віддаленої) роботи Товариства не допускається.

Як встановлено судом, згідно даних ІКП за Могилів - Подільським СТ "Господар" зареєстровано РРО за фіскальним номером № 0212001182. Дані про відокремлені підрозділи - відсутні.

Отже, використання відповідачем РРО який зареєстрований за місцем знаходження господарської одиниці в той час, коли за словами представника, СТ "Господар" знаходилося у режимі віддаленої роботи через запроваджений карантин, вказує на недостовірність аргументів відповідача. Тому, твердження про неможливість із цих причин забезпечити допуск до проведення податкової перевірки суд оцінює критично.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що бухгалтером Могилів - Подільського СТ "Господар" протиправно відмовлено у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, адже обставини вказані у листі від 01.07.2020 та деталізовані у відзиві на позовну заяву не віднесені до правомірних підстав не допуску до податкової перевірки.

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Судом встановлено, що позивачем було складено Акт № 331/0501/23055181 від 01.07.2020 про неможливість проведення перевірки, у зв`язку з не допуском посадових осіб до проведення перевірки. У Акті зазначено, що посадовими особами Могилів - Подільського СТ "Господар" відмовлено в ознайомленні та отриманні копії наказу від 26.06.2020 № 2070, в ознайомленні з направленнями від 01.07.2020 № 1411 № 1410 та наданні документів для проведення документальної позапланової виїзної перевірки за період з 01.04.2019 по 31.05.2020 (а.с.12).

Відтак, Акт № 331/0501/23055181 від 01.07.2020 є належним способом реагування контролюючого органу на факт недопуску до проведення податкової перевірки та складений за наявності для цього підстав.

На підставі Акта № 331/0501/23055181 від 01.07.2020, посадовими особами контролюючого органу 13.07.2020 подано на ім`я в.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (а.с.15).

Рішенням в.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області від 13.07.2020 до Могилів - Подільського СТ "Господар" застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків, у зв`язку із відмовою в допуску до проведення позапланової документальної виїзної перевірки (а.с.16).

Як зазначалось судом, одним із елементів предмету доказування у цій справі є обставини, які характеризують підстави прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 02.08.2017 за № 948/30816 (далі - Порядок № 632).

Пунктом 94.1 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з п. 94.3 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Пунктом 94.5 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Положеннями п. 94.6 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Аналогічні норми передбачені Порядком № 632.

Суд зазначає, що рішенням від 13.07.2020 про застосування умовного адміністративного арешту платника податків Могилів - Подільського СТ "Господар" зобов`язано надіслати його відповідачу з вимогою тимчасово зупинити відчуження майна (а.с.16).

Аналіз наведених вище норм статті 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI та Порядку № 632 дозволяє зробити висновок, що арешт майна платника податків може бути застосовано за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу, при цьому обґрунтованість такого арешту повинна бути перевірена судом.

Як встановлено судом, наказ від 26.06.2020 № 2070 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача прийнятий за наявності для цього підстав, вихід для перевірки мав місце у день, що охоплювався наказом, з метою початку проведення перевірки службовими особами позивача пред`явлено документи, що передбачені п. 81.1. ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI. Однак, бухгалтер відповідача, без достатніх на це підстав, відмовилася від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, факт чого у встановлений ПК України спосіб, задокументований Актом № 331/0501/23055181 від 01.07.2020.

Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість арешту майна платника податків - відповідача у справі, адже його застосовано за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до п.п. 20.1.31 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Отже, підстави для зупинення видаткових операцій є аналогічними із підставами для арешту майна платника податків.

Враховуючи висновок суду про обґрунтованість умовного арешту майна платника податків - відповідача у справі, позовні вимоги про зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача теж підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що арешт коштів на рахунках та зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків є тотожними поняттями для цілей регулювання податкових правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 18.04.2019 по справі № 820/2522/17.

Щодо твердження відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду із вимогою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, суд зазначає наступне.

Згідно п. 1, 2 Розділу IV Порядку № 632 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2).

Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Пунктом 94.10 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

З метою оцінки аргументів сторін у цій справі, підлягають врахуванню висновки Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів у складі Верховного Суду викладені у постанові від 26.06.2020 по справі № 280/2993/19, такого змісту: "податковий орган має право/обов`язок звертатися до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. При розгляді вимог щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків до предмета доказування входить, зокрема наявність підстав та дотримання порядку призначення контролюючим органом перевірки та прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.

Крім того Судова палата Верховного Суду зазначила, що податковий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок такого звернення: в загальному порядку або відповідно до статті 283 КАС України з метою термінового розгляду, про що обов`язково зазначається в позовній заяві (заяві). Законодавцем визначено, що в порядку ст. 283 КАС України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов`язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до частини четвертої статті 283 КАС України у зв`язку з наявністю спору про право".

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що правило про підтвердження судом обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків протягом 96 годин стосується випадків безспірності такого арешту. Однак у разі існування "спору про право", як у даному випадку, Головне управління ДПС у Вінницькій області вправі звернутися в порядку позовного провадження, у встановлений абзацом 2 ч. 2 ст. 122 КАС України трьохмісячний строк із моменту виникнення підстав, що дають право на пред`явлення вимог. Враховуючи дату прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (13.07.2020) та дату звернення до суду про підтвердження його обґрунтованості (09.09.2020), такий строк позивачем дотримано.

Щодо аргументів відповідача про те, що на час розгляду цієї справи, в судах перебуває одночасно дві справи з аналогічних позовів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій Могилів - Подільського СТ "Господар", то суд вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.07.2020 по справі № 120/3270/20-а, яка залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, залишено без розгляду.

Не погодившись із ухвалою від 14.07.2020 та постановою від 05.08.2020 позивач оскаржив її в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 24.11.2020 касаційну скаргу позивача повернуто скаржнику.

Отже, на час розгляду цієї справи ухвала від 14.07.2020 по справі № 120/3270/20-а набрала законної сили, тому провадження за заявою у справі № 120/3270/20-а вважається завершеним.

Суд зазначає, що першочергово позивач звернувся до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операції в порядку ст. 283 КАС України, а не в порядку позовного провадження.

Крім того, згідно правового висновку Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів у складі Верховного Суду викладених у постанові від 26.06.2020 по справі № 280/2993/19, податковий орган має право звертатися до суду з адміністративним позовом в порядку загального провадження незалежно від прийнятого судом рішення відповідно до ст. 283 КАС України.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані відповідачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення вимог позивача про обґрунтованість рішення від 13.07.2020 про застосування умовного адміністративного арешту майна Могилів - Подільського СТ "Господар" та зупинення видаткових операцій платника податку на розрахункових рахунках у банках.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати обґрунтованим рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 13.07.2020 про застосування адміністративного арешту майна платника податків - Могилів - Подільського Споживчого Товариства "Господар" (код ЄДРПОУ 32055181).

Зупинити видаткові операції платника податків на розрахункових рахунках Могилів - Подільського Споживчого Товариства "Господар" (код ЄДРПОУ 32055181) у банках.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 43142454);

Відповідач: Могилів - Подільське Споживче Товариство Господар (вул. Стависька, 40/45, м. Могилів - Подільський, Вінницька область, 24000, код ЄДРПОУ 32055181).

Суддя Богоніс Михайло Богданович

СудВінницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення27.11.2020
Оприлюднено02.12.2020
Номер документу93203114
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —120/4764/20-а

Постанова від 01.03.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Смілянець Е. С.

Ухвала від 18.02.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Смілянець Е. С.

Ухвала від 03.02.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Смілянець Е. С.

Ухвала від 03.02.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Смілянець Е. С.

Ухвала від 19.01.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Смілянець Е. С.

Ухвала від 04.01.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Смілянець Е. С.

Рішення від 27.11.2020

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Богоніс Михайло Богданович

Ухвала від 14.09.2020

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Богоніс Михайло Богданович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні