Постанова

від 01.03.2021 по справі 120/4764/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4764/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Богоніс М.Б.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

01 березня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Могилів - Подільського споживчого товариства Господар на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Могилів - Подільського споживчого товариства Господар про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2020 року позивач, Головне управління ДПС у Вінницькій області, звернулося в Вінницький окружний адміністративний суд з позовом до Могилів - Подільського споживчого Товариства "Господар" (відповідача, Могилів - Подільське СТ "Господар") про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 27.11.2020 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що нормами Податкового кодексу України перевірка із підстав передбачених п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 не включена до числа тих перевірок на які поширюється дія мораторію на час карантину, платник податків не вправі посилатися на карантинні заходи і запроваджені у зв`язку із цим обмеження як на підставу невиконання свого обов`язку допустити представників контролюючого органу до проведення перевірки.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що позивачем порушено процедуру як застосування умовного арешту майна платника так і підтвердження його обґрунтованості, оскільки обґрунтованість арешту накладеного на майно платника податків рішенням керівника контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому разі рішення керівника контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Також, відповідач зазначає, що позивач вже звертався до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, яку ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.07.2020 у справі № 120/3270/20-а залишено без розгляду. Ухвалу суду першої інстанції залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020.

Звертає увагу суду, що на час розгляду цієї справи, в судах перебували одночасно дві справи з аналогічних позовів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій Могилів - Подільського СТ "Господар", .

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що наказом Головного управління ДПС у Вінницькій області від 26.06.2020 № 2070 призначено документальну позапланову виїзну перевірку Могилів - Подільського СТ "Господар" з 01.07.2020 тривалістю 5 робочих днів за період з 01.04.2019 по 31.05.2020.

Проте, посадовими особами Могилів - Подільського СТ "Господар" відмовлено в ознайомленні та отриманні копії наказу від 26.06.2020 № 2070, в ознайомленні з направленнями від 01.07.2020 № 1411, № 1410 та наданні документів для проведення документальної позапланової виїзної перевірки за період з 01.04.2019 по 31.05.2020, про що складено акт про неможливість проведення перевірки, у зв`язку з не допуском посадових осіб до проведення перевірки.

Разом з тим позивач звертає увагу, що згідно даних ЄРПН підприємство в червні 2020 систематично здійснює реалізацію товарно - матеріальних цінностей, в тому числі на кінцевого споживача та реєструє податкові накладні. Крім того, згідно бази даних АІС Податковий блок "Виторги по РРО" Могилів - Подільське СТ "Господар" систематично здійснює реалізацію товарів із застосуванням РРО.

Щодо аргументів відповідача про те, що на час розгляду цієї справи, в судах перебуває одночасно дві справи з аналогічних позовів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій Могилів - Подільського СТ "Господар" зазначає, що Ухвалою Верховного Суду від 24.11.2020 касаційну скаргу позивача повернуто скаржнику. Отже, на час розгляду цієї справи ухвала від 14.07.2020 по справі № 120/3270/20-а набрала законної сили, тому провадження за заявою у справі № 120/3270/20-а вважається завершеним.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням ДПС у Вінницькій області на підставі ст. 20 п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, прийнято наказ від 26.06.2020 № 2070 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Могилів - Подільського СТ "Господар" з 01.07.2020 тривалістю 5 робочих днів. Перевірку вирішено провести за період діяльності з 01.04.2019 по 31.05.2020 з метою оцінки достовірності та правомірності формування від`ємного значення податку на додану вартість (а.с.11).

01.07.2020 на підставі наказу від 26.06.2020 № 2070 позивачем оформлено направлення № 1410 та № 1411 на проведення позапланової виїзної документальної перевірки Могилів - Подільського СТ "Господар" (а.с.13-14).

У межах встановлених наказом від 26.06.2020 № 2070 строків, посадовими особами контролюючого органу здійснено виїзд з метою проведення перевірки відповідача. Однак розпочати перевірку не вдалося у зв`язку із не допущення до її проведення.

Як наслідок, складено Акт № 331/0501/23055181 від 01.07.2020 про неможливість проведення перевірки, у зв`язку з не допуском посадових осіб до проведення перевірки. У Акті зазначено, що посадовими особами Могилів - Подільського СТ "Господар" відмовлено в ознайомленні та отриманні копії наказу від 26.06.2020 № 2070, в ознайомленні з направленнями від 01.07.2020 № 1411 № 1410 та наданні документів для проведення документальної позапланової виїзної перевірки за період з 01.04.2019 по 31.05.2020 (а.с.12).

Згідно інформації викладеної в листі Товариства від 01.07.2020 № 01 позивача повідомлено, що Могилів - Подільське СТ "Господар" знаходиться на карантині у зв`язку із чим, висловлено прохання перенести проведення позапланової документальної перевірки на інший час.

На підставі Акта № 331/0501/23055181 від 01.07.2020, посадовими особами контролюючого органу 13.07.2020 подано на ім`я в.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Рішенням в.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області від 13.07.2020 до Могилів - Подільського СТ "Господар" застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків, у зв`язку із відмовою в допуску до проведення позапланової документальної виїзної перевірки.

Зазначені обставини спонукали позивача звернутись до суду із заявою в порядку ст. 283 КАС України. У заяві ГУ ДПС у Вінницькій області просило:

- визнати обґрунтованим рішення від 13.07.2020 про застосування умовного адміністративного арешту майна Могилів - Подільське СТ «Господар» ;

- зупинити видаткові операції платника податків на розрахункових рахунках Могилів - Подільського СТ «Господар» .

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.07.2020 по справі № 120/3270/20-а, заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, залишено без розгляду.

Не погоджуючись із ухвалою від 14.07.2020 позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишено без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14.07.2020 - без змін.

З огляду на викладене, позивач в порядку позовного провадження звернувся до суду із позовною заявою про визнання обґрунтованим рішення від 13.07.2020 про застосування умовного адміністративного арешту майна Могилів - Подільського СТ "Господар" та прийняття рішення про зупинення видаткових операцій на розрахункових рахунках платника податків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеною у постанові від 26.06.2020 в справі № 280/2993/19, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Відповідно до п.п 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

В силу п. п. 16.1.13 п. 16.1 ст. 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, платник податків зобов`язаний допустити посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Разом із цим, платнику податків надано право не допустити посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки лише у разі непред`явлення ними документів, що передбачені п. 81.1 ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI (абз 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абз 6 п. 81.1 ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підстави проведення документальних позапланових перевірок передбачені ст. 78 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

З метою надання правової оцінки підставам проведення позапланова перевірки відповідача судом першої інстанції було витребувано у позивача податкові декларації з податку на додану вартість, що подавались позивачем та встановлено, що у відповідному рядку розділу ІІІ декларації заявлено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що наказ позивача від 26.06.2020 № 2070 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача прийнятий за наявності законних підстав.

Також встановлено, що Головним управлінням ДПС у Вінницькій області на підставі ст. 20 п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, прийнято наказ від 26.06.2020 № 2070 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Могилів - Подільського СТ "Господар" з 01.07.2020 тривалістю 5 робочих днів. Перевірку вирішено провести за період діяльності з 01.04.2019 по 31.05.2020 з метою оцінки достовірності та правомірності формування від`ємного значення податку на додану вартість.

Відтак, прийнявши рішення у формі наказу від 26.06.2020 № 2070 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Могилів - Подільського СТ "Господар" та зазначивши у ньому підстави перевірки правомірність яких перевірено судом, позивач діяв у спосіб, що визначений нормами Податкового кодексу України.

При цьому, встановлено, що вихід з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснено за місцем провадження відповідачем його господарської діяльності (вул. Стависька, 40/45, м. Могилів - Подільський) відповідно до наказу № 2070 від 26.06.2020, який відповідає вимогам п. 81.1 ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI та прийнятий за наявності підстав передбачених п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Також, на підставі наказу № 2070 від 26.06.2020 посадовим особам ГУ ДПС у Вінницькій області ОСОБА_1 та Подзірей Т.Б. видані направлення № 1410 та № 1411 від 01.07.2020 на проведення позапланової виїзної документальної перевірки Могилів - Подільського СТ "Господар" тривалістю 5 робочих днів з 01.07.2020.

Разом з тим, відповідач не заперечує, що головному бухгалтеру Могилів - Подільського СТ "Господар" ОСОБА_2 , посадовими особами позивача були пред`явлені службові посвідчення, направлення на проведення перевірки та вручена копія наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки, як того вимагає п. 81.1 ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI. До того ж вказана обставина підтверджується Актом № 331/0501/23055181 від 01.07.2020.

Проте, бухгалтером Могилів - Подільського СТ "Господар" було відмовлено в ознайомленні та отриманні вказаних документів і не допущено посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Відмова мотивована тим, що Могилів - Подільське СТ "Господар" знаходиться на карантині, у зв`язку із чим відповідач просив перенести перевірку до закінчення карантину.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, на момент вчинення позивачем дій з метою проведення перевірки відповідача (01.07.2020), норми п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачали продовження терміну мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Однак як і в попередній редакції норм п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, мораторій не поширювався на документальні позапланові перевірки з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Виняток щодо поширення мораторію на вказану податкову перевірку обумовлений обмеженою і чітко визначеною Кодексом сферою питань, які можуть бути предметом цього виду перевірки. Предмет такої перевірки охоплює виключно питання законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість.

Отже, враховуючи, що нормами Податкового кодексу України перевірка із підстав передбачених п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 не включена до числа тих перевірок на які поширюється дія мораторію на час карантину, платник податків не вправі посилатися на карантинні заходи і запроваджені у зв`язку із цим обмеження як на підставу невиконання свого обов`язку допустити представників контролюючого органу до проведення перевірки.

Також слід зазначити, що на підставі наданої позивачем податкової звітності СТ "Господар" за період з квітня 2019 по травень 2020 суд першої інстанції встановив, що відповідачем із березня 2020 (місяць запровадження карантину) систематично здійснюються господарські операції, які є об`єктом оподаткування податком на додану вартість. Згідно даних АІС Податковий блок "Виторги по РРО" Могилів - Подільське СТ "Господар" систематично здійснює реалізацію товарів із застосуванням РРО.

Таким чином, доводи позивача вказують на недостовірність тверджень відповідача про запроваджений у товаристві простій, карантин та дистанційну роботу СТ "Господар".

Відповідно до порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 (далі - Порядок № 547) реєстратор розрахункових операцій (РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Разом з тим, аналіз норм Порядку № 547, вказує на те, що у разі використання РРО, платник податку зобов`язаний його зареєструвати із зазначенням адреси господарської одиниці де такий РРО буде використовуватися.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, використання РРО поза межами господарської одиниці платника податків, зокрема у режимі дистанційної (віддаленої) роботи Товариства не допускається.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно даних ІКП за Могилів - Подільським СТ "Господар" зареєстровано РРО за фіскальним номером № 0212001182. Дані про відокремлені підрозділи - відсутні. Отже, використання відповідачем РРО який зареєстрований за місцем знаходження господарської одиниці в той час, коли за словами представника, СТ "Господар" знаходилося у режимі віддаленої роботи через запроваджений карантин, вказує на недостовірність аргументів відповідача та вказує на те, що твердження про неможливість із цих причин забезпечити допуск до проведення податкової перевірки є необґрунтованим. Тобто, бухгалтером Могилів - Подільського СТ "Господар" протиправно відмовлено у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Разом з тим, відповідно до п. 81.2 ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем було складено Акт № 331/0501/23055181 від 01.07.2020 про неможливість проведення перевірки, у зв`язку з не допуском посадових осіб до проведення перевірки. У Акті зазначено, що посадовими особами Могилів - Подільського СТ "Господар" відмовлено в ознайомленні та отриманні копії наказу від 26.06.2020 № 2070, в ознайомленні з направленнями від 01.07.2020 № 1411 № 1410 та наданні документів для проведення документальної позапланової виїзної перевірки за період з 01.04.2019 по 31.05.2020.

Тобто, Акт № 331/0501/23055181 від 01.07.2020 є належним способом реагування контролюючого органу на факт недопуску до проведення податкової перевірки та складений за наявності для цього підстав.

На підставі Акта № 331/0501/23055181 від 01.07.2020, посадовими особами контролюючого органу 13.07.2020 подано на ім`я в.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (а.с.15).

Рішенням в.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області від 13.07.2020 до Могилів - Подільського СТ "Господар" застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків, у зв`язку із відмовою в допуску до проведення позапланової документальної виїзної перевірки.

При цьому, загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 02.08.2017 за № 948/30816 (далі - Порядок № 632).

Приписами пункту 94.1 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з п. 94.3 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Пунктом 94.5 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що арешт майна може бути повним або умовним.

Також, положеннями п. 94.6 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна. Аналогічні норми передбачені Порядком № 632.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням від 13.07.2020 про застосування умовного адміністративного арешту платника податків Могилів - Подільського СТ "Господар" зобов`язано надіслати його відповідачу з вимогою тимчасово зупинити відчуження майна.

Аналіз наведених вище норм статті 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI та Порядку № 632 дозволяє зробити висновок, що арешт майна платника податків може бути застосовано за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу, при цьому обґрунтованість такого арешту повинна бути перевірена судом.

Також встановлено, що наказ від 26.06.2020 № 2070 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача прийнятий за наявності для цього підстав, вихід для перевірки мав місце у день, що охоплювався наказом, з метою початку проведення перевірки службовими особами позивача пред`явлено документи, що передбачені п. 81.1. ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI. Однак, бухгалтер відповідача, без достатніх на це підстав, відмовилася від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, факт чого у встановлений ПК України спосіб, задокументований Актом № 331/0501/23055181 від 01.07.2020.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості арешту майна платника податків - відповідача у справі, адже його застосовано за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до п.п. 20.1.31 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Тобто, підстави для зупинення видаткових операцій є аналогічними із підставами для арешту майна платника податків.

Враховуючи висновок суду про обґрунтованість умовного арешту майна платника податків - відповідача у справі, позовні вимоги про зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача теж підлягали задоволенню.

При цьому судом вірно зазначено, що арешт коштів на рахунках та зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків є тотожними поняттями для цілей регулювання податкових правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Зокрема у постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №520/11050/18 (адміністративне провадження №К/9901/15416/19), від 27.08.2019 у справі №520/9866/18 (адміністративне провадження № К/9901/17054/19), від 18.04.2019 у справі № 820/2522/17 (адміністративне провадження № К/9901/1106/17), від 12.11.2019 у справі №813/8587/14 (адміністративне провадження № К/9901/8324/18), поняття арешт коштів на рахунках та зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків відповідно до норм ПК за цілями регулювання податкових правовідносин є тотожними, адже спрямовані на забезпечення виконання платником податків своїх зобов`язань, зокрема щодо погашення податкового боргу.

Аналіз норм Податкового кодексу України, а також законодавства у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо твердження відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду із вимогою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна , колегія суддів виходить з наступного.

Так, згідно п. 1, 2 Розділу IV Порядку № 632 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2).

Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Також, пунктом 94.10 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Водночас, колегія суддів враховує висновки Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів у складі Верховного Суду викладені у постанові від 26.06.2020 по справі № 280/2993/19, такого змісту: "податковий орган має право/обов`язок звертатися до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. При розгляді вимог щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків до предмета доказування входить, зокрема наявність підстав та дотримання порядку призначення контролюючим органом перевірки та прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.

Судова палата Верховного Суду зазначила, що податковий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок такого звернення: в загальному порядку або відповідно до статті 283 КАС України з метою термінового розгляду, про що обов`язково зазначається в позовній заяві (заяві). Законодавцем визначено, що в порядку ст. 283 КАС України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов`язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до частини четвертої статті 283 КАС України у зв`язку з наявністю спору про право".

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що правило про підтвердження судом обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків протягом 96 годин стосується випадків безспірності такого арешту. Однак у разі існування "спору про право", як у даному випадку, Головне управління ДПС у Вінницькій області вправі звернутися в порядку позовного провадження, у встановлений абзацом 2 ч. 2 ст. 122 КАС України трьохмісячний строк із моменту виникнення підстав, що дають право на пред`явлення вимог. Враховуючи дату прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (13.07.2020) та дату звернення до суду про підтвердження його обґрунтованості (09.09.2020), такий строк позивачем дотримано.

Також, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надано належну правову оцінку доводам відповідача про те, що на час розгляду цієї справи, в судах перебуває одночасно дві справи з аналогічних позовів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій Могилів - Подільського СТ "Господар", то суд вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Зокрема, судом першої інстанції було встановлено, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.07.2020 по справі № 120/3270/20-а, яка залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, залишено без розгляду.

Не погодившись із ухвалою від 14.07.2020 та постановою від 05.08.2020 позивач оскаржив її в касаційному порядку. Ухвалою Верховного Суду від 24.11.2020 касаційну скаргу позивача повернуто скаржнику.

Таким чином, на час розгляду цієї справи ухвала від 14.07.2020 по справі № 120/3270/20-а набрала законної сили, тому провадження за заявою у справі № 120/3270/20-а вважається завершеним.

При цьому встановлено, що першочергово позивач звернувся до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операції в порядку ст. 283 КАС України, а не в порядку позовного провадження.

Згідно правового висновку Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів у складі Верховного Суду викладених у постанові від 26.06.2020 по справі № 280/2993/19, податковий орган має право звертатися до суду з адміністративним позовом в порядку загального провадження незалежно від прийнятого судом рішення відповідно до статей 270, 283 КАС України.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Могилів - Подільського споживчого товариства Господар залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.