Ухвала

від 19.11.2020 по справі 910/18532/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 910/18532/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,

секретар судового засідання - Дерлі І. І.

за участю представників сторін:

позивача - Шубак О. І. (адвокат),

відповідача - Тищенко А. В. (адвокат),

третя особа - не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 (судді: Пашкіна С. А. - головуючий, Кропивна Л. В., Буравльов С. І.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 (суддя Мудрий С. М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті"

до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківський Жиркомбінат"

про визнання недійсним договору поруки № 4О14312И/П від 21.10.2016,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" (далі - ТОВ "Лайк Сіті", Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", Відповідач) про визнання недійсним договору поруки № 4О14312И/П від 21.10.2016.

Вказані позовні вимоги обґрунтовано тим, що Позивач уклав з Відповідачем кредитний договір № 4Л16028Г від 31.10.2016 з метою залучення кредитних коштів для погашення зобов`язань боржників АТ КБ "Приватбанк" в рамках реалізації плану "трансформації" кредитного портфелю Відповідача, ініційованого НБУ. На виконання такого плану Відповідач та Позивач погодили відкриття відновлювальної кредитної лінії шляхом укладення кредитного договору та договорів поруки. Однак Відповідач тривалий час не виконував умови вказаних договорів поруки щодо передачі ТОВ "Лайк Сіті" документів, які підтверджували наявність забезпечення зобов`язань попередніх боржників у вигляді цінних для товариства активів, а лише використовував інформацію про такі активи для спонукання ТОВ "Лайк-Сіті" укласти кредитний договір та договори поруки з метою реалізації плану "трансформації" (на виконання вимог Національного Банку України), чим ввів Позивача в оману щодо істотних умов, зокрема спірного договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2020, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020, в позові відмовлено повністю.

Вказані судові рішення обґрунтовано тим, що Позивач не довів обставин, які б свідчили про введення Відповідачем його в оману, не довів самого факту обману чи наявності умислу в діях АТ КБ "Приватбанк", а також істотність обставин щодо яких, на думку ТОВ "Лайк-Сіті", його введено в оману. За висновком судів, Позивач отримав кредит для фінансування своєї поточної діяльності. Укладення ж договорів поруки відбулось не внаслідок отримання такого кредиту, а на основі вільного волевиявлення товариства, здійсненого ним в порядку статті 627 Цивільного кодексу України.

Під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.10.2016 між ТОВ "Лайк-Сіті", як позичальником, та Публічними акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") укладено кредитний договір № 4Л16028Г згідно з яким Позивач отримав кошти у розмірі 1 750 000 000,00 грн.

У подальшому між ТОВ "Лайк-Сіті" та ПАТ КБ "Приватбанк" укладено договори поруки в забезпечення виконання обов`язків третіх осіб перед банком:

- договір поруки № 4А11494И/П згідно з яким ТОВ "Лайк-Сіті" поручився перед ПАТ КБ "Приватбанк" за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "АЯКС" своїх обов`язків перед банком з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, визначені кредитними договорами: № 4А13446И від 15.07.2013, № 4А11494И від 06.12.2011 та № 4А14345И від 25.11.2014;

- договір поруки №.4О16007Д/П згідно з яким ТОВ "Лайк-Сіті" поручився перед ПАТ КБ "Приватбанк" за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА НОВА" своїх обов`язків перед банком з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, визначені кредитними договорами: №4О16005Д від 22.03.2016; №4О16007Д від 22.03.2016;

- договір поруки № 4К14306И/П згідно з яким ТОВ "Лайк-Сіті" поручився перед ПАТ КБ "Приватбанк" за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "КАТАНГА" своїх обов`язків перед банком з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, визначені кредитними договорами: №4К14307И від 09.09.2014; № 4К14306И від 05.09.2014;

- договір поруки № 4О14312И/П згідно з яким ТОВ "Лайк-Сіті" поручився перед ПАТ КБ "Приватбанк" за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС ОЙЛ" своїх обов`язків перед банком з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, визначені кредитними договорами: № 4О14312И від 19.09.2014; № 4О14313И від 22.09.2014;

- договір поруки № 4Т14304И/П згідно з яким ТОВ "Лайк-Сіті" поручився перед ПАТ КБ "Приватбанк" за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАРВІН" своїх обов`язків перед банком з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, визначені кредитними договорами: №4Т14304И від 05.09.2014; № 4Т14305И від 09.09.2014;

- договір поруки № 4Т13585И/П згідно з яким ТОВ "Лайк-Сіті" поручився перед ПАТ КБ "Приватбанк" за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕНАК" своїх обов`язків перед банком з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, визначені кредитними договорами: № 4Т13585И від 15.10.2013; № 4Т15075И від 21.09.2015;

- договір поруки № 4Х16006Д/П згідно з яким ТОВ "Лайк-Сіті" поручився перед ПАТ КБ "Приватбанк" за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ХАРКІВСЬКИЙ ЖИРКОМБІНАТ" своїх обов`язків перед банком з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, визначені кредитним договором № 4Х16006Д від 21.03.2016;

- договір поруки № 4Х14309И/П згідно з яким ТОВ "Лайк-Сіті" поручився перед ПАТ КБ "Приватбанк" за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАСТРОМ" своїх обов`язків перед банком з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, визначені кредитними договорами: №4Х14309И від 05.09.2014 та № 4X14310И від 11.09.2014.

За твердженнями Позивача, він, як поручитель, виконав зобов`язання за вказаними договорами, а саме:

- ТОВ "Лайк-Сіті" сплатило ПАТ КБ "Приватбанк" згідно з договором поруки №4А11494И/П в якості виконання обов`язків за кредитними договорами № 4А13446И від 15.07.2013, № 4А11494И від 06.12.2011 та № 4А14345И від 25.11.2014 грошові кошти на загальну суму 90 053 413,38 грн;

- ТОВ "Лайк-Сіті" сплатило ПАТ КБ "Приватбанк" згідно з договором поруки №4016007Д/П в якості виконання обов`язків за кредитним договором № 4016005Д від 22.03.2016; № 40 16007Д від 22.03.2016 грошові кошти на загальну суму 1 972 263 031,85 грн;

- ТОВ "Лайк-Сіті" сплатило ПАТ КБ "Приватбанк" згідно з договором поруки №4К14306И/П в якості виконання обов`язків за кредитним договором №4К14307И від 09.09.2014, № 4К14306И від 05.09.2014 грошові кошти на загальну суму 289 429 014,80 грн;

- ТОВ "Лайк-Сіті" сплатило ПАТ КБ "Приватбанк" згідно з договором поруки №4014312И/П в якості виконання обов`язків за кредитними договорами № 4014312И від 19.09.2014, № 4014313 И від 22.09.2014 грошові кошти на загальну суму 388 805 287,44 грн;

- ТОВ "Лайк-Сіті" сплатило ПАТ КБ "Приватбанк" згідно з договором поруки №4Т14304И/П в якості виконання обов`язків за кредитними договорами № 4Т14304И від 05.09.2014 та № 4Т14305И від 09.09.2014 грошові кошти на загальну суму 506 166 666,66 грн;

- ТОВ "Лайк-Сіті" сплатило ПАТ КБ "Приватбанк" згідно з договором поруки №4Т13585И/П в якості виконання обов`язків за кредитними договорами № 4Т13585И від 15.10.2013 та № 4Т15075И від 21.09.2015 грошові кошти на загальну суму 81 923 464,60 грн;

- ТОВ "Лайк-Сіті" сплатило ПАТ КБ "Приватбанк" згідно з договором поруки №4Х14309И/П в якості виконання обов`язків за кредитними договорами №4Х14309И від 05.09.2014 та № 4Х14310И від 11.09.2014 грошові кошти на загальну суму 506 166 666,68 грн;

- ТОВ "Лайк-Сіті" сплатило ПАТ КБ "Приватбанк" згідно з договором поруки №4Х16006Д/П в якості виконання обов`язків за кредитним договором № 4X16006Д від 21.03.2016 грошові кошти на загальну суму 602 762 618,61 грн.

Загалом за вищевказаними договорами поруки ТОВ "Лайк-Сіті" перерахувало ПАТ КБ "Приватбанк" грошові кошти на загальну суму 3 982 020 164,01 грн.

У подальшому рішенням Національного банку України від 18.12.2016 № 498-р. Відповідача визнано неплатоспроможним, у результаті чого згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2016 № 961 банк перейшов у власність держави, при цьому його зобов`язання з передачі Позивачу документів щодо прав на активи, якими були забезпечені зобов`язання попередніх боржників не виконано, документи ТОВ "Лайк-Сіті" не передано.

Позивач зазначав, що протягом 2017 та 2018 років ТОВ "Лайк-Сіті" намагалося у судовому порядку отримати зазначені документи від ПАТ КБ "Приватбанк", проте, як встановлено судовими рішеннями у справах №№ 910/3740/18, 910/3736/18, 910/3750/18, банк і не був зобов`язаний передавати такі документи товариству, хоча саме отримання згаданих документів і було метою укладення кредитного договору та договорів поруки.

Тривале невиконанням ПАТ КБ "Приватбанк" умов п. 8 та п. 10 договорів поруки, на думку Позивача, підтверджує ту обставину, що Відповідач не мав на меті передати ТОВ "Лайк-Сіті" документи, які підтверджували наявність забезпечення зобов`язань попередніх боржників у вигляді цінних для товариства активів, а лише використовував інформацію про такі активи для спонукання ТОВ "Лайк-Сіті" укласти кредитний договір та договори поруки з метою реалізації плану "трансформації" (на виконання вимог Національного Банку України), чим ввів Позивача в оману щодо істотних умов, зокрема спірного договору.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020, в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями ТОВ "Лайк-Сіті" звернулося з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким направити справу до розгляду в суд першої інстанції.

Обґрунтовуючи наявність підстав для подання зазначеної скарги, заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм статей 229, 230 Цивільного кодексу України у аналогічних правовідносинах.

Крім того, в якості підстави для касаційного оскарження рішення і постанови господарських судів попередніх інстанцій рішень Позивач зазначає невиконання Відповідачем вимог ухвали місцевого суду про витребування доказів, що призвело до неповноти встановлення істотних обставин справи.

У відзиві на касаційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, а також матеріали справи, Верховний Суд відхиляє ці доводи та зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження не підтвердилися, тому касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 у справі № 910/18532/19 підлягає закриттю з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній із 08.02.2020) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (у тому числі часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності у різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16).

Під час вивчення матеріалів справи колегією суддів встановлено, що Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду розглянуто справу № 910/18604/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Бізнес Брук" до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання недійсним кредитного договору № 4П16098Г від 25.10.2016.

При цьому позовні вимоги у вказаній справі було обґрунтовано тим, що дії із отримання кредитних коштів за кредитним договором № 4П16098Г від 25.10.2016 були спрямовані на залучення таких коштів для погашення зобов`язань боржників банку в рамках реалізації плану трансформації кредитного портфелю, ініційованого Національним банком України. На думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Бізнес Брук", відповідач у зазначеній справі, як недобросовісна сторона правочину, навмисно ввів в оману товариство про існування договорів, укладених для забезпечення за кредитними зобов`язаннями попередніх боржників у розмірі, що суттєво перевищує розмір заборгованості за кредитом, та спонукав Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Бізнес Брук" до укладення спірного кредитного договору, який підлягає визнанню недійсним на підставі частини першої статті 230 Цивільного кодексу України.

Перевіряючи правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права у справі № 910/18604/19, Верховний Суд зазначив, що за положеннями частини першої статті 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно з частиною першою статті 229 Цивільного кодексу України істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Таким чином, у вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статті 230 Цивільного кодексу України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину. При цьому, особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману.

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину.

З наведеного убачається, що Верховний Суд здійснював перегляд справи, правовідносини у якій є подібними до правовідносин у цій справі, і колегією суддів Касаційного господарського суду вже досліджувалося питання щодо застосування норм статей 229, 230 Цивільного кодексу України у аналогічних правовідносинах.

При цьому, вирішуючи спір у цій справі, господарські суди попередніх інстанцій застосували норми статті 230 Цивільного кодексу України відповідно до вказаної правової позиції.

Так, місцевим та апеляційним судами встановлено відсутність обставин, які б свідчили про введення Відповідачем Позивача в оману, як і самого факту обману чи наявності умислу в діях АТ КБ "Приватбанк". За висновком судів у цій справі, ТОВ "Лайк-Сіті" також не довело істотності обставин щодо яких, на думку заявника, його було введено в оману.

Навпаки, як встановлено попередніми судовими інстанціями, Позивач отримав кредит для фінансування своєї поточної діяльності. Укладення ж договорів поруки відбулося не внаслідок отримання такого кредиту, а на основі вільного волевиявлення, здійсненого ТОВ "Лайк-Сіті" в порядку статті 627 Цивільного кодексу України.

З викладеного убачається, що Верховний Суд у своїх постановах викладав правовий висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув рішення місцевого господарського суду відповідно до такого висновку Верховного Суду.

Доводи заявника про наявність передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав для подання касаційної скарги з огляду на те, що невиконання Відповідачем вимог ухвали місцевого суду про витребування доказів, на думку скаржника, призвело до неповноти встановлення судами обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказані доводи фактично зводяться до незгоди ТОВ "Лайк-Сіті" з оцінкою судів зібраних у справі доказів. Крім того, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 зазначеного Кодексу недослідження судом зібраних у справі доказів може бути підставою для подання касаційної скарги та скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

Зважаючи на те, що наведені скаржником підстави касаційного оскарження після відкриття касаційного провадження не отримали підтвердження, колегія суддів відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 у справі № 910/18532/19.

Керуючись статтями 234, 235, 296, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 у справі № 910/18532/19 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

Т. Б. Дроботова