Ухвала

від 30.11.2020 по справі 520/951/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

30 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 520/951/2020

провадження № К/9901/30330/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Желєзного І.В., Кравчука В.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі № 520/951/2020 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Люботинської міської ради Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Люботинської міської ради Харківської області, у якому просив:

(і) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні грошової допомоги позивачу і його сину ОСОБА_2 (2008 р. н.), яка передбачена п. п. 2, 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505;

(іі) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в розгляді питання про призначення грошової допомоги сину позивача, ОСОБА_2 (2008 р. н.), яка передбачена п. п. 2, 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505;

(ііі) визнати протиправними дії відповідача щодо порушення строків розгляду звернення позивача про призначення грошової допомоги позивачу та його сину, ОСОБА_2 (2008 р. н.), яка передбачена п. п. 2, 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505;

(іv) зобов`язати відповідача призначити з 8 жовтня 2019 року щомісячну грошову допомогу позивачу і його сину, ОСОБА_2 (2008 р. н.), яка передбачена п. п. 2, 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 21.05.2020, яке Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 14.09.2020 залишив без змін, позов ОСОБА_1 задовольнив частково, внаслідок чого суд:

А) Визнав протиправним та скасував рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам управління соціального захисту населення Люботинської міської ради Харківської області про відмову у призначенні (відновленні) грошової допомоги ОСОБА_1 , яке оформлено протоколом № 29 від 28.10.2019.

Б) Зобов`язав Управління соціального захисту населення Люботинської міської ради Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.10.2019 для призначення та надання щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

В) У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 повністю.

Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.

Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.

За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Спір у цій справі виник через ухвалення Управлінням соціального захисту населення Люботинської міської ради Харківської області рішення, оформленого протоколом № 29 від 28.10.2019, щодо відмови в призначенні грошової допомоги позивачу і його сину, яка передбачена п. п. 2, 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505. І тому з огляду на те, що предметом спору є рішення суб`єкта владних повноважень щодо відмови в призначенні грошової допомоги позивачеві та його сину як внутрішньо переміщеним особам, ця справа є справою незначної складності відповідно до пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.

Водночас за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах а , б , в та г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

У касаційній скарзі заявник зазначає про обставини, на підставі яких Управління соціального захисту населення Люботинської міської ради Харківської області мусило, на його думку, ухвалити рішення про призначення грошової допомоги позивачеві та його сину ОСОБА_2 (2008 р. н.), що передбачена п. п. 2, 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505, а також надає правове обґрунтування наведеним ним обставинам.

Натомість ці обставини та аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності. Скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, яке за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.

Керуючись приписами статей 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі № 520/951/2020.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя І.В. Желєзний

Суддя В.М. Кравчук