Рішення

від 19.11.2020 по справі 910/15059/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2020Справа № 910/15059/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДС Груп Україна"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АДС-Декор",

2) Фізичної особи-підприємця Ходаківського Руслана Дмитровича

про зобов`язання вчинити дії

Представники:

від позивача: Яким`як О.В.;

від відповідача-1: Цирен О.К.;

від відповідача-2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АДС Груп Україна" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДС-Декор" (далі - відповідач-1) та Фізичної особи-підприємця Ходаківського Руслана Дмитровича (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "АДС-ДЕКОР" використовувати знаки для товарів і послуг "ADS ALUMINIUM DECOR SYSTEM" (Свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 180802) та "ADS DECOR" (Свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 261759), а також позначення "АДС ДЕКОР", "АДС", " ADS DECOR ", "ADS", "Aluminium Decor System" та інші позначення, які схожі із відповідними зареєстрованими знаками, в мережі Інтернет на веб-сторінках і на веб-сайтах, доменних іменах, в господарській діяльності з метою пропонування товарів і послуг, наведених у Свідоцтві України на знак для товарів і послуг № 180802 та Свідоцтві України на знак для товарів і послуг № 261759, а також товарів і послуг, споріднених із наведеними у зазначених свідоцтвах;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АДС-ДЕКОР" внести зміни до своїх установчих документів в частині виключення із повного та скороченого найменування товариства українською та англійською мовою позначення "АДС ДЕКОР", "ADS DECOR";

- заборонити Фізичній особі-підприємцю Ходаківському Руслану Дмитровичу використовувати знаки для товарів і послуг " ADS ALUMINIUM DECOR SYSTEM " (Свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 180802) та " ADS DECOR " (Свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 261759), а також позначення "АДС ДЕКОР", "АДС", "ADS DECOR", "ADS", "Aluminium Decor System" та інші позначення, які схожі із відповідними зареєстрованими знаками, в мережі Інтернет на веб-сторінках і на веб-сайтах, доменних іменах, в господарській діяльності з метою пропонування товарів і послуг, наведених у Свідоцтві України на знак для товарів і послуг № 180802 та Свідоцтві України на знак для товарів і послуг № 261759, а також товарів і послуг, споріднених із наведеними у зазначених свідоцтвах;

- зобов`язати Фізичну особу-підприємця Ходаківського Руслана Дмитровича передати право на доменне ім`я "ads-decor.com" Товариству з обмеженою відповідальністю "АДС ГРУП".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі ліцензійних договорів № 31-08/18 від 31.08.2018 та № № 11-07/19 від 11.07.2019 укладених з Манжалою А.Д. та Бєляєвим Ю.В. набув право на використання знаків для товарів і послуг "ADS DECOR" та " ADS Aluminium Decor System " за свідоцтвами України № № 261759 , 180802, проте позивачу стало відомо що відповідач-2 зареєстрував доменне ім`я "ads-decor.com" в якому використані словесні позначення за свідоцтвами України № № 261759, 180802, виключне право на використання яких на території України належить позивачу, чим порушені права інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг "ADS DECOR" та "ADS Aluminium Decor System" захищені свідоцтвами України № № 261759 , 180802 .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АДС Груп Україна" задоволено частково.

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "АДС-ДЕКОР" використовувати знак для товарів і послуг " ADS ALUMINIUM DECOR SYSTEM " за свідоцтвом України № 180802 та позначення "АДС ДЕКОР", "АДС", " ADS DECOR ", " ADS ", " Aluminium Decor System " та інші позначення, які схожі із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 180802, в мережі Інтернет на веб-сторінках і на веб-сайтах, доменних іменах, в господарській діяльності з метою пропонування товарів і послуг, наведених у свідоцтві України № 180802, а також товарів і послуг, споріднених із наведеними у вказаному свідоцтві. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "АДС-ДЕКОР" внести зміни до своїх установчих документів в частині виключення із повного та скороченого найменування товариства українською та англійською мовою позначення "АДС ДЕКОР", "ADS DECOR".

Заборонено Фізичній особі-підприємцю Ходаківському Руслану Дмитровичу використовувати знак для товарів і послуг " ADS ALUMINIUM DECOR SYSTEM " за свідоцтвом України № 180802 та позначення "АДС ДЕКОР", "АДС", " ADS DECOR ", "ADS", " Aluminium Decor System " та інші позначення, які схожі із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 180802, в мережі Інтернет на веб-сторінках і на веб-сайтах, доменних іменах, в господарській діяльності з метою пропонування товарів і послуг, наведених у свідоцтві України № 180802, а також товарів і послуг, споріднених із наведеними у вказаному свідоцтві. Зобов`язано Фізичну особу-підприємця Ходаківського Руслана Дмитровича передати право на доменне ім`я "ads-decor.com" Товариству з обмеженою відповідальністю "АДС Груп Україна".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДС-Декор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДС Груп Україна" 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. - судового збору. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Ходаківського Руслана Дмитровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДС Груп Україна" 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. - судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 судове засідання для вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат (на професійну правничу допомогу та витрат пов`язаних з вчиненням інших поцесуальних дій, зокрема оплати за проведення експертизи) призначено на 19.11.2020.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав подане клопотання щодо остаточних судових витрат у справі.

Представник відповідача-1 заперечив проти розміру понесених позивачем судових витрат.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак про та місце проведення судового засідання для вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат був повідомлений належним чином.

Так, після винесення судового акту, судом було встановлено, що у мотивувальній та резолютивній частині рішення не зазначено про стягнення понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат пов`язаних з вчиненням інших поцесуальних дій, зокрема оплати за проведення експертизи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 3,4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2020 позивач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи остаточного розрахунку судових витрат та доказів їх понесення, в якому зазначає, що позивачем понесені судові витрати у розмірі 135 170, 00 грн, з яких: 7684, 00 грн - судовий збір за подання позовної заяви до суду першої інстанції; 950, 00 грн - судовий збір за подання заяви про забезпечення позову; витрати на правничу допомогу: 20 000, 00 грн -вивчення та аналіз справи, пов`язаної із судовим захистом прав ТОВ "АДС Груп Україна" на торговельну марку, підготовка правової позиції та позовної заяви у справі; 10 000, 00 грн - представництво та захист інтересів ТОВ "АДС Груп Україна" у справі в суді першої інстанції; 40 000, 00 грн - оплата за проведення експертизи відповідно до договору № 03-12-19/1 від 03.12.2019; 33 000, 00 грн - оплата за проведення аналізу висновку експерта № 180 від 20.01.2020; 23 535, 36 грн - оплата за судову експертизу згідно з рахунком № 68 від 20.05.2020, які позивач просить стягнути з відповідачів.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Так, позивачем у клопотанні зазначено про стягнення з відповідачів судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції у розмірі 7684, 00 грн, проте суд зазначає, що відповідно до п.п. 6, 7 резолютивної частини рішення Господаоського суду міста Києва від 29.10.2020 було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДС-Декор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДС Груп Україна" 3 842 грн. 00 коп. - судового збору та з Фізичної особи-підприємця Ходаківського Руслана Дмитровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДС Груп Україна" 3 842 грн. 00 коп. - судового збору, тобто витрати в цій частині судом розподілені.

Щодо стягнення з відповідачів 950, 00 грн - судового збору за подання заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

25.11.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю АДС Груп Україна надійшла заява про забезпечення позову.

За подання вказаної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "АДС Груп Україна" було сплачено судовий збір у розмірі 950, 00 грн. згідно платіжного доручення № 273 від 15.10.2019.

Так, ухвалою Господарського процесуального кодексу України від 02.12.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АДС Груп Україна про забезпечення позову задоволено.

Проте, суд зазначає, що такі витрати понесені позивачем у добровільному порядку з метою подання заяви про забезпечення позову та не пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, а тому суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачів судового збору у розмірі 950, 00 грн за подання позивачем заяви про забезпечення позову.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу: 20 000, 00 грн - вивчення та аналіз справи, пов`язаної із судовим захистом прав ТОВ "АДС Груп Україна" на торговельну марку, підготовка правової позиції та позовної заяви у справі та 10 000, 00 грн - представництво та захист інтересів ТОВ "АДС Груп Україна" у справі в суді першої інстанції.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

Так, 21.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю АДС Груп Україна (клієнт) та Адвокатським об`єднанням Кушнір, Яким`як та партнери укладено договір № 21-11/2018 про надання правової допомоги, відповідно до якого адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту такі послуги (правову допомогу): представництво та захист інтересів клієнта перед будь-якими та всіма фізичними та/або юридичними особами, у будь-яких та всіх державних, комунальних та приватних органах, установах та організаціях на території України, в тому числі, але не виключно, судових органах всіх інстанцій та юрисдикцій, правоохоронних органах, органах нотаріату, виконавчих органах, щодо будь-яких справ стосовно клієнта, які існують та/або можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до п. 2 договору, для надання правової допомоги за цим договором адвокатське об`єднання (його партнери та/або адвокати) має право вчиняти наступні дії, зокрема: вести справи клієнта у будь-яких судових інстанціях та інших правоохоронних органах, підписувати та подавати будь-які документи в суд, представляти інтреси клієнта у будь-якій судовій інстанції з метою захисту прав та законних інтесресів Клієнта.

Цей договір набуває чинності з моменту укладення і діє до 30.11.2021 року (п. 7 договору).

Згідно додатку № 2 від 21.11.2018 до договору № 21-11/2018 про надання правової допомоги від 21.11.2019 сторони домовились, що клієнт замовляє, а адвокатське об`єднання погоджується надати наступні послуги (правову допомогу): вивчення та аналіз справи, пов`язаної із судовим захистом прав клієнта на торговельну марку, підготовка правової позиції та позовної заяви у справі; представництво та захист інтересів клієнта в судових органах всіх інстанцій.

Відповідно до п. 2 додатку, за надання послуг, вказаних в пункті 1.1. додатку, сторони домовились про фіксовану вартість послуг адвокатського об`єднання в розмірі 20 000, 00 грн без ПДВ.

Пунктом 3 додатку визначено, що за надання послуг, вказаних в пункті 1.2. додатку, сторони домовились тарифікувати вартість послуг наступним чином, зокрема за представництво клієнта у справі в суді першої івнстанції вартість послуг адвокатського об`єднання становить 10 000, 00 грн без ПДВ.

Відповідно до платіжного доручення № 213 від 13.09.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю АДС Груп Україна було здійснено оплату послуг адвоката у розмірі 30 000, 00 грн.

За таких обставин, враховуючи, що судом задоволені позовні вимоги частково, приймаючи до уваги, що інтереси позивача у судових засіданнях представляв адвокат Яким`як О.В., перевіривши подані позвачем докази на підтвердження надання правової допомоги, дослідивши співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд вважає за можливе покласти на відповідачів витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу в сумі 30 000, 00 грн.

Щодо стягнення з відповідачів 40 000, 00 грн - витрат за проведення експертизи № 14867 від 27.12.2019 та 33 000, 00 грн - витрат за проведення аналізу висновку експерта № 180 від 20.01.2020, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 21.01.2020 позивачем було надано висновок експерта № 14867 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 27.12.2019 виконаний ТОВ Київський експертно-дослідний центр на замовлення позивача.

Також, 11.03.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав рецензію на висновок експерта відповідача-1 № 180 за результатами проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 20.01.2020.

Відповідно до платіжних доручень № 370 від 03.12.2019 та № 895 від 18.02.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю АДС Груп Україна було здійснено оплату за проведення експертизи на користь ТОВ Київський експертно-дослідний центр у розмірі 40 000, 00 грн. та 33 000, 00 грн за проведення аналізу висновку № 180 від 20.01.2020

Крім того, 27.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю АДС Груп Україна (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київський експертно-дослідний центр (виконавець) складено та підписано акт № 27122019/1 приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого виконавець надав, а замовник прийняв послуги по проведенню експертизи об`єктів інтелектуальної власності згідно заяви замовника від 02.12.2019.

Суд зазначає, що витрати на проведення експертизи та отримання рецензії на висновок відповідача-1 були понесені позивачем у добровільному порядку, на підтвердження заявлених позовних вимог, проте, ані висновок експерта № 14867 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 27.12.2019 наданий позивачем, ані рецензії на висновок відповідача-1 № 180 за результатами проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 20.01.2020 не були покладені судом в основу рішення, як підставу для задоволення позовних вимог, виходячи зі змісту поставлених на вирішення експерта питань, оскільки поставлені на вирішення експерта питання не у повній мірі відповідали предмету заявлених позовних вимог.

Таким чином, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачів 40 000, 00 грн - витрат за проведення експертизи та 33 000, 00 грн - витрат за проведення аналізу висновку експерта № 180 від 20.01.2020.

Щодо стягнення з відповідачів 23 535, 36 грн - витрат за судову експертизу згідно з рахунком № 68 від 20.05.2020, суд зазначає наступне.

За змістом ст.127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 було призначено у справі № 910/15059/19 судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України. Оплату витрат по проведенню судової експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "АДС Груп Україна".

30.06.2020 матеріали справи № 910/15059/19 надійшли до Господарського суду міста Києва разом з висновком експерта № 069/20 від 24.06.2020.

Відповідно до платіжного доручення №918 від 21.05.2020 на підставі рахунку-фактури № 68 від 20.05.2020 та акту № 069/20 попереднього розрахунку вартості висновку експерта від 20.05.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "АДС Груп Україна" було здійснено оплату за проведення експертизи на користь Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України у розмірі 23 535, 36 грн.

Крім того, 24.06.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "АДС Груп Україна" та Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України складено та підписано акт виконаних робіт, відповідно до якого Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 у справі № 910/15059/19 надав висновок № 069/20 від 24.06.2020, вартість якого становить 23 535, 36 грн, які сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "АДС Груп Україна" в повному обсязі.

Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, оскільки висновок експертів № 069/20 за результатами проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 24.06.2020, прийнятий судом як належний та допустимий доказ, наявні підстави для покладення на відповідачів витрат понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "АДС Груп Україна" на проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, призначеної судом.

Таким чином з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДС-Декор" та Фізичної особи-підприємця Ходаківського Руслана Дмитровича підлягають стягненню на користь позивача 30 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 23 535, 36 грн витрат на проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДС-Декор" (вул. Сирецька, буд. 38, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код - 42492473) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДС Груп Україна" (вул. Краківська, буд.34, кв.3, м. Львів, 79008, ідентифікаційний код - 40216346) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу та 11 767 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 68 коп. - витрат на проведення експертизи.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ходаківського Руслана Дмитровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДС Груп Україна" (вул. Краківська, буд.34, кв.3, м. Львів, 79008, ідентифікаційний код - 40216346) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу та 11 767 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 68 коп. - витрат на проведення експертизи.

3. Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст додаткового рішення складено: 30.11.2020.

Суддя С. О. Щербаков