Ухвала

від 30.11.2020 по справі 914/128/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.11.2020 Справа № 914/128/18

За заявою: Державної судової адміністрації України, м. Київ,

про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання

у справі №914/128/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста , м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий дар , м.Городок, Львівська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання А.П. Полянський

Представники заявника та боржника: не з`явились.

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/128/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий дар 374 603,04 грн про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії ВКЛ-2005469/4 від 27.06.2013, а саме відсотків за користування кредитом за 1 день - 22.01.2015.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.10.2019 у справі №914/128/18 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий дар на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк заборгованість за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від 27.06.2013 в розмірі 374 603,04 грн. та 5 619,06 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 у справі №914/128/18 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста задоволено, рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2019 у справі №914/128/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар в Дохід державного бюджету України 51 792,94 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

На примусове виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 у справі №914/128/18 Господарським судом Львівської області 23.04.2020 видано наказ, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар в Дохід державного бюджету України 51 792,94 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

На адресу суду 19.11.2020 (вх. №3005/20) надійшла заява Державної судової адміністрації України від 12.11.2020 №1020714/20 про поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 23.04.2020 у справі №914/128/18.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді А.Б. Мазовіти в період з 16.11.2020 року по 20.11.2020 року, згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2020, головуючою суддею для розгляду заяви про поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу визначено суддю Н.Є. Березяк

Ухвалою суду від 23.11.2020 заяву ДСА України про поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 23.04.20 у справі №914/128/18 призначено до розгляду на 30.11.2020.

В судове засідання 30.11.2020 представник заявника (стягувача) не з`явився, проте у поданій заяві просив розгляд такої проводити за відсутності уповноваженого представника ДСА України. Свої вимоги обґрунтовує наступним.

Наказ Господарського суду Львівської області від 23.04.2020 у справі № 914/128/18 дійсний до пред`явлення до 01.06.2020, але отриманий ДСА України лише 02.07.2020, тобто як зазначає заявник, вже після закінчення тримісячного строку визначеного для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Даний факт надходження наказу Господарського суду Львівської області від 23.04.2020 у справі № 914/128/18 підтверджується штампом вхідної кореспонденції від 02.07.2020 № 1-28896/20.

В судове засідання 30.11.2020 представник боржника не з`явився, причин неприбуття не повідомив, хоч належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви.

Відповідно до частини 2 статті 329 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання.

Відповідно до статті 12 Закону України Про виконавче провадження , виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

З огляду на викладене, оскільки стягувачем за даним наказом є державний орган - Державна судова адміністрація України, строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 23.04.2020 становить три місяці, тобто з 30.03.2020 до 01.06.2020. Однак, як вбачається з матеріалів заяви, даний наказ отриманий заявником 07.02.2020, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції ДСА України від 02.07.2020 № 1-28896/20.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

При цьому, відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Горнсбі проти Греції наголосив на гарантоване статтею 6 Конвенції право на суд, яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх прав, а і як обов`язковість боржника до виконання судового рішення. Викладене означає, що виконання судового рішення є невід`ємною частиною судового процесу з метою забезпечення положень названої статті Конвенції (права на суд).

Крім цього, у пунктах 18, 23 рішення Європейського суду у справі Ліпісвіцька проти України зазначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

У рішеннях Європейського суду у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України зазначається про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.

Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до положень статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Як зазначає Конституційний Суд України, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 329 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З огляду на викладене та беручи до уваги ту обставину, що стягувачем отримано наказ Господарського суду Львівської області від 23.04.2020 після закінчення тримісячного строку визначеного для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, суд розглядаючи подану заяву вважає за доцільне поновити пропущений строк для пред`явлення вказаного наказу до виконання та зазначити інформацію про стягувача - Державну судову адміністрацію України.

Керуючись статтями 234, 327, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Державної судової адміністрації України про поновлення строку пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 23.04.2020 у справі №914/218/18.

2. Поновити Державній судовій адміністрації України пропущений строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 23.04.2020 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар в Дохід державного бюджету України 51 792,94 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Суддя Н.Є. Березяк