Ухвала

від 30.11.2020 по справі 428/5639/20

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №428/5639/20

Провадження №2/428/2276/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року Сєвєродонецький міський суд

Луганської області в складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.

при секретарі Гуртовій К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушених прогулів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушених прогулів.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду виходячи з наступного.

Позивач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, двічі не з`явився в судове засідання, заява про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходила.

Так, у судове засідання призначене на 30.10.2020р. о 09 годині 30 хвилин позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак отримав судову повістку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення направлене на адресу зазначену позивачем у позові як адресу для листування. Позивач ОСОБА_1 подав письмову заяву про відкладення розгляду справи або проведення її в режимі відеоконференції у разі неможливості перенесення судового засідання.

У судове засідання призначене на 30.11.2020р. о 09 годині 10 хвилин позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак отримав судову повістку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення направлене на адресу зазначену позивачем у клопотанні від 14.10.2020р. (у зв`язку зі зміною місця проживання). Позивач ОСОБА_1 подав письмову заяву про відкладення розгляду справи або проведення її в режимі відеоконференції у разі неможливості перенесення судового засідання. Заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Зі змісту вищезазначеного клопотання не зрозуміло, чого саме хоче позивач від суду - відкладення судового засідання, чи проведення його в режимі відеоконференції. Суд наголошує, що розгляд справи по суті так і не розпочався, оскільки позивач ОСОБА_1 не з`являється до судових засідань, заяв про рогляд справи за його відсутності матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 року у справі Осман проти Сполученого королівства та від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18 та неодноразово раніше викладалась у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Таким чином, враховуючи, що належним чином повідомлений позивач ОСОБА_1 повторно не з`явився в судове засідання та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд прийшов до висновку, що цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушених прогулів, підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 223, 257, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд ,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи (код ЄДРПОУ 01983453, місцезнаходження: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька, буд. 37) про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушених прогулів, залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя