Ухвала

від 01.12.2020 по справі 2-1369/10

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

01.12.2020

Справа № 2-1369/10

Провадження№ 6/642/128/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Пашнєва В.Г.,

за участю секретаря Сузанського О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал до ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа № 2-1369/10 та поновлення строку для пред`явлення наведеного виконавчого листа на примусове виконання,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал звернулось до суду із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал до ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа № 2-1369/10 та поновлення строку для пред`явлення наведеного виконавчого листа на примусове виконання, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 12.07.2010 по справі № 2-1369/10 було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ Райффайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором № 014/0076/73/103322 від 26.09.2008 року в сумі 504735, 18 грн., а також 1700, 00 грн. державного митра, 120, 00 грн. витрат на ІТЗ, а всього суму 506 555, 18 грн..

ТОВ Вердикт Капітал у своїй заяві зазначило, що на виконання вказаного судового рішення були видані виконавчі листи, які були передані на виконання до Ленінського ВДВС Харківського МУЮ, але стягувачу не надходило жодних відомостей про відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій з моменту подачі заяви.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 20.03.2020 було замінено стягувача Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал у справі № 2-1369/10 за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0076/73/103322.

ТОВ Вердикт Капітал у своїй заяві зазначило, що згідно із даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень за параметрами пошуку за прізвищем, ім`ям та по батькові боржника ОСОБА_1 - відкриті виконавчі провадження відсутні, що підтверджує факт відсутності на виконанні у будь-якому відділі державної виконавчої служби чи приватного виконавця виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Після купівлі частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за кредитними договорами, виникла необхідність у передачі під ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ТОВ Вердикт Капітал оригіналів кредитний справ клієнтів (боржників), у здійсненні процедури звірки за Актами прийому-передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, у тому числі, оригіналів виконавчих листів та аналіз строк на їх пред`явлення.

ТОВ Вердикт Капітал повідомило, що згідно із Актом про втрату виконавчих документів в результаті перевірки матеріалів кредитної справи № 014/0076/73/103322 щодо ОСОБА_1 , було встановлено факт втрати/відсутності оригіналів виконавчих листів № 2-1369/10, виданих на підставі Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 12.07.2010

(а.с. 132).

Представник заявника до судового не засідання з`явився, подав заяву з проханням слухати справу у його відсутність, заяву підтримав посилаючись на обставини, викладені у заяві. Просив заяву задовольнити.

Боржник в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про розгляд заяви повідомлявся належним чином.

Оскільки відсутні передбачені законом підстави для відкладення розгляду справи та неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви по суті, суд вважає за можливим розглянути заяву за відсутності сторін, враховуючи їх належне повідомлення.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив наступне.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 12.07.2010 по справі № 2-1369/10 було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ Райффайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором № 014/0076/73/103322 від 26.09.2008 року в сумі 504735, 18 грн., а також 1700, 00 грн. державного митра, 120, 00 грн. витрат на ІТЗ, а всього суму 506 555, 18 грн..

На виконання вказаного судового рішення були видані виконавчі листи, які були передані на виконання до Ленінського ВДВС Харківського МУЮ.

Судом встановлено, що згідно із Актом про втрату виконавчих документів в результаті перевірки матеріалів кредитної справи № 014/0076/73/103322 щодо ОСОБА_1 , було встановлено факт втрати/відсутності оригіналів виконавчих листів № 2-1369/10, виданих на підставі Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 12.07.2010 (а.с. 132).

Станом на теперішній час рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 20.07.2010 року у справі № 2-1369/10 фактично не виконане, а у стягувача відсутня будь-яка офіційна інформація щодо нинішнього місцезнаходження оригіналу виконавчого листа.

Судом встановлено, що виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 був втрачений, у зв`язку із чим заявник унеможливлений повторно звернутися до Державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно п. 17.4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

У заяві про видачу дубліката виконавчого листа заявник просить суду поновити йому строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, посилаючись на те, що вказаний виконавчий лист було втрачено, а стягувач не мав можливості вчасно скористатися право звернення до суду з заявою про видачу його дублікату та повторно проявити виконавчий лист протягом передбаченого законом строку.

Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 ЦПК України, заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 433 ЦПК України, заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч.3ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2011 року N 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Чинним законодавством України у разі невиконання судових рішень, які набрали законної сили, передбачена процедура їх примусового виконання.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ст. 12 Закону України Про виконавче провадження ( що діяв на час видачі виконавчих листів) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом одного року, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачам є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відсутність виконавчого документу позбавляє стягувача можливості отримати присуджені до стягнення кошти за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи доведеність в судовому засіданні факту втрати виконавчого документа та поважність причин пропуску строку для пред`явлення його до виконання не з вини стягувача, зважаючи на те, що виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал про видачу дубліката виконавчого листа № 2-1369/10 та поновлення строку для пред`явлення наведеного виконавчого листа на примусове виконання

На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, ст.ст. 12, 18, 28 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 263, 431, до ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал до ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа № 2-1369/10 та поновлення строку для пред`явлення наведеного виконавчого листа на примусове виконання - задовольнити.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал дублікат виконавчого листа у справі № 2-1369/10 на примусове виконання рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 20.07.2010 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 014/0076/73/103322 від 26.09.2008 року в сумі 504735, 18 грн., а також 1700, 00 грн. державного митра, 120, 00 грн. витрат на ІТЗ, а всього суму 506 555, 18 грн..

Поновити строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-1369/10 на примусове виконання рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 20.07.2010 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 014/0076/73/103322 від 26.09.2008 року в сумі 504735, 18 грн., а також 1700, 00 грн. державного митра, 120, 00 грн. витрат на ІТЗ, а всього суму 506 555, 18 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в 15 денний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд м. Харкова.

Суддя: В.Г. Пашнєв