Постанова

від 25.11.2020 по справі 295/2624/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/2624/20 Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д. В.

Категорія 53 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

за участі секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу № 295/2624/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Янчука Максима Олександровича

на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 22 липня 2020 року , яка постановлена під головуванням судді Кузнєцова Д.В. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

У лютому 2020 року представник в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна та ОСОБА_2 . Просить стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна суму страхового відшкодування в розмірі 100 000 грн. та з ОСОБА_2 - 215 871,73 грн. У обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 14 вересня 2018 року в м. Житомирі сталася дорожньо-транспортна пригода. Цивільна відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ СК Провідна . ОСОБА_1 вчасно звернувся до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна з заявою про виплату страхового відшкодування, але відповіді не отримав. Сума завданого ОСОБА_2 збитку становить 315 871,73 грн.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 22 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п.3 частини першої ст.257 ЦПК України.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, представник в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Наполягає на тому, що сторона позивача жодних ухвал, повісток чи інших повідомлень у даній справі не отримувала, а про судове засідання, призначене на 22 липня 2020 року, представник позивача дізнався з офіційного веб-сайту судової влади України. Зазначає, що завчасно подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, оскільки перебував у щорічній відпустці. Адвокат, як самозайнята особа, самостійно вирішує питання щодо відпустки без будь-якого оформлення такої, а тому надати будь-які докази у підтвердження такої обставини не було можливим. Наголошує також на тому, що позовна заява від імені позивача підписана представником, але суд надсилав усю кореспонденцію лише на адресу позивача.

Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Визнаючи неповажними причини неявки представника позивача - адвоката Янчука М.О. в судове засідання, призначене на 22 липня 2020 року, суд першої інстанції виходив із того, що до заяви про відкладення не було додано жодного документа, який би підтверджував перебування представника у відпустці, що не дозволило перевірити питання поважності причин неявки представника в судове засідання. Залишаючи позову заяву без розгляду, суд першої інстанції врахував, що позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з`явився у судові засідання, заява про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходила, причини неявки представника позивача суд не визнав поважними, а тому дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитися із такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до п.3 частини першої ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 08 квітня 2020 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 08 червня 2020 року.

В ухвалі, що оскаржується, зазначається, що у зв`язку із тим, що судове засідання помилково призначене суддею на 08 червня 2020 року, тобто офіційний святковий день - Трійця, судом було призначене судове засідання на іншу дату - 11 червня 2020 року, а сторонам завчасно направлені судові повістки з метою їх належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання відповідно до вимог ЦПК України.

За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (друге речення частини п`ятої ст.279 ЦПК України).

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Згідно з частинами третьою та п`ятою ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення повертається до суду (зміст частин першої та другої ст.130 ЦПК України).

Судова повістка, адресована позивачу ОСОБА_1 , про виклик у судове засідання, призначене на 11 червня 2020 року, не була вручена останньому (а.с.147-148). Причина повернення суду судової повістки наступна: Адресат відсутній за вказаною адресою .

Чергове судове засідання було призначено на 22 липня 2020 року.

Судова повістка, адресована позивачу ОСОБА_1 , про виклик у судове засідання, призначене на 22 липня 2020 року, також не була вручена останньому (а.с.175-176). Причина повернення суду судової повістки на цей раз: Адресат відсутній за вказаною адресою. Не проживає .

Разом із тим, матеріали справи підтверджують доводи апеляційної скарги про те, що представник позивача у жодний спосіб про час та місце розгляду справи на будь-яке судове засідання не повідомлявся. Незважаючи на таку обставину, 13 липня 2020 року (тобто за десять днів до судового засідання, призначеного на 22 липня 2020 року) від представника позивача до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи (а.с.177). У заяві зазначено, що про дату судового засідання представник позивача довідався з офіційного веб-сайту судової влади України. Прохання про відкладення справи обґрунтоване тим, що дата судового засідання не погоджувалася зі стороною позивача, а у представника позивача не має можливості з`явитися до суду 22 липня 2020 року, оскільки він буде перебувати в щорічній відпустці до 03 серпня 2020 року. Отже, представник позивача просив визнати причину його неявки до суду поважною, зазначав при можливості врахувати вільні дати та гарантував свою явку в наступне судове засідання.

Суди при розгляді справ мають застосовувати як джерело права практику ЄСПЛ. У рішенні у справі Бартая проти Грузії було констатовано порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд) через відмову національного суду перенести засідання за клопотанням адвоката, що брав участь в іншому процесі. Спільною резолюцією РСУ, Ради прокурорів України, НААУ, Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 21 вересня 2018 року ухвалено наступне: суддям організовувати розгляд судових справ таким чином, щоб графіки засідань затверджувалися після попереднього обговорення зі сторонами.

Як правильно зазначено судом першої інстанції абзац другий частини першої ст.131 ЦПК України передбачає у разі відсутності заяви про зміну місця проживання судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає.

Разом із тим, суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що у позовній заяві, крім місця проживання позивача, зазначений номер його телефону. Тобто, суд мав можливість за допомогою іншого засобу зв`язку, що забезпечує фіксацію виклику (телефону), повідомити позивача про час та місце розгляду справи, тобто про судове засідання, призначене на 22 липня 2020 року, але цього не вчинив, хоча суд має гарантувати учасникам процесу рівні можливості, зокрема доступу до суду (надання особистих пояснень, доведення переконливості власної позиції тощо).

Повноваження адвоката позивача підтверджені належним чином, тобто у матеріалах справи наявний ордер на надання правової допомоги, копія витягу з договору про надання адвокатських послуг, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копія витягу з реєстру адвокатів України.

Матеріали справи не містять доказів, що позивач та його представник допускали зловживання процесуальними правами. Навпаки представник позивача, повноваження якого підтверджені належними документами, добросовісно користувався процесуальними правами.

За таких обставин, фактично позивач та його представник не були повідомлені про судове засідання, призначене на 22 липня 2020 року. При цьому представник позивача заздалегідь повідомив суд про причини своєї неявки та колегія суддів апеляційного суду вважає, що причини неявки представника є поважними, а заява про відкладення розгляду справи не спрямована на безпідставне затягування її розгляду. Зловживань зі сторони позивача не встановлено, оскільки представник позивача самостійно у доступні йому способи цікавився ходом розгляду справи. Суд першої інстанції не звернув уваги на вищевикладені обставини та помилково визнав причину неявки неповажною та не відклав розгляд справи. Позов залишений без розгляду передчасно. При цьому завдання цивільного судочинства не виконане. Спір по суті не розглянутий та позивач інтересу до справи не втратив.

Відповідно до ст.379 ЦПК України у разі порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, ухвала суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до Богунського районного суду м. Житомира.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,379,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Янчука Максима Олександровича задовольнити.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 22 липня 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 30 листопада 2020 року.