Постанова

від 30.11.2020 по справі 906/1207/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30 листопада 2020 року Справа № 906/1207/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Мазур О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулівське"

на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24.09.2020р.

(постановлену о 12:49 год. у м. Житомирі, повний текст складено 25.09.2020р.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулівське"

на дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни

у справі № 906/1207/19 (суддя Тимошенко О.М.)

стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро"

боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Горбулівське"

про стягнення 1581547,00грн.

за участю представників сторін:

від стягувача - не з`явився;

від боржника - Ізвєков В.В.;

приватний виконавець - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Горбулівське" звернулося до Господарського суду Житомирської області зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни, в якій просить визнати протиправним проведення опису та арешту майна боржника, визнати протиправною та скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 14.08.2020 у виконавчому провадженні №61643372.

Обґрунтовуючи доводи скарги боржник зазначає, що опис та арешт майна боржника відбувся без участі боржника, що суперечить ст.19 Закону України "Про виконавче провадження". Вказує, що опис та арешт майна боржника - посівів соняшника та кукурудзи, відбувся без участі спеціаліста, що суперечить ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки за відсутності чітких меж земельних ділянок, не можна стверджувати про проведення опису посівів саме земельних ділянок, кадастрові номери яких виконавець вказала в оскаржуваній постанові. Також посилається на те, що оскаржувана постанова містить суперечливу інформацію щодо описаного майна.

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 24.09.2020р. у справі №906/1207/19 відмовив в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулівське" на дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни про визнання протиправним проведення опису та арешту майна боржника, визнання протиправною та скасування постанови про опис та арешт майна боржника від 14.08.2020р. у виконавчому провадженні №61643372.

Постановляючи вказану ухвалу, суд виходив з того, що 14.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Євгенією Олегівною винесено постанову про арешт майна боржника ВП 61643372, якою накладено арешт на: посіви соняшнику, що вирощується на земельних ділянках з кадастровими номерами: 825682400:05:000:0082, 18225876000:04:000:0277, 18225876000:04:000:0331, 825682400:05:000:0233, 1825682400:05:000:0214, 1825682400:05:000:0211 та 825682400:05:000:0068, місцезнаходження: Житомирська обл., Черняхівський р-н., с/рада Горбулівська; посіви кукурудзи, що вирощуються на земельних ділянках з кадастровими номерами: 825682400:05:000:0068, 1825682400:05:000:0233, 8225876000:04:000:0331, місцезнаходження: Житомирська обл., Черняхівський р-н., с/рада Горбулівська.

Проаналізувавши вчинення приватним виконавцем виконавчих дій, відповідні положення ст. ст. 1, 5, 10, 18, 19, 20, 56 Закону України "Про виконавче провадження", суд дійшов висновків, що: не повідомлення боржника про проведення опису майна не є підставою для скасування постанови про опис та арешт майна боржника; ймовірна помилка державного виконавця в назві культури не несе юридичного наслідку для боржника; помилка виконавця в частині невірного зазначення сільської ради (на території якої розташована земельна ділянка) не є підставою для скасування постанови, оскільки кадастровий номер земельної ділянки є достатнім для її ідентифікації.

За наведеного, суд зазначив, що вказані боржником підстави для скасування постанови про опис та арешт майна боржника від 14.08.2020 у виконавчому провадженні №61643372 знайшли частково своє підтвердження під час розгляду скарги, однак ніяким чином не порушують прав боржника і не порушують встановлений законом порядок здійснення заходів примусового виконання рішень, а тому відмовив в задоволенні такої скарги.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Горбулівське" у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24.09.2020р. у справі № 906/1207/19 та визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Волкової Євгенії Олегівни про опис та арешт майна боржника від 14.08.2020 р. у ВП №61643372.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник вказує, що:

- приватний виконавець провела опис та арешт майна без участі боржника. ТОВ "Горбулівське" не отримувало від приватного виконавця жодних повідомлень про проведення опису чи будь-яких інших повідомлень про проведення вказаної виконавчої дії. У зв`язку з цим, ТОВ "Горбулівське" було позбавлене передбаченого ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" права брати участь в ході проведення виконавчих дій, надавати свої пояснення, зауваження, клопотання в ході виконавчого провадження;

- не повне встановлення належності описуваного майна саме боржнику та ігнорування підтвердження такої належності бухгалтерськими документами боржника, є порушенням виконавцем ч. 9 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

- висновок Господарського суду Житомирської області про те, що незалучення спеціаліста для визначення меж земельної ділянки не є підставою для скасування постанови виконавця, оскільки залучення експерта є правом, а не обов`язком виконавця суперечить закону та фактичним обставинам справи;

- суд першої інстанції не встановив в який спосіб приватний виконавець встановила чітке місцезнаходження земельних ділянок та чи є у приватного виконавця відповідна кваліфікація;

- місцевий господарський суд встановив, що приватний виконавець Волкова Є.О. описала посіви одночасно соняшнику та кукурудзи на земельних ділянках з кадастровими номерами 1825682400:05:000:0068, 1825682400:05:000:0233, 18225876000:04:000:0331. Надаючи оцінку цій обставині суд вказав, що ймовірна помилка державного виконавця не несе юридичного наслідку для боржника, оскільки у випадку, якщо на певній ділянці відсутня певна культура, то відповідно, і не відбуватиметься звернення стягнення на культуру, якої на цій ділянці немає. Тобто суд сам зазначив, що це є ймовірна помилка виконавця, при цьому суд не встановлював яка саме культура посіяна на цих ділянках, не з`ясував причини такої помилки у виконавця, яка на переконання скаржника може свідчити про те, що приватний виконавець Волкова Є.О. фактично не була присутня на зазначених ділянках;

- доводи боржника щодо проведення виконавчих дій приватним виконавцем протягом 30 хвилин залишились поза увагою господарського суду першої інстанції.

За наведеного, скаржник вважає, що оскаржена ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановленою без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та доводів сторін, та невірно застосовано норми матеріального права, які стосуються порядку проведення опису та арешту майна боржника у виконавчому провадженні.

Від приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни надійшов відзив на апеляційну скаргу боржника, відповідно до якого просить оскаржену ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, вказує на таке:

- при оцінці правомірності винесення виконавцем постанови про накладення арешту на майно ТОВ "Горбулівське", як боржника, а саме: посіви соняшнику та посіви кукурудзи, необхідно оцінювати правомірність дій виконавця саме в контексті Закону України "Про виконавче провадження", оскільки приватний виконавець не є суб`єктом земельних правовідносин і його професійна діяльність не регулюється нормами земельного права;

- вжиті приватним виконавцем заходи з арешту активів боржника та проведення опису та арешту виявленого нерухомого майна, є прямим обов`язком приватного виконавця, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження", а в жодному разі не непротиправними діями, як про те зазначає скаржник;

- скаржник зазначає, що опис та арешт майна боржника відбувся за відсутності боржника, однак право боржника брати участь у вчиненні виконавчих дій не є безумовним, є правом, а не обов`язком.

Враховуючи викладене, приватний виконавець вважає апеляційну скаргу боржника необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" не скористалося правом подати відзив на апеляційну скаргу боржника, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

30 листопада 2020 року в судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали було порушено норми матеріального та процесуального права. З огляду на вказане, вважає, що ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24.09.2020р. у справі №906/1207/19 слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Волкової Євгенії Олегівни про опис та арешт майна боржника від 14.08.2020 р. у ВП №61643372.

В судове засідання 30.11.2020 представник стягувача та приватний виконавець не з`явилися.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що стягувач та приватний виконавець були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені стягувачу та приватному виконавцю (а. с. 246, 247), а також те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника стягувача та приватного виконавця.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановлені ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що Господарський суд Житомирської області рішенням від 21.01.2020 у справі №906/1207/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулівське" про стягнення 1581547 грн задовольнив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулівське" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" - 1382454 грн боргу, 80144 грн пені, 69117 грн штрафу, 48052 грн 25% річних, 1780 грн інфляційних, 23723 грн 20 коп. судового збору, 960 грн 50 коп. судового збору за заяву про забезпечення позову (а. с. 93-95).

В подальшому, 12.02.2020 Господарський суд Житомирської області видав наказ №906/1207/19 на примусове виконання рішення від 21.01.2020 у справі №906/1207/19 (а. с. 103).

14.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Євгенією Олегівною винесено постанову про арешт майна боржника ВП 61643372 (а. с. 113-114), якою описано та накладено арешт на:

- посіви соняшнику F-1, що вирощується на земельних ділянках з кадастровими номерами: 825682400:05:000:0082, 18225876000:04:000:0277, 18225876000:04:000:0331, 825682400:05:000:0233, 1825682400:05:000:0214, 1825682400:05:000:0211 та 825682400:05:000:0068, місцезнаходження: Житомирська обл., Черняхівський р-н., с/рада Горбулівська;

- посіви кукурудзи F-1, що вирощуються на земельних ділянках з кадастровими номерами: 825682400:05:000:0068, 1825682400:05:000:0233, 8225876000:04:000:0331, місцезнаходження: Житомирська обл., Черняхівський р-н., с/рада Горбулівська.

08.09.2020 до суду першої інстанції надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулівське" на дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни, в якій просить поновити строк на оскарження дій виконавця; визнати протиправним проведення опису та арешту майна боржника; визнати протиправною та скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 14.08.2020 у виконавчому провадженні №61643372 (а. с. 108-112).

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У відповідності до ч.1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

В силу приписів вказаної статті Закону виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Отже, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується правомірна поведінка приватного виконавця.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Апеляційний господарський суд вище установив, що 14.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Євгенією Олегівною винесено постанову про арешт майна боржника ВП 61643372.

У скарзі на дії приватного виконавця Товариство з обмеженою відповідальністю "Горбулівське" зазначило, що проведення опису та арешту було здійснено приватним виконавцем за відсутності належним чином повідомлення боржника.

За приписами ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право, зокрема брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення.

Вказані норми законодавства встановлюють саме права учасників виконавчого провадження, а не їх обов`язки, у зв`язку чим у виконавця існує право, а не обов`язок залучати осіб під час вчинення виконавчих дій, а надання стороною виконавчого провадження пояснень також є правом такої сторони, а не її обов`язком, а тому протилежні доводи скаржника відхиляються судом апеляційної інстанції.

Окрім того, боржник також не позбавлений права надавати свої пояснення, зауваження, клопотання в ході виконавчого провадження.

Щодо доводів апеляційної скарги про незалучення спеціалістів для встановлення меж земельної ділянки, суд зазначає таке.

За приписами ст. 14 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання (п. 15 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

З огляду на вказані норми, суд прийшов висновку, що виконавець залучає до виконавчого провадження спеціаліста для з`ясування та роз`яснення питань, що потребують спеціальних знань. Однак питання щодо залучення спеціаліста розглядається саме виконавцем, і ним виноситься відповідний документ щодо залучення експерта, при цьому сторона виконавчого провадження має право лише заявляти клопотання, зокрема про залучення спеціаліста (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження"), а не підміняти собою виконавця стверджуючи про обов`язковість залучення таких осіб і помилковість їх не залучення.

Поруч з цим, скаржником, як в скарзі на дії приватного виконавця, так і в апеляційній скарзі не наведено достатніх підстав для залучення спеціаліста.

При цьому суд бере до уваги, що земельні ділянки, на котрих розташовані посіви соняшнику та кукурудзи і на котрі виконавцем накладено арешт є сформованими, мають кадастровий номер, а відповідно і містяться в Державному земельному кадастрі, який містить повну інформацію про земельні ділянки, зокрема: місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж та інше (ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Також, як вірно зазначив суд першої інстанції, залучення спеціаліста це право, а не обов`язок приватного виконавця.

За наведеного незалучення виконавцем спеціаліста, в даному випадку для з`ясування питань наведених боржником, не є підставою для задоволення скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни.

Надаючи оцінку твердженням скаржника щодо наявності в постанові суперечливої інформації щодо описаного майна, суд зазначає таке.

В постанові про арешт майна боржника від 14.08.2020 ВП 61643372 зазначено, що на одних і тих же земельних ділянках з кадастровими номерами 825682400:05:000:0068, 18225876000:04:000:0331, 825682400:05:000:0233 знаходяться посіви як соняшника так і кукурудзи. Також вказано, що земельні ділянки з кадастровими номерами 18225876000:04:000:0277, 18225876000:04:000:0331 знаходяться не на території Горбулівської сільської ради як зазначено у постанові, а на території Торчинської сільської ради.

Однак, суд апеляційної інстанції погоджується із місцевим господарським судом, що наявність такої помилки в назві культури не несе юридичного наслідку для боржника, оскільки у випадку, якщо на певній ділянці відсутня певна культура, то відповідно, і не відбудеться звернення стягнення на культуру, якої на цій ділянці немає.

Також, апеляційний господарський суд зазначає, що земельні ділянки з кадастровими номерами 18225876000:04:000:0277, 18225876000:04:000:0331 розташовані на території Торчинської сільської ради, а не Горбулівської сільської ради, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру (а. с. 127-130), однак невірне зазначення, сільської ради, на території якої розташована земельна ділянка не є підставою для скасування постанови, оскільки в постанові виконавцем зазначено і кадастровий номер земельної ділянки, який є достатнім для її ідентифікації, в тому числі і визначення місця знаходження такої ділянки.

Відносно посилань скаржника на порушення виконавцем ч. 9 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 9 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

В той же час, вказана норма не передбачає обов`язкового використання відомостей бухгалтерського обліку боржника щодо належного йому майна.

Також, суд зазначає, що згідно із ч. 5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Звертаючись до суду першої інстанції скаржник, як на підставу вимог викладеніх в ній, не посилався на порушення виконавцем ч. 9 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Поруч з наведеним, суд констатує, що скаржником ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не подано доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги в частині того, що описані та арештовані посіви соняшнику і кукурудзи не належать позивачу. Додатково суд звертає увагу на те, що боржник не зазначає яким чином має обліковуватися в бухгалтерському обліку посіви до моменту їх збирання.

Окрім того у випадку помилкового арешту виконавцем майна, яке належить іншим особам а не боржнику, такі особи можуть звернутися до суду з позовом про виключення належного їм майна з опису та звільнення його з під арешту.

З огляду на вказане, судом не приймаються доводи апеляційної скарги про порушення приватним виконавцем ч. 9 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо доводів скарги в частині часу, витраченого виконавцем для вчинення виконавчих дій, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі доводи неправомірності постанови ґрунтуються на припущеннях скаржника, а тому не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Підсумовуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд постановляючи оскаржувану ухвалу правомірно відмовив в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулівське" на дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи вищевикладене, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24.09.2020 у справі № 906/1207/19 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулівське" - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 255, 269, 270-271, 273, 275-282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулівське" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24.09.2020 у справі №906/1207/19 - без змін.

2. Справу № 906/1207/19 надіслати Господарському суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "02" грудня 2020 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.