Рішення

від 23.11.2020 по справі 908/2266/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/139/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2020 Справа № 908/2266/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Шульгіній А.А., розглянувши матеріали справи №908/2266/20

за позовною заявою: державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» , 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85

до відповідача: приватного акціонерного товариства «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ КОМПРЕСОР» , 72319, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 210

про стягнення 16 352,14 грн.

Учасники справи у судове засідання не з`явились

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області від державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі ДПЗД «Укрінтеренерго» ) надійшла позовна заява за вих. від 26.08.20 № 44/22-881 до приватного акціонерного товариства «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ КОМПРЕСОР» (надалі ПрАТ «Мелком» ) про стягнення 16 352,14 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» , з якої: 9239,14 грн. пеня, 3 849,65 грн. 15 % річних, 3 263,35 грн. інфляційні втрати.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що між ДПЗД «Укрінтеренерго» (Постачальник, діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 06.11.18 № 1344 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.18 № 1023-р) відповідно до ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VІІІ від 13.04.17, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.18, та відповідачем (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.18, на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог ЦК України та у відповідності до вимог Закону України Про ринок електричної енергії , Правил роздрібного ринку електричної енергії. Відповідно до даних отриманих від оператора системи розподілу ПАТ Запоріжжяобленерго (лист від 30.01.19 № 007-52/1362), ПрАТ «Мелком» було споживачем Постачальника з 01.01.19 по 31.01.19 включно. Листом від 16.01.19 № 44/09-967 позивачем повідомлено відповідача про постачання електричної енергії постачальником останньої надії . На підставі даних ПАТ Запоріжжяобленерго , позивачем виставлено на оплату відповідачу рахунок на оплату електричної енергії спожитої у січні 2019 р. на суму 362 594,70 грн. Позивачем та відповідачем підписано акт купівлі-продажу електричної енергії за січень 2019 р. від 31.01.19 № 00210. З підстав несвоєчасного здійснення споживачем розрахунку з постачальником за спожиту електричну енергію за договором за січень 2019 р. та у зв`язку з несплатою споживачем на вимогу позивача 9239,14 грн. пені, 3 849,65 грн. 15 % річних та 3 263,35 грн. інфляційних втрат ДПЗД «Укрінтеренерго» просить суд стягнути вказані суми пені, 15 % річних та інфляційних в судовому порядку.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.20 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 08.09.20 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2266/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

22.09.20 на адресу суду від ПрАТ «Мелком» надійшла заява від 21.09.20 № 531 із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 24.09.20 по цій справі судом відмовлено у задоволені заяви відповідача від 21.09.20 № 531 в частині розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, вказаною ухвалою судом з власної ініціативи на підставі ч. 1 ст. 243 ГПК України виправлено описку допущену в ухвалі від 08.09.20 у справі № 908/2266/20 , а саме по тексту ухвали замість: «про стягнення 420 111,50 грн.» зазначено: «про стягнення 16 352,14 грн.» .

Також ухвалою від 24.09.20 по цій справі на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України позовну заяву ДПЗД «Укрінтеренерго» за вих. від 26.08.20 № 44/22-881 залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків: до якої позивачу необхідно надати документи, які підтверджують надіслання на адресу ПрАТ «Мелком» (72319, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 210) копії позовної заяви за вих. від 26.08.20 № 44/22-881 з доданими до неї документами листом з описом вкладення; якою необхідно виправити по тексту позовної заяви за вих. від 26.08.20 № 44/22-881 адресу місцезнаходження ПрАТ «Мелком» на вірну.

На адресу суду від ДПЗД «Укрінтеренерго» надійшла заява від 30.09.20 № 44/22-1007 про усунення недоліків, в якій надано пояснення визначені ухвалою суду від 24.09.20.

З огляду на усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд ухвалою від 10.09.20 по справі № 908/2266/20, на підставі ч. 12 ст. 176 ГПК України, продовжив розгляд справи № 908/2266/20. Судове засідання призначив на 29.10.20 о 09 год. 30 хв.

26.10.20 на адресу суду надійшло клопотання ДПЗД «Укрінтеренерго» від 23.10.20 № 44/22-1091 про розгляд справи без участі позивача.

28.10.20 від ПрАТ «Мелком» надійшов відзив від 27.10.20 № 591 на позовну заяву, в якому відповідач просить суд: застосувати строк позовної давності до вимог позивача про стягнення 9239,14 грн. пені, 3 849,65 грн. 15 % річних та 3 263,35 грн. інфляційні втрат; у задоволені позову відмовити. Зазначає, що відповідач на підставі договору про постачання електричної енергії №6 від 20.01.08 здійснив 10.12.18 попередню оплату на рахунок ПАТ Запоріжжяобленерго за планове споживання електричної енергії. Переплату у сумі 55192,72 грн. було відображено у рахунку ММРЕМ ПАТ Запоріжжяобленерго №6/12а від 31.12.18 таММРЕМ№6/1а від 31.01.19. Від ПАТ Запоріжжяобленерго у порушення норм діючого законодавства не надходило жодних повідомлень про припинення постачання електричної енергії з 01.01.19. ПрАТ Мелком дізнавшись, що з 01.01.19 ПАТ Запоріжжяобленерго не здійснюватиме постачання електричної енергії у зв`язку з анулюванням відповідної ліцензії, звернулось до суду (справа №908/804/19) про стягнення коштів з ПАТ Запоріжжяобленерго , які ним безпідставно утримувались, але рішення суду не забезпечило відновлення порушеного права ПрАТ Мелком , як і інших споживачів електричної енергії, так як відносно ПАТ Запоріжжяобленерго відкрито значна кількість виконавчих проваджень, та, відповідно до п.12 ч. 1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі дії зупинені на підставі включення (згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 р. № 36-р) пакету акцій у ПАТ Запоріжжяобленерго у розмірі 60,2475% до ПЕРЕЛІКУ об`єктів великої приватизації державної власності, що призвело до неможливості виконання рішень Суду споживачами електричної енергії та повернення грошових коштів, які протиправно утримуються державою в особі: ПАТ Запоріжжяобленерго , ДП ЕНЕРГОРИНОК та НКРЕКП. Відповідач також зазначає, що державними органами умисно створені умови для протиправного безкоштовного користування грошовими коштами споживачів електричної енергії, які надішли на спеціальні рахунки ПАТ Ощадбанку , що було штучно створено у результаті неповідомлення споживачів про припинення договорів постачання електричної енергії у зв`язку з анулюванням ПАТ "Запоріжжяобленерго" з 1 січня 2019 р. ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії. Крім того, відповідач зазначає, що в складі коштів, які споживачі електроенергії сплачують постачальнику останньої надії за поставлену електроенергію, є частина, яка має належати оператору системи розподілу (ПАТ Запоріжжобленерго ) за укладеними договорами (між оператором та постачальником останньої надії ) про послуги з розподілу, і які постачальник останньої надії сплачує оператору. Проте, ПАТ Запоріжжяобленерго утримувало кошти значної кількості споживачів електричної енергії, та не здійснювало будь-яких дій для зарахування цих коштів в оплату за розподіл електричної енергії, продовжуючи безпідставно користуватись грошовими коштами споживачів електричної енергії, скориставшись необізнаністю споживачем електричної енергії та непрозорими, не чітко та не ясно викладеними умовами постачання електричної енергії. Крім того, відповідач зазначає, що відповідач обрав нового електропостачальника надіславши 10.12.20 заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії ТОВ Запоріжжяелектропостачання . У зв`язку з чим, відповідач вважає, що договір приєднання за комерційною пропозицією станом на 01.03.20 не міг вважатись укладеним, а положення комерційної пропозиції, зокрема щодо застосування штрафних санкцій та відсотків річних не можуть бути застосовані до відповідача. Відповідач в підтвердження викладеного посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.19 у справі № 342/180/17. Також відповідач у відзиві вказує, що не має можливості забезпечити участь представника у розгляді справи.

Ухвалою від 29.10.20 судом оголошено перерву у судовому засіданні на 23.11.20 о 12 год. 00 хв.

У судове засідання 23.11.20 учасники по справі не з`явились.

Згідно з ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

За таких обставин, враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку, що їх неявка, не перешкоджає розгляду справи № 908/2266/20 по суті за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 23.11.20 судом завершено розгляд справи прийняттям рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. № 1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго визначено постачальником останньої надії на період з 1 січня 2019 р. до 1 січня 2021 р.

27.12.18 на виконання вимог ч. 11 ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії в мережі Інтернет за адресою: www.iue.kiev.ua ДПЗД Укрінтеренерго розміщено: порядок приєднання до умов договору, договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії , комерційну пропозицію № 2 до договору, додаток до комерційної пропозиції № 2.

Розділом 1 договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії визначено, що цей Договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії (далі - Договір) є публічним договором приєднання споживача до цього Договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником останньої надії Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (далі Постачальник ), Споживачу, у разі, якщо обраний Споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання Споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим Договором випадках. Цей Договір укладається сторонами (керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України) шляхом приєднання Споживача до цього Договору. Далі по тексту цього Договору Постачальник або Споживач іменуються - Сторона, разом - Сторони (п.1.1). Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 р. № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України (п.1.2).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Відповідно до п. 3.1. Договору, Постачальник здійснює постачання електричної енергії Споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії Споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2. цієї глави.

Положеннями п. 3.2. Договору визначено, що Постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії Споживачу протягом всього строку постачання, зокрема, у разі: закінчення строку дії ліцензії, призупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника

Пунктом 3.6. Договору закріплено, що з першим рахунком за електричну енергію, який надає Постачальник Споживачу, Постачальник має надати Споживачу інформацію про: ціни (тарифи) та термін дії договору (не більше 90 діб); оплату послуг з розподілу через Постачальника з наступним переведенням цієї оплати оператору системи; право Споживача змінити Постачальника. Постачальник не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої оплати за електричну енергію, що не визначена цим Договором.

Початок постачання електричної енергії Споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ у разі укладення Договору між сторонами (п. 3.7. Договору).

Відповідно до п. 3.8. Договору, оплачений Споживачем рахунок за спожиту електричну енергію, наданий Постачальником, є прийняттям (акцептуванням) умов цього Договору з боку Споживача.

Згідно з пунктами 5.1., 5.7., 5.8. Договору, Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» , яка є Додатком 1 до Договору (п.5.1). Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатись Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у т.ч. у разі її зміни (п. 5.7). Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.5.8).

У абз. 1 п. 5.10. Договору визначено, що оплата виставленого Постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Згідно з п. 13.1. Договру, цей Договір приєднання Споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

Додатком 1 до Договору є комерційна пропозиція № 2 від 27.12.18 для постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії , умовами якої зокрема передбачено, що Споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку. Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Вбачається, що зазначений вище Договір та Додаток № 1 до нього оформлений за підписом та печаткою позивача (Постачальника).

Листом від 30.01.19 № 007-52/1362 ПАТ «Запоріжжяобленерго» надало ДПЗД «Укрінтеренерго» інформацію про споживачів останньої надії в січні 2019 р. за формою Додатка №1 до листа ДПЗД Укрінтеренерго за № 11/09-352/ПОН від 11.01.19 станом на 30.01.19, у т.ч. і про ПрАТ «Мелком» .

11.04.19 оператором системи розподілу ПАТ Запоріджжяобленего надано ДПЗД «Укрінтеренерго» повідомлення оператора системи про точки комерційного обліку споживачів, постачання електричної енергії за якими здійснюється постачальником останньої надії ДПЗД «Укрінтеренерго» (звіти за січень-лютий 2019 р.).

18.01.19 позивачем на адресу відповідача та оператора розподілу надіслано повідомлення від 16.01.19 № 44/09-967/пон про постачання електричної енергії постачальником останньої надії .

Вказане повідомлення отримано відповідачем 24.01.19.

З урахуванням отриманих даних ДПЗД Укрінтеренерго складено акт купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії за січень 2019 р. № 000210 від 31.01.19, згідно з яким відповідачем спожито електроенергію в обсязі 114 912,00 кВт/год. та оформлений рахунок № 00000217840/07/О01/03132 від 09.02.19, за яким загальна вартість спожитої електричної енергії у січні 2019 р. становить 362 594,70 грн.

Згідно з наявним у матеріалах цієї справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, рахунок № 00000217840/07/О01/03132 від 09.02.19 та акт № 000210 вручено відповідачу 14.02.19.

Вбачається, що Акт купівлі-продажу електроенергії № 000210 від 31.01.19 до договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.18 на суму 362 594,70 грн. засвідчено підписом позивача (постачальника) та його печаткою, а також підписом та печаткою відповідача (споживача).

Відповідач здійснив оплату за електричну енергію спожиту в січні 2019 р. згідно рахунку № 00000217840/07/О01/03132 від 09.02.19 у сумі 181 297,35 грн. - 18.03.19, у сумі 60 000,00 грн. - 19.03.19 та у сумі 121 297,35 грн. - 20.03.19, що підтверджується доданими до позовної заяви платіжними дорученнями від 18.03.19 № 358, від 19.03.19 № 365, від 20.03.19№ 366.

03.02.20 позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу про сплату штрафних санкцій на суму 16 352,14 грн. за вих. № 44/10-166/Пон від 03.02.20 з додатками: рахунком № 00217840/07/1/3 від 29.01.20 та протоколами розрахунків пені, % річних, інфляції. Вказану вимогу обґрунтовано порушенням споживачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» щодо порядку проведення розрахунків за електричну енергію спожиту у січні 2019 р. Згідно з рахунком № 00217840/07/1/3 від 29.01.20, позивачем нараховано відповідачу до сплати 9239,14 грн. пені, 3 263,35 грн. інфляції, 3849,65 грн. 3 % річних.

Несплата відповідачем нарахованих позивачем до сплати по рахунку № 00217840/07/1/3 від 29.01.20 сум пені, 3 % річних та інфляції стала підставою для звернення ДПЗД «Укрінтеренерго» до суду із цієї позовною заявою до ПрАТ «Мелком» про стягнення 16 352,14 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» , з якої: 9239,14 грн. пеня, 3 849,65 грн. 15 % річних, 3 263,35 грн. інфляційні втрати.

Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України (ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У ч 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 ГК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії .

За приписами п. 66 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії , постачальник останньої надії , визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

Статтею 4 Закону встановлено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії постачальником останньої надії .

Частинами 1-10 ст. 64 Закону передбачено, що постачальник останньої надії надає послуги з постачання електричної енергії споживачам, зокрема, у разі завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника.

Визначення постачальника останньої надії здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Постачальник "останньої надії" призначається на строк до трьох років.

Постачальник останньої надії зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника останньої надії , ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник останньої надії здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником останньої надії при формуванні ціни постачання електричної енергії споживачам, затверджується Регулятором.

Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником останньої надії , мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії. Ціна (тариф) на послуги постачальника останньої надії визначається за результатами конкурсу.

Постачальник останньої надії здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником останньої надії , що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника останньої надії , споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

Постачальник останньої надії здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу .

Постачальник останньої надії постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник останньої надії припиняє електропостачання споживачу.

Порядок заміни електропостачальника на постачальника останньої надії визначається правилами роздрібного ринку.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №10-23-р від 12.12.18 ДПЗД Укрінтеренерго визначено постачальником останньої надії на період з 01.01.19 до 01.01.21.

Розділом 6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.18 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), встановлений порядок зміни електропостачальника.

Пунктом 6.2.3 Правил передбачено, що в разі не обрання споживачем електропостачальника після розірвання договору з попереднім електропостачальником або незабезпечення власного споживання шляхом купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку адміністратор розрахунків в одноденний термін переводить такого споживача на постачання електричної енергії постачальником останньої надії шляхом зміни записів у реєстрі точок комерційного обліку електропостачальника щодо постачальника останньої надії у порядку, визначеному Правилами ринку, з одночасним повідомленням операторів системи.

При цьому п. 6.2.4 Правил визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником останньої надії вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача (споживачів) на постачання електричної енергії постачальником останньої надії постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.

Відповідно до п. 1.2.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, постачальник останньої надії здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії , який розробляється постачальником останньої надії на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії .

Наявні у матеріалах справи № 908/2266/20 докази не свідчать, що станом на 01.01.19 ПрАТ «Мелком» було обрано іншого електропостачальника. А отже, його переведення на постачання електричної енергії постачальником останньої надії ДПЗД Укрінтеренерго з 01.01.19 є правомірним.

Як зазначено вище, п. 8 ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що договір постачання електричної енергії між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника останньої надії відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

У даному випадку, відповідач, після припинення йому електропостачання ПАТ Запоріжжяобленерго , споживав у січні 2019 р. електроенергію, отриману від постачальника останньої надії , про що був обізнаний, і це підтверджується підписаним ним актом купівлі-продажу за вказаний період, а також сплатою ПрАТ «Мелком» позивачу вартості спожитої у січні 2019 р. електричної енергії на загальну суму 362 594,70 грн. згідно виставленого ДПЗД «Укрінтеренерго» на оплату рахунку № 00217840/07/1/3 від 29.01.20.

На підставі викладеного, судом визнано необґрунтованими доводи відповідача стосовно не укладення станом на 01.03.20 договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.18.

Посилання ПрАТ «Мелком» у відзиві на позовну заяву на обрання нового електропостачальника шляхом надіслання 10.12.20 заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії ТОВ Запоріжжяелектропостачання суд вважає безпідставними, оскільки відповідачем не надані до суду належні докази, ані надіслання (вручення/подання) ТОВ Запоріжжяелектропостачання заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, ані докази постачання йому електричної енергії у січні 2019 р. саме ТОВ Запоріжжяелектропостачання .

Посилання ПрАТ «Мелком» на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 03.07.19 у справі №342/180/17 за кредитними правовідносинами, судом визнаються безпідставними оскільки спірні правовідносини між споживачем і постачальником останньої надії регулюються спеціальними нормами Закону України Про ринок електричної енергії та Правилами роздрібного ринку електричної енергії і не є аналогічними правовідносинам сторін, які були предметом дослідження у справі №342/180/17.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріалами цієї справи підтверджується порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.18 щодо строків здійснення розрахунків за поставлену позивачем електричну енергію у січні 2019 р. у сумі 362 594,70 грн.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

У відповідності з вимогами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.11. Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач має сплатити за вимогою Постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

У Додатку № 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії (Комерційна пропозиція № 2 від 27.12.18) закріплено, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України (НБУ) від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пеня Споживачем сплачується н6а підставі рахунків Постачальника, а у разі незгоди Споживача, стягується в судовому порядку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 530 ЦК України, ст. 253 ЦК України та умов договору постачання електричної енергії від постачальника останньої надії , відповідач мав здійснити оплату рахунка № 00000217840/07/О01/03132 від 09.02.19 на суму 362 594,70 грн. по 25.02.19 включно.

З урахуванням викладеного, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (за загальний період з 21.02.19 по 20.03.19) за допомогою ІПС Законодавство , а також враховуючи, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 8881,51 грн. пені, з якої:

- 8583,06 грн. пені за прострочення оплати 362 594,70 грн. спожитої електричної енергії у січні 2019 р., нарахованої за період з 22.02.19 по 17.03.19;

- 178,81 грн. пені за прострочення оплати 181 297,35 грн. спожитої електричної енергії у січні 2019 р. (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 18.03.20), нарахованої за 18.03.19;

- 119,64 грн. пені за прострочення оплати 121 297,35 грн. спожитої електричної енергії у січні 2019 р., нарахованої за 19.03.19 (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 19.03.20).

В іншій частині вимоги про стягнення пені судом визнаються такими, що заявлені позивачем безпідставно.

Відповідачем заявлено про застосування до вимог позивача про стягнення штрафної санкції строку позовної давності.

Статтею 256 ЦК України закріплено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 2 ст. 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Додатком № 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії (Комерційна пропозиція № 2 від 27.12.18) встановлено строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю два роки.

Враховуючи, що договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.18, до якого приєднався відповідач за фактом споживання електричної енергії у січні 2019 р. та який набрав чинності 01.01.19 встановлено спеціальну позовну давність у 2 роки щодо вимог про стягнення штрафної санкції (пені), суд дійшов висновку, що у даному випадку ДПЗД «Укрінтеренерго» при зверненні до суду з вимогою про стягнення з ПрАТ «Мелком» пені за порушення грошового зобов`язання по оплаті електричної енергії за січень 2019 р. не пропущено строку позовної давності.

Як наслідок, судом відмовлено у задоволені заяви відповідача про застосування строку позовної давності.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3849,65 грн. 15 % річних за загальний період з 21.02.19 по 20.03.19 та 3263,35 грн. інфляційних витрат за березень 2019 року суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

У розділі Додаткові зобов`язання Споживача Додатка № 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії (Комерційна пропозиція № 2 від 27.12.18) передбачено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Сплата процентів річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань передбачених ст. 625 ЦК України, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. А тому, до вказаних вимог застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 15 % річних (за загальний період з 21.02.19 по 20.03.19 ) за допомогою ІПС Законодавство , а також враховуючи, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення % річних, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 3700,64 грн. 15 % річних, з яких:

- 3576,28 грн. 15 % річних за прострочення оплати 362 594,70 грн. спожитої електричної енергії у січні 2019 р, нарахованої за період з 22.02.19 по 17.03.19;

- 74,51 грн. 15 % річних за прострочення оплати 181 297,35 грн. спожитої електричної енергії у січні 2019 р. (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 18.03.20), нарахованої за 18.03.19;

- 49,85 грн. 15 % річних за прострочення оплати 121 297,35 грн. спожитої електричної енергії у січні 2019 р., нарахованої за 19.03.19 (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 19.03.20).

А тому, судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача у цій справі 3700,64 грн. 15 % річних. В іншій частині вимога про стягнення 15 % річних судом визнаються такими, що заявлені позивачем безпідставно. У зв`язку із чим, залишаються без задоволення.

Також судом визнано правомірним нарахуванням позивачем відповідачу 3263,35 грн. інфляційних витрат за березень 2019 р. за порушення грошового зобов`язання по оплаті електричної енергії за січень 2019 р. на суму 362 594,70 грн.

Як наслідок судом задоволено вимоги позивача про стягнення з відповідача 3263,35 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме у сумі 2036,87 грн.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ КОМПРЕСОР» (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 210, код ЄДРПОУ 00217840) на користь державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) - 8881 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн. 51 коп. пені, 3700 (три тисячі сімсот) грн. 64 коп. 15 % річних, 3 263 (три тисячі двісті шістдесят три) грн. 35 коп. інфляційних витрат та 2036 (дві тисячі тридцять шість) грн. 87 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України .

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення.

Дата підписання рішення 02.12.20.

Суддя В.Л. Корсун