Рішення

від 30.11.2020 по справі 914/185/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2020 справа № 914/185/20

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Марінченко Р. І., розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Ремсервісгруп , с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області, до відповідача:Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго , м. Львів, про: стягнення 734'652,95 грн (з яких: 718'457,10 грн - заборгованість, 5'373,70 грн - три відсотки річних та 10'822,15 грн - інфляційних втрат). За участю представників сторін: позивача:Раврик І. Д. - адвокат, відповідача:не з`явився. 1. Судові процедури.

1.1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ремсервісгруп до Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго про стягнення 734'652,95 грн (з яких: 718'457,10 грн - заборгованість, 5'373,70 грн - три відсотки річних та 10'822,15 грн - інфляційних втрат).

1.2. Ухвалою суду від 27.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 24.02.2020. Підготовче засідання відкладалось на 12.03.2020.

1.3. 10 березня 2020 року АТ ДТЕК Західенерго подано зустрічну позовну заяву про визнання Договору про надання послуг № 2626-ЗЭ-БуТЭС від 22.02.2019 недійсним разом з клопотанням про поновлення строку для подання даного зустрічного позову та клопотання про відстрочку сплати судового збору.

Ухвалою суду від 11.03.2020 відмовлено у поновленні строку для подання зустрічної позовної заяви, відмовлено товариству у відстроченні сплати судового збору до прийняття рішення у справі та повернуто зустрічну позовну заяву заявнику з додатками без розгляду.

1.4. Ухвалою суду від 12.03.2020 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 23.03.2020.

19 березня 2020 року АТ ДТЕК Західенерго подано клопотання про продовження процесуальних строків розгляду справи у підготовчому засіданні.

23 березня 2020 року від ТзОВ Ремсервісгруп надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. У поданому клопотанні позивач зазначає, що повністю підтримує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача також і витрати позивача на оплату послуг адвоката у розмірі 5'000,00 грн, додатками до якого долучено Договір про надання юридичних послуг в господарському процесу від 07.10.2019 та квитанцію від 23.03.2020.

Ухвалою від 23.03.2020 відкладено розгляд справи по суті на 13.04.2020.

1.5. Ухвалою суду від 30.03.2020 судом зупинено провадження у даній справі та направлено матеріали справи до Західного апеляційного господарського суду у зв`язку з надходженням апеляційної скарги АТ ДТЕК Західенерго на ухвалу суду від 11.03.2020 про повернення зустрічної позовної заяви.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 ухвалу суду першої інстанції від 11.03.2020 у справі № 914/185/20 залишено без змін, а апеляційну скаргу скаржника без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду від 12.10.2020 відмолено у відкритті касаційного провадження за скаргою АТ ДТЕК Західенерго на ухвалу Господарського господарського суду Львівської області від 11.03.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 у справі № 914/185/20.

1.6. 10 листопада 2020 року матеріали справи № 914/185/20 повернулись до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.11.2020 поновлено провадження у справі № 914/185/20 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 30.11.2020. Про що повідомлено учасників процесу шляхом надіслання вказаної ухвали на їхні адреси.

1.7. У судове засідання з розгляду справи по суті 30.11.2020 представник позивача з`явився, відповідач явки повноважного представника не забезпечив, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, що підтверджується відстеженням факту отримання поштового повідомлення суду, яким було надіслано останньому відповідну ухвалу суду (трекінг поштового відправлення 7901413568806) на юридичну адресу сторони, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Окрім цього, суд дійшов висновку про те, що учасник процесу є належно повідомленими про розгляд справи, враховуючи таке.

Згідно з частиною 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд констатує, що відповідач є належним чином повідомлений та не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаною ухвалою суду як у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ), так і шляхом отримання такої у поштовому відділенні, отримання якої є обов`язком останнього.

1.8. Відповідно до частин першої та третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час, місце та дату судових засідань, відсутність повідомлення відповідача про причини неявки та у сукупності повторну неявку відповідача у судове засідання, достатність доказів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, беручи до уваги строк розгляду справи по суті, який встановлений законом, суд не вважає відсутність представників відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті.

Частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 30.11.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. Аргументи сторін.

2.1. У позовній заяві ТзОВ Ремсервісгруп (Позивач у справі) вказує про неналежне виконання АТ ДТЕК Західенерго (Відповідач у справі) своїх договірних зобов`язань щодо оплати за надання послуг, у зв`язку з чим у Відповідача виник борг перед Позивачем у загальному розмірі 734'652,95 грн (з яких: 718'457,10 грн - заборгованість, 5'373,70 грн - три відсотки річних та 10'822,15 грн - інфляційних втрат).

2.2. Відповідач - АТ ДТЕК Західенерго відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, інших письмових пояснень по суті справи не надав.

3. Обставини справи.

3.1. 22 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ремсервісгруп (надалі - Виконавець) та Акціонерним товариством ДТЕК Західенерго , в особі директора відокремленого підрозділу Бурштинська ТЕС АТ ДТЕК Західенерго (надалі - Замовник) було укладено договір № 2626-ЗЭ-БуТЭС про надання послуг (надалі - Договір). За умовами цього Договору, Виконавець зобов`язується у 2019 році надати Замовнику послуги, зазначені в п. 1.2. цього Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги. Найменування послуг (код ДКПП 021-2015: 4529000-7 Ремонт та технічне обслуговування установок), ДКПП 016-2010: 33.12.1 - Ремонтування та технічне обслуговування машин загальної призначеності): Послуги по ремонту тягодуттєвих механізмів та газоходів енергоблока № 3 (надалі - Послуга). Місце надання послуг (об`єкт): ДТЕК Бурштинська ТЕС (пункти 1.1., 1.2., 1.3. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору, сума цього договору становить: 1'662'867,55 грн, у тому числі ПДВ 20 %: 277'144,59 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником наданих Виконавцем Замовнику Послуг протягом 5 (п`яти) робочих днів з 60 календарного дня після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, пред`явлення Виконавцем рахунку на оплату послуг та за умови надання Виконавцем належним чином оформленої податкової накладної. Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим Договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що Замовник при перерахуванні грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, в призначенні платежу платіжного доручення в обов`язковому порядку вказує реквізити цього договору (номер, дата укладення), а також період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У разі не зазначення в призначенні платежу платіжного доручення періоду (місяць, рік), за який здійснюється оплата, здійснена за таким платіжним дорученням оплата за послуги за цим договором зараховується в хронологічному порядку відповідно до дати виникнення зобов`язань з оплати.

Відповідно до п. 5.1. Договору строк (термін) надання послуг під час ремонту енергоблоку № 3 з 02.03.2019 по 13.06.2019.

Згідно з п.п. 5.4. - 5.6. Договору, надані Виконавцем послуги згідно з цим Договором оформлюються актами прийому-передачі наданих Послуг із зазначенням коду згідно ДКПП, які Виконавець надає до 01 (першого) числа місяця, наступного за звітним. В акті прийому-передачі наданих послуг повинен бути відображений фактичний обсяг наданих послуг протягом звітного місяця (періоду). Замовник перевіряє надані акти прийому-передачі наданих послуг в строк до 3 (трьох) робочих днів після їх отримання. У разі відмови Замовника підписати акт прийому-передачі наданих послуг, він направляє письмове повідомлення Виконавцю з відмовою від підписання акту прийому-передачі наданих послуг з вказуванням переліку виявлених недоліків (дефектів).

Замовник зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі оплачувати та прийняти надані послуги згідно з актом прийому-передачі наданих послуг та вимогами цього договору не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дня отримання від виконавця акта прийому-передачі наданих послуг (п. 6.1.1.- 6.1.2. Договору).

3.2. На виконання взятих на себе зобов`язань Позивач надав, а Відповідач прийняв надані послуги на загальну суму 902'457,10 грн, що підтверджується актами приймання-передачі, оформленими належним чином, зокрема:

- акт № 6-Б від 01.04.2019 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року на суму 202'919,29 грн,

- акт № 7-Б від 01.04.2019 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року на суму 6'157,15 грн,

- акт № 5-Б від 27.06.2019 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року на суму 142'085,90 грн,

- акт № 6-Б від 27.06.2019 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року на суму 538'158,44 грн,

- акт № 7-Б від 27.06.2019 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року на суму 13'136,32 грн.

3.3. Відповідач свої зобов`язання щодо оплати за надані послуги з виконав частково у загальному розмірі 184'000,00 грн, а саме: згідно з платіжними дорученнями № 132694 від 18.07.2019 на суму 92'000,00 грн та № 32974 від 18.07.2019 на суму 92'000,00 грн.

3.4. Претензією № 6 від 07.10.2019 Позивач звернувся до Відповідача з проханням сплатити загальну суму заборгованості у розмірі 3'588'838,50 грн, що виникла у зв`язку із виконанням умов семи Договорів. Відповідач відповіді на претензію не надав, доказів протилежного суду не подано.

3.5. У зв`язку з невиконання умов Договору в частині оплати та порушенням строків такої оплати Позивач звернувся до суду із даним позовом.

4. Позиція суду.

4.1. Між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

4.2. На підставі укладеного Договору ТзОВ Ремсервісгруп (позивач у справі) зобов`язалось надавати АТ ДТЕК Західенерго (відповідач у справі) послуги з ремонтування та технічного обслуговування машин загального призначення, а останній прийняти і оплатити такі послуги.

Факт виконання Позивачем своїх зобов`язань по Договору підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, на загальну суму 902'457,10 грн, що встановлено судом у п. 3.2. даного рішення. Кореспондуючий обов`язок з оплати відповідачем виконано частково у загальному розмірі 184'000,00 грн, що встановлено у п. 3.3. даного рішення.

4.3. Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п. 4.1. договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником наданих виконавцем замовнику послуг протягом 5 (п`яти) робочих днів з 60 календарного дня після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, пред`явлення виконавцем рахунку на оплату послуг та за умови надання виконавцем належним чином оформленої податкової накладної. Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.

4.4. Таким чином, як встановлено судом, Позивачем надано Відповідачу послуги, які прийняті останнім без зауважень, які станом на дату звернення до суду неоплачені у повному обсязі на загальну суму 718'457,10 грн, відтак, заявлені вимоги про стягнення 718'457,10 грн - заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

4.5. Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із розрахунку трьох відсотків річних та інфляційних втрат, Позивач просить стягнути 5'373,70 грн - відсотків річних та інфляційні втрати у сумі 10'822,15 грн за періоди вересень, жовтень, листопад 2019 року.

Суд перевіривши надані розрахунки вказує, що такі здійснені частково правильно, враховуючи таке: 1) за загальним правилом, розрахунки заявлених сум повинні здійснюватись окремо щодо кожного акту (у даному випадку окремо за заборгованістю за актами по квітню 2019 року та окремо по актах за червень 2019, бо такі складені в один день місяця); 2) за актами від 27.06.2019 прострочення виконання зобов`язання настає лише з 03.09.2019, а не з 01.09.2019 як нараховує Позивач.

Таким чином, здійснивши власні розрахунки заявлених сум, суд вказує, що обґрунтованим є стягнення 3'913,71 грн трьох відсотків річних та 8'050,56 грн інфляційних втрат.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 25'076.44 01.09.2019 - 30.11.2019 91 3 % 187.56 50'9380.66 03.09.2019 - 30.11.2019 89 3 % 3'726.15 Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 01.09.2019 - 30.11.2019 25'076.44 1.015 377.73 25454.17 03.09.2019 - 30.11.2019 509'380.66 1.015 7'672.83 517'053.49 4.6. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

5. Судові витрати.

5.1. Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з Відповідача підлягає до стягнення 10'956,33 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

5.2. Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначенено у частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має, сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 1 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як встановлено з матеріалів справи, 7 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ремсервісгруп (надалі - Клієнт) та Адвокатським бюро Ігор Раврик (надалі - Виконавець) укладено Договір про надання юридичних послуг у господарському процесі. За умовами цього Договору Виконавець бере на себе зобов`язання щодо виконання функцій по наданню юридичної допомоги Клієнту шляхом представництва та захисту законних прав, свобод та інтересів останнього в справі по вирішенню господарського спору: про стягнення заборгованості з АТ ДТЕК Західенерго по договору № 2626-ЗЄ-БуТЕС в сумі 718'457,10 грн, а Клієнт зобов`язується виплатити Виконавцю обумовлену договором винагороду.

Згідно з пунктами 5.1., 5.2. Договору про надання юридичних послуг у господарському процесі, за надання юридичної допомоги Клієнт зобов`язується сплатити Виконавцю гонорар у розмірі 5'000 грн у строк до завершення господарської справи готівкою. Клієнт зобов`язується оплатити усі фактичні витрати Виконавця в тому числі проїзд викликаний обставинами справи, відрядження, використання платний послуг і тому подібне.

Згідно з Актом № 1 від 03.03.2020 виконаних робіт до договору про надання юридичних послуг в господарському процесі від 07.10.2019, підписаним між Замовником - Позивачем та Виконавцем - Адвокатом, Товариство підтвердило, що юридичні послуги надані у повній мірі, зауважень у сторін немає. Всього до оплати 5'000,00 грн.

Як вбачається з квитанції № 033778 від 23.03.2020 Позивач здійснив оплату у розмірі 5'000,00 грн за надання правової допомоги згідно з Договором від 07.10.2019, про стягнення боргу з Ат ДТЕК Західенерго за Договором № 2626-ЗЄ-БуТЕС від 22.02.2019.

Так, Позивач просить стягнути з Відповідача вказану вище суму коштів як відшкодування витрат на послуги правової допомоги.

З огляду на викладені обставини, враховуючи право суду передбачене у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, яким визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача 4'971,20 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи також і пропорційність задоволених позовних вимог.

Варто зазначити, що аналогічних висновків у подібних правовідносинах дотримується Об`єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові № 922/445/19 від 03.10.2019.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 126, 129, 180, 193, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго ( 79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 15; ідентифікаційний код 23269555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ремсервісгруп (77423, Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Угринів, вулиця Галицька, будинок 26; ідентифікаційний код 42089594) 718'457,10 грн - заборгованості, 3'913,71грн - три відсотки річних, 8'050,56 грн - інфляційних втрат та 10'956,33 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору, 4'971,20 грн - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.12.2020.

Суддя В.П. Трускавецький