Ухвала

від 24.11.2020 по справі 922/3171/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 922/3171/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Мачульського Г. М., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрнафта"

представник позивача - Кеда А. В., адвокат

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтапетроліум"

представник відповідача - Руденко А. О., адвокат

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтапетроліум" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2020 (суддя Прохоров С. А.) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 (головуючий суддя Чернота Л. Ф., судді Гребенюк Н. В., Радіонова О. О.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтапетроліум" про стягнення 57 798 234, 25 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. 27.09.2019 Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - Позивач) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтапетроліум" (далі - Відповідач) з позовом про стягнення 57 005 700, 00 грн, з яких: 57 798 234, 25 грн, з яких 57 000 000, 00 грн суми основного боргу, 5 700, 00 грн штрафу за порушення строку поставки нафтопродуктів, 393 534, 25 грн 3 % річних та 399 000, 00 грн інфляційних (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 01.11.2019 № 01/01/07/1836).

Позовна заява мотивована тим, що Відповідач поставку пального у погоджений строк умовами договорів купівлі-продажу строк не здійснив та вимогу Позивача про повернення попередньої оплати не виконав.

2. 22.01.2020 Господарський суд Харківської області рішенням, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2020, позов задовольнив повністю; стягнув з Відповідача на користь Позивача 57 798 234, 25 грн, з яких 57 000 000, 00 грн суми основного боргу, 5 700, 00 грн штрафу за порушення строку поставки згідно з Договорами купівлі-продажу № 07.2/1508/1165-НП від 15.07.2015 та № 07.2/1507/1164-НП від 15.07.2015 (далі - Договори), 393 534, 25 грн 3 % річних та 399 000, 00 грн інфляційних.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

3. Відповідач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2020. ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. Ухвалою від 26.10.2020 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2020, призначив розгляд справи у судовому засіданні.

5. 10.11.2020 Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити подану касаційну скаргу без задоволення, а прийняті у справі рішення - без змін.

На думку Позивача доводи Скаржника фактично стосуються оцінки судами першої та апеляційної інстанцій доказів у справі, переоцінка яких знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Також зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи не усувають необхідність повернути Позивачу кошти попередньої оплати за Договорами.

Позивач вважає хибними посилання Скаржника на неправильне застосування судами попередніх інстанцій статті 197 Господарського кодексу України, статей 532, 613 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки сторонами було погоджено здійснення поставки за правилами ЕXW Інкотермс 2010, за якими передбачено зобов`язання покупця щодо прийняття товару саме після здійснення окремого повідомлення про дату і місце, коли саме і де саме товар буде надано у розпорядження покупця. Однак Відповідач не вчиняв будь-яких дій щодо передачі товару та не відповів на вимогу Позивача щодо виконання договірних зобов`язань з поставки товару.

Позивач зазначає, що в матеріалах справи містяться докази належного виконання ним обов`язку з перерахування коштів попередньої оплати на виконання умов Договорів.

Правомірність вимог Позивача щодо повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 ЦК України підтверджується практикою Верховного Суду, зокрема, постанови від 21.02.2020 у справі № 910/4460/19, від 05.06.2018 у справі № 904/8972/17, від 08.02.2019 у справі № 909/524/18, від 06.11.2019 у справі № 911/2355/18.

6. Дослідивши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі з огляду на таке.

7. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

8. Подану касаційну скаргу, з посиланням на частину другу статті 287 ГПК України, Скаржник мотивує тим, що Суд апеляційної інстанції, застосовуючи статтю 693 ЦК України не врахував висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 903/333/17: "Згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодекс.

За приписами ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

При цьому, судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору не було враховано зазначених вище вимог закону, а звідси не враховано того, що за зазначеними вимогами закону, у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникало, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару".

9. За положеннями частин першої, другої статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

10. Частинами першою-третьою статті 538 ЦК України передбачено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

11. У постанові від 14.03.2018 у справі № 903/333/17 за позовом Приватного підприємства "Фірма "Мізан" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світпапір" про стягнення 61 440 грн попередньої оплати за договором поставки, пені, 3 % річних та інфляційних у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з поставки після отримання 50 % від вартості товару Суд вказав на неврахування судами положень наведеної норми, а також того, що за зазначеними вимогами закону у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникало, а нездійснення ним на власний ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару.

При цьому, у вказаній справі суд касаційної інстанції вказав, що при вирішенні цього спору щодо повернення спірної попередньої оплати, з урахуванням доводів позивача щодо існування та продовження договірних відносин між сторонами за договором поставки №17-06 від 17.06.2014, а також заперечень відповідача щодо продовження договірних відносин, слід було належним чином визначити чи припинена дія цього договору поставки № 17-06 від 17.06.2014, чи існують між сторонами інші договірні відносини або усні домовленості між ними, та встановити на якій підставі та за який товар перерахована позивачем спірна сума передоплати.

У зв`язку з цим Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

12. Натомість у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій достеменно встановили, що правовідносини сторін виникли з двох Договорів, які за своєю правовою природою є договорами поставки. При цьому, за умовами цих Договорів Позивачу як покупцю мали бути передані нафтопродукти вартістю 30 005 184,00 грн та 27 304717,44 грн відповідно.

Також встановили, що на виконання умов цих Договорів Позивач сплатив на рахунок Відповідача попередню оплату у сумі 57 000 000, 00 грн, однак у встановлений Договором строк Відповідач зобов`язання з поставки вказаного товару не виконав.

При цьому, вимога Позивача № 01/01/12/01/01/03-01/4-845 від 12.12.2018 щодо виконання Відповідачем зобов`язання виконати договірні зобов`язання з поставки товару залишена останнім без відповіді, як і лист № 01/01/07-1221 від 24.07.2019, в якому Позивач повідомив про відмову від прийняття у Відповідача нафтопродуктів, поставку яких прострочено, а також вимагав повернення суми попередньої оплати в розмірі 57 000 000,00 грн на свій рахунок протягом семи днів з дати отримання цього листа.

У зв`язку з цим, враховуючи, що поставка нафтопродуктів за вказаними Договорами Відповідачем не здійснена, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що Позивач має право вимагати повернення попередньої оплати, штрафу відповідно до умов цих Договорів, а також нарахувань на суму боргу на підставі частини другої статті 625 ЦК України.

13. Водночас, варто враховувати, що зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Наведений висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц.

14. Втім, аналізуючи вказані складові, зокрема, фактичні обставини вказаних справ, Суд доходить висновку про відсутність підстав вважати, що правовідносини у цій справі, що розглядається, та справі, на висновок в якій посилається Скаржник, є подібними, враховуючи також наявні невирішені питання щодо з`ясування обставин припинення дії укладеного сторонами договору поставки у справі № 903/333/17, наявності чи відсутності між сторонами інших договірних відносин, а також щодо того, за який товар була перерахована сума передоплати, для з`ясування яких Суд направив справу на новий розгляд.

15. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанцій закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

16. З огляду на викладене, враховуючи, що визначена підстава касаційного оскарження прийнятих у справі судових рішень, на яку послався Скаржник, не знайшла свого підтвердження, Суд доходить висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2020.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтапетроліум" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 у справі № 922/3171/19 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Г. М. Мачульський

Ю. Я. Чумак