Ухвала

від 01.12.2020 по справі 522/18770/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/18770/20

Провадження № 2-з/522/681/20

УХВАЛА

01 грудня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Чернявської Л.М.

При секретарі судового засідання Пейкова О.О.

розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Клок В.В. про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовними вимогами, в яких просить визнати договір дарування апартаментів від 27 лютого 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою Іриною Анатоліївною та зареєстрований за № 670 - недійсним та застосувати наслідки недійсності правочину.

Ухвалою від 28 жовтня 2020 року провадження у справі відкрито та встановлено загальний порядок розгляду справи.

З 12 листопада 2020 року по 26 листопада 2020 року включно суддя знаходилась на лікарняному.

17 листопада 2020 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Клок В.В. надійшла заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на апартаменти під номером 0306 у будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 150,5 кв.м., що належать на праві власності ОСОБА_2 (місце проживання зареєстроване: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Представник позивача обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову тим, що ОСОБА_2 (відповідач) перебував у шлюбі з ОСОБА_3 (донька позивачки) з 14 травня 2011 року.15 березня 2019 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №369/5225/18 шлюб між відповідачем та ОСОБА_3 розірвано. Після розірвання шлюбу між відповідачем та ОСОБА_3 існували домовленості, що позивачка - мати ОСОБА_3 здійснює відчуження права власності на апартаменти під номером 0306 у будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 150,5 кв.м., шляхом укладення договору дарування, а ОСОБА_2 в свою чергу відчужить свою частку на нерухоме майно, яке придбане в період шлюбу на користь ОСОБА_3 та спільних дітей. Також відповідач брав на себе обов`язок по сплаті аліментів на дітей. Такі домовленості було зафіксовано у попередньому договорі про поділ спільного майна колишнього подружжя, який укладено 11 лютого 2020 року, зареєстрований за № 419 та посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою Іриною Анатоліївною. Також і у договорі про участь у вихованні, утриманні та місце проживання дітей, який укладено 11 лютого 2020 року, зареєстрований за № 418 та посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою І.А. Так за умовами попереднього договору про поділ майна колишнього подружжя від 11 лютого 2020 року № 419 сторони домовилися, що при укладенні основного договору до ОСОБА_3 переходить право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , загальною площею 120,8 кв.м. та на Ѕ частину земельної ділянки, загальною площею 0,1949 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер: 3222486201:01:014:5550 та незавершене будівництво житлового будинку, який не введено в експлуатацію та не зареєстровано. До відповідача переходить право власності на Ѕ частину зазначеної вище земельної ділянки. Також за умовами попереднього договору існувала домовленість, що протягом одного місяця з дня введення в експлуатацію житлового будинку, що знаходиться на зазначеній вище земельній ділянці, кожна із сторін зобов`язується здійснити дарування по 40 % від своєї частки на користь спільних дітей. Окрім цього, за умовами договору про участь у вихованні, утриманні та місце проживання дітей від 11 лютого 2020 року № 418 відповідач приймав на себе обов`язок по сплаті аліментів на дітей у розмірі 150 000 грн. (по 50 000 грн. на кожну дитину).

В подальшому, з дотриманням домовленостей між сторонами, 27 лютого 2020 року між ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач) було укладено договір дарування апартаментів, згідно якого на користь ОСОБА_2 було відчужено апартаменти під номером 0306 у будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 150,5 кв.м. Даний договір зареєстрований за № 670 та посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою Іриною Анатоліївною. Однак під час укладення основного договору між колишнім подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яке відбулося 25 червня 2020 року № 1735, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою І.А., частково домовленості між сторонами не були включені в умови основного договору, зокрема, зникли пункти стосовно переоформлення своїх часток на спільних дітей. На це не звернула уваги ОСОБА_3 , підписуючи основний договір, оскільки повністю довіряла своєму колишньому чоловіку. Крім цього після підписання основного договору та переходом права власності на Ѕ частину земельної ділянки до відповідача, останній навмисно почав створювати умови до розірвання в односторонньому порядку договору про участь у вихованні, утриманні та місце проживання дітей від 11 лютого 2020 року № 418. Даний договір був розірваний в односторонньому порядку відповідачем 30 вересня 2020 року. А відтак відповідач звільнив себе від сплати аліментів на утримання трьох спільних дітей у розмірі 150 000 грн. щомісячно.

Таким чином, відповідач отримав у власність нерухоме майно, не сплачує аліменти на утримання дітей, маючи юридичну обізнаність, свідомо ошукав позивачку та її доньку, а відтак договір дарування апартаментів від 27 лютого 2020 року №670, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинний бути розірваний у судовому порядку. З огляду на вищевикладене, власником зазначених апартаментів на данний час є відповідач. Тобто набуваючи особистої приватної власності на ці апартаменти за договором дарування, Відповідачу не потрібна згода на їх продаж чи внесення в заставу, іпотеку чи до статутного капіталу товариства, а відтак Відповідач може у будь-який час відчужувати дане майно.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Як вбачається із наданих суду матеріалів справи, апартаменти під номером 0306 у будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 150, 5 кв.м., належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування апартаментів від 27 лютого 2020 року. Договір дарування апартаментів від 27 лютого 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою Іриною Анатоліївною за № 670 оскаржується у судовому порядку.

Отже, заявлений позивачем вид заходів забезпечення позову у вигляді арешту спірних апартаментів, передбачений нормами чинного законодавства та є доцільним заходом забезпечення позову в рамках даної справи.

Суд встановив, що заявлений позивачем вид заходів забезпечення позову у вигляді арешту апартаментів передбачений нормами чинного законодавства, та є доцільним заходом забезпечення позову в рамках даної справи. Таке забезпечення позову, враховуючи його предмет та ціну позову, можна вважати співмірним із заявленими вимогами.

Необхідність обрання даного виду забезпечення позову є обґрунтованою, так як відсутність арешту вказаного майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення, так як існує реальна можливість для відповідача відчужити майно третім особам, що суттєво ускладнить виконання можливого рішення суду.

Суд також встановлює, що наразі відсутні підстави вважати застосування даного виду забезпечення позову таким, що спричинить відповідачу збитки.

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 154, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Клок В.В. про забезпечення позову - задовольнити повністю.

Накласти арешт на апартаменти під номером 0306 у будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 150,5 кв.м., що належать на праві власності ОСОБА_2 (місце проживання зареєстроване: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам для негайного виконання, яких стосуються заходи забезпечення позову і відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом (ч.1 ст. 157 ЦПК України).

Суддя Л.М. Чернявська