Рішення

від 17.11.2020 по справі 640/12930/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року м. Київ № 640/12930/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Укрєврострой доГоловного управління ДПС у м. Києві

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за участю представників сторін:

від позивача: Чернявський Д.Є.,

від відповідача: Сороколіт І.В.,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Укрєврострой (далі - позивач, TOB Укрєврострой ) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.02.2020 №0005280504 та від 20.02.2020 №0005290504.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що викладені висновки в акті висновки контролюючого органу є необґрунтованими, оскільки між TOB Укрєвострой та ДП ДАК Хліб України Роменськии КХП мали місце реальні господарські відносини, що полягали у придбанні та поставку зернових культур з метою їх подальшої реалізації та підтверджується належним чином оформленою первинною документацією. Крім того, позивач зазначив, що виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Представник відповідача проти позову заперечив та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в ході проведення перевірки TOB Укрєврострой встановлено взаємовідносини з постачальником ДП ДАК Хліб України Роменський КХП , який надав податковий кредит, з ознаками фіктивності. За наслідками опрацювання податкової інформації встановлено відсутність факту законного введення в обіг та відсутність факту реального одержання товару ДП ДАК Хліб України Роменський КХП , у досліджуваних та попередніх періодах, що засвідчує недійсність (неможливість) формування ними відповідного активу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару (послуг) та нереальність здійснення ДП ДАК Хліб України Роменський КХП постачання (продажу) товарів (послуг) на адресу TOB Укрєврострой . Жодних документів щодо транспортування товару від продавця не було надано, що не підтверджує реальний характер операцій. На думку контролюючого органу, позивачем не підтверджено реальність господарських операцій, відтак висновки акту перевірки є правомірними, а податкові повідомлення-рішення законними та не підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача під час судового розгляду позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Контролюючим органом відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB Укрєврострой з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за жовтень 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.12.2019 № 9306923155 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 02.01.2020 №9000018253, за результатами якої складено акт від 07.02.2020 №149/26- 15-05-04-01/41472042.

Перевіркою встановлено порушення TOB Укрєврострой пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту (рядок 10.1) за листопад 2019 року на суму 1244272 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за листопад 2019 року на суму 189027 грн., та до завищення суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2019 року на суму 1055245 грн.

За результатами проведеної перевірки та на підставі висновку акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.02.2020:

№0005280504 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 055 245 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 263 811 грн.;

№0005290504 про застосування штрафних санкцій в сумі 189 027 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями TOB Укрєврострой звернулось до ДПС України із відповідною скаргою.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової служби України від 24.04.2020 №14424/6/99-00-08-05-02-01 податкові повідомлення-рішення від 20.02.2020 № 0005280504, № 0005290504 залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Однак, не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправним та такими, що порушують його законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з визначенням, передбаченим підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Розділу V Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.1 вказаної статті передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, у тому числі, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України, зареєстрована та підписана уповноваженою особою.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Згідно статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 зазначеного Закону передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

З урахуванням викладеного, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, вставлений Законом № 996-ХІV, при цьому до уваги беруться лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що у періоді, що перевірявся між ДП ДАК Хліб України Роменський КХП та TOB Укрєврострой укладено договір поставки № 29/08-19 від 29.08.2019, за умовами якого ДП ДАК Хліб України Роменський КХП зобов`язується передати товар у власність TOB Укрєврострой . Під товаром, що поставляється за цим Договором розуміється сільськогосподарська продукція українського походження та/або продукт її переробки.

Згідно специфікації №1 від 29.08.2019 до зазначеного Договору ДП ДАК Хліб України Роменський КХП повинен поставити наступні партії Товару: пшениця 3 класу, українського походження, врожаю 2019 року у сумі 4 500 м.т. (3950 грн. за 1 м.т.); пшениця 4 класу, українського походження, врожаю 2019 року у сумі 2 500 м.т. (3850 грн. за 1 м.т.).

ДП ДАК Хліб України Роменський КХП виставлено позивачу рахунок на оплату № 294 від 30.08.2019.

Згідно вказаного рахунку позивачем було здійснено оплату, що підтверджується платіжним дорученням № 1639 від 09.09.2019 на суму 3 100 000 грн. та платіжним дорученням № 1905 від 17.09.2019 на суму 3 200 000 грн.

Надалі, як пояснив позивач, у TOB Укрєврострой виникла необхідність у продажі кукурудзи 3-ого класу на користь іноземної компанії (покупця) - Grain Corp Operation Limited, яка висловила своє бажання у придбанні такого виду зернових культур.

У зв`язку із цим, TOB Укрєврострой повернуло частину поставленої пшениці 3-ого класу постачальнику - ДП ДАК Хліб України Роменський КХП та замінено її на кукурудзу 3-ого класу, що було оформлено поверненнями № 1779 від 25.10.2019 пшениці 3 класу на 288,607 т.; № 1778 від 25.10.2019 пшениці 3 класу на 207,797 т.; № 1777 від 25.10.2019 пшениці 3 класу на 265,518 т.; № 1776 від 25.10.2019 пшениці 3 класу на 128,372 т.; № 1775 від 25.10.2019 пшениці 3 класу на 208,951 т.; № 1774 від 25.10.2019 пшениці 3 класу на 242,43 т.; № 1773 від 25.10.2019 пшениці 3 класу на 288,617 т.; № 1772 від 25.10.2019 пшениці 3 класу на 259,746 т.

Між ДП ДАК Хліб України Роменський КХП та TOB Укрєврострой укладено специфікацію № 2 від 01.11.2019, згідно з якою ДП ДАК Хліб України Роменський КХП зобов`язувався поставити позивачу замість пшениці 3-ого класу - кукурудзу 3-ого класу українського походження, врожаю 2019 року у кількості 2 133,03771428 м.т. (ціна за 1 т. - 3500 грн.).

На виконання умов договору ДП ДАК Хліб України Роменський КХП виписані податкові накладні від 07.11.2019 №405, від 07.11.2019 №409, від 07.11.2019 №406, від 07.11.2019 №407, від 07.11.2019 №408, від 07.11.2019 №410, від 07.11.2019 №404, від 07.11.2019 №411 та видаткові накладні від 07.11.2019 №419, від 07.11.2019 №422, від 07.11.2019 №421, від 07.11.2019 №418, від 07.11.2019 №420, від 07.11.2019 №416, від 07.11.2019 №415, від 07.11.2019 №417.

Як вбачається з матеріалів справи, придбана кукурудза 3-ого класу реалізована на користь іноземної компанії - Grain Corp Operation Limited, про що укладено контракти: № 245579 від 28.10.2019, № 245093 від 06.12.2019. За поставлений товар Grain Corp Operation Limited сплатив позивачу грошові кошти, що підтверджується банківськими відомостями.

В підтвердження відвантаження товару, а саме кукурудзи 3-oro класу, українського походження, урожаю 2019 року з боку TOB Укрєврострой на користь Grain Corp Operation Limited позивачем надано митні декларації №UA508150/2019/000246 (Форма МД-2), №UA508150/2020/000262 (Форма МД-2).

Разом з тим, висновок податкового органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за рахунок вище вказаних господарських операцій ґрунтується на підставі оцінки фінансово-господарської діяльності контрагента позивача.

Зокрема, за результатами проведення перевірки встановлено, що по взаємовідносинам між позивачем та ДП ДАК Хліб України Роменський КХП не можливо встановити походження товару та можливість вирощування цього товару у контрагентів по ланцюгу постачання. В обґрунтування вказаної позиції контролюючий орган посилається на відсутність у ДП ДАК Хліб України Роменський КХП земельних ділянок та виду господарської діяльності - складське господарство. Контролюючим органом зроблено висновок про відсутність походження товару, придбаного позивачем та наявності ознак фіктивності по господарським операціям з ДП ДАК Хліб України Роменський КХП .

За наслідками опрацювання податкової інформації, яка відповідно до статті 74 Податкового кодексу України використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, встановлено відсутність факту (джерела) законного введення в обіг та відсутність факту реального одержання товару ДП ДАК Хліб України Роменський КХП для реалізації позивачу.

Так, як вбачається з матеріалів справи, за умовами договору поставки, укладеного між TOB Укрєврострой та ДП ДАК Хліб України Роменський КХП , від 29.08.2019 № 29/08-19 постачальник зобов`язувався поставити сільськогосподарську продукцію українського походження та/або продукт її переробки. Найменування асортимент, кількість та вартість Товару визначаються Сторонами у Специфікації, що є невід`ємними частинами цього Договору.

Згідно пункту 2.2 Договору документи, складені постачальником про кількість та якість (реєстр накладних складу та відмітки складу на товарно- транспортній накладній) є кінцевими щодо визначення фактичної кількості та якості Товару.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що поставка Товару за Договором здійснюється на умовах та в пункті, що вказані у Специфікації/Специфікаціях.

Водночас, згідно пункту 3.3 Договору при здійсненні поставки партії Товару Постачальник зобов`язаний надати Покупцю одночасно з Товаром оригінали та копії наступних документів:

оригінал рахунку-фактури з точним зазначенням кількості, ціни Товару з ПДВ, всього до сплати;

оригінал видаткової накладної, виписаної за довіреністю Покупця з підписами представника Покупця про отримання Товару;

якщо поставка Товару здійснюється на умовах СРТ склад Покупця (або FCA склад постачальника), Постачальник зобов`язаний надати оригінал товарно - транспортної накладної на Товар, оформленої належним чином у відповідності з вимогами чинного законодавства України з обов`язковим зазначенням у відповідних графах області та району, з яких поставляється Товар.

Перехід права власності, а також ризиків випадкової загибелі або знищення майна відбувається в момент передачі Товару Покупцю за видатковою накладною в пункті поставки, зазначеному в п. 3.2 Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано до суду рахунків-фактури з точним зазначенням кількості, ціни товару з ПДВ, всього до сплати.

Згідно проведеного аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних даних за листопад 2019 року встановлено, що ДП ДАК Хліб України Роменський КХП зазначену продукцію (кукурудза 3 класу, врожай 2019 року) придбано у:

- TOB Фермерське господарство Мирне Небо (код 31745091), стан платника 0 (платник податків за основним місцем обліку), вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, статутний фонд - 0,1 тис.грн., штатна чисельність працівників 6 осіб, основні засоби відсутні, земельні ділянки відсутні;

- ПП Схід Карго Транс (код 38034193), стан платника 0 (платник податків за основним місцем обліку), вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, статутний фонд -231,5 тис.грн., штатна чисельність працівників 1 особа, основні засоби відсутні, земельні ділянки відсутні;

- ФГ Маїс Агро Холдинг (код 41897939), стан платника 0 (платник податків за основним місцем обліку), вид діяльності - відтворення рослин, статутний фонд - 850,0 тис.грн., штатна чисельність працівників - 1 особа , основні засоби відсутні, земельні ділянки відсутні.

В свою чергу, згідно проведеного аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що вище вказані підприємства придбавали: кукурудзу 3 класу, врожай 2019 року у наступних контрагентів-постачальників: TOB Боксок (код 42242963), TOB Вайнмакс (код 42246459), TOB Вегонмакс (код 42240381), TOB Букмакс (код 42244316), TOB Краудвайт (код 42240903), TOB Ксавин (код 42249927), TOB Ларіфілд (код 42246596), TOB Логанді (код 42243773), TOB Локджо (код 42250031), TOB ЛУКАСТ (код 42243354), TOB Окріпник (код 42247799), TOB Палміндустрі (код 42245283), TOB Перекіст (код 42245866), TOB Промстоп (код 42235783), TOB Спінкаст (код 42240716), які придбавали сигарети, тушки, вищевказані підприємства не придбавало кукурудзу 3 класу, врожаю 2019 року.

Таким чином, суд погоджується з висновком контролюючого органу, що вищевказані обставини з підміни товару свідчать про неможливість здійснення господарських операцій, у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та відсутність факту реального одержання (купівлі) ДП ДАК Хліб України Роменський КХП , у досліджуваних та попередніх періодах, що засвідчує недійсність (неможливість) формування ними відповідного активу та свідчить про нереальність здійснення ДП ДАК Хліб України Роменський КХП постачання (продажу) товарів на адресу TOB Укрєврострой .

Окрім того, як уже зазначалось поставка товару за умовами договору від 29.08.2019 № 29/08-19 здійснюється на умовах СРТ склад Покупця (або FCA склад постачальника) та передбачено, що Постачальник зобов`язаний надати Покупцю оригінал товарно - транспортної накладної на Товар, оформленої належним чином у відповідності з вимогами чинного законодавства України з обов`язковим зазначенням у відповідних графах області та району, з яких поставляється Товар.

В пункті 8 Специфікації № 2 від 01.11.2019 на поставку кукурудзи 3 класу, українського походження, врожаю 2019 року зазначено, що відвантаження товару може здійснюватися: Україна, Полтавська область. Лубенський район, с. Засулля, вул. Шевченка, 13 або ВП Лутовинівський елеватор (Полтавська область, Козельщинський район, з Лутовинівка, вул.Короленка, д. 74 -А) або станція залізничного відправлення Ганівка.

Проте позивачем ні під час проведення перевірки, ні до суду жодних документів щодо транспортування товару від продавця надано не було.

У відповідності до абзацу 27 пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Суд враховує те, що товарно-транспортна накладна не є документом первинної податкової та бухгалтерської звітності, на підставі якого формуються показники податкової звітної, а є документом, що підтверджує переміщення товару.

Разом з тим, суд звертає увагу, що факт реальності характеру вчинення відповідних господарських операцій може мати місце лише при дослідженні усіх доказів як кожного окремо, так і в сукупності, з метою встановлення дійсних обставин.

Більш того, обов`язок надання покупцю оригіналу товарно-транспортної накладної на Товар, оформленої належним чином у відповідності з вимогами чинного законодавства України з обов`язковим зазначенням у відповідних графах області та району, з яких поставляється Товар, передбачено умовами вищезазначеного договору поставки від 29.08.2019 № 29/08-19. Між тим, в матеріалах справи відсутні докази внесення змін до умов договору.

Щодо посилань представника позивача на те, що транспортування товару здійснювалось одразу на експорт до Grasncort Operations Limited (Австралія) та підтверджується наданими до позовної заяви: Title of transfer від 15.11.2019, від 09.12.2019 та ВМД UA508150/2019/000246, ВМД UA 508150/2020/000262, суд не бере до уваги, оскільки зазначені документи жодним чином не засвідчують те, що товар транспортувався від ДП ДАК Хліб України Роменський КХП та передавався у власність ТОВ Укрєврострой .

Title of transfer від 15.11.2019 та від 09.12.2019 містять інформацію лише про передачу товару у власність від ТОВ Укрєврострой до Grasncort Operations Limited в місці поставки Миколаївський міський порт /SSP МСП Ніка-Тера по контрактам від 28.10.2019 №240579, від 06.12.2019 №245093.

Крім того, позивачем не надано товаро-транспортних накладних, залізничних накладних, відомостей про відповідальних осіб з транспортування товару до Миколаївського морського порту, не зазначено місце навантаження товару.

Відсутність в матеріалах справи відповідних доказів, які свідчили б про рух товару, доказів його транспортування та отримання від контрагента по ланцюгу постачання свідчить про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарських операцій.

При цьому суд звертає увагу, що встановлені за результатами перевірок контрагентів даних про недоведеність товарності операцій по ланцюгу постачання та факту придбання безпосередніми контрагентами позивача зерна, його транспортування, складського зберігання, має оцінюватись як доказ безтоварності поставки між позивачем та постачальником, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №814/1932/17, адміністративне провадження №К/9901/15857/19.

Суд також вказує на відсутність у справі складських документів на зерно, документів (сертифікатів) щодо проходження карантинного, санітарного, ветеринарного контролю, сертифікатів відповідності за нормам Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні .

Крім того, у справі відсутні документи, які підтверджують договірні відносини позивача та постачальників із зерновим складом, зокрема договори складського зберігання зерна, акти приймання-передачі послуг та докази їх оплати.

Таким чином, суд погоджується із твердженнями відповідача про те, що документально оформлені документи щодо поставки позивачу товару, що ідентифікується за найменуванням (характеристикою) не підтверджується реальним його одержанням (придбанням) від постачальника, а відсутність придбання товару по ланцюгу постачання свідчить про нереальність здійснення поставки (продажу) товару на користь ТОВ Укрєврострой .

Надані позивачем копії первинних документів по взаємовідносинам із вказаними постачальниками лише фіксують господарські операції та не підтверджують їх товарність.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції носять реальний характер, а тому висновки акту перевірки про порушення позивачем норм податкового законодавства в частині завищення суми податкового кредиту та від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2019 року та завищення суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2019 року є обґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення від 20.02.2020 №0005280504 та №0005290504 правомірними.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Натомість, позивачем не надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Укрєврострой (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд.31, код ЄДРПОУ 41472042) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.11.2020 року.

Суддя В.П. Шулежко