Постанова

від 01.04.2021 по справі 640/12930/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12930/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Ганечко О. М., Парінова А. Б., за участю секретаря: Волошка О. Л.

представника позивача Чернявського Д. Є., представника відповідача Сороколіт І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєврострой" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2020 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 30.11.2020) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєврострой" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрєврострой" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.02.2020 №0005280504 та від 20.02.2020 №0005290504.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що висновки податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції щодо відсутності настання реальних наслідків за правочином укладеним з ДП ДАК "Хліб України "Роменський КХП" є безпідставним, оскільки надані, як до перевірки так і до суду первинні документи у повній мірі відображають поставку товару.

Апелянт зазначає, що товарно-транспортна накладна не є документом первинної податкової та бухгалтерської звітності, на підставі якого формуються показники податкової звітної, більш того, згідно правової позиції Верховного Суду, що неодноразово висвітлювалась продовж 2019-2020 років для підтвердження товарності правочину укладеного на поставку товарів надання товарно-транспортних накладних є необов`язкове.

Крім того, апелянтом зазначено, що реальність настання наслідків за правочином укладеним з товарно-транспортна накладна не є документом первинної податкової та бухгалтерської звітності, на підставі якого формуються показники податкової звітної підтверджується фактом подальшої реалізації придбаного позивачем товару (кукурудзи) на експорт, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями контракту та ванта дно-митних декларацій.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив зареєстрований 03.03.2021 р. за вх. № 9034, у якому відповідач наголошує, що в апеляційній скарзі позивач не наводить жодних підстав та доводів для спростування висновків та позиції суду.

Крім того, до Шостого апеляційного адміністративного суду як від апелянта так і від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо заявленого позову.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєврострой" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за жовтень 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.12.2019 № 9306923155 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 02.01.2020 №9000018253, за результатами якої складено акт від 07.02.2020 №149/26- 15-05-04-01/41472042 (надалі - акт перевірки ).

Перевіркою встановлено допущення TOB "Укрєврострой" порушень податкового законодавства, а саме:

- пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту (рядок 10.1) за листопад 2019 року на суму 1244272 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за листопад 2019 року на суму 189027 грн., та до завищення суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2019 року на суму 1055245 грн.

За результатами проведеної перевірки та на підставі висновку акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.02.2020:

- №0005280504, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 055 245 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 263 811,00 грн;

- №0005290504 яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 189 027 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями TOB "Укрєврострой" оскаржуно вказані податкові повідомлення-рішення до ДПС України.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової служби України від 24.04.2020 №14424/6/99-00-08-05-02-01 податкові повідомлення-рішення від 20.02.2020 № 0005280504, № 0005290504 залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправним та такими, що порушують його законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі по тексту в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу норми п.198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Водночас, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також, відповідно до пунктів 85.2, 85.4 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 цього Закону передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Між тим, відповідно до пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення №88) первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для формування податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З метою встановлення факту реального здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2018 року у справі №804/5599/15 (адміністративне провадження №К/9901/42187/18) правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця (замовника) належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на формування зобов`язань із сплати податку на додану вартість вплинуло формування податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з ДП ДАК "Хліб України "Роменський КХП", які на переконання податкового органу не моли реальних наслідків.

Отже, надаючи оцінку правомірності винесення рішення суду першої інстанції та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень дослідженню підлягає факт реальності господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами-постачальниками.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ДП ДАК "Хліб України "Роменський КХП" укладено договір поставки № 29/08-19 від 29.08.2019, за умовами якого ДП ДАК "Хліб України "Роменський КХП" зобов`язується передати товар у власність TOB "Укрєврострой". Під товаром, що поставляється за цим договором розуміється сільськогосподарська продукція українського походження та/або продукт її переробки.

Згідно специфікації №1 від 29.08.2019 до зазначеного договору ДП ДАК "Хліб України "Роменський КХП" обов`язувалось поставити позивачу пшеницю 3 класу, українського походження, врожаю 2019 року у кількості 4 500 м.т. (3950 грн. за 1 м.т.) та пшеницю 4 класу, українського походження, врожаю 2019 року у кількості2 500 м.т. (3850 грн. за 1 м.т.).

ДП ДАК "Хліб України "Роменський КХП" виставлено позивачу рахунок на оплату № 294 від 30.08.2019.

Згідно вказаного рахунку позивачем здійснено оплату, що підтверджується платіжним дорученням № 1639 від 09.09.2019 на суму 3 100 000 грн. та платіжним дорученням № 1905 від 17.09.2019 на суму 3 200 000 грн.

Відповідно до змісту заявленого позову, у TOB "Укрєврострой" виникла необхідність у продажі кукурудзи 3-ого класу на користь іноземної компанії (покупця) - Grain Corp Operation Limited.

У зв`язку із цим, TOB "Укрєврострой" повернуло частину поставленої пшениці 3-ого класу постачальнику - ДП ДАК "Хліб України "Роменський КХП" та замінено її на кукурудзу 3-ого класу, що оформлено поверненнями № 1779 від 25.10.2019 пшениці 3 класу на 288,607 т.; № 1778 від 25.10.2019 пшениці 3 класу на 207,797 т.; № 1777 від 25.10.2019 пшениці 3 класу на 265,518 т.; № 1776 від 25.10.2019 пшениці 3 класу на 128,372 т.; № 1775 від 25.10.2019 пшениці 3 класу на 208,951 т.; № 1774 від 25.10.2019 пшениці 3 класу на 242,43 т.; № 1773 від 25.10.2019 пшениці 3 класу на 288,617 т.; № 1772 від 25.10.2019 пшениці 3 класу на 259,746 т.

В подальшому, між позивачем та ДП ДАК "Хліб України "Роменський КХП" укладено специфікацію № 2 від 01.11.2019, згідно з якою ДП ДАК "Хліб України "Роменський КХП" зобов`язувався поставити позивачу замість пшениці 3-ого класу - кукурудзу 3-ого класу українського походження, врожаю 2019 року у кількості 2 133,03771428 м.т. (ціна за 1 т. - 3500 грн.).

На виконання умов договору ДП ДАК "Хліб України "Роменський КХП" виписані податкові накладні від 07.11.2019 №405, від 07.11.2019 №409, від 07.11.2019 №406, від 07.11.2019 №407, від 07.11.2019 №408, від 07.11.2019 №410, від 07.11.2019 №404, від 07.11.2019 №411 та видаткові накладні від 07.11.2019 №419, від 07.11.2019 №422, від 07.11.2019 №421, від 07.11.2019 №418, від 07.11.2019 №420, від 07.11.2019 №416, від 07.11.2019 №415, від 07.11.2019 №417.

Як вбачається з матеріалів справи, придбана кукурудза 3-ого класу реалізована на користь іноземної компанії - Grain Corp Operation Limited, про що укладено контракти: № 245579 від 28.10.2019, № 245093 від 06.12.2019. За поставлений товар Grain Corp Operation Limited сплатив позивачу грошові кошти, що підтверджується банківськими відомостями.

В підтвердження відвантаження товару, а саме кукурудзи 3-oro класу, українського походження, урожаю 2019 року з боку TOB "Укрєврострой" на користь Grain Corp Operation Limited позивачем надано митні декларації №UA508150/2019/000246 (Форма МД-2), №UA508150/2020/000262 (Форма МД-2).

Разом з тим, висновок податкового органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за рахунок вище вказаних господарських операцій ґрунтується на підставі оцінки фінансово-господарської діяльності контрагента позивача.

Зокрема, за результатами проведення перевірки встановлено, що по взаємовідносинам між позивачем та ДП ДАК "Хліб України "Роменський КХП" не можливо встановити походження товару та можливість вирощування цього товару у контрагентів по ланцюгу постачання. В обґрунтування вказаної позиції контролюючий орган посилається на відсутність у ДП ДАК "Хліб України "Роменський КХП" земельних ділянок та виду господарської діяльності - складське господарство. Контролюючим органом зроблено висновок про відсутність походження товару, придбаного позивачем та наявності ознак фіктивності по господарським операціям з ДП ДАК "Хліб України "Роменський КХП".

За наслідками опрацювання податкової інформації, яка відповідно до статті 74 Податкового кодексу України використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, встановлено відсутність факту (джерела) законного введення в обіг та відсутність факту реального одержання товару ДП ДАК "Хліб України "Роменський КХП" для реалізації позивачу.

Так, як вбачається з матеріалів справи, за умовами договору поставки, укладеного між TOB "Укрєврострой" та ДП ДАК "Хліб України "Роменський КХП", від 29.08.2019 № 29/08-19 постачальник зобов`язувався поставити сільськогосподарську продукцію українського походження та/або продукт її переробки. Найменування асортимент, кількість та вартість Товару визначаються Сторонами у Специфікації, що є невід`ємними частинами цього Договору.

Згідно пункту 2.2 Договору документи, складені постачальником про кількість та якість (реєстр накладних складу та відмітки складу на товарно- транспортній накладній) є кінцевими щодо визначення фактичної кількості та якості Товару.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що поставка Товару за Договором здійснюється на умовах та в пункті, що вказані у Специфікації/Специфікаціях.

Водночас, згідно пункту 3.3 Договору при здійсненні поставки партії Товару Постачальник зобов`язаний надати Покупцю одночасно з Товаром оригінали та копії наступних документів:

оригінал рахунку-фактури з точним зазначенням кількості, ціни Товару з ПДВ, всього до сплати;

оригінал видаткової накладної, виписаної за довіреністю Покупця з підписами представника Покупця про отримання Товару;

якщо поставка Товару здійснюється на умовах СРТ склад Покупця (або FCA склад постачальника), Постачальник зобов`язаний надати оригінал товарно - транспортної накладної на Товар, оформленої належним чином у відповідності з вимогами чинного законодавства України з обов`язковим зазначенням у відповідних графах області та району, з яких поставляється Товар.

Перехід права власності, а також ризиків випадкової загибелі або знищення майна відбувається в момент передачі товару покупцю за видатковою накладною в пункті поставки, зазначеному в п. 3.2 Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано до суду рахунків-фактури з точним зазначенням кількості, ціни товару з ПДВ, всього до сплати.

Згідно проведеного аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних даних за листопад 2019 року встановлено, що ДП ДАК "Хліб України "Роменський КХП" зазначену продукцію (кукурудза 3 класу, врожай 2019 року) придбано у:

- TOB "Фермерське господарство "Мирне Небо" (код 31745091), стан платника 0 (платник податків за основним місцем обліку), вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, статутний фонд - 0,1 тис.грн., штатна чисельність працівників 6 осіб, основні засоби відсутні, земельні ділянки відсутні;

- ПП "Схід Карго Транс" (код 38034193), стан платника 0 (платник податків за основним місцем обліку), вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, статутний фонд -231,5 тис.грн., штатна чисельність працівників 1 особа, основні засоби відсутні, земельні ділянки відсутні;

- ФГ "Маїс Агро Холдинг" (код 41897939), стан платника 0 (платник податків за основним місцем обліку), вид діяльності - відтворення рослин, статутний фонд - 850,0 тис.грн., штатна чисельність працівників - 1 особа , основні засоби відсутні, земельні ділянки відсутні.

В свою чергу, згідно проведеного аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що вище вказані підприємства придбавали: кукурудзу 3 класу, врожай 2019 року у наступних контрагентів-постачальників: TOB "Боксок" (код 42242963), TOB "Вайнмакс" (код 42246459), TOB "Вегонмакс" (код 42240381), TOB "Букмакс" (код 42244316), TOB "Краудвайт" (код 42240903), TOB "Ксавин" (код 42249927), TOB "Ларіфілд" (код 42246596), TOB "Логанді" (код 42243773), TOB "Локджо" (код 42250031), TOB "ЛУКАСТ" (код 42243354), TOB "Окріпник" (код 42247799), TOB "Палміндустрі" (код 42245283), TOB "Перекіст" (код 42245866), TOB "Промстоп" (код 42235783), TOB "Спінкаст" (код 42240716), які придбавали сигарети, тушки, вищевказані підприємства не придбавало кукурудзу 3 класу, врожаю 2019 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вищевказані обставини з підміни товару свідчать про неможливість здійснення господарських операцій, у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та відсутність факту реального одержання (купівлі) ДП ДАК "Хліб України" "Роменський КХП", у досліджуваних та попередніх періодах, що засвідчує недійсність (неможливість) формування ними відповідного активу та свідчить про нереальність здійснення ДП ДАК "Хліб України" "Роменський КХП" постачання (продажу) товарів на адресу TOB "Укрєврострой".

Крім того, як уже зазначалось поставка товару за умовами договору від 29.08.2019 № 29/08-19 здійснюється на умовах СРТ склад покупця (або FCA склад постачальника) та передбачено, що постачальник зобов`язаний надати покупцю оригінал товарно - транспортної накладної на товар, оформленої належним чином у відповідності з вимогами чинного законодавства України з обов`язковим зазначенням у відповідних графах області та району, з яких поставляється товар.

В пункті 8 Специфікації № 2 від 01.11.2019 на поставку кукурудзи 3 класу, українського походження, врожаю 2019 року зазначено, що відвантаження товару може здійснюватися: Україна, Полтавська область. Лубенський район, с. Засулля, вул. Шевченка, 13 або ВП "Лутовинівський елеватор (Полтавська область, Козельщинський район, з Лутовинівка, вул.Короленка, д. 74 -А) або станція залізничного відправлення Ганівка.

Проте позивачем ні під час проведення перевірки, ні до суду жодних документів щодо транспортування товару від продавця надано не було.

Відтак встановити чи поставлявся від ДП ДАК "Хліб України" "Роменський КХП" товар та куди саме такий товар поставлявся не можливо.

Відповідно до абзацу 27 пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

При цьому, суд враховує те, що товарно-транспортна накладна не є документом первинної податкової та бухгалтерської звітності, на підставі якого формуються показники податкової звітної, а є документом, що підтверджує переміщення товару.

Разом з тим, факт реальності характеру вчинення відповідних господарських операцій може мати місце лише при дослідженні усіх доказів як кожного окремо, так і в сукупності, з метою встановлення дійсних обставин.

Більш того, обов`язок надання покупцю оригіналу товарно-транспортної накладної на товар, оформленої належним чином у відповідності з вимогами чинного законодавства України з обов`язковим зазначенням у відповідних графах області та району, з яких поставляється товар, передбачено умовами вищезазначеного договору поставки від 29.08.2019 № 29/08-19. Між тим, в матеріалах справи відсутні докази внесення змін до умов договору.

Щодо посилань апелянта на те, що транспортування товару здійснювалось одразу на експорт до Grasncort Operations Limited (Австралія) та підтверджується наданими до позовної заяви: Title of transfer від 15.11.2019, від 09.12.2019 та ВМД UA508150/2019/000246, ВМД UA 508150/2020/000262, суд не бере до уваги, оскільки зазначені документи жодним чином не засвідчують те, що товар транспортувався від ДП ДАК "Хліб України" "Роменський КХП" та передавався у власність ТОВ "Укрєврострой".

Title of transfer від 15.11.2019 та від 09.12.2019 містять інформацію лише про передачу товару у власність від ТОВ "Укрєврострой" до Grasncort Operations Limited в місці поставки Миколаївський міський порт /SSP МСП "Ніка-Тера" по контрактам від 28.10.2019 №240579, від 06.12.2019 №245093.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції неодноразово відкладався з метою витребування у позивача доказів здійснення поставки ДП ДАК "Хліб України" "Роменський КХП" товару.

Представник апелянта в судовому засіданні 01.04.2021 року пояснив, що такі докази у позивача відсутні, оскільки ДП ДАК "Хліб України" "Роменський КХП" не надавались.

Також представник позивача пояснив, що поставка кукурудзи здійснювалась ДП ДАК "Хліб України" "Роменський КХП" в Полтавську область, на склад позивача не поступала, а одразу транспортувалась до м. Миколаїв для подальшої поставки на користь Grain Corp Operation Limited.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що апелянтам не надано жодних доказів в підтвердження викладених обставин, зокрема відсутні докази розвантаження поставленого ДП ДАК "Хліб України" "Роменський КХП" товару та завантаження для подальшого транспортування в м. Миколаїв, оскільки договором укладеним із вказаним суб`єктом господарювання та Специфікацією до договору не передбачено здійснення поставки до м. Миколаїв.

Відсутність в матеріалах справи відповідних доказів, які свідчили б про рух товару, доказів його транспортування та отримання від контрагента по ланцюгу постачання свідчить про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарських операцій.

При цьому, встановлені за результатами перевірок контрагентів даних про недоведеність товарності операцій по ланцюгу постачання та факту придбання безпосередніми контрагентами позивача зерна, його транспортування, складського зберігання, має оцінюватись як доказ безтоварності поставки між позивачем та постачальником, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №814/1932/17, адміністративне провадження №К/9901/15857/19.

Суд також вказує на відсутність у справі складських документів на зерно, документів (сертифікатів) щодо проходження карантинного, санітарного, ветеринарного контролю, сертифікатів відповідності за нормам Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

Крім того, у справі відсутні документи, які підтверджують договірні відносини позивача та постачальників із зерновим складом, зокрема договори складського зберігання зерна, акти приймання-передачі послуг та докази їх оплати.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що документально оформлені документи щодо поставки позивачу товару, що ідентифікується за найменуванням (характеристикою) не підтверджується реальним його одержанням (придбанням) від постачальника, а відсутність придбання товару по ланцюгу постачання свідчить про нереальність здійснення поставки (продажу) товару на користь ТОВ "Укрєврострой".

Надані позивачем копії первинних документів по взаємовідносинам із вказаними постачальниками лише фіксують господарські операції та не підтверджують їх товарність.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєврострой" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєврострой" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя О. М. Ганечко Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 06.04.2021року)