Постанова

від 01.12.2020 по справі 160/2639/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/2639/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

за участю:

представника позивача: Трегуб Ю.Є.,

представника відповідача: Резнікова Ю.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року, (суддя суду першої інстанції Неклеса О.М.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, повне судове рішення складено 07.09.2020 року, в адміністративній справі №160/2639/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про застосування штрафних санкцій, рішення про застосування штрафних санкцій, податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю- 0007693307 від 20 лютого 2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про те що станом на 20 лютого 2020 року заборгованість зі сплати єдиного внеску ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» , код ЄДРПОУ 36206791, становить 337 382,3 гривень, відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, акта документальної перевірки №1494/04-36-05-01/36206791 від 15 січня 2020 року, з вимогою сплатити недоїмку в розмірі 337 382,3 гривень;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 0007683307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20 лютого 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0007643307 від 20.02.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про встановлення порушення п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 та на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 і пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 гривень 00 копійок;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Д» №0007673307 від 20.02.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про встановлення порушення п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, п. «а» п. 176.2 ст. 176, п. 16' підрозд. 10 розділу XX Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим згідно з п.п. 54.3.5. п. 54.3 ст. 54, п. 58.1, п. 58.3 ст. 58, п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені в розмірі 56 892 гривні 55 копійок: за податковим зобов`язанням: + 20 688,2 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами): 36 204,35 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Д» №0007633307 від 20.02.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про встановлення порушення п.п. 168.1.1. п. 168.1.2, п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим згідно з п.п. 54.3.5. п. 54.3 ст. 54, п. 58.1, п. 58.3 ст. 58, п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 437 138 гривень 53 копійки: за податковим зобов`язанням: + 248 260,7 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами): 188 877,83 грн.;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку зі специфікою господарської діяльності товариства, а також з укладанням ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» договорів підряду в різних областях України, директор ОСОБА_1 , заступник директора ОСОБА_2 , головний інженер ОСОБА_3 , мають роз`їзний характер виконання своїх посадових обов`язків, що безпосередньо зазначено в їх посадових інструкціях та відповідних наказах по підприємству. Роз`їзний характер виконання обов`язків зазначених уповноважених представників товариства пов`язаний з вимогами замовників по договорам підряду щодо присутності відповідальних представників ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» на спільних оперативних нарадах з приводу виконання робіт за місцем знаходження об`єкту, обов`язком бути присутніми на об`єктах при здійсненні прийому-передачі робіт, усунення недоліків (в разі їх виявлення замовником), та в інших випадках, з підстав, що зазначені в їх посадових інструкціях та відповідними умовами договорів. ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» використовувало та використовує зручну для обліку форму первинних документів (подорожніх листів, актів та наказів про списання палива на підставі відповідних звітів про рух палива по підприємству), за наявності всіх ознак первинних документів, відомостей у них про господарські операції та підтвердження їх здійснення, проводило щомісячне списання палива, що за наявності вище перелічених документів не заборонено чинним законодавством України. Вищевикладене, на думку позивача, в повній мірі спростовує твердження відповідача про те, що поїздки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 не оформлені наказами про відрядження, працівникам не виплачувались добові, тобто не доведені поїздки з господарської діяльності підприємства, а також твердження щодо не пов`язаності відряджень з господарською діяльністю роботодавця, у зв`язку з чим, контролюючий орган визначив витрати на них, як додаткове благо. Зауважив, що застосування подорожніх листів суб`єктами господарювання, що експлуатують колісні транспортні засоби, стало необов`язковим із 14.08.2011 року, а тому наявність окремих подорожніх листів (для кожної поїздки) не є повноцінним первинним документом, зокрема для списання використаного пального. Таким чином, позивач вважає, що під час перевірки товариством було надано достатньо доказів, що підтверджують роз`їзний характер роботи представників-працівників товариства, законність списання палива та право підприємства на податковий кредит. Наявність зазначених документів підтверджує правомірність не включення сум компенсації витрат на відрядження (поїздку) до оподатковуваного доходу працівника. Окремо зазначив, що податковим органом не було належним чином досліджено первинну документацію, відповідні кадрові документи ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» , а висновки в акті ґрунтуються лише на формальному бажанні ДПС притягнути платника податків до відповідальності, а тому є хибними і суперечать дійсності.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю- 0007693307 від 20 лютого 2020 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про те що станом на 20 лютого 2020 року заборгованість зі сплати єдиного внеску ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» , код ЄДРПОУ 36206791, становить 337 382,3 гривень, відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, акта документальної перевірки №1494/04-36-05-01/36206791 від 15 січня 2020 року, з вимогою сплатити недоїмку в розмірі 337 382,3 гривень.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0007683307 в частині застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20 лютого 2020 року в сумі 168691,20 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0007643307 від 20.02.2020 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про встановлення порушення п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 та на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 і пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 гривень 00 копійок.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Д» №0007673307 від 20.02.2020 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про встановлення порушення п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, п. «а» п. 176.2 ст. 176, п. 16' підрозд. 10 розділу XX Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим згідно з п.п. 54.3.5. п. 54.3 ст. 54, п. 58.1, п. 58.3 ст. 58, п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені в розмірі 56 892 гривні 55 копійок: за податковим зобов`язанням: + 20 688,2 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами): 36 204,35 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Д» №0007633307 від 20.02.2020 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про встановлення порушення п.п. 168.1.1. п. 168.1.2, п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим згідно з п.п. 54.3.5. п. 54.3 ст. 54, п. 58.1, п. 58.3 ст. 58, п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 437 138 гривень 53 копійки: за податковим зобов`язанням: + 248 260,7 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами): 188 877,83 грн.

В задоволенні решти позовних вимог,- відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у періоді, який перевірявся, товариством орендувались легкові автомобілі, які використовувались працівниками цього підприємства у власних цілях та за власними потребами, тобто, використання автомобілів ніяк не пов`язане з господарською діяльністю позивача. Відповідач зазначає, що відрядження працівників на поїздки до міст Одеси, Києва, Чернівців не оформлялись, тому прийняти ці поїздки в якості роз`їзного характеру праці неможливо, оскільки позивачем не було нараховано та сплачено працівникам жодних відповідних надбавок. Позивачем надано подорожні листи, що містять лише перелік назв послуг, що нібито виконані на користь товариства, при цьому, не містять розгорнутої інформації щодо їх обсягу. Тобто, з наданих документів фактично неможливо провести зв`язок з діяльністю та потребами товариства у відповідний період. Вказані недоліки у своїй сукупності позбавляють надані позивачем документи сили первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, який обґрунтований доводами адміністративного позову. Позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить суд рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» (код ЄДРПОУ 36206791) зареєстровано 30.10.2008 року, запис №1 224 102 0000 044549, керівником підприємства є ОСОБА_1 .

Основним видом економічної діяльності ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» є: Код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; інші види економічної діяльності: Код КВЕД 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас; Код КВЕД 23.12 Формування й оброблення листового скла; Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Код КВЕД 71.11 Діяльність у сфері архітектури; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Позивач перебуває на податковому обліку в Головному Управлінні ДПС у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 16.12.2019 року по 27.12.2019 року посадовими особами ГУ ДПС в Дніпропетровській області на підставі направлень від 16.12.2019 року №1643, №1645, №1646 від 17.07.2019 року, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1,п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 2019 рік, наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.11.2019 року №1478-п, була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року, валютного законодавства за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року, іншого законодавства за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта (довідки) перевірки, який є його невід`ємною частиною).

За результатами вказаної перевірки було складено акт перевірки № 1494/04-36-05-01/36206791 від 15 січня 2020 року про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» :

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.10.2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 309 910 грн.;

- п.п. 14.1.13, п.п. 14.1 185, п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198, п. 189.1 ст. 189 в результаті чого встановлено заниження позитивного значення, що підлягає сплаті до державного бюджету загальною сумою ПДВ 354 889 грн.;

- згідно п. 1201.2 ст. 12011 ПКУ (у редакції з 01.01.2017 року) до ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» передбачено застосування штрафної санкції у розмірі 50 % від суми ПДВ у загальній сумі 158 289 грн.;

- п. 246.4, п. 246.5 ст. 246 ПКУ неправомірно занижено показники декларації з екологічного податку за 2018-2018 р.р. в сумі 1 967,80 грн.;

- п. 120.1 ст. 120 ПКУ, що тягне за собою застосування штрафної санкції у розмірі 510 грн.;

- п. 103.4 ст. 103, п.п. 141.4.1., п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб за 2017 рік на суму 24 577 грн.;

- п.п. 16.1.3. п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п. 49.18 ст. 49, п. 103.9 ст. 103 Податкового Кодексу України від 02.10.2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), в частині не подання до податкового органу за місцем реєстрації платника податків Розрахунків (звітів) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (Додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за І півріччя 2017 року, за три квартали 2017 року, за 2017 рік, за І півріччя 2019 року, за три квартали 2019 року застосована штрафна санкція на суму 850,00 грн.;

- п.п. 168.1.2, п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.10.2010 року № 2755-VI, підприємством не своєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в розмірі 454 005,04 грн. та не сплачено податок у розмірі 24 925,34 грн.;

- п. 176.2.6 ст. 176 ПКУ № 2755-VI та розділу III Порядку заповнення податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 в частині не відображення сум нарахованого та виплаченого доходу, отриманого як додаткове благо за ознакою доходу « 126» та сум ПДФО, яка підлягає нарахуванню з виплачених доходів фізичним особам - працівникам підприємства у сумі 276 038, 20 грн.;

- п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 ПКУ № 2755-VI, ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» не нараховувало та перераховувало до бюджету податок з доходу фізичної особи в сумі 276 038,20 грн.;

- п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 1, п. 5 ч.1 ст.7 Закон № 2464 занижено єдиний внесок сум додаткового блага працівникам підприємства в сумі 337 380 грн.;

- п. 1 ч.2 ст. 6 несвоєчасно відобразило базу нарахування ЄСВ у розмірі 4 664,20 грн.» .

20.02.2020 року, на підставі висновків викладених у Акті перевірки, ГУ ДПС в Дніпропетровській області були винесені:

- вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю - 0007693307, в якій зазначено, що станом на 20 лютого 2020 року заборгованість зі сплати єдиного внеску ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» становить 337 382,3 гривень;

- рішення №0007683307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, штрафні санкції застосовані у розмірі 169 796, 80 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0007643307, яким до позивача, на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 і пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 гривень 00 копійок.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Д» № 0007673307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені в розмірі 56 892 гривні 55 копійок, з яких: за податковим зобов`язанням + 20 688,2 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 36 204,35 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Д» № 0007633307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 437 138 гривень 53 копійки, з яких: за податковим зобов`язанням + 248 260,7 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 188 877,83 грн.

Підставою для прийняття наведених рішень, стали висновки контролюючого органу про те, що відрядження посадових осіб підприємства: директора ОСОБА_1 , заступника директора Бродський А.В., головного інженера Борисенко Р.В., за перевіряємий період, у тому числі використання ними орендованих підприємством автомобілів, не пов`язані з господарською діяльністю роботодавця, тому витрати на них вважаються додатковим благом, з якого повинен сплачуватися податок. У зв`язку з викладеним, відповідач вважає, що ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» не нарахувало та не перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб та не сплатило єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з отриманих доходів.

Не погоджуючись з такими висновками контролюючого органу, а також наведеними вимогою, рішенням про застосування штрафних санкцій та податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що втрати на поїздки працівників товариства до міст Києва, Одеси, Чернівців пов`язані з господарською діяльністю товариства, а тому позивачем правомірно сформовано та сплачено податкові зобов`язання та зобов`язання зі сплати ЄВ, військового збору у періоді, що перевірявся.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Підпунктом 14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пп.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПК України будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв`язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Так, встановлені обставини справи свідчать, що основним видом економічної діяльності ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» є: Код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; інші види економічної діяльності: Код КВЕД 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас; Код КВЕД 23.12 Формування й оброблення листового скла; Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Код КВЕД 71.11 Діяльність у сфері архітектури; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

На підставі пояснень позивача судом першої інстанції встановлено, що фактично ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» виконує підрядні роботи з будівництва висотних будівель, виготовлення та монтаж фасадних металопластикових конструкцій житлових будинків, торгівельних центрів.

В охоплений перевіркою період ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» було укладено ряд договорів підряду на виконання робіт за межами м. Дніпро, а саме у: м. Одеса, м. Київ. На підтвердження виконання умов укладених договорів уповноваженими представниками Товариства були складені акти здачі-приймання робіт, які були надані під час перевірки контролюючому органу, що не заперечується сторонами.

Як видно з матеріалів справи, умовами договорів підряду № 10-07/МЗ від 10.07.2017 року, № 12/04-2018-1 від 12.04.2018 року, № 34/M3-03 від 18.04.2019 року, №2004/18 від 15.05.2018 року, № 02/23-07/18 від 23.07.2018 року, № 02/24-07/18 від 24.07.2018 року, № 02/02-10/18 від 02.10.2018 року, № 08/04-Р2 від 08.04.2019 року, на ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» (як на виконавця за договорами) покладено обов`язки зі здійснення поточного контролю за ходом виконання робіт та строків, дотримання вимог щодо якості та повноти виконання робіт, розробки проектної документації та інше.

У зв`язку зі специфікою господарської діяльності товариства директор ОСОБА_1 , заступник директора ОСОБА_2 , головний інженер ОСОБА_3 , мають обов`язок бути присутніми на об`єктах при здійсненні прийому-передачі робіт, усунення недоліків (в разі їх виявлення замовником), та в інших випадках, з підстав, що зазначені в їх посадових інструкціях та відповідними умовами договорів.

Підписантами як договорів, так і актів здачі-приймання робіт є директор ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» ОСОБА_1 , та заступник директора ОСОБА_2 , згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а головний інженер ОСОБА_3 , є керівником проектів і згідно посадової інструкції зобов`язаний здійснювати контроль за виконанням робіт.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що для своєчасної присутності посадових осіб ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» на будівельних об`єктах, позивачем були складені та належним чином оформлені договори найму (оренди) автомобілей, а саме: договір оренди від 09.09.2016 року серії НВА № 351612, автомобіль марки « HONDA» модель « ACCORD» , 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,; договір оренди від 09.09.2016 року серії НВА № 351616, автомобіль марки « BMW» модель «Х5» , 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; договір оренди від 09.09.2016 року серії НВА № 351614, автомобіль марки « INFINITY» модель « FX30D» , 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Наведені договори засвідчені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , із зазначенням мети найму (оренди): « для службових поїздок, відряджень» .

Крім того, відповідно до наказу директора ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» № 02/10-16 від 02.10.2016 року, з метою ефективності та доцільності використання службових автомобілів, закріплено вищезазначені орендовані службові автомобілі: за директором ОСОБА_1 - службовий автомобіль марки « BMW» модель «Х5» , 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за заступником директора ОСОБА_2 - службовий автомобіль марки « INFINITY» модель « FX30D» , 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , за головним інженером ОСОБА_3 - службовий автомобіль марки « HONDA» модель « ACCORD» , 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Крім того, згідно наведеного наказу вирішено надати для заправки автомобілів паливні картки, списання палива та витрат підприємства для службових автомобілів, які закріплені за вище означеними посадовими особами вирішено здійснювати на підставі первинних документів, згідно подорожніх листів.

Також, відповідно до наказу директора ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» №02/01-16 від 02.01.2016 року затверджено список посад працівників, робота яких має роз`їзний характер: директор - ОСОБА_1 , заступник директора - ОСОБА_2 , головний інженер - ОСОБА_3 . Цим же наказом бухгалтерії наказано проводити відшкодування витрат, пов`язаних з роз`їзним характером роботи, за фактичними витратами після надання підтверджуючих витрати документів, в разі необхідності тривалого перебування вказаних працівників на об`єкті, оформляти посвідчення про відрядження з виплатою авансу.

Згідно з протоколом зборів трудового колективу, в силу посадових обов`язків, що закріплені посадовими інструкціями та на підставі наказу №02/01-16 від 02.01.2016 року за директором Товариства ОСОБА_1 , заступником директора ОСОБА_2 , та головним інженером ОСОБА_3 закріплено роз`їзний характер роботи.

Наказом № 2 від 03 січня 2017 року, у зв`язку зі специфікою діяльності підприємства (об`єкти будівництва знаходяться в інших містах України) з метою контролю за ходом виконання будівництва, наказано в разі короткочасного виїзду на об`єкти, які знаходяться за межами міста Дніпропетровська, для вирішення виробничих питань з метою економії витрат, витрати на відрядження не відображати.

Таким чином, в разі короткострокової присутності на об`єкті будівництва (протягом робочого дня), на підставі наказу № 2 від 03 січня 2017 року, відрядження зазначеним особам не оформлювалось та не виплачувались добові.

В свою чергу, у разі необхідності довгострокового перебування на об`єкті будівництва, директору товариства ОСОБА_1 , заступнику директора ОСОБА_2 , та головному інженеру Борисенко Р.В. належним чином оформлювались всі документи про відрядження.

Наведені обставини підтверджуються наступними документами:

- табелями обліку робочого часу за серпень 2018 року та за жовтень 2018 року, з яких вбачається, що в разі довгострокового відрядження були складені та оформлені відповідні відрядження на представників Товариства, що мають роз`їзний характер роботи ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 );

- видатково-касові ордери за 2018 рік, що підтверджують видачу коштів на відрядження;

- звіти про використання коштів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виданих на відрядження або під звіт, за перевіряємий період;

- посвідчення про відрядження ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з відповідними відмітками про вибуття у відрядження, прибуття у пункти призначень, вибуття з них і прибуття до місця постійної роботи, за перевіряємий період;

- накази (розпорядження) про відрядження ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за перевіряємий період.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що роз`їзний характер роботи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що мають обов`язок бути присутніми на об`єктах будівництва при здійсненні прийому-передачі робіт, усунення недоліків (в разі їх виявлення замовником), та в інших випадках, з підстав, що зазначені в їх посадових інструкціях та відповідними умовами договорів, що пов`язаний з їх перебуванням поза основним місцем роботи під час робочого дня, без оформлення відрядження жодним чином не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Так, відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 , зареєстрованої Міністерством юстиції України 31.03.1998 за № 218/2658, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника державного органу (поїздка державного службовця - за розпорядженням керівника державної служби), підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв`язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

У тих випадках коли філії, дільниці та інші підрозділи підприємства знаходяться в іншій місцевості, місцем постійної роботи вважається той підрозділ, робота в якому обумовлена трудовим договором (контрактом). Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз`їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою).

Такий правовий висновок зазначений в постанові Верховного Суду України від 05.12.2013 № 21-411а13.

У листі Міністерства праці та соціальної політики України у листі від 27.01.2008 р. № 5/13/116-08 зазначено, що «При визначенні терміна "роз`їзний характер робіт" необхідно виходити з організації (характеру) виконання (проведення) робіт. Така організація робіт передбачає виконання робіт на об`єктах, розташованих на значній відстані від місця розташування організацій, що пов`язано з поїздками в неробочий час від місця знаходження організації (збірного пункту) до місця роботи на

об`єкті і назад.

Міністерство праці та соціальної політики України у листі від 17.11.2006 року №307/13/133-06 роз`яснило, що «Роз`їзний характер робіт передбачає виконання робіт на об`єктах, розташованих на значній відстані від місця розташування організації, у зв`язку з поїздками у неробочий час від місцязнаходження організації (збірного пункту) до місця роботи на об`єкті й назад, що становить не менше як дві-три години на день.

Надбавка за пересувний характер робіт встановлюється робітникам в цілях компенсації підвищених витрат, пов`язаних із частою передислокацією організації або відірваністю від постійного місця проживання.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оплату праці" підприємства самостійно встановлюють форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, а також умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат в колективних договорах зобов`язковим дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевою угодами.

Виходячи з викладеного, підприємство самостійно вирішує доцільність встановлення та розмір надбавок (польовогозабезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться вдорозі або має роз`їзний (пересувний) характер робіт.

У випадку, коли підприємство вирішило встановити надбавку до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких проводиться в дорозі або має роз`їзний (пересувний) характерробіт, необхідно керуватись нормами постанови Кабінету МіністрівУкраїни від 31 березня 1999 р. №490 "Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальнихремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз`їзний (пересувний) характер".

Перелік працівників, яким встановлюється зазначена надбавка, а також її розмір встановлюється підприємством в колективному договорі самостійно.»

Отже, роботодавець може, але не зобов`язаний приймати рішення про встановлення надбавки за роз`їзний характер роботи. Комерційні підприємства самостійно визначають норми добових у відрядженнях по Україні та за кордон.

Крім того, судом встановлено, що з метою заправки орендованих позивачем автомобілів, ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» було укладено договір з ТОВ «Торгівельна Компанія Імпульс» . На підставі та на виконання умов зазначеного договору ТОВ «Торгівельна Компанія Імпульс» по актам прийому-передачі надало ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» смарт-карти (паливні) з певним лімітом, що підтверджується актами прийому-передачі смарт-карт. В кінці кожного місяця, на підставі фактів фактичних заправок вищезазначених автомобілів, ТОВ «Торгівельна Компанія Імпульс» , виставляє ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» рахунок та видаткову накладну на оплату, копії видаткових накладних за період з 31 жовтня 2016 року по 31 грудня 2019 року були долучені до матеріалів справи.

Позивач в своєму адміністативному позові та відзиві на апеляційну скаргу пояснив, що у зв`язку з одночасним контролем декількох об`єктів будівництва уповноваженими представниками ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , вирахувати кількість спожитого палива щодо кожного орендованого автомобіля та щодо кожного окремого об`єкту будівництва є неможливим. При цьому накопичувальна відомість по спожитому паливу відповідно до подорожніх листів звіряється з приходними документами від постачальника ТОВ «Торгівельна Компанія Імпульс» .

Згідно наказу по підприємству № 3 від 02 січня 2016 року закріплено, що у зв`язку з неможливістю щоденного обліку, щодо списання палива через те, що відповідальні особи знаходяться в дорозі з контролю за будівельними об`єктами на території України, шляховий лист оформляється один раз на місяць.

Списання палива здійснювалось відповідно до наказу № 3 від 02 січня 2016 року, що об`єктивно підтверджується відповідними щомісячними актами списання палива на підставі відповідних звітів про рух палива по підприємству.

Відповідно до наказу ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ»№ 02/10-16 від 02.10.2016 року передбачено списання палива на витрати ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» для службових автомобілів, що здійснюється на підставі первинних документів. Крім того, відповідно до розпорядження по підприємству № 4 від 15 лютого 2017 року встановлено норми витрат палива на вищезазначені службові автомобілі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надані під час перевірки представникам ДПС подорожні листи підприємства та інші первинні документи, що стосуються відряджень співробітників, містять в собі відомості про мету і маршрут поїздок, зазначені в подорожніх листах, тому є належними доказами того, що транспортні засоби, орендовані позивачем, використовувались в господарській діяльності підприємства.

Відповідно до п. п. 14.1.47 Податкового Кодексу України, додаткові блага - це кошти, матеріальні або нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, які податковий агент виплачує (надає) платнику податку на доходи.

Не відносяться до додаткового блага:

-доходи у вигляді заробітної плати за видами виплат, які включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуємо (надаємо) працівнику у зв`язку з відносинами трудового найму (п.п. 14.1.48 ПКУ);

-винагороди фізичним особам за цивільно-правовими договорами (угодами), крім випадків, прямо передбачених нормами ПКУ;

-неоподатковувані виплати, перелічені у ст. 165 ПКУ.

Підпункт «а» п.п. 164.2.17 Податкового Кодексу України відносить до додаткового блага вартість використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю та надані платнику податків у безоплатне використання, або суму компенсації вартості такого використання.

Як виняток, не є додатковим благом і не обкладається ПДФО на підставі п.п. «а» п.п. 164.2.17 Податкового Кодексу України дохід, отриманий платником податку:

а) у вигляді вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податків в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, якщо (цитуємо) «таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах» .

Таким чином законодавець зазначає, що належне роботодавцю на праві власності майно (компенсація вартості його використання) не буде доходом для отримувача, якщо його надання (у встановлених межах): зумовлене виконанням платником податків трудової функції згідно з трудовою угодою (контрактом); або передбачене нормами колективного договору; або здійснюється відповідно до закону.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом № 2464-VI.

П. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464- VI передбачено, що платник єдиного внеску зокрема зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 1.ч.1 ст. 4 Закону 2464 платниками єдиного внеску в т.ч. є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем п. 1 ч. 1 ст. 4, п.1, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI, що призвело до заниження єдиного соціального внеску, під час судового розгляду справи судом не підтверджені, що свідчить про достатність підстав для скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю- 0007693307 від 20 лютого 2020 року та як наслідок рішення про накладення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату (перерахування) сум ЄСВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, на якого Законом покладено обов`язок довести правимірність прийнятого ним рішення, не доведено того, що оскаржувані вимоги про сплату недоїмки, рішення про накладення штрафу, податкові повідомлення - рішення прийняти в порядку та в межах повноважень, визначених Конституцією та Законами України.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, прийнятим із дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його зміни або скасування - відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року в адміністративній справі №160/2639/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Постанова в повному обсязі складена 01.12.2020 року.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай