УХВАЛА
12 січня 2021 року
м. Київ
справа № 160/2639/20
адміністративне провадження № К/9901/35747/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М ., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі № 160/2639/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКЛІПС АЛЮМІНІУС до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення про застосування штрафних санкцій, податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ ЕКЛІПС АЛЮМІНІУС звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю- 0007693307 від 20 лютого 2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про те що станом на 20 лютого 2020 року заборгованість зі сплати єдиного внеску ТОВ ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ , становить 337382,3 грн, відповідно до ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, акта документальної перевірки №1494/04-36-05-01/36206791 від 15 січня 2020 року, з вимогою сплатити недоїмку в розмірі 337 382,3 гривень;
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 0007683307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20 лютого 2020 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми ПС №0007643307 від 20 лютого 2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про встановлення порушення п.п. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 та на підставі пп. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 і п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 гривень 00 копійок;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Д №0007673307 від 20 лютого 2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про встановлення порушення п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, п. а п. 176.2 ст. 176, п. 16' підрозд. 10 розділу XX Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим згідно з п.п. 54.3.5. п. 54.3 ст. 54, п. 58.1, п. 58.3 ст. 58, п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені в розмірі 56 892 гривні 55 копійок: за податковим зобов`язанням: + 20 688,2 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами): 36 204,35 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Д №0007633307 від 20.02.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про встановлення порушення п.п. 168.1.1. п. 168.1.2, п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим згідно з п.п. 54.3.5. п. 54.3 ст. 54, п. 58.1, п. 58.3 ст. 58, п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 437 138 гривень 53 копійки: за податковим зобов`язанням: + 248 260,7 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами): 188 877,83 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року, залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю- 0007693307 від 20 лютого 2020 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про те що станом на 20 лютого 2020 року заборгованість зі сплати єдиного внеску ТОВ ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ , код ЄДРПОУ 36206791, становить 337 382,3 гривень, відповідно до статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, акта документальної перевірки №1494/04-36-05-01/36206791 від 15 січня 2020 року, з вимогою сплатити недоїмку в розмірі 337 382,3 гривень.
Визнано протиправною та скасовано рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0007683307 в частині застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20 лютого 2020 року в сумі 168691,20 грн.
Визнано протиправною та скасовано податкове повідомлення-рішення форми ПС №0007643307 від 20 лютого 2020 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про встановлення порушення п.п. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 та на підставі пп. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 і п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 гривень 00 копійок.
Визнано протиправною та скасовано податкове повідомлення-рішення форми Д №0007673307 від 20 лютого 2020 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про встановлення порушення п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, п. а п. 176.2 ст. 176, п. 16' підрозд. 10 розділу XX Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим згідно з п.п. 54.3.5. п. 54.3 ст. 54, п. 58.1, п. 58.3 ст. 58, п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені в розмірі 56 892 гривні 55 копійок: за податковим зобов`язанням: + 20 688,2 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами): 36 204,35 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми Д №0007633307 від 20.02.2020 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про встановлення порушення п.п. 168.1.1. п. 168.1.2, п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим згідно з п.п. 54.3.5. п. 54.3 ст. 54, п. 58.1, п. 58.3 ст. 58, п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 437 138 гривень 53 копійки: за податковим зобов`язанням: + 248 260,7 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами): 188 877,83 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанції, 24 грудня 2020 року від скаржника надійшла касаційна скарга.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог ст. 330 КАС України судом встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 328 КАС України закріплено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Якщо касаційна скарга подається на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. 2 і 3 ст. 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, системний аналіз наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт ч. 4 ст. 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Звертаючись із касаційною скаргою скаржник просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та визначає підставою касаційного перегляду п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, зазначивши норму права яку судами застосовано не так, висновок щодо застосування якої, на думку скаржника відсутній, однак не обґрунтував обставини стосовно кожного податкового повідомлення-рішення, рішення які є предметом розгляду у цій справі.
Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржником на п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретну норму, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду у розрізі кожного податкового повідомлення-рішення та рішення, які є предметом судового оскарження у цій справі.
Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із позицією суду апеляційної інстанції у цій справі з посиланням при цьому на обставини, викладені у акті перевірки, з урахуванням яких суд апеляційної інстанції надавав оцінку обставинам справи, й по суті зводяться лише до їх переоцінки. Такі доводи не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно п.4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року.
Варто зазначити, що відповідно до приписів ст. 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Суд визнає, що таке обґрунтування має бути наведено в розрізі кожного податкового повідомлення-рішення та рішення, які є предметом судового оскарження у цій справі, оскільки скаржник просить про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції у частині задоволених позовних.
За таких обставин касаційну скаргу слід повернути скаржнику, що не перешкоджає йому реалізувати своє право звернутися із касаційною скаргою повторно.
Відповідно до ч. 7 ст. 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі № 160/2639/20 - повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2021 |
Оприлюднено | 14.01.2021 |
Номер документу | 94101846 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Яковенко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні