Постанова

від 01.12.2020 по справі 640/19688/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19688/20 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Луганська теплова електрична станція до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Луганська теплова електрична станція звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1536 Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП .

Також позивачем було подано до суду клопотання про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.08.2020 № 1536 Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року заяву про забезпечення позову ТОВ ДТЕК Луганська теплова електрична станція задоволено, зупинено дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.08.2020 № 1536 Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП .

Суд першої інстанції виходив з того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, є вірогідність істотного ускладнення його виконання, так само, як і ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки відтермінування видачі ліцензії з виробництва електричної та теплової енергії з 01.09.2020 на більш пізній строк неминуче призведе до зупинення роботи цілісного майнового комплексу - Луганська теплоелектростанції та здійснення виробничої діяльності позивачем стане неможливим, а для відновлення прав, свобод та інтересів заявника та великого кола інших осіб необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а у випадку неможливості здійснення діяльності, зупиниться виробництв та відпуск в регіоні електричної та теплової енергії, що фактично призведе до виникнення аварійної ситуації в регіоні.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що заявником не доведена наявність підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, не доведено наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення. Також, судом першої інстанції не враховано розмір потенційних збитків, внаслідок зупинення дії оскаржуваної постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову позивачем зазначено, що зазначений ним спосіб забезпечення позову забезпечить можливість ефективного захисту прав та інтересів позивача.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Положеннями ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини першої та частиною другою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відтак, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії індивідуального акта.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, позивачем оскаржується постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1536 Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП .

Зокрема, позивач звертає увагу, що ТОВ ДТЕК Луганська ТЕС , згідно відомостей з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є відокремленими підрозділами ТОВ ДТЕК СХІДЕНЕРГО .

30.06.2020 НКРЕКП постановами №1253, №1254 ТОВ ДТЕК Луганська ТЕС , за результатами розгляду його заяв, видано ліцензії з виробництва теплової та електричної електроенергії на об`єкті: Луганська область, Новоайдарських район, м. Щастя, вул. Гагаріна, 1 О .

Згідно вказаних постанов, ТОВ ДТЕК Луганська ТЕС , зобов`язано у термін до 01.09.2020 (включно) надати до НКРЕКП копію акта приймання-передачі об`єкта оренди, що засвідчує фактичну передачу ТОВ ДТЕК ЛУГАНСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ цілісного майнового комплексу Луганської ТЕС відповідно до договору оренди від 30.04.2020 №183-ТРП.

Ненадання ТОВ ДТЕК Луганська ТЕС до НКРЕКП вказаних вище документів, у строк встановлений вказаними постановами, вони підлягають визнанню такими, що втратили чинність.

Тобто, вказані вище постанови, за умови надання вказаних документів, наберуть чинності 01.09.2020.

12.08.2020, тобто до 01.09.2020, НКРЕКП прийнято постанову № 1536 Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП , відповідно до якої постановлено:

1. Внести до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 червня 2020 року № 1253 Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ ДТЕК ЛУГАНСЬКА ТЕС такі зміни:

назву постанови після слів з виробництва електричної енергії доповнити словами та виробництва теплової енергії ;

пункти 1 - 3 викласти в такій редакції:

1. Видати ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ДТЕК ЛУГАНСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ (код ЄДРПОУ 43589678) ліцензії на право провадження господарської діяльності з:

виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до додатка 1;

виробництва теплової енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії відповідно до додатка 2.

За видачу ліцензії справляється плата в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття цієї постанови, яку має бути внесено на рахунок Державної казначейської служби України за кодом класифікації доходів бюджету 22011500 Плата за ліцензії, сертифікацію оператора системи передачі електричної енергії, оператора газотранспортної системи, видані/здійснену Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у строк не пізніше десяти робочих днів з дня оприлюднення цього рішення в установленому порядку.

2. Зобов`язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ДТЕК ЛУГАНСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ надати до НКРЕКП:

у термін до 01 листопада 2020 року (включно) документи, що підтверджують правонаступництво ТОВ ДТЕК ЛУГАНСЬКА ТЕС за борговими зобов`язаннями ТОВ ДТЕК СХІДЕНЕРГО перед НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ (далі - Документи);

у термін до 30 грудня 2020 року (включно) копію акта приймання-передачі об`єкта оренди (далі - Акт), що засвідчує фактичну передачу ТОВ ДТЕК ЛУГАНСЬКА ТЕС цілісного майнового комплексу Луганської ТЕС відповідно до договору оренди від 30 квітня 2020 року № 183-ТРП.

3. Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття, крім пункту 1, який набирає чинності з 01 січня 2021 року, та підлягає визнанню такою, що втратила чинність, у разі ненадання до НКРЕКП Акта та Документів у терміни, встановлені пунктом 2 цієї постанови. ;

додаток вважати додатком 1;

доповнити додатком 2, що додається.

3. Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 червня 2020 року № 1253 Про видачу ліцензії з виробництва теплової енергії ТОВ ДТЕК ЛУГАНСЬКА ТЕС та від 30 червня 2020 року № 1256 Про видачу ліцензії з виробництва теплової енергії ТОВ ДТЕК КУРАХІВСЬКА ТЕС визнати такими, що втратили чинність. .

Позивач звертає увагу, що при прийнятті постанов про видачу ліцензій від 30.06.2020 №№ 1253, 1254 (ТОВ ДТЕК Луганська ТЕС ) було дотримано всі умови для отримання ліцензій на провадження діяльності з виробництва електричної та теплової енергії.

Разом з тим, після прийняття рішення про видачу ліцензії Порядок №548 передбачає щодо неї наступний вичерпний перелік дій: переоформлення; зупинення; анулювання.

Однак, зміни відповідача, що внесені постановою № 1536, жодним чином не пов`язані з вищенаведеними повноваженнями відповідача та фактично свідчать про відтермінування строків видачі ліцензій.

Позивачем зазначено, що обґрунтування необхідності внесення змін до постанови відповідача № 1253 від 30.06.2020 розміщено на офіційному сайті останнього обґрунтовано наступним: відтермінування виїзної перевірки ТОВ ДТЕК Східенерго на невизначений період; лист AT НАК Нафтогаз України №39-2201/1.2-20 від 17.07.2020 щодо наявності суттєвої заборгованості ТОВ ДТЕК Східенерго ; лист СБУ № 3994 від 14.07.2020 щодо усунення передумов до нанесення економічних збитків державному підприємству.

Позивачем зазначено, що станом на 30.06.2020, тобто при прийнятті постанов №1253 та №1254 про видачу ліцензій позивачу, всі вказані в обґрунтуванні обставини вже існували. Крім того, наведені в обґрунтуванні відповідача обставини не є підставою перенесення строків видачі ліцензії та жодним чином не пов`язані з позивачем.

Зазначає, що цілісний майновий комплекс ліцензіата не передається позивачу, а повертається орендодавцю, проведення ж перевірки стосується іншої юридичної особи - ТОВ ДТЕК Східенерго , відкладення строків її проведення сталося від незалежних від позивача обставин, в свою чергу діюче законодавство не пов`язує видачу ліцензії з проведенням перевірки попереднього користувача цілісного майнового комплексу.

Крім того, звернення AT НАК Нафтогаз України та СБУ до НКРЕКП є по суті незаконним впливом на регулятора, який заборонено абз. 2 ч. 2 ст. 5 Закону України Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг .

Крім іншого в оскаржуваній постанові відповідач передбачає додаткові умови видачі ліцензії - надання до 01.11.2020 документів, що підтверджують правонаступництво ТОВ ДТЕК Луганська ТЕС за борговими зобов`язаннями ТОВ ДТЕК Східенерго перед AT НАК Нафтогаз України . Надання вказаних документів не передбачено жодним нормативно-правовим актом, не було передбачено постановою від 30.06.2020 про видачу ліцензії, а отже свідчить про явну протиправність вимог.

Позивачем зазначено, що останній не є учасником вказаних правовідносин і не може впливати на них. Якщо між ТОВ ДТЕК Східенерго та AT НАК Нафтогаз України існує спір про право, він може бути вирішений у судовому порядку.

Крім того, пунктом 2.6 Порядку № 548 прямо передбачена заборона НКРЕКП вимагати від здобувача ліцензії документи, не передбачені ліцензійними умовами.

Відтермінування видачі ліцензії з виробництва електричної та теплової енергії з 01.09.2020 на більш пізній строк неминуче призведе до зупинення роботи цілісного майнового - Луганська теплоелектростанція, оскільки зазначений цілісний майновий комплекс, відповідно до Договору оренди від 30.04.2020 № 1830-ТРП, буде переданий позивачу 01.09.2020, однак здійснення виробничої діяльності без виданих відповідачем ліцензій стане неможливим, через що на контрольованій території Луганської області виникне дефіцит електричної потужності 160-180 МВт. Цей дефіцит спричинить знеструмлення та відмову в роботі систем життєзабезпечення 1 мільйона мешканців регіону (припинення водопостачання, газопостачання, освітлення, зупинення підприємств та транспорту), будуть відключені сотні дитячих садків та шкіл, десятки медичних закладів, без теплової енергії залишаться всі споживачі м. Щастя. Крім того знеструмлення діючих шахт регіону призведе до безповоротної втрати (затоплення) балансових запасів вугілля енергетичних марок, а також гірничо-шахтної інфраструктури. Відключення енергоблоків товариства призведе до каскадного розвитку аварії та відділенням Луганського енерговузла від ОЕС України з повним його знеструмленням.

Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації вимагатиме значних витрат, що спричинить значне навантаження на державний бюджет, через відсутність таких коштів в обласному та місцевому бюджетах.

Важливість упередження таких наслідків обумовлюється також тим, що теплоелектростанція знаходиться в безпосередній близькості до території проведення операції об`єднаних сил та в повному обсязі сприяє діяльності підрозділів ВСУ, здійснюючи забезпечення енергетичними ресурсами.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване рішення є очевидно протиправне, а для відновлення його прав, свобод та інтересів та великого кола інших осіб необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а у випадку неможливості здійснення діяльності, зупиниться виробництв та відпуск в регіоні електричної та теплової енергії, що фактично призведе до виникнення аварійної ситуації в регіоні.

Процедура видачі, переоформлення, зупинення та анулювання ліцензій на провадження видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) регулюється Порядком ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03 березня 2020 року № 548 (далі - Ліцензійні умови).

Відповідно до пп. 1.3 вказаних Ліцензійних умов, здобувач ліцензії - суб`єкт господарювання, який звернувся в установленому порядку до НКРЕКП із заявою про отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.

Так, згідно розділу 2 заява про отримання ліцензії подається за формою, визначеною ліцензійними умовами.

Відповідно до п. 3.1 Ліцензійних умов НКРЕКП протягом семи робочих днів з дня одержання заяви про отримання ліцензії встановлює наявність або відсутність підстав для залишення її без розгляду. У разі наявності таких підстав відповідний структурний підрозділ НКРЕКП готує проект листа про залишення заяви без розгляду, який надається на підпис члену НКРЕКП відповідно до розподілу функціональних обов`язків.

Відповідно до п. 4.1 Ліцензійних умов після встановлення відсутності підстав для залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду відповідальні структурні підрозділи НКРЕКП розглядають її з метою встановлення відсутності або наявності підстав для відмови у видачі ліцензії шляхом аналізу підтвердних документів та одержання інформації з державних паперових та електронних інформаційних ресурсів.

Пунктом 4.4 Ліцензійних умов передбачено, що у разі встановлення під час розгляду заяви про отримання ліцензії відсутності підстав для відмови у видачі ліцензії НКРЕКП приймає рішення про видачу ліцензії.

З аналізу вищевикладених норм законодавства вбачається, що НКРЕКП за результатами розгляду заяви здобувача ліцензії може прийняти рішення про залишення відповідної заяви без розгляду, відмовити у видачі відповідної ліцензії, а у разі відсутності підстав для відмови - прийняти рішення про видачу ліцензії, яке набирає чинності, у строк встановлений у ньому.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2020 НКРЕКП ТОВ ДТЕК Луганська ТЕС видано ліцензії №№ 1253, 1254 на провадження діяльності з виробництва електричної та теплової енергії.

Тобто, станом на 30.06.2020 підстав для відмови чи залишення без розгляду заяви ТОВ ДТЕК Луганська ТЕС не було.

Разом із тим, оскаржуваною постановою, ТОВ ДТЕК Луганська ТЕС встановлено додаткові умови для отримання ліцензій на здійснення діяльності з виробництва електричної та теплової енергії, а саме шляхом подання, у певний строк, додаткових документів, зокрема, документів, що підтверджують правонаступництво ТОВ ДТЕК ЛУГАНСЬКА ТЕС за борговими зобов`язаннями ТОВ ДТЕК СХІДЕНЕРГО перед НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ .

Натомість п. 2.4 Ліцензійних умов не містить в переліку документів, що подають до заяви про отримання ліцензії на провадження діяльності з виробництва електричної та теплової енергії вимоги щодо подання доказів правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Таких вимог не міститься і в п. 1.7 Ліцензійних умов на провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22 березня 2017 року №308 та п. 1.6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27 грудня 2017 року № 1467.

Суд першої інстанції вірно вказав, що вирішення питання за борговими зобов`язаннями між правонаступниками має віршувати в судовому порядку, а не під час набуття чинності рішення про надання ліцензії на провадження діяльності з виробництва електричної та теплової енергії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, є вірогідність істотного ускладнення його виконання, так само, як і ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки відтермінування видачі ліцензії з виробництва електричної та теплової енергії з 01 вересня 2020 року на більш пізній строк неминуче призведе до зупинення роботи цілісного майнового комплексу - Луганська теплоелектростанції та здійснення виробничої діяльності позивачем стане неможливим, а для відновлення прав, свобод та інтересів заявника та великого кола інших осіб необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а у випадку неможливості здійснення діяльності, зупиниться виробництв та відпуск в регіоні електричної та теплової енергії, що фактично призведе до виникнення аварійної ситуації в регіоні.

Крім того, апелянтом не доведено, що застосування заходів забезпечення позову призведе до більших негативних наслідків ніж їх незастосування та не спростовано доводів заявника щодо обгрунтованості та необхідності їх запровадження з метою збереження нинішнього правового становища.

Судова колегія вважає за необхідне зауважити, що згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини вказав, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року ) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 року №3-рп/2003 наголошував на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У межах визначеної нормативної регламентації спірних правовідносин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що зупинення дії постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.08.2020 № 1536 Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП є допустимим та пропорційним заходом забезпечення позову, невжиття якого може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, адже навіть у випадку задоволення позову виконання судового рішення може бути ускладнене внаслідок можливої зупинки роботи підприємства.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - залишити без задоволення , ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 01.12.2020.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

Н.В. Безименна

Л.В. Бєлова