Рішення

від 18.11.2020 по справі 203/601/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/601/20

2/0203/568/2020

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 листопада 2020 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

за участю представника позивача - Ангелова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СІНЕСТРА , державного реєстратора Відділу державної реєстрації Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяни Василівни, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікова Світлана Олександрівна, про визнання дій та документів протиправними, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що 06.02.2020 року відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, їй стало відомо, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право власності від 15.03.2011 року, на підставі рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. від 14.12.2018 року було зареєстровано за ТОВ СІНЕСТРА на підставі акту приймання-передачі майна до статутного капіталу. При цьому, у розділі відомостей про об`єкт нерухомого майна вказано не її дані, як власника, а дані колишнього власника ОСОБА_2 , у якого вона придбала вказану квартиру. ТОВ СІНЕСТРА зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб 12.12.2018 року, а дія з приводу внесення квартири до статутного капіталу відбулась 13.02.2018 року. Також згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, в розділі засновники зазначено прізвище та ім`я відповідно до її даних, а по батькові вказано ОСОБА_3 , що не відповідає дійсності. Крім того, вказано, що вона зареєстрована по АДРЕСА_2 , хоча вона зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . Громадянина ОСОБА_4 вона не знає та ніколи не знала, намірів реєструвати та входити до складу засновників ТОВ СІНЕСТРА не мала. Протокол зборів засновників підприємства ТОВ СІНЕСТРА , де вирішувалось питання внесення до статутного капіталу її квартири, передбачає її присутність на зборах, а також складання акту передачі квартири. Проте, вона не була присутня ні на яких діях, пов`язаних із вирішенням цих питань, не делегувала своїх повноважень іншим особам та всі дії щодо передачі її квартири є незаконними, а документи підробленими. Посилаючись на вказані обставини, під час підготовчого провадження уточнивши позовні вимоги, позивачка остаточно просила визнати протиправними дії та документи , які були підставою для внесення до реєстру речових прав нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 в якості статутного капіталу ТОВ СІНЕСТРА та на підставі яких державним реєстратором Третяк С.В. внесено запис про державну реєстрацію права власності №29439807 від 13.02.2018 року; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ СІНЕСТРА , витребувавши її з чужого незаконного володіння, застосувавши наслідки недійсності правочину; визнати право приватної власності на квартиру за позивачкою.

Ухвалою від 17.02.2020 року позовну заяву було залишено без руху.

Також ухвалами від 17.02.2020 року та 21.02.2020 року повернуто заяви позивачки про забезпечення позову.

Ухвалою від 25.02.2020 року було відкрито провадження по справі та призначено останню до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою від 27.02.2020 року задоволено заяву позивачки про забезпечення позову та накладено арешт на спірну квартиру.

Ухвалою від 17.09.2020 року було закрито підготовче провадження по справі та останню призначено до розгляду по суті.

21.09.2020 року до суду надійшла уточнена позовна заява, направлена позивачкою засобами поштового зв`язку 18.09.2020 року, яка не розглядається судом, як подана з пропуском встановлених ч.ч.3,4 ст.49 ЦПК України строків.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та посилаючись на викладені в ньому та уточнених заявах підстави, просив задовольнити в повному обсязі вимоги, зазначені в уточненій заяві від 23.06.2020 року.

Відповідачі та третя особа за неодноразовими викликами до суду не з`явились, про причини неявки не повідомили, заяв по суті справи не надали.

В зв`язку з цим, суд у відповідності до ст.223 ЦПК України визнав за можливе провести подальший розгляд справи по суті за фактичної явки учасників справи та на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Перевіривши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивачки та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачці ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право власності, виданого 15.03.2011 року за реєстровим №254 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д., на підставі ст.62 Закону України Про виконавче провадження , на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 .

11.01.2016 року на підставі вказаного свідоцтва було проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за позивачкою (номер запису про право власності 12911685, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 827312412101).

Також згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що на підставі рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. від 14.12.2018 року, індексний номер 44605040, 13.12.2018 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за ТОВ СІНЕСТРА (номер запису про право власності 29439807). Підставою виникнення права власності зазначено акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу, посвідчений 13.12.2018 року за реєстровим №4421 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Каширніковою С.О.

Відповідно до інформації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради у відповідності до вимог ст.29 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційна справа ТОВ СІНЕСТРА в паперовому вигляді до відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради не передавалась.

Згідно наданих суду сканованих копій реєстрації справи ТОВ СІНЕСТРА вбачається, що останнє реєструвалось на підставі заяви від 12.12.2018 року, поданої та підписаною ОСОБА_5 . В заяві у відомостях про засновників зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу №1 установчих зборів засновників ТОВ СІНЕСТРА від 12.12.2018 року були присутні засновники ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Згідно протоколу на загальних зборах прийняті, окрім іншого, рішення про створення ТОВ СІНЕСТРА ; затвердження статутного капіталу в розмірі 200000 грн. (частка засновника ОСОБА_5 - 180000 грн., 90%, частка засновника ОСОБА_1 - 20000 грн., 10%, майновий внесок у вигляді квартири АДРЕСА_1 , оціненої засновником в розмірі 20000 грн.); про обрання директором товариства ОСОБА_5

Протокол скріплений підписами від імені засновників ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є у відкритому доступі, вбачається, що ТОВ СІНЕСТРА (код ЄДРПОУ 42699142) зареєстроване, як юридична особа, 12.12.2018 року. Керівником та кінцевим бенефіціарним власником товариства значиться ОСОБА_4 , а засновниками - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.80 ГК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Відповідно до положень ст.ст.87,88 ЦК України, ст.ст.57,82 ГК України документом, який визначає правовий статус юридичної особи, є статут.

Зокрема, ч.1 ст.82 ГК України встановлено, що установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у частині другій цієї статті, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

Статутом може бути встановлено порядок визначення розміру часток учасників залежно від зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткових внесків учасників (ч.ч.4,5 ст.82 ГК України).

Господарське товариство може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

Якщо господарське товариство створюється та діє на підставі модельного статуту в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про вид товариства, його найменування, місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, склад засновників та учасників, розмір статутного (складеного) капіталу, розмір часток кожного з учасників, порядок внесення ними вкладів, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту (ч.10 ст.82 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.85 ГК України господарське товариство є власником: майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.

За приписами ч.ч.1,2 ст.65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Відповідно до положень ч.5 ст.17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю (далі в цій частині - товариство) подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до цих відомостей; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства; г) заява про вихід з товариства; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

Справжність підписів на документі, зазначеному в підпункті "г" цієї частини, засвідчується нотаріально. Якщо відповідно до закону або статуту товариства вимагається згода інших учасників на вихід з товариства, подається також така згода, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально.

Справжність підписів на документі, зазначеному в підпункті "ґ" цієї частини, засвідчується нотаріально. Одночасно може бути надана довідка про формування резервного капіталу товариства.

Документи подаються такими особами: учасником, який виходить з товариства, або його спадкоємцем чи правонаступником - якщо подається документ, зазначений у підпункті "г" цієї частини; особою, яка набула частку (частину частки) у статутному капіталі товариства, або особою, яка передала її, - якщо подається документ, зазначений у підпункті "ґ" цієї частини.

Згідно п.48 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року, встановлено, що для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються: 1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна. Справжність підписів на акті приймання-передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до Закону України Про нотаріат ; 3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою); 4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).

Відповідно до ч.ч.2-5 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 330 ЦК України визначено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до незаконно володіючої цим майном особи (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені ст.388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно в добросовісного набувача.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч.1 ст.388 ЦК України пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Указана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України та ст.15 ЦК України передбачено право кожної особи звернутись до суду за захистом свого цивільного права, у разі порушення, невизнання або оспорювання такого права.

Частинами 1,2 ст.16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ч.ч.1,2 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пп. а п.2 ч.6 ст.37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому пп. а п.2 ч.6 ст.37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Як вбачається з матеріалів справи, в протоколі №1 установчих зборів засновників ТОВ СІНЕСТРА від 12.12.2018 року зазначено про участь в установчих зборах засновників ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Протокол скріплений підписами від імені останніх.

При цьому, позивачка заперечувала факт участі у вказаних установчих зборах та належності їй підпису в протоколі, який візуально явно відрізняється від підпису ОСОБА_1 у паспорті на ім`я останньої. Зазначила, що ніяких заяв про вступ до товариства не подавала, намірів його створювати не мала, актів приймання-передачі майна не підписувала.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ СІНЕСТРА (код ЄДРПОУ 42699142) зареєстроване, як юридична особа, 12.12.2018 року. Керівником та кінцевим бенефіціарним власником товариства значиться ОСОБА_4 , а засновниками - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Таким чином, відомості щодо анкетних даних засновників в реєстрі ( ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ) відрізняються від цих даних в протоколі №1 від 12.12.2018 року ( ОСОБА_8 та ОСОБА_1 ).

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим від повідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до прохальної частини уточненої позовної заяви, поданої 23.06.2020 року, позивачка просила визнати протиправними дії та документи, які були підставою для внесення до реєстру речових прав нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 в якості статутного капіталу ТОВ СІНЕСТРА та на підставі яких державним реєстратором Третяк С.В. внесено запис про державну реєстрацію права власності №29439807 від 13.02.2018 року, проте, не конкретизувала чиї та які саме дії та документи вона просить визнати протиправними.

Крім того, суд враховує, що факт складання акту від 13.12.2018 року, який став підставою для перереєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ СІНЕСТРА , а також фактичної передачі, під час розгляду справи не встановлено та відповідачами його суду не представлено, як не надано і доказів нотаріального посвідчення акту, як того вимагають приписи ч.5 ст.17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та п.48 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року.

Також суд приймає до уваги, що крім відсутності факту складання акту приймання-передачі майна та його посвідчення у передбаченому законом порядку, під час розгляду справи не встановлено і факту передачі спірної квартири та вибуття її із фактичного володіння та користування позивачки, а відповідно і підстав для застосування віндикації.

З огляду на вищевикладене, встановлення судом факту незаконної перереєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ СІНЕСТРА та враховуючи положення ч.3 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , суд приходить до висновку, що належним та достатнім способом для захисту та відновлення порушених прав позивачки є задоволення заявлених останньою вимог про скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю СІНЕСТРА , код ЄДРПОУ 42699142, (номер запису про право власності 29439807), проведеної на підставі рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44605040 від 14.12.2018 року; а також визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на майно, яке передане стягувачу в рахунок погашення боргу, виданого 15.03.2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д. за реєстровим №254.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивачки слід стягнути, пропорційно до задоволених позовних вимог, судовий збір в сумі 2012 грн. - по 1051 грн. з кожного відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст.57,65,80,82,85 ГК України, ст.ст.12,15,16,87,88, 203,215,216,330,387,388 ЦК України, ст.ст.4,5,10-13,76-81,223,258,259,263-268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СІНЕСТРА , державного реєстратора Відділу державної реєстрації Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяни Василівни, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікова Світлана Олександрівна, про визнання дій та документів протиправними, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна та визнання права власності - задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю СІНЕСТРА , код ЄДРПОУ 42699142, (номер запису про право власності 29439807), проведену на підставі рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяни Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44605040 від 14 грудня 2018 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на майно, яке передане стягувачу в рахунок погашення боргу, виданого 15 березня 2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д. за реєстровим №254.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СІНЕСТРА (49000, м.Дніпро, вул.Січових Стрільців,4, код ЄДРПОУ 42699142) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1051 грн.

Стягнути з державного реєстратора Відділу державної реєстрації Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяни Василівни (52020, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с.Чумаки, вул.Шкільна,13) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1051 грн.

В іншій частині понесені позивачкою по справі судові витрати покласти на останню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 листопада 2020 року .

Суддя С.Ю.Казак