Постанова

від 30.11.2020 по справі 465/4207/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/4207/20 Головуючий у 1 інстанції: Мартьянова С.М.

Провадження № 22-ц/811/2538/20 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

Категорія:81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючої - судді Копняк С.М.,

суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретар - Жукровська Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства ЯКЮ , в інтересах якого діє адвокат Василюк Ігор Михайлович, на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 07 серпня 2020 року, постановлену в складі головуючої судді Мартьянової С.М., у справі за заявою представника Приватного підприємства ЯКЮ Василюка Ігоря Миколайовича про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 20 липня 2020 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Централ Плейн Груп Україна про забезпечення позову до пред`явлення позову, -

в с т а н о в и л а:

20 липня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Централ Плейнс Груп Україна звернулося в суд із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом внесення відповідного запису у Державний реєстр обтяжень рухомого майна, а саме: майбутній врожай картоплі на земельних ділянках у межах Кам`янка-Бузького району Львівської області з кадастровими номерами, які перелічені у заяві про забезпечення позову.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 20 липня 2020 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на рухоме майно, шляхом внесення відповідного запису у Державний реєстр обтяжень рухомого майна, а саме: майбутній врожай картоплі на земельних ділянках у межах Кам`янка-Бузького району Львівської області за кадастровими номерами зазначеними у заяві про забезпечення позову (316 земельних ділянок із кадастровими номерами, зазначеними в ухвалі суду першої інстанції).

Заборонено Приватному підприємству ЯКЮ , а також іншим третім особам, вчиняти дії, спрямовані на приховування, відчуження, знищення, передачу в заставу, звернення стягнення, обтяження в інший спосіб чи передачу на інших підставах рухомого майна, яке є предметом застави аграрних розписок №4755 від 19.06.2020 року та №4757 від 19.06.2020 року, що розташоване на земельних ділянках, зокрема, але на включно, у межах Кам`янка-Бузького району Львівської області за кадастровими номерами зазначеними у заяві про забезпечення позову.

28 липня 2020 року Приватне підприємство ЯКЮ подало до суду першої інстанції клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 20 липня 2020 року у справі № 465/4207/20.

Клопотання мотивоване тим, що розгляд заяви з постановленням ухвали про вжиття заходів забезпечення здійснено з порушенням цивільної юрисдикції та територіальної підсудності справи, оскільки вказані аграрні розписки (предмет майбутнього позову, за забезпеченням якого звернувся заявник) укладено відповідно між ТОВ ГЕРМАН-АГРО , ТОВ НИВА ОДИН (місце реєстрації - м.Рівне) та ПП ЯКЮ (місце реєстрації - м. Луцьк).

Так, судом першої інстанції в ухвалі про забезпечення позову наведено висновок, що предметом спору є саме немайнові вимоги, визнання недійсними вказаних аграрних розписок, що є, на думку заявника, господарським спором.

Окрім того, посилання на договори поруки № 1 та № 2 від 08.07.2020 року, укладені з громадянином ОСОБА_1 , жодним чином не свідчать про дотримання порядку цивільного судочинства.

Зазначає, що ОСОБА_1 не є стороною правочинів (аграрних розписок), наміри щодо визнання яких недійсними покладені в основу заяви про забезпечення позову.

Вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову є незаконним втручанням суду, як органу державної влади, у господарську діяльність суб`єктів господарювання, втручання у їхнє право власності, оскільки забезпечення здійснено внаслідок упередженого розгляду заяви та порушення головуючою норм процесуального права.

Оскаржуваною ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 07 серпня 2020 року у задоволенні заяви представника заявника Приватного Підприємства ЯКЮ Василюка І.М. про скасування заходів забезпечення позову,вжит их ухвалою Франківського районного суду м.Львов а від 20.07.2020 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна про забезпечення позову до пред`явлення позову - відмовлено.

Ухвалу оскаржив представник Приватного підприємства ЯКЮ - адвокат Василюк І.М.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування вимог покликається на те, що суд постановив ухвалу з порушенням цивільної юрисдикції та підсудності справи, оскільки аграрні розписки (предмет майбутнього позову, за забезпеченням якого звернувся заявник) укладено відповідно між ТОВ ГЕРМАН-АГРО , ТОВ НИВА ОДИН (місце реєстрації - м.Рівне) та ПП ЯКЮ (місце реєстрації - м. Луцьк). Посилання на договори поруки №1 та №2 від 08.07.2020, укладені з громадянином ОСОБА_1 не є свідченням дотримання правил підсудності.

Порушення правил юрисдикції загальних судів є обов`язковою підставою для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначає також, що оскаржувана ухвала не містить правового обґрунтування та правової оцінки доводам скаржника. Натомість, розглядаючи вказане клопотання, суд першої інстанції, замість надання правової оцінки доводам заявника, обмежився висновком про оскарження ухвали суду першої інстанції від 20.07.2020 року в апеляційному порядку та здійснення перевірки вказаних обставин Львівським апеляційним судом.

Судом проігноровано доводи скаржника в частині безпідставного взяття до уваги доводів ТОВ Централ Плейнс Груп Україна про належність товариству права власності на врожай на конкретних земельних ділянках. Суд безпідставно взяв до уваги наказ ТОВ Централ Плейнс Груп Україна №02/03/2020-1 від 02.03.2020 року з додатком як доказ підтвердження права власності товариства, тоді як такий є документом, який створено в односторонньому порядку ТОВ Централ Плейнс Груп Україна і не міг бути доказом погодження між сторонами конкретних земельних ділянок, де виконуються роботи.

Однією з істотних умов наданих Заявником договорів підряду (п.1.3) визначалось необхідність погодження переліку земельних ділянок, як невід`ємної частини договорів, обробіток яких зазначено як підстави заявлених вимог. У зв`язку з недосягненням домовленостей між сторонами за договором підряду на виконання робіт з обробітку землі №№ 3/2-2-, 4/2020 від 26.02.2020 року щодо конкретних земельних ділянок, на яких викуються роботи між ТОВ Централ Плейнс Груп Україна та ТОВ ГЕРМАН -АГРО , ТОВ НИВА ОДИН жодних документів підписано не було. Істотними умовами договору є умови, без визначення яких виконання по ньому стає неможливим, а договір по суті втрачає сенс і правовий зміст. Відповідно такі договори не можуть бути враховані як належні та допустимі докази обгрунтованості наявності договірних відносин, зокрема підтверджувати факт виконання робіт ТОВ Централ Плейнс Груп Україна із обробітку землі на конкретних земельних ділянках.

Просить скасувати ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 07.08.2020 року у справі №465/4207/20 та скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Франківського районного суду м. Львова від 20 липня 2020 року у справі №465/4207/20.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Товариства з обмеженою відповідальністю Централ Плейн Груп Україна адвокат Копистинський Т.М. зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування ухвали немає, оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення питання.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явились. Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала неявку учасників справи такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також вимог та їх підстав, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково . До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна звернулося до Франківського районного суду м. Львова із заявою про забезпечення позову, до пред`явлення такого.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 20 липня 2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна задоволено.

Накладено арешт на рухоме майно, шляхом внесення відповідного запису у Державний реєстр обтяжень рухомого майна, а саме: майбутній врожай картоплі на земельних ділянках у межах Кам`янка-Бузького району Львівської області за відповідними кадастровими номерами.

Заборонено Приватному підприємству ЯКЮ , а також іншим третім особам, вчиняти дії, спрямовані на приховування, відчуження, знищення, передачу в заставу, звернення стягнення, обтяження в інший спосіб чи передачу на інших підставах рухомого майна, яке є предметом застави аграрних розписок № 4755 від 19.06.2020 року та № 4757 від 19.06.2020 року, що розташоване на земельних ділянках, зокрема, але на виключно, у межах Кам`янка-Бузького району Львівської області, з відповідними кадастровими номерами.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 11 серпня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі № 465/4580/20 (провадження № 2/465/2787/20) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕРМАН-АГРО , Товариства з обмеженою відповідальністю НИВА ОДИН , ОСОБА_1 та Приватного підприємства ЯКЮ про визнання недійсними аграрних розписок.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 07 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви представника Приватного Підприємства ЯКЮ про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 20 липня 2020 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна про забезпечення позову до пред`явлення позову.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ухвала суду про забезпечення позову від 20 липня 2020 року оскаржена в апеляційному порядку, копії матеріалів справи скеровані до Львівського апеляційного суду, доводи заяви про скасування заходів забезпечення будуть предметом перевірки судом апеляційної інстанції. Окрім цього, враховуючи, що цивільна справа № 465/4580/20 (провадження № 2/465/2787/20) не розглянута, а заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, суд вважав, що підстав для скасування заходів забезпечення позову не має, і з цих підстав.

Проте, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Згідно частини третьої статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що постановою Львівського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року (внесено до реєстру 15.09.2020 року, оприлюднено 16.09.2020 року) апеляційну скаргу представника Приватного підприємства ЯКЮ - адвоката Василюка Ігора Миколайовича задоволено. Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 20 липня 2020 року скасовано. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна у задоволенні заяви про забезпечення позову до пред`явлення позову.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних (несумлінних ) дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

При цьому, інститут забезпечення позову спрямований проти дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Заходи забезпечення позову повинні застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (такі правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 543/730/14-ц (провадження № 14-149цс18) та від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (частини сьома та восьма статті 158 ЦПК України).

Отже, за змістом наведених вище приписів, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Види забезпечення позову наведено у статті 150 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Великої від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що "…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу".

В постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 викладено висновок, відповідно до якого у випадку звернення до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Також під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Однак, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Відповідно до частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Як убачається з матеріалів справи, заява про забезпечення позову подана до пред`явлення позову, а з позовом про визнання аграрних розписок недійсними позивач (заявник) своєчасно звернувся до місцевого суду, провадження у даній справі відкрито, а спір не вирішено по суті.

Аналіз змісту заяви про забезпечення позову дає підстави стверджувати, що заявник має намір звернутися до суду з позовом немайнового характеру про визнання недійсними аграрних розписок №№ 4755, 4757, виданих 19 червня 2020 року ТОВ ГЕРМАН_АГРО та ТОВ НИВА ОДИН , як боржниками, на відповідну кількість тон картоплі, оскільки право власності на увесь масив засадженої картоплі, що і становитиме майбутній врожай, як стверджує заявник, наявне у нього, на підставі договору підряду. Обтяжувачем за основним зобов`язанням є Приватне підприємство ЯКЮ .

Жодних вимог до фізичної особи - ОСОБА_1 , який виступає поручителем згідно із укладеними між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна 08 липня 2020 року договорами поруки за №№ 1 та 2, які він має намір пред`явити до цього відповідача, заявник (ТОВ ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна ) у заяві про забезпечення позову не зазначає. Наведене також підтверджується ухвалою суду від 11 серпня 2020 року про відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 1 Закону України Про аграрні розписки аграрна розписка, це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов`язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах

Тобто, позивач звернувся до суду з позовом немайнового характеру, предметом якого є визнання недійсними аграрних розписок №№ 4755, 4757, виданих 19 червня 2020 року ТОВ ГЕРМАН_АГРО та ТОВ НИВА ОДИН . Дані обставини учасниками справи не оспорюються.

Виходячи з аналізу правової природи аграрної розписки та правових наслідків у разі визнання її недійсною, а також предмету позову, з яким мав намір, а в подальшому і звернувся заявник, суд першої інстанції не врахував, що забезпечення позову у спосіб, вжитий судом обмежує можливість господарюючих суб`єктів користуватися та розпоряджатися врожаєм, і таке обмеження може призвести до незворотних наслідків (втрати врожаю), та суперечить сільськогосподарському циклу використання земельної ділянки, а також врожаю, який на ній знаходиться.

Схожий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 677/1807/18 (провадження № 61-10789 св 19).

Згідно із частиною першою статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції прийшов до невірного висновку про відсутність підстав для скасування вжитих раніше заходів забезпечення позову.

Враховуючи віднесення, згідно із процесуальним законом саме до компетенції суду першої інстанції, вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову, у разі вжиття таких цим судом, мотиви оскаржуваної ухвали щодо перевірки доводів апеляційної скарги під час здійснення апеляційного розгляду справи на ухвалу суду про вжиття заходів забезпечення позову, не ґрунтуються на вірному застосування норм процесуального права, а отже є необґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина друга статті 376 ЦПК України).

З огляду на те, що постановою Львівського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна у задоволенні заяви про забезпечення позову до пред`явлення позову, тобто, такі в даній справі не вживались, а відтак відсутній об`єкт перегляду за заявою про їх скасування, в задоволенні такої слід відмовити, проте оскаржувану ухвалу слід скасувати, задовольнивши апеляційну скаргу частково.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено-повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст даного судового рішення складено 30 листопада 2020 року.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 268, 367-369, 374 ч.1 п.2, 376, 381-384, 389, 390, 393 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства ЯКЮ - задовольнити частково .

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 07 серпня 2020 року скасувати.

У задоволенні заяви представника заявника Приватного підприємства ЯКЮ Василюка Ігоря Михайловича про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 20 липня 2020 року за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю Централ Плейнс Груп Україна про забезпечення позову до пред`явлення позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та в силу вимог ст. 389 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 30 листопада 2020 року.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Бойко С.М.

Ніткевич А.В.