Рішення

від 27.10.2020 по справі 906/1063/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2020 р. Справа № 906/1063/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

секретар судового засідання: Смоляк Л.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Козловський А.В. (довіреність від 01.10.20)

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Селянсько-фермерського господарства "Світлана"

до Озадівської сільської ради

про визнання права власності

Позивачем пред`явлено позов про визнання за Селянсько-фермерським господарством СВІТЛАНА (код ЄДРПОУ 31763110) право власності на нерухоме майно: громадський будинок (нежитлова будівля) (літ. А ) площею 492,5 кв.м., вартістю - 29768,00 грн., що розташований за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, село Лісова Слобідка, вулиця Братів Міцкевичів буд. 30-б.

Спір грунтується на тому, що позивачу було відмовлено у реєстрації права власності на вказане майно, оскільки подані для реєстрації документи не відповідають вимогам закону .

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладлених у позовній заяві.

06.10.20 та 23.10.20 до суду надійшов відзив (у формі заяв) на позовну заяву, в якому відповідач позов визнав.

Відповідач представника в судове засідання не направив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу зборів співвласників майна реорганізованого КСП "Колгосп ім. Кірова" від 01.05.2020 року зборами співвласників майна реорганізованого КСП "Колгосп ім. Кірова" прийнято рішення про продаж Селянсько-фермерському господарству "Світлана" права власності на частку майна (будівлі та споруди) вартість якого становить 29768,00грн. та прийнято до членів спілки - СФГ "Світлана" .

19 червня 2020 року зборами співвласників майна реорганізованого КСП "Колгосп ім. Кірова" прийнято рішення надати дозвіл СФГ "Світлана" вийти із спілки співвласнків майна КСП та виділити в натурі, передати за затвердити перелік майна, яке спілка співвласників майна реорганізованого КСП "Колгосп ім. Кірова" передає СФГ "Світлана" по акту приймання-передачі, а саме: піднавіс для сіна, громадський будинок (нежитлова будівля) (літ. "А") площею 492,5 кв.м., вартістю - 29768,00 гри., що розташований за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, село Лісова Слобідка, вулиця Братів Міцкевичів, буд. 30-б (а.с.15).

19 червня 2020 року, за Актом приймання-передачі, голова спілки співвласників майна реорганізованого КСП "Колгосп ім. Кірова" передала, а СФГ "Світлана" прийняло майно - піднавіс для сіна, громадський будинок (нежитлова будівля) (літ. "А") площею 492,5 кв.м., вартістю - 29768,00 грн., що розташований за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, село Лісова Слобідка, вулиця Братів Міцкевичів, буд. 30-б (а.с.16).

19.06.20 Озадівська сільська рада видала СФГ "Світлана" Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЖИ №1 на частку в майні КСП "Колгосп ім. Кірова" в розмірі 29768,00грн. або 1,1969 відсотків (а.с.17).

З листа відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (далі Відділ реєстрації) №94/01-25 від 22.06.2020 вбачається, що позивач в усній формі звертався до Відділу реєстрації з метою реєстрації права власності на вказане майно.

Вказаним листом у проведенні державної реєстрації права власності на вказані об`єкти позивачу було відмовлено. Причина відмови зазначена така: подані документи не відповідають вимогам встановленим законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документи що їх посвідчують (а.с.18).

Вказане стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Дослідивши думку сторін у справі та зібрані по справі докази, проаналізувавши норми чинного законодавства , які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Нормами ч. 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, врегульована Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

П. 1 ч. 1 ст. 2 Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 18 Закону вбачається, що невід`ємною частиною державної реєстрації права власності є подання документів, що підтверджують таке право.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 27 Закону встановлено перелік документів, на підставі яких може бути проведена державна реєстрація права власності.

У відповідності до п. 4 ч.1 ст. 24 Закону ненадання таких документів є підставою для відмови у реєстрації права власності.

Нормами ч.2 ст. 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" встановлено, що пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві.

Згідно ч. 3 ст. 9 вищевказаного закону, у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Частина 7 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" містить норму про те, що у разі реорганізації підприємства, паї його членам або їх спадкоємцям видаються правонаступниками цього підприємства за рахунок майна, яке було віднесене до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації і передане на баланс правонаступникам.

Питання про виділення в натурі частки майнового паю його власникам врегульоване крім Закону Україну "Про колективне сільськогосподарське підприємство", постановлю Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав в процесі реформування аграрного сектору", "Рекомендаціями щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств", затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 20 травня 2008 року № 315.

Відповідно до п. 4.1. "Рекомендацій щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств", підставою для виділення майнових паїв у натурі окремими особами є заяви власників майнових паїв про виділення майна, які розглядаються зборами співвласників майнових паїв. Такі збори приймають відповідне рішення, що оформляється протоколом зборів співвласників.

Згідно положень п. 13 "Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та документального посвідчення", майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Відповідно до п. 40 "Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" затвердженого Постановою KM від 25.12.2015 року, Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком.

Згідно п. 51 Порядку, для державної реєстрації права власності у зв`язку із виділенням нерухомого майна в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств подаються:

1) свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою;

2) акт приймання-передачі нерухомого майна.

З листа відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області № 94/01-25 від 22.06.2020 року , убачається, що для державної раєстрації права власності майнових прав на нерухоме майно СФГ "Світлана" подало Свідоцтво про право власності та Технічний паспорт.

Таким чином, в порушення норм чинного законодавства позивачем не надано необхідні документи для проведення державної реєстрації права власності на майно.

Крім того, Свідоцтво про право власності не містить відмітки підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою, яким є Спілка співвласників реорганізованого КСП "Колгосп ім. Кірова".

З наведеного убачається, що у даному випадку а ні відповідач а ні інша особа - Відділ з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, не оспорює право власності позивача, а лише діє в рамках визначених законом повноважень.

Належним позивачем у справі про визнання права власності на майно є особа, право якої на майно оспорюється, відповідно відповідачем є особа, яка таке право оспорює. Вирішити спір в умовах відсутності у спорі особи, яка оспорює право власності, яке, на думку позивача, належить йому, не вбачається за можливе, адже відсутній сам факт спору між сторонами.

Така позиція викладена у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року по справі № 911/1681/18 та від 5 червня 2019 року по справі № 911/1580/18.

Обгрунтовуючи підстави позову позивач в позовній заяві послався на ст.392 ЦК України, відповідно до якої власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом не встановлено, що відповідач оспорює чи не визнає право власності позивача, тому вимоги позивача про визнання права власності із застосуванням цієї правової норми є безпідставними.

Позивачем не наведено та судом не встановлено інших підстав, які б надавали повноваження суду визнати право власності за позивачем виходячи із встановлених обставин та предмету і підстав заявленого позову.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 03.12.20

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3- сторонам (рек. з повідом.)