Рішення

від 23.11.2020 по справі 908/1173/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/78/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2020 Справа № 908/1173/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства «Кредобанк» (79026 м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78-А, ідентифікаційний код юридичної особи 09807862; адреса для листування: 02094 м. Київ, а/с 57, пр.. Ю.Гагаріна, 23)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроплюс-Сервіс» (69032 м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 33471898)

до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендхіл» (69001 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 37-А, кв. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 36065104)

до відповідача-4: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 )

про стягнення 920 651 грн. 68 коп.

за участю

представника позивача: не з`явився

представник відповідача-1: не з`явився

представник відповідача-2: не з`явився

представник відповідача-3: не з`явився

представник відповідача-4: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство «Кредобанк» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроплюс-Сервіс» , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендхіл» , ОСОБА_2 суму заборгованості за Додатковим договором № G016161/4 про надання кредитної лінії відповідно до Генерального договору № G016161 про здійснення кредитування від 02.02.2016 р., станом на 04.03.2020 р. становить в розмірі 920 651, 68 грн. (Дев`ятсот двадцять тисяч шістсот п`ятдесят одна гривня 68 копійок), яка складається з:

неповернутої суми кредиту - 800 000 грн. 00 коп.;

прострочених відсотків - 78 866 грн. 66 коп.;

нараховані проценти - 1 300 грн. 00 коп.;

прострочена сума комісії за адміністрування кредиту - 5 600 грн. 00 коп.;

пеня по простроченій основній сумі кредиту - 29 423 грн. 61 коп.;

пеня по прострочених відсотках - 4 882 грн. 93 коп.;

пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту - 578 грн. 48 коп.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2020 позовні матеріали № 908/1173/20 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 18.05.2020 позовну заяву суддею Дроздовою С.С. прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі 908/1173/20, присвоєно номер провадження 27/78/20.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження, підготовче провадження призначено на 16.06.2020.

Ухвалою суду від 16.06.2020, відповідно до ст. 183 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 08.07.2020, у зв`язку з неявкою відповідачів.

Ухвалою суду від 08.07.2020, на підставі ст. 177 ГПК України, строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, до 18.08.2020, відповідно до ст. 183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 17.08.2020.

11.08.2020 представником відповідача-1 до канцелярії суду надано письмовий відзив № 12 від 11.08.2020 (вх. № 15415/08-08/20 від 11.08.2020) з якого вбачається, що позовні вимоги відповідач-1 визнає частково. Не заперечує проти заявленої до стягнення суми неповернутого кредиту в розмірі 800 000 грн. 00 коп. суму неповернутих відсотків в розмірі 78866 грн. 66 коп. визнає частково, вважає, що несплачена сума відсотків за користування кредитними коштами за період з 21.06.2019 до 14.02.2020 становить 32885 грн. 98 коп. В іншій частині заявлених позивачем вимог заперечує, з підстав зазначених у відзиві. Вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими в частині стягнення неповернутої суми кредиту в розмірі 800 000 грн. 00 коп. , неповернутих відсотків в розмірі 32885 грн. 98 коп., комісії за управління в розмірі 1600 грн. 00 коп., 12615 грн. 00 коп. пені за невиконання основного зобов`язання, 722 грн. 26 коп. пені по відсоткам та 11 грн. 52 коп. пені за комісією. Просить суд врахувати надані заперечення на позовну заяву при вийняті рішення.

Ухвалою суду від 17.08.2020, на підставі ст. 185 ГПК України, підготовче провадження у справі № 908/1173/20 закрито. Справу призначено до розгляду по суті на 07.09.2020.

Від позивача 26.08.2020 надійшла відповідь на відзив (вх. № 16421/08-08/20), відповідно до якої зазначено про правомірність нарахування простроченої заборгованості по сплаті відсотків, комісії та пені, просив суд позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 02.09.2020 у зв`язку з виробничою необхідністю, а саме перебуванням судді Дроздової С.С. згідно наказу Господарського суду Запорізької області № 111в від 25.08.2020 з 07.09.2020 по 11.09.2020 у відрядженні, судове засідання перенесено на 17.09.2020.

Ухвалою суду від 17.09.2020, відповідно до ст. 216 ГПК України, судове засідання було відкладено на 05.10.2020.

Ухвалою суду від 05.10.2020 відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, продовжено строк розгляду справи № 908/1173/20. Судове засідання відкладено на 06.11.2020.

Ухвалою суду від 06.11.2020 на підставі ст. 216 ГПК України розгляд справи відкладено на 23.11.2020.

У судовому засіданні 23.11.2020 справу розглянуто, винесено вступну та резолютивну частини рішення.

Представники сторін в судове засідання 23.11.2020 не з`явились.

23.11.2020 представник позивача електронною поштою надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представники відповідачів 1, 2, 3 судове засідання не з`являлись, про поважні причини неявки суду не повідомляли, про час та місце проведення судових засідань повідомлялись належним чином, шляхом надсилання на їх адреси ухвал суду. Клопотань про розгляд справи за відсутності відповідачів на адресу суду не надходило. Про визнання позовних вимог не заявлено. Письмового відзиву не надано від відповідачів 2, 3, 4.

Ухвали суду надіслані на адреси відповідачів повертались до суду з позначками пошти: за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю позивача та відповідачів.

Справу розглянуто в порядку ст. 178 ГПК України, відповідно до якої, у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

02.02.2016 року Публічним акціонерним товариством Кредобанк (Банк, Кредитор) (в подальшому перейменовано в акцыонерне товариство Кредобанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Агроплюс-Сервіс (Позичальник, Боржник) укладено Генеральний договір про здійснення кредитування № G016161 (Генеральний договір)

Відповідно до предмету якого Банк, в межах встановленого ліміту кредитування, надає Позичальнику кредити (одноразові кредити, кредитні лінії, овердрафт) у розмірі та на умовах, обумовлених Генеральним договором та Додатковими до Генерального договору договорами, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити відсотки та комісію за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені Генеральним договором.

Згідно до п. 2.1.1. Генерального договору, ліміт кредитування встановлено в базовій валюті кредитування в розмірі 1 060 000,00 грн., строк дії ліміту кредитування визначено до 01.02.2021.

Відповідно до п. 2.1.3. Генерального договору, процентна ставка для кредитів що видаються на підставі цього Договору може встановлюватися фіксована та/або змінювана процентна ставка.

Згідно п. 2.1.3.1. Генерального договору, Розмір фіксованої процентної ставки на момент укладання цього договору становить: 27,5% річних - для кредитів у гривні.

Відповідно до п. 2.1.5. Генерального договору, Позичальник зобов`язується надати Банку наступні види забезпечення: Застава сільгосптехніки, а саме: трактора колісного, марки NEW HOLLAND Т8.390, 2012 року випуску, заводського № НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 , реєстраційний номер: НОМЕР_5 , об`єм двигуна 8700 см.куб., що належить позичальнику, заставна вартість: 1011149,10 грн.; Застава сільгосптехніки, а саме: трактор колісний марки: БЕЛАРУС-892, 2008 року випуску, заводський № НОМЕР_6 , двигун № НОМЕР_7 , шасі № НОМЕР_8 , об`єм двигуна: 4750 куб.см., реєстраційний № НОМЕР_9 , що належить позичальнику, заставна вартість: 122412,00 грн.

В зв`язку з вищевикладеним, 02.02.2016 позивачем та відповідачем 1 укладено Договір застави № G016161/S-1, копія якого міститься в матеріалах справи.

12.01.2017 Публічним акціонерним товариством КРЕДОБАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОПЛЮС-СЕРВІС укладено Додатковий договір №1 про внесення змін до Генерального договору про здійснення кредитування від 02.02.2016, відповідно до якого було змінено ліміт кредитування - 1 300 000 грн. з встановленням змінюваної процентної ставки.

Відповідно до даного Додаткового договору сторони визначили, що проценти за користування кредитом нараховується щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом факт/360 (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), з моменту видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього договору.

Також п. 4.6 визначено, що Позичальник сплачує проценти щомісяця, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані проценти.

Аналіз вищевказаних положень договору свідчить про те, що проценти нараховуються на суму кредиту, що перебуває в користуванні Позичальника до повного погашення заборгованості за даним кредитним договором.

19.06.2019 Акціонерним товариством КРЕДОБАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОПЛЮС-СЕРВІС (Позичальник) укладено Додатковий договір № G016161/4 про надання кредитної лінії відповідно до Генерального договору № G016161 про здійснення кредитування від 02.02.2016, яким встановлено максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією, тобто максимальна сума заборгованості Позичальника за отриманими та неповернутими ним Банку кредитами, які надані відповідно до цього Додаткового договору, а саме 800 000, 00 грн. з встановленою фіксованою процентною ставкою 17,5 % річних (п. 2.1 Додаткового договору). Строк дії кредитної лінії - включно до 28.12.2020 (п. 2.5 Додаткового договору).

Пунктом 8 Додаткового договору, передбачено, що Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит/кредити у повному обсязі, сплатити комісії, проценти та інші платежі передбачені цим договором шляхом перерахування у безготівковій формі та/або внесення готівки в касу Банку в порядку та в строки передбачені додатковим договором, але не пізніше строку дії кредитної лінії.

Пунктом 9 Додаткового Договору, визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань.

Кредит був наданий Позичальнику на умовах забезпеченості, поворотності, строковості платності.

Пунктом 9.3.1 Генерального договору встановлено, що Позичальник зобов`язаний повертати Кредити та сплачувати проценти та комісії за користування ними, а також інші платежі передбачені цим Договором та Додатковими Договорами до цього Договору.

Відповідно до п. 5.1 Генерального договору, Позичальник зобов`язаний повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим Договором, але не пізніше строку вказаного в п.2.5. цього Договору.

Згідно до п. 5.9 Генерального договору, Банк вправі вимагати дострокового повернення Кредиту/Кредитів, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим Договором, про що письмово повідомляє Позичальника. У разі невиконання вимоги Банку щодо дострокового повернення заборгованості, Банк має право звернути стягнення на предмет забезпечення, що передбачений Договорами Забезпечення.

В забезпечення виконання зобов`язань за Генеральним договором, 02 лютого 2016 між позивачем, ОСОБА_1 (Поручитель 1), позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендхіл» (Поручитель 2), 19 червня 2019 позивачем та ОСОБА_2 були укладені Договори поруки № G016161/S-3, № G016161/S-2, № G016161/S відповідно (Договори поруки 1, 2, 3 відповідно).

Відповідно до п. 1.1 Договорів поруки 1, 2, 3 Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання зобов`язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойок) за Генеральним договором № G 016161 про здійснення кредитування від 02.02.2016 р.

Згідно з п. 2.1 Договорів поруки 1, 2, 3, у разі невиконання Божником своїх зобов`язань за Кредитним договором Кредитор повідомляє письмово Поручителя про це із зазначенням суми заборгованості.

Пунктом 2.6 Договорів поруки 1, 2, 3 передбачено, що Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Відповідно до п. 4.7 Договорів поруки 1, 2, 3 ці договори припиняються зі спливом трьохрічного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за Генеральним договором № G016161 про здійснення кредитування від 02.02.2016.

Відповідачі свої зобов`язання по Договорам не виконали належним чином та у повному обсязі, не повернули отримані кошти для погашення заборгованості, в результаті чого заборгованість за кредитом склала 800 000 грн. 00 коп.; прострочених відсотків - 78 866 грн. 66 коп.; нараховані проценти - 1 300 грн. 00 коп.; прострочена сума комісії за адміністрування кредиту - 5 600 грн. 00 коп.; пеня по простроченій основній сумі кредиту - 29 423 грн. 61 коп.; пеня по прострочених відсотках - 4 882 грн. 93 коп.; пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту - 578 грн. 48 коп.

Позивачем було надіслано відповідачам досудові вимоги щодо виконання договірних зобов`язань про дострокове повернення кредиту від 13.02.2020 року за №: 1402/2020, 1403/2020, 1404/2020, 1405/2020, 1406/2020 Банк повідомив відповідачів про заборгованість, яка утворилась та необхідність її сплатити. Однак, заборгованість за Кредитним договором Відповідачами не була сплачена.

Відповідачі 3 ,4 отримали досудові вимоги, даний факт підтверджується підписом і датою отримання на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення , відповідачі 1, 2 не отримали, однак конверт містить позначку пошту: За закінченням встановленого строку зберігання , що свідчить про належне повідомлення позивачем відповідачів.

Відповідь на вказані вимоги або доказів виконання своїх зобов`язань від відповідачів матеріали справи не містять.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідачем 1 неналежно виконувалися прийняті на себе зобов`язання за Генеральним договором в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості.

В частині 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Таким чином, системний аналіз ст. 1048 ЦК України та ч. 3 ст. 1049 ЦК України свідчить проте, що у разі, якщо сторони не домовились про порядок нарахування процентів вони в силу вимог закону нараховуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов`язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов`язань. Якщо учасники зобов`язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов`язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов`язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов`язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов`язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов`язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Слід зазначити, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Право нарахування процентів за кредитним договором припиняється тільки у випадку коли відповідним рішенням суду засвідчені зміни порядку, умов і строків дії кредитного договору. Відповідно таке рішення приймається за наявності доказів того, що кредитором було пред`явлено до позичальника вимогу згідно частини 2 ст. 1050 ЦК України. Отже в даному випадку така вимога є початковою дією та визначає момент з якого припиняється нарахування відсотків за кредитом, який в подальшому закріплюється у судовому рішенні.

Наявність домовленості про нарахування процентів до моменту повернення кредиту узгоджується з положеннями ст. 1048 ЦК України та дає право на нарахування таких процентів.

Суд враховує висновки Верховного суду в аналогічних справах та вважає наявним право на нарахування відсотків до моменту повного виконання договору (до моменту повного погашення заборгованості). Також за положеннями ст. 631 ЦК України строк договору може бути визначений терміном (вказівкою на подію - до моменту повного виконання зобов`язань).

Зважаючи на вищевикладене, АТ Кредобанк має право нараховувати відсотки після пред`явлення вимоги про сплату заборгованості та до дня повернення позики, якщо відсутнє остаточне рішення відповідного суду щодо встановленої суми заборгованості та за наявності невиконаного обов`язку позичальника щодо повернення кредиту та відсотків за ним.

Стосовно комісії за адміністрування кредиту, також звбачається, що у розрахунку чітко визначено вказана сума заборгованості, яка розраховувалась за допомогою бухгалтерської та ліцензованої програми щодо контролю проведення оплат за кредитними договорами. Відповідно до розрахунків відповідачем було сплачено комісію лише за три місяці, за червень, липень, серпень 2019 року.

Таким чином, виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України, звернення з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв`язку з порушенням умов договору згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України: не припиняє правовідносин сторін кредитного договору; не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов`язань; не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання до фактичного повернення кредиту в повному обсязі; не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-157цс16. Також така позиція закріплена у Листі Верховного Суду України від 07.10.2010 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду у свій постанові від 26.06.2018 року № 910/9072/17 щодо підстав припинення зобов`язання, вказала, що аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Вищевикладене спростовує позицію відповідача 1, викладену у відзиві на позовну заяву.

Відповідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи слідує, що свої зобов`язання позивач виконав належним чином, надавши позивачу грошові кошти, що підтверджується розрахунком заборгованості за Кредитним договором та є підтвердженням отримання кредиту Позичальником.

Проте, відповідач 1 свої зобов`язання по поверненню кредиту не виконав, в зв`язку з чим сума заборгованості за неповернутої суми кредиту склала 800 000 грн. 00 коп., прострочених відсотків - 78 866 грн. 66 коп., прострочена сума комісії за адміністрування кредиту - 5 600 грн. 00 коп.

Крім того, судом вбачається, що позивачем заявлена сума нарахованих процентів в розмірі 1 300 грн. 00 коп. Однак матеріали справи не містять детального розрахунку даної суми, позивачем не доведено її виникнення. Судом з матеріалів справи не вбачається правову природу виникнення суми 1300 грн. нарахованих процентів. В зв`язку з чим, вимога позивача про стягнення 1300 грн. нарахованих процентів є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, порукою.

Як вже було встановлено вище, в забезпечення виконання зобов`язань за Генеральним договором, 02 лютого 2016 були укладені Договори поруки № G016161/S-3, № G016161/S-2 та 19.06.2016 № G016161/S.

Статтями 553, 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відтак, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителями, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

За таких обставин, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2, 3, 4 суми заборгованості за неповернутою сумою кредиту в розмірі 800000 грн., 78866 грн. 66 коп. заборгованості простроченими відсотками, 5600 грн. простроченої суми комісії за адміністрування кредиту є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Сума заявлених позивачем нарахованих процентів в розмірі 1300 грн. залишена судом без задоволення, в зв`язку з недоведеністю позивачем заявленої суми. В судових засіданнях представник позивача не надав документального обґрунтування та доказів на підтвердження.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

Також позивачем заявлено суму пені за прострочення кредиту в розмірі 29423 грн. 61 коп. за загальний період з 01.10.2019 по 03.03.2020 (по кожному платежу окремо), 4882 грн. 93 коп. за прострочення сплати відсотків по кредиту за загальний період з 03.09.2019 по 03.03.2020 (по кожному платежу окремо) та 578 грн. 48 коп. за прострочення комісії за адміністрування кредиту за загальний період з 03.09.2019 по 03.03.2020 (по кожному платежу окремо).

Відповідно до п. 7.1 Генерального договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань (повернення кредиту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим Договором) Банк має право стягнути з Позичальника пеню в розмірі визначеному в п. 2.1.8. цього Договору.

Пунктами 2.1.1 та 2.1.8 Генерального договору в редакції Додаткового договору № 1 від 12.01.2017 про внесення змін до Генерального договору зазначено, що пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором та Додатковими договорами: в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої/несплаченої суми, за кожний календарний день прострочення.

Слід зазначити, що твердження відповідача 1 щодо того, що розмір пені становить 0,03 відсотки спростовується вищевикладеним.

Пунктами 1, 2 статті 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до вимог ст . 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що нарахування позивачем пені, у зв`язку з порушенням умов Договору не суперечать нормам діючого законодавства України, розрахунок є вірним, тому задовольняється судом сума пені за прострочення кредиту в розмірі 29423 грн. 61 коп. за загальний період з 01.10.2019 по 03.03.2020, 4882 грн. 93 коп. за прострочення сплати відсотків по кредиту за загальний період з 03.09.2019 по 03.03.2020 та 578 грн. 48 коп. за прострочення комісії за адміністрування кредиту за загальний період з 03.09.2019 по 03.03.2020.

Як встановлено судом, відповідачі 2, 3, 4 не скористалися наданими їм ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у них обов`язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надали.

Заперечення відповідача 1 спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

З огляду на те, що Позичальником допущено істотне порушення умов Договору та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, відповідачі доводів позивача не спростували, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 13790 грн. 28 коп. покладаються на відповідачів: 1,2,3,4 солідарно.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроплюс-Сервіс» , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендхіл» , ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроплюс-Сервіс» (69032 м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 33471898), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендхіл» (69001 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 37-А, кв. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 36065104), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (79026 м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78-А, ідентифікаційний код юридичної особи 09807862) 800000 (вісімсот тисяч) грн. 00 коп. неповернутої суми кредити, 78866 (сімдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 66 коп. прострочених відсотків, 5600 (п`ять тисяч шістсот) грн. прострочена сума комісії за адміністрування кредиту, 29423 (двадцять дев`ять тисяч чотириста двадцять три) грн. 61 коп. пені по простроченій основній сумі кредиту, 4882 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн. 93 коп. пені по прострочених відсотках, 578 (п`ятсот сімдесят вісім) грн. 48 коп. пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту, 13790 (тринадцять тисяч сімсот дев`яносто) грн. 28 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення оформлено та підписано 03.12.2020.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.