Рішення

від 30.11.2020 по справі 910/10541/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.11.2020Справа № 910/10541/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участі секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження

за позовом Приватного акціонерного товариства Трест Київміськбуд-2

до Київської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради, визнання договору оренди земельної ділянки чинним.

За участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 30.11.2020

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Трест Київміськбуд-2 звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради, визнання договору оренди земельної ділянки чинним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у Київської міської ради не було підстав для розірвання договору, виходячи з аналізу норм ст. 24, 25, 32 Закону України Про оренду землі , на момент прийняття оскаржуваного рішення був відсутній Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, а саме оскаржуване рішення є втручанням в господарську діяльність позивача як користувача земельною ділянкою та порушує його права на мирне користування земельною ділянкою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 заяву Приватного акціонерного товариства Трест Київміськбуд-2 про забезпечення позову у справі № 910/10541/20 задоволено. Заборонено Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) вчиняти організаційно-правові дії щодо зняття з реєстрації договору оренди земельної ділянки, визначеного пунктом 1 Рішення Київської міської ради № 237/8407 Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.07.2008 № 72-6-00527 (з урахуванням договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 16.11.2016 № 4089), укладеного між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством Трест Київміськбуд-2 для експлуатації і обслуговування гуртожитку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 позовну заяву Приватного акціонерного товариства Трест Київміськбуд-2 залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи на 12.10.2020.

21.09.2020 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

05.10.2020 від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 09.11.2020.

29.10.2020 від відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення в яких просив позовні вимоги залишити без задоволення.

03.11.2020 від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 відкладено підготовче засідання на 30.11.2020.

В підготовче судове засідання 30.11.2020 з`явились представники сторін, які подали спільну заяву про розгляд справи по суті після закінчення підготовчого провадження, у відповідності до ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні 30.11.2020 суд встановив, що всі завдання підготовчого провадження у даній справі виконані, у зв`язку з чим, з урахуванням поданої сторонами заяви від 30.11.2020, на підставі ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, суд протокольно ухвалив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті.

Представники позивача у судовому засіданні надали свої усні пояснення та підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 30.11.2020 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Трест Київміськбуд - 2 є власником гуртожитку по вул. Польовій 19/8 у м. Києві, що підтверджується Свідоцтвом на право власності від 18.09.1998 серія ЖБ № 23475.

Для експлуатації та обслуговування вказаного гуртожитку у користуванні позивача знаходиться земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Польова, 19/8 у Солом`янському районі міста Києва; розмір - 0,4906 га; цільове призначення для експлуатації та обслуговування гуртожитку; кадастровий номер - 8000000000:69:294:0001.

Договір оренди земельної ділянки позивачем було укладено 25.07.2008 на підставі Рішення Київської міської ради № 170/227 від 31.10.2006 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. і зареєстровано в реєстрі № 4089, Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), було зроблено запис від 25.07.2008 за № 72-6-00527 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Договір оренди земельної ділянки було поновлено 16.11.2016 строком на 5 років (п. 3.1 Договору).

Київська міська рада на десятій сесії восьмого скликання 12.03.2020 прийняла рішення № 237/8407 Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.07.2008 № 72-6-00527 (з урахуванням договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 16.11.2016 № 4089), укладеного між Київською міською радою та ПрАТ Трест Київміськбуд -2 для експлуатації і обслуговування гуртожитку , яким відповідно до статті 19 Конституції України, статей 9, 83, 93 Земельного кодексу України, пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні статей 31, 33 Закону України Про оренду землі , враховуючи неналежне виконання Приватним акціонерним товариством Трест Київміськбуд-2 своїх обов`язків, Київська міська рада, зокрема вирішила - розірвати в односторонньому порядку договір оренди земельної ділянки площею 0, 4906 та (кадастровий номер 8000000000:69:294:0001) від 25.07.2008 N 72-6-00527 (з урахуванням договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 16.11.2016 N 4089), укладений між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством Трест Київміськбуд-2 для експлуатації і обслуговування гуртожитку на вул. Польовій, 19/8 у Солом`янському районі м. Києва.

Позивач вважає, що у Київської міської ради не було підстав для розірвання договору, виходячи з аналізу норм ст. 24, 25, 32 Закону України Про оренду землі , на момент прийняття оскаржуваного рішення був відсутній Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, а саме оскаржуване рішення є втручанням в господарську діяльність позивача як користувача земельною ділянкою та порушує його права на мирне користування земельною ділянкою, що і стало підставою для звернення до суду з позовом про визнати протиправним та скасування вказаного вище рішення Київської міської ради від 12.03.2020 року № 237/8407 та визнання Договору оренди земельної ділянки від 25.07.2008 № 72-6-00527 (з урахуванням договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 16.11.2016 № 4089), укладеного між Київською міською радою та ПрАТ Трест Київміськбуд-2 для експлуатації і обслуговування гуртожитку - чинним.

Відповідач заперечує проти доводів позивача, зокрема з тих підстав, що позивач використовує земельну ділянку в супереч умовам договору оренди земельної ділянки, а саме не за цільовим призначенням, що є підставою у відповідності до договору в односторонньому порядку розірвати договір оренди земельної ділянки, у зв`язку з чим і було прийняте оскаржуване рішення Київської міської ради.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

За змістом статті 93 ЗК України, статей 762, 792 ЦК України, статей 13, 21 Закону України Про оренду землі правовідносини щодо оренди земельної ділянки передбачають передачу орендарю земельної ділянки у володіння та користування на певний строк для її використання відповідно до умов договору та положень земельного законодавства.

Відповідно до положень статей 177, 181, 373, 374 ЦК України земельна ділянка (як індивідуалізований об`єкт, що має ознаки у вигляді кадастрового номеру, площі, меж) є об`єктом права власності територіальної громади, а правомочності щодо володіння та користування орендованою земельною ділянкою, як і правомочність розпорядження, є складовими права власності територіальної громади щодо земельної ділянки.

Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК України і статті 193 ГК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором, а частиною 3 цієї норми визначено, що у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статті 3 ЦК свобода договору, є однією із засад цивільного законодавства.

Отже, принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Відповідно до п. 8.1. Договору орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором.

Пунктом 8.3. Договору визначено, що орендар має право, зокрема самостійно господарювати на землі з дотриманням вимог чинного законодавства України та умов договору.

Згідно п. 11.4. Договору сторони визначили, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням , систематично (протягом півроку) не сплачує орендну плату, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

У відповідності до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою зокрема є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

За приписами ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку зокрема у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України (ст. 187 ЗК України).

Самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами (ст. 189 ЗК України).

Рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890 Про порядок здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві затверджено Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1.1. Порядку, порядок здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві розроблено з врахуванням особливостей функціонування міста Києва як столиці України та з метою запобігання порушенням земельного законодавства в м. Києві, своєчасного їх виявлення та усунення, удосконалення процедури здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель.

Порядок розроблено зокрема на підставі: Земельного кодексу України, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про столицю України - місто-герой Київ від 15.01.99, Закону України Про місцеві державні адміністрації , Закону України Про землеустрій (п. 1.2. Порядку).

Відповідно до п. 2.5. Порядку самоврядний контроль за виконанням вимог земельного законодавства здійснюється шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень фізичних і юридичних осіб; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель тощо.

Змістом п. 6.1. Порядку підтверджується, що після виявлення порушень земельного законодавства складається акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства складаються у двох примірниках, один з яких видається особі, яка вчинила порушення земельного законодавства, або направляється їй поштою.

В матеріалах справи відсутні докази наявності Акта перевірки земельного законодавства в якому було б зафіксовано порушення з боку позивача щодо порушення умов договору, а саме використання спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідачем під час розгляду справи не надано Акт перевірки дотримання позивачем вимог земельного законодавства щодо спірної земельної ділянки, як і не заявлено про наявність Акту чи неможливості його подання.

Суд вважає безпідставними твердження відповідача, що намір позивача реконструювати гуртожиток, який належить позивачу і якому надана в оренду земельна ділянка для обслуговування гуртожитку, свідчить про нецільове використання спірної земельної ділянки, оскільки нормами законодавства не визначено заборону власнику гуртожитку, який перебуває в аварійному стані здійснювати його реконструкцію.

Крім того, пунктом 8.4. Договору визначено, що орендар зокрема зобов`язаний у разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва, питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному законодавством.

В матеріалах справи міститься лист ТОВ Авалонпроект від 01.10.2020 № 513 в якому зазначено, що станом на 01.10.2020 проект Реконструкція гуртожитку по вул. Польова, 19/8 в Солом`янському районні м. Києва пройшов обов`язкову експертизу в ТОВ Укрбудекспертиза та у відповідності до звіту № 3-372-18-ЕП/КО від 15.03.2019 отримав позитивний висновок.

Щодо незаконності виселення жителів із гуртожитку по вул. Польова, 19/8 в Солом`янському районні м. Києва, у зв`язку з наміром позивача проводити реконструкцію гуртожитку, Господарський суд зазначає, що відповідна правова оцінка була надана Верховним Судом у постанові від 18.12.2019 по справі № 760/7956/19 і не є предметом розгляду по даній справі. Вказаною постановою Верховного Суду не встановлено нецільове використання позивачем спірної земельної ділянки.

Враховуючи недоведеність з боку відповідача, використання позивачем спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням, на що відповідач посилається як на підставу відмови в задоволені позову, Господарський суду вважає, що позивачем доведено незаконність прийняття оскаржуваного рішення відповідачем, а тому позовна вимога про визнання протиправним та скасувати Рішення Київської міської ради від 12.03.2020 року № 237/8407 Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.07.2008 № 72-6-00527 (з урахуванням договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 16.11.2016 № 4089), укладеного між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариства Трест Київміськбуд-2 для експлуатації і обслуговування гуртожитку підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання Договору оренди земельної ділянки від 25.07.2008 № 72-6-00527 (з урахуванням договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 16.11.2016 № 4089), укладений між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариства Трест Київміськбуд-2 для експлуатації і обслуговування гуртожитку чинним, Господарський суд зазначає.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Способи захисту порушених прав також визначені і в ст. 20 ГК України.

Господарський суду місті Києва зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту визнання договору оренди земельної ділянки чинним, не відповідає способам захисту визначеним ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та будь-яким іншим способом захисту, що може бути встановлений у договорі або законом чи судом у визначених законом випадках, а тому в задоволені вказаної вимоги слід відмовити.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних доказів використання позивачем спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Київської міської ради від 12.03.2020 № 237/8407 Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.07.2008 № 72-6-00527 (з урахуванням договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 16.11.2016 № 4089), укладеного між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством Трест Київміськбуд-2 для експлуатації і обслуговування гуртожитку.

3. Стягнути з КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (01044, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36; ідентифікаційний код 22883141) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД - 2 (03151, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАРОДНОГО ОПОЛЧЕННЯ, будинок 26-А; ідентифікаційний код 04012661) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

4. В іншій частині в задоволені позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 03.12.2020

Суддя І.В. Алєєва