Рішення

від 01.12.2020 по справі 914/1465/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2020 справа № 914/1465/20

Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Горецької З.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "АГРО-В", м. Ковель

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-ІНВЕСТ", с. Бердихів, Яворівський район

про стягнення боргу в розмірі 223 352,46 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Позов заявлено Приватним підприємством "АГРО-В", м. Ковель до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-ІНВЕСТ", с. Бердихів, Яворівський район про стягнення боргу в розмірі 223 352,46 грн.

Ухвалою суду від 25.06.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.08.2020 року.

У підготовче судове засідання 11.08.2020 роук сторони явку повноважних представників не забезпечили.

27.07.2020 року за вх. № 22635/20 в канцелярію суду поступив відзив на позовну заяву з додатками для долучення до матеріалів справи.

27.07.2020 року за вх. № 22636/20 від відповідача поступила заява про застосування строків спеціальної позовної давності.

11.08.2020 року за вх. № 23889/20 від відповідача поступила заява про відкладення розгляду справи.

13.10.2020 року сторони забезпечили явку повноважних представників в підготовче судове засідання.

Ухвалою від 13.10.2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 17.11.2020 року. Ухвалою від 17.11.2020 року розгляд справи відкладено на 01.12.2020 року.

Представники сторін явку в судове засідання 01.12.2020 року не забезпечили.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

АРГУМЕТИ СТОРІН

Аргументи позивача

10 жовтня 2019 року між Приватним підприємством Агро-В та Товариством з обмеженою відповідальністю ЯВІР- ІНВЕСТ було укладено договір про надання транспортних послуг № 9-10.

Загальна вартість наданих позивачем та отриманих відповідачем транспортно-експедиторських послуг за договором № 9-10 від 10.10.2019 року становить 447 794,06 (чотириста сорок сім тисяч сімсот дев`яносто чотири грн. 06 коп.) гривень.

В порушення строків оплати отриманих послуг, передбачених п. 5.1.3. Договору, відповідачем частково було проведено оплату за такі послуги на загальну суму 224 441,60 (двісті двадцять чотири тисячі чотириста сорок одна грн. 60 коп.) гривень.

Таким чином, станом на дату подання даного позову сума протермінованої заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 9-10 від 10.10.2019 року становить 223 352,46 (двісті двадцять три тисячі триста п`ятдесят дві грн. 46 коп.) гривень.

В своїй відповіді на відзив позивач зазначив, що з огляду на здійснення відповідачем часткових проплат за отримані послуги, строк позовної давності переривається з кожним фактом здійснення відповідачем часткової проплати.

Позивачем на адресу відповідача скеровано претензію №15 від 23.04.2020 року. 27.05.2020 року відповідач провів часткову оплату на суму 25 000,00 грн.

Крім того відповідач не надав жодних обґрунтувань та доказів стосовно неспівмірності витрат на професійну правову допомогу.

Аргументи відповідача

Відповідач у відзив зазначив, що позивач пропустив шестимісячний строк для пред`явлення позову відповідно до ч. 5 ст. 315 ГК України, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У поданих представником Позивача до поданої позовної заяви копіях актів:

1. Акт наданих послуг № 2181 від 11.12.2019;

2. Акт наданих послуг № 2186 від 16.12.2019;

3. Акт наданих послуг № 2188 від 20.12.2019;

4. Акт наданих послуг № 2200 від 28.12.2019;

відсутні відбитки печатки Відповідача.

Крім того, відповідач просив зменшити витрати на професійну правову допомогу мотивуючи їх не співмірністю з виконаною роботою по суті спору.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

10 жовтня 2019 року між Приватним підприємством Агро-В та Товариством з обмеженою відповідальністю ЯВІР- ІНВЕСТ було укладено договір про надання транспортних послуг № 9-10.

На виконання умов Договору від 10.10.2019 року № 9-10, Позивачем було надано, а Відповідачем було прийнято транспортно-експедиторські послуги згідно наступних актів надання послуг:

1. Акт надання послуг від 31.10.2019 року № Б0000000434 на загальну суму 18044,00 (вісімнадцять тисяч сорок чотири) гривень;

2. Акт надання послуг від 31.10.2019 року № Б0000000435 на загальну суму 18044,00 (вісімнадцять тисяч сорок чотири) гривень;

3. Акт надання послуг від 14.11.2019 року № Б0000000467 на загальну суму 18734,00 (вісімнадцять тисяч сімсот тридцять чотири грн. 00 коп.) гривень;

4. Акт надання послуг від 26.11.2019 року № 2183 на загальну суму 18534,90 (вісімнадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири грн. 90 коп.) гривень;

5. Акт надання послуг від 28.11.2019 року № 2182 на загальну суму 19803,31 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот три грн. 31 коп.) гривень;

6. Акт надання послуг від 03.12.2019 року № 2174 на загальну суму 14619,60 (чотирнадцять тисяч шістсот дев`ятнадцять грн. 60 коп.) гривень;

7. Акт надання послуг від 09.12.2019 року № Б0000000481 на загальну суму 17108,18 (сімнадцять тисяч сто вісім грн. 18 коп.) гривень;

8. Акт надання послуг від 10.12.2019 року № Б0000000480 на загальну суму 18364,52 (вісімнадцять тисяч триста шістдесят чотири грн. 52 коп.) гривень;

9. Акт надання послуг від 10.12.2019 року № Б0000000482 на загальну суму 17052,77 (сімнадцять тисяч п`ятдесят дві грн. 77 коп.) гривень;

10. Акт надання послуг від 10.12.2019 року № Б0000000484 на загальну суму 18364,52 (вісімнадцять тисяч триста шістдесят чотири грн. 52 коп.) гривень;

11. Акт надання послуг від 10.12.2019 року № Б0000000485 на загальну суму 18364,52 (вісімнадцять тисяч триста шістдесят чотири грн. 52 коп.) гривень;

12. Акт надання послуг від 10.12.2019 року № 2173 на загальну суму 18364,52 (вісімнадцять тисяч триста шістдесят чотири грн. 52 коп.) гривень;

13. Акт надання послуг від 10.12.2019 року № 2178 на загальну суму 18364,52 (вісімнадцять тисяч триста шістдесят чотири грн. 52 коп.) гривень;

14. Акт надання послуг від 11.12.2019 року № 2181 на загальну суму 14706,40 (чотирнадцять тисяч сімсот шість грн. 40 коп.) гривень;

15. Акт надання послуг від 13.12.2019 року № 2194 на загальну суму 19157,00 (дев`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят сім грн. 00 коп.) гривень;

16. Акт надання послуг від 16.12.2019 року № 2186 на загальну суму 23646,80 (двадцять три тисячі шістсот сорок шість грн. 80 коп.) гривень;

17. Акт надання послуг від 20.12.2019 року № 2187 на загальну суму 21810,60 (двадцять одна тисяча вісімсот десять грн. 60 коп.) гривень;

18. Акт надання послуг від 20.12.2019 року № 2188 на загальну суму 20311,20 (двадцять тисяч триста одинадцять грн. 20 коп.) гривень;

19. Акт надання послуг від 20.12.2019 року № 2196 на загальну суму 18449,30 (вісімнадцять тисяч чотириста сорок дев`ять грн. 30 коп.) гривень;

20. Акт надання послуг від 24.12.2019 року № 2202 на загальну суму 19849,00 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот сорок дев`ять грн. 00 коп.) гривень;

21. Акт надання послуг від 27.12.2019 року № 2197 на загальну суму 18324,05 (вісімнадцять тисяч триста двадцять чотири грн. 05 коп.) гривень;

22. Акт надання послуг від 27.12.2019 року № 2198 на загальну суму 18324,05 (вісімнадцять тисяч триста двадцять чотири грн. 05 коп.) гривень;

23. Акт надання послуг від 27.12.2019 року № 2199 на загальну суму 18324.05 (вісімнадцять тисяч триста двадцять чотири грн. 05 коп.) гривень;

24. Акт надання послуг від 28.12.2019 року № 2200 на загальну суму 19816,50 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот шістнадцять грн. 50 коп.) гривень.

23.04.2020 року позивачем на адресу відповідача було направлено письмову претензію за № 15, в якій позивач вимагав від відповідача сплати заборгованості протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання претензії.

Вказану вище претензію відповідачем отримано 28.04.2020 року. 27.05.2020 року останнім здійснено часткове погашення заборгованості на суму 25000,00 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

Неоплаченою залишилась заборгованість в розмірі 223 352,46 грн.

В судовому засіданні 17.11.2020 року суд дослідив оригінали доказів у справі та встановив наявність відтиску печатки на актах наданих послуг №2181 від 11.12.2019 року, №2186 від 16.11.2019 року, №2188 від 20.12.2019 року, №2200 від 28.12.2019 року.

ОЦІНКА СУДУ

Пунктом 1.1. Договору №9-10 передбачено, що Виконавець зобов`язується виконати перевезення ввіреного йому Замовником вантажу до пункту призначення і передати його уповноваженій на його отримання особі, а Замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу та надані транспортно - експедиторські послуги встановлену плату.

Відповідно до підпунктів 5.1.1. - 5.1.4. Договору, ціна послуг за перевезення вантажів визначається Сторонами при узгодженні замовлень на виконання перевезень та визначається у заявці, яка є невід`ємною частиною Договору по конкретному перевезенні. Ціна в заявці може визначатись з прив`язкою до іноземної валюти. Підставою для виставлення Перевізником рахунку Замовнику є факт завантаження автомобіля. Факт доставки вантажу Виконавцем Вантажоотримувачу (Замовнику) є підставою для здійснення оплати за надані послуги. Оплата наданих Виконавцем за даним Договором послуг здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів після виконання послуг з перевезення. Дата виконання послуг є дата зазначена у акті виконаних робіт. У випадку відсутності акту виконаних робіт з будь-яких причин, датою виконання перевезення вважається дата надання послуг з перевезення, що зазначена в будь - якому іншому документі, що може підтвердити факт надання послуги. Оплата за надані послуги здійснюється в гривні, або у випадку якщо в заявці на перевезення була обумовлена інша грошова одиниця то оплата здійснюється по курсу НБУ на день оплати.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що сторони визнають, що достатнім та належним доказом надання послуг з перевезення Виконавцем та відповідно їх прийняття Замовником є або підписаний Сторонами акт виконаних робіт, або товарно-транспортний документ (СМК), або інший документ, що може підтвердити факт надання та прийняття послуг за цим Договором.

Згідно пункту 9.1. Договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2019 р. Якщо жодна із сторін не заявить про намір припинити дію Договору, шляхом укладення додаткової угоди, не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору, договір буде вважатися пролонгованим на кожен наступний рік на тих же самих умовах.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

З цією нормою кореспондується положення ст. 175 ГК України, згідно якої майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно,

сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дана норма кореспондується зі ст. 11 ЦК України, якою визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші

правочини.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Відповідно до ч. 1, ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 923 ЦК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

У ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.Відповідач свої зобов`язання, щодо сплати 223 353,46 грн. заборгованості за договором про надання транспортних послуг №9-10 не виконав, доказів на підтвердження протилежного не надав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності на підставі статті 315 ГК України, на що суд повідомляє наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Частиною 4 статті 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Судом встановлено, що у правовідносинах між сторонами мало місце переривання строку позовної давності, у зв`язку з чим звернення з позовною заявою до суду 18.06.2020 року здійснено в межах встановлених законом строків позовної давності.

Так, відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Протягом 2019 - 2020 років відповідачем вчинялися дії, які свідчать про визнання ним боргу по спірному договору, а саме періодично здійснювались оплати на виконання договору №9-10 від 10.10.2019 року. Останній платіж здійснено відповідачем 27.05.2020 року. Враховуючи наведене та положення ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності після її переривання почався 28.05.2020 року. Відтак, заперечення відповідача є необґрунтованими, а позовна заява подана в межах позовної давності.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо посилань відповідача про те, що витрати позивача на правничу допомогу у сумі 23 000, 00 грн є не співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Згідно з частиною четвертою статі 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката позивачем подано: договір про надання правової допомоги від 17.04.2020 року, рахунок та калькуляцію вартості надання правової допомоги від 28.05.2020 року, платіжне доручення 703 від 09.06.2020 року наданих адвокатом послуг становить 23 000 грн.

Врахувавши фактичний об`єм виконаної роботи та її незначну складність, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним буде зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від попередньо заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу представника позивача до 13 000 грн.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Явір - Інвест ( код ЄДРПОУ 38380596, місцезнаходження: 81064, Україна, Львівська обл., Яворівський р-н., с. Бердихів, вул. Промислова, буд. № 8) на користь Приватного підприємства Агро-В (код ЄДРПОУ 38740655, місцезнаходження: 45005, м. Ковель, провулок Володимира Кияна, 9) заборгованість в сумі 223 352,46 (двісті двадцять три тисячі триста п`ятдесят дві гри. 46 коп.) гривень, 3350,29 (три тисячі триста п`ятдесят гри. 29 коп.) гривень витрат, пов`язаних з оплатою судового збору та 13 000,00 (тринадцять тисяч грн. 00 коп.) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повне рішення складено 03.12.2020 року.

Суддя З.В. Горецька