Постанова

від 02.06.2021 по справі 914/1465/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2021 р. Справа №914/1465/20

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Гриців В.М. (головуючий), Зварич О.В., Скрипчук О.С.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-ІНВЕСТ" на рішення Господарського суду Львівської області від 01 грудня 2020 року (суддя Горецька З.В., повний текст складено 03.12.2020) у справі №914/1465/20 за позовом Приватного підприємства "АГРО-В" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-ІНВЕСТ" про стягнення боргу в розмірі 223 352,46 грн

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року Приватне підприємство "АГРО-В" подало до Господарського суду Львівської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-ІНВЕСТ" про стягнення боргу в розмірі 223 352,46 грн заборгованості за договором № 9-10 від 10.10.2019 року про надання транспортних послуг.

Господарський суд Львівської області рішенням від 01 грудня 2020 року у справі №914/1465/20 позовні вимоги задовольнив повністю; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Явір - Інвест на користь Приватного підприємства Агро-В 223 352,46 грн заборгованості, 3350,29 грн судового збору та 13 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо сплати 223 353,46 грн заборгованості за договором про надання транспортних послуг №9-10, доказів на підтвердження протилежного відповідач не надав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Також, суд установив, що у правовідносинах між сторонами мало місце переривання строку позовної давності, у зв`язку з чим звернення з позовною заявою до суду 18 червня 2020 року здійснено в межах встановлених законом строків позовної давності. Протягом 2019 -2020 років відповідач вчиняв дії, які свідчать про визнання ним боргу, а саме відповідач періодично здійснював оплати на виконання договору №9-10 від 10.10.2019. Останній платіж відповідач здійснив 27.05.2020. Враховуючи наведене та положення ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності після її переривання почався 28.05.2020. Відтак, позовна заява подана в межах позовної давності.

У частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу рішення мотивовано положеннями статей 126, 129 ГПК України та статті 1, 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Суд дослідив умови договору про надання правової допомоги № від 17.04.2020, рахунок та калькуляцію вартості надання правової допомоги від 28.05.2020, платіжне доручення 703 від 09.06.2020 згідно з яким вартість наданих адвокатом послуг становить 23 000 грн. Проте, ураховуючи фактичний об`єм виконаної роботи та її незначну складність, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним буде зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від попередньо заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу представника позивача до 13 000 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-ІНВЕСТ" подало апеляційну скаргу, просить відкрити апеляційне провадження у справі та зменшити розмір на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача у даній справі до суми 8 000,00 грн не погоджується із рішенням. Вказує на те, що позивач не подав відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а тому неможливо встановити суму таких витрат, які поніс позивач. Вважає, що справедливим та співмірним буде зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу представника позивача до 8 000 грн.

Приватне підприємство "АГРО-В" надіслало відзив на апеляційну скаргу, вважає доводи апеляційної скарги неспроможними, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, з наступних підстав:

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, але скаржником жодних обґрунтувань та доказів їх підтвердження неспівмірності витрат на професійну допомогу не наводилося та не долучалося. Критерії неспівмірності витрат на оплату послуг адвоката визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії застосовуються за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 26 січня 2021 року відкрив провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-ІНВЕСТ" на рішення Господарського суду Львівської області від 01 грудня 2020 року у справі №914/1465/20; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-ІНВЕСТ" ухвалив розглядати без повідомлення учасників справи відповідно до пункту 10 статті 270 ГПК України, оскільки ціна позову у справі №914/1465/20 є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з урахування цієї обставини та предмету спору вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу,матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача і вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, з огляду на наступне:

Обставини справи:

Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Львівської області від 01 грудня 2020 року у справі №914/1465/20 у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Явір - Інвест на користь Приватного підприємства Агро-В 13 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині рішення не оскаржується, встановлені судом першої інстанції обставини сторони не заперечують і не оспорюють.

Ураховуючи приписи статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону ).

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України ).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України ).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу ).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України ).

Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України . Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України , визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу .

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України ).

Таку правову позицію викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18.

Як вже зазначено, у червні 2020 року Приватне підприємство "АГРО-В" подало до Господарського суду Львівської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-ІНВЕСТ" про стягнення 223 352,46 грн заборгованості за договором № 9-10 від 10.10.2019 року про надання транспортних послуг. Також, у позовній заяві Приватне підприємство "АГРО-В" вказало про змушені та уже понесені ним судові витрати - сплату 3350,29 грн судового збору та оплату 23 000 грн за правничу допомогу адвоката.

Позовну заяву підписав представник позивача адвокат Ткачук О.В., згідно виданого 17 квітня 2020 року ордеру серії ВЛ №048567 на надання правової допомоги Приватному підприємству Агро-В на підставі договору від 17 квітня 2020 року у Господарському суді Львівської області, апеляційна та касаційна інстанція та Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №673, видане ОСОБА_1 на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22 червня 2012 року за №61251.(а.с.53,57, 58-61, 62,64).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач подав суду першої інстанції: укладений 17 квітня 2020 року Адвокатським об`єднанням Статус (Адвокатське об`єднання) і Приватним підприємством Агро-В (клієнт) договір про надання правової допомоги та здійснення представництва у справі щодо вимог ПП Агро-В про стягнення заборгованості з ТОВ "ЯВІР-ІНВЕСТ"; розрахунок та калькуляції вартості надання правової допомоги у період з 17 квітня 2020 року по 28 травня 2020 року; платіжне доручення 703 від 09.06.2020 року згідно договору про надання правової допомоги від 17.04.2020 на суму (а.с. 58-62, 64).

Відповідно до рахунку та калькуляції вартості надання правової допомоги у період з 17 квітня 2020 року по 28 травня 2020 року по договору про надання правової допомоги від 17 квітня 2020 року були надані такі послуги: 17 квітня 2020 року - зустріч з клієнтом, встановлення обставин справи, вивчення первинних документів (2 год); 23 квітня 2020 року - написання та направлення претензії (1 год); 25 травня 2020 року - вивчення нормативно-правових документів, що регулюють спірні правовідносини, та судової практики (2 год); 28 травня 2020 року - написання та формування для подання до Господарського суду Львівської області позовної заяви про стягнення заборгованості (4 год).

У калькуляції вказано, що одна година роботи (за виключенням участі у судових засіданнях) становить 1500,00 грн. Участь у судових засіданнях Господарського суду Львівської області - 9 500 грн.

Отже, викладене спростовує доводи скаржника про відсутність детального опису наданих адвокатом послуг. А витрати позивача на оплату послуг адвоката підтверджені платіжним дорученням.

Місцевий господарський суд ураховуючи фактичний об`єм виконаної роботи та її незначну складність, дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним буде зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від попередньо заявленої суми до 13 000 грн.

Таким чином, Господарський суд Львівської області правомірно розподілив судові витрати пропорційно сумі задоволених позовних вимог та зменшив заявлені витрати на професійну правничу допомогу (23 000,00 грн) на 10 000,00 грн - виходячи із принципу співмірності та розумності витрат а професійну правову допомогу адвоката, ураховуючи характер спору і складність справи; обсяг правової допомоги і затраченим часом та його вартість; представництво адвокатом Ткачуком О.В. інтересів позивача у судових засіданнях (13 жовтня 2020 року та 17 листопада 2020 року (а.с. 133, 144); обґрунтування і доведеність понесених витрат на правову допомогу адвоката; клопотання відповідача про зменшення судових витрат від 17 листопада 2020 року (а.с. 139-141); та правове регулювання.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги викладені обставини справи і приписи закону, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 01 грудня 2020 року у справі №914/1465/20 ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-ІНВЕСТ" залишає без задоволення.

Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 129, 269, 270,275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 01 грудня 2020 року у справі №914/1465/20 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-ІНВЕСТ" без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-ІНВЕСТ".

Постанова набирає законної сили з дня прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя В.М.Гриців

Суддя О.В. Зварич

Суддя О.С.Скрипчук