Ухвала

від 02.12.2020 по справі 922/3989/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/3989/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Мачульський Г. М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Харківського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості

на рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2020 (суддя Хотенець П. В.)

і постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 (головуючий суддя Стойка О. В., судді Попков Д. О., Пушай В. І.)

у справі № 922/3989/19

за позовом Харківського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості

до Приватного підприємства "Фасад-Сервіс"

про стягнення 1 053 891,61 грн

ВСТАНОВИВ:

24.03.2020 рішенням Господарського суду Харківської області, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.

02.10.2020 скаржник надіслав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 у справі № 922/3989/19.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 13.10.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 23.10.2020 касаційну скаргу залишено без руху. Надано скаржникові строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме, вказано на необхідність навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржник 09.11.2020 надіслав до суду заяву про поновлення строку, встановленого для подання касаційної скарги, яке обґрунтовано значним навантаженням на працівників Харківського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості у зв`язку з карантинними обмеженнями з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та неможливістю у встановлені строки усунути недоліки касаційної скарги, поданої 11.07.2020.

Відповідно до Розпорядження заступника керівника апарату-керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 02.12.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 922/3989/19 у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Могила С. К.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.12.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Мачульський Г. М.

Колегія суддів, розглянувши заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, які наводить скаржник у заяві, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

З урахуванням наведених положень Господарського процесуального кодексу України останнім днем на касаційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2020 і постанови Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 у справі № 922/3989/19 був 14.07.2020.

Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обрахування процесуальних строків щодо повторного звернення з касаційною скаргою, однак поважність підстав для його поновлення не може бути обґрунтована визначенням безпосереднього виконавця роботи зі звернення з касаційною скаргою в межах установи, організації, підприємства тощо. Встановлений внутрішній порядок розподілу роботи або документації не може впливати на обчислення процесуальних строків.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України установлено карантин, який з урахуванням низки постанов Кабінету Міністрів України, триває дотепер.

За змістом абзацу 1 пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 17.07.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 288 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

За приписами пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, установлених цим Законом.

Наведений Закон набрав чинності 17.07.2020, у зв`язку з чим, зважаючи на відсутність заяви про продовження процесуальних строків, останнім днем строку для подання касаційної скарги було 06.08.2020.

Доводи скаржника щодо неможливості усунути недоліки при поданні першої касаційної скарги, зокрема, у зв`язку із значним навантаженням на працівників Харківського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості у зв`язку з карантинними обмеженнями з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не можуть бути розцінені судом, як поважні чи непереборні обставини для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки заявник не надав жодних фактичних доказів на підтвердження наведених підстав неможливості (наявності особливих та непереборних обставин) звернутися з касаційною скаргою (до 14.07.2020, а з урахуванням Закону до 06.08.2020) та усунути її недоліки (до 17.08.2020) в межах процесуального строку.

Більше того, з обґрунтувань заявника взагалі не вбачається, що причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2020 і постанови Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантинними обмеженнями (крім власне декларативних посилань скаржника на відповідні положення законодавства).

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

З викладеного вбачається, що пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути під час звернення з касаційною скаргою.

Однак, з огляду на наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вони не є поважними та не можуть бути взяти до уваги для поновлення відповідного строку. Скаржник не навів будь-яких обґрунтованих доводів або об`єктивних причин, які спричинили пропуск строку на касаційне оскарження.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Виходячи з наведеного, Суд дійшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості на рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 у справі № 922/3989/19.

За таких обставин, керуючись статтями 234, 287-292 пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості на рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 у справі № 922/3989/19.

2. Матеріали касаційної скарги повернути скаржникові разом з доданими до неї додатками.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

Г. М. Мачульський