Постанова

від 23.11.2020 по справі 914/207/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 914/207/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача Сукача В. В. (офіс Генерального прокурора),

відповідача-1 не з`явились,

відповідача-2 Перунова В. В. (адвокат),

третьої особи Тужикова М. А. (у порядку самопредставництва)

розглянув касаційну скаргу заступника військового прокурора Західного регіону України

на рішення Господарського суду Львівської області від 18.02.2020 (суддя Запотічняк О. Д.) і постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 (судді: Бонк Т. Б. (головуючий), Матущак О. І., Якімець Г. Г.) у справі

за позовом заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до: 1) Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області,

2) Приватного малого підприємства "Вітас",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство Міністерства оборони України "Західвійськбуд",

про визнання недійсним та скасування пункту 1-5 рішення Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області від 20.09.2013 № 16; визнання недійсним договору оренди землі від 01.10.2013 № 01/10/2013; витребування від відповідача № 2 на користь держави в особі Міністерства оборони України земельної ділянки площею 1,39 га по вул. Київській,18А у с. Малехів Жовківського району Львівської області, кадастровий номер 4622785700:03:001:0011.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У лютому 2018 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява заступника військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Малехівської сільської ради (далі сільрада), Приватного малого підприємства "Вітас" (далі ПМП "Вітас") про визнання недійсним та скасування пунктів 1-5 рішення сільради від 20.09.2013 № 16 "Про укладення договору оренди земельної ділянки по вул. Київській, 18А ПМП "Вітас" (далі рішення № 16); визнання недійсним договору оренди землі від 01.10.2013 № 01/10/2013 укладеного сільрадою та ПМП "Вітас" (далі договір оренди); витребування від ПМП "Вітас" на користь держави в особі Міністерства оброни України земельної ділянки площею 1,39 га кадастровий номер 4622785700:03:001:0011.

2. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що сільрада незаконно, перевищуючи свої повноваження прийняла рішення № 16, яким неправомірно розпорядилася частиною ділянки, а саме ділянкою площею 1,39 га, надавши останню в користування ПМП "Вітас" на підставі укладеного договору оренди, оскільки однією з підстав зміни цільового призначення земель є вилучення земельних ділянок, наданих в постійне користування, порядок вилучення яких регламентовано статтями 141, 149 Земельного кодексу України (далі ЗК України). Міністерством оборони України або уповноваженою ним посадовою особою рішення щодо надання згоди на передачу як земельної ділянки площею 5,1443 га так і земельної ділянки площею 1,39 га, яка входила до складу попередньої не приймались. Факти щодо неправомірного вилучення земельної ділянки площею 5,1443 га (зокрема, щодо відсутності згоди Міністерства оборони України) були неодноразово досліджені та підтверджені Господарським судом Львівської області у справах № 914/2733/13, № 914/2895/15, а тому, на думку прокурора не потребують повторного доказування. З врахуванням того, що спірний договір оренди укладений на виконання незаконного рішення № 16, він підлягає визнанню недійсним на підставі частин 1, 2 статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.02.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено через застосування до вимог прокурора позовної давності.

4. Судові рішення мотивовано тим, що прокурор, будучи обізнаним ще в березні 2014 року про перебування в користуванні (оренді) у ПМП "Вітас" земельної ділянки площею 1,39 га, що входила до земельної ділянки площею 5,1443 га вилученої на підставі розпорядження голови Жовківської районної адміністрації від 22.12.2006 № 1223, міг дізнатись про підстави передачі такої земельної ділянки в оренду ПМП "Вітас" та відповідно і про оскаржуване рішення № 16.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі заступник військового прокурора Західного регіону України просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги заступника прокурора регіону задовольнити повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, скаржник зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного суду України від 03.02.2016 у справі № 6-75ц15 (щодо формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності не лише з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини).

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. ПМП "Вітас" і сільрада у відзивах на касаційну скаргу просять залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2020 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами заступника військового прокурора Західного регіону на рішення Господарського суду Львівської області від 18.02.2020 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 у справі № 914/207/18 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 24.11.2020.

Колегія суддів звертає увагу, що фактично прокурором подано дві скарги, які є ідентичними за змістом, лише направлені одна через Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, а друга надіслана на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, тому розглядаються судом як одна скарга.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. Військова частина НОМЕР_1 , розташована в с. Малехові, є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 3,8491 га відповідно до державного акта на право постійного користування землею від 03.06.1997 ІІ-ЛВ №002741. Земельну ділянку надано у постійне користування для будівництва та експлуатації існуючих будівель і споруд відповідно до рішення сільради від 27.12.1996.

10. Військова частина НОМЕР_2 , розташована в с. Малехові, є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 5,799 га державного акта на право постійного користування землею від 29.05.1997 ІІ-ЛВ №000650. Земельну ділянку надано у постійне користування для будівництва та експлуатації існуючих будівель і споруд відповідно до рішення сільради від 17.09.1996.

11. Наказом Міністерства оборони України від 29.01.1998 № 27 "Про створення та реєстрацію державних підприємств Міністерства оборони України" на базі розформованих військових частин та організацій будівельно-квартирного комплексу було організовано створення відособлених структурних підприємств Міністерства оборони України, в тому числі й Державне підприємство Міністерства оборони України "Західвійськбуд" (далі ДП МОУ "Західвійськбуд").

12. 01.12.1998 відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 29.01.1998 № 27 розформовано Львівське територіальне інженерно-будівельне управління, до складу якого, зокрема, входили: 20 управління начальника робіт (умовне найменування військова частина НОМЕР_2 ) та 66 управління начальника робіт (умовне найменування військова частина А-3357). Фонди і майно розформованих частини було передано ДП МОУ "Західвійськбуд".

13. Згідно з наказом генерального директора ДП МОУ "Західвійськбуд" від 01.08.1998 № 7 створено філіал ДП МОУ "Західвійськбуд" 20 управління начальника робіт, якому передано в оперативне управління майно розформованої військової частини А-3334.

14. Зі змісту наказу від 20.11.1998 № 131 вбачається, що військова частина А - 3334 розформована, а правонаступником визначено ДП МОУ "Західвійськбуд", якому передавалися фонди і майно зазначеної військової частини.

15. Відповідно до цього наказу було призначено ліквідаційну комісію та встановлено термін для складання ліквідаційного балансу та ліквідаційного акта для складання актів прийняття-передачі основних засобів до ДП МОУ "Західвійськбуд".

16. Наказом Міністра оборони України від 19.03.1999 № 84 були внесені зміни та доповнення до статуту ДП МОУ "Західвійськбуд", зокрема було доповнено пункт 1.3 статуту, а саме: ДП МОУ "Західвійськбуд" є правонаступником територіального інженерно-будівельного управління.

17. В акті прийняття-здачі посади керівника ДП МОУ "Західвійськбуд", затвердженого 21.05.1999 начальником розквартирування військ та капітального будівництва Міністерства оборони України, зазначено, що основні засоби виробництва передані від Львівського територіального інженерно-будівельного управління (в/ч А-2277) до ДП МОУ "Західвійськбуд", акти затверджені 17.02.1999, а також виконана передача балансів від Львівського територіального інженерно-будівельного управління ДП МОУ "Західвійськбуд".

18. Під час виконання Бізнес-плану на 2003 рік, затвердженого 10.02.2003 Начальником централізованого будівельного управління Міністерства оборони України, ДП МОУ "Західвійськбуд" протягом 2003-2005 років було реалізовано більшість будівель, розташованих за адресою: вул. Л. Українки (нова назва - вул. Київська), 45, с. Малехів, Жовківський район, Львівська область.

19. У зв`язку з реалізацією будівель, листами від 23.12.2003 керівник ДП МОУ "Західвійськбуд" звертався до начальника районного відділу земельних ресурсів Жовківського району Львівської області та до сільського голови с. Малехова з проханням відчужити земельні ділянки, на яких розташовані реалізовані у 2003 році об`єкти нерухомості.

20. Листом від березня 2006 року керівник ДП МОУ "Західвійськбуд" знову звертався до сільського голови с. Малехова з проханням відчужити земельні ділянки, на яких розташовані реалізовані у 2003 році об`єкти нерухомості.

21. 14.03.2006 сільрадою прийнято рішення № 1 "Про погодження дозволу на складання проекту землеустрою з інвентаризації земельної ділянки", яким погоджено вилучення земельної ділянки з користування та погоджено дозвіл на складання проекту землеустрою з інвентаризації земельної ділянки для обслуговування об`єктів нерухомого майна в с. Малехів по вул. Л. Українки, 45.

22. Враховуючи зазначене рішення сільради, а також клопотання ДП МОУ "Західвійськбуд" про погодження вилучення частини земельної ділянки, було прийнято розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації від 22.12.2006 № 1223 "Про вилучення земельної ділянки із землекористування ДП МОУ "Західвійськбуд" на території Малехівської сільської ради", за змістом якого вирішено: припинити ДП МОУ "Західвійськбуд" користування частиною земельної ділянки площею 5,1443 га, надану для обслуговування об`єктів нерухомого майна у зв`язку з добровільною відмовою від права користування частиною земельної ділянки з подальшою передачею ТОВ "Західвійськбудсервіс", ПП "Автотехнобудсервіс" і ТОВ "Галтрансрембуд" на території сільради; вилучену земельну ділянку ДП МОУ "Західвійськбуд" площею 5,1443 га переведено в землі запасу сільради (забудовані землі).

23. Рішенням сільради від 19.11.2008 № 1 затверджено генеральний план с. Малехів, відповідно до якого територія розформованих військових частин А-3334 та А-3357 передбачена в межах населеного пункту с. Малехів Жовківського району Львівської області.

24. 13.07.2010 Львівською обласною радою прийнято рішення № 1276 "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни та встановлення меж с. Малехів Малехівської сільської ради Жовківського району", яким затверджено проект землеустрою щодо зміни та встановлення меж села Малехів та включено в межі села 16,0061 га земель під військовими частинами.

25. Розпорядженням голови Жовківської районної державної адміністрації від 14.12.2011 № 1137, розпорядження від 22.12.2006 № 1223 визнано таким, що втратило чинність.

26. 20.09.2012 сільрадою прийнято рішення № 31 "Про надання дозволу ПМП "Вітас" на розробку детального плану земельної ділянки на території Малехівської сільської ради для обслуговування орендованих будівель і будівель, що знаходяться у власності". Цим рішенням надано дозвіл ПМП "Вітас" на розробку детального плану на земельну ділянку по вул. Київська, 18А в с. Малехів Жовківського району Львівської області для обслуговування орендованих будівель і будівель, що знаходяться у власності.

27. Повідомлення про прийняття цього рішення було опубліковано в газеті Жовківської районної ради "Відродження" від 19.10.2012 № 42(1951).

28. 06.03.2013 проведено громадські слухання з приводу детального плану території логістичного комплексу ПМП "Вітас" по вул. Київська, 18А в с. Малехів Жовківського району Львівської області за результатом яких було запропоновано виконавчому комітету затвердити поданий детальний план території.

29. Рішенням Виконавчого комітету сільради від 06.03.2013 № 10 затверджено детальний план території логістичного комплексу по вул. Київська, 18А в с. Малехів Жовківського району у Львівської області.

30. 25.03.2013 розглянувши заяву ПМП "Вітас", враховуючи детальний план території логістичного комплексу по вул. Київська, 18А в с. Малехів Жовківського району Львівської області, сільрада прийняла рішення № 19, яким було надано дозвіл ПМП "Вітас" на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,39 га для логістичного комплексу по вул. Київська, 18А у с. Малехів Жовківського району Львівської області.

31. 20.09.2013 сільрадою прийнято рішення № 16 "Про укладення договору оренди земельної ділянки по вул. Київській, 18А ПМП "Вітас", за змістом якого вирішено:

Малехівській сільській раді здійснити державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку для логістичного комплексу по вул. Київській, 18А у с. Малехів, кадастровий номер 4622785700:03:001:0011;

затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для логістичного комплексу по вул. Київській, 18А у с. Малехів Жовківського району Львівської області;

після державної реєстрації права комунальної власності, надати в оренду ПМП "Вітас" земельну ділянку площею 1,39 га для логістичного комплексу, кадастровий номер 4622785700:03:001:0011, терміном на 5 років, код класифікації видів цільового призначення земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення з розміром орендної плати 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

доручено сільському голові в установленому порядку відповідно до законодавства укласти договір оренди земельної ділянки з ПМП "Вітас" на умовах, визначених пункті 1 цього рішення;

орендарю (ПМП "Вітас") необхідно забезпечити використання зазначеної земельної ділянки відповідно до її цільового призначення та умов договору оренди, а також здійснити державну реєстрацію права користування у встановленому законодавством порядку.

32. На підставі рішення № 16 між сільрадою та ПМП "Вітас" укладено договір оренди землі від 01.10.2013 № 01/10/2013 за умовами якого:

орендодавець (сільрада) надає, а орендар (ПМП "Вітас") приймає у строкове платне користування земельну ділянку для логістичного комплексу, розташовану за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська, 18А (пункт 1);

в оренду передано земельну ділянку, кадастровий номер 4622785700:03:001:0011, загальною площею 1,39 га (пункт 2);

договір укладено терміном на 5 років (пункт 8).

01.10.2013 сторони договору оренди підписали акт прийняття-передачі спірної земельної ділянки в оренду.

33. Згідно з відомостями про земельну ділянку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.01.2018, земельна ділянка, кадастровий номер 4622785700:03:001:0011, цільове призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, площею 1,39 га, розташована за адресою: Львівська область, Жовківський район, село Малехів, з 08.10.2013 належить на праві власності сільраді.

34. Також суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи установили, що у березні 2014 року прокурор отримав відповідь сільради зі змісту якої вбачається, що земельна ділянка площею 1,39 га, яка входила до складу земельної ділянки площею 5,1443 га, на той момент перебувала в користуванні (оренді) ПМП "Вітас".

Проте прокурор стверджує, що про наявність оспорюваного порушення військовій прокуратурі стало відомо після отримання відповіді сільради від 21.12.2017, згідно з якою рішення від 14.03.2006 № 1 не скасовано, рішень щодо повернення земельної ділянки на території с. Малехів площею 5,1443 га у власність держави в особі Міністерства оборони України сільрадою не приймалось, про скасування розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації від 22.12.2006 № 1223 сільраді стало відомо під час розгляду Господарським судом Львівської області справи № 914/2895/15.

При цьому прокурор вважає, що перебіг строку позовної давності розпочинається з моменту, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався саме відповідний орган, а не прокурор. В той же час прокурор вказує, що відповідачами не надано жодних доказів, які б підтверджували те, що позивач дізнався раніше про оспорювані рішення та договір, ніж після отримання повідомлення від 30.01.2018 та позовної заяви заступника Військового прокурора Західного регіону України у справі №914/207/18 (лютий 2018).

Позиція Верховного Суду

35. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

37. В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, скаржник зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного суду України від 03.02.2016 у справі № 6-75ц15, за змістом якої формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не лише з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

38. Водночас відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2).

Згідно з абзацом 3 пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

39. Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити (у разі посилання на пункт 2) обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

40. Однак, прокурор цих вимог не дотримався, не зазначив норму права від застосування якої просить відступити, не навів змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення, тому підстав для відступлення колегія суддів не вбачає.

41. Стосовно посилань прокурора, наведених у касаційній скарзі, що перебіг строку позовної давності розпочинається з моменту, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався саме відповідний орган, а не прокурор, Суд вважає за необхідне зазначити таке.

42. Згідно із частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.

43. Так, у справі № 910/18560/16 (постанова від 04.12.2018) Великою Палатою Верховного Суду викладено висновок: "За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи носія порушеного права (інтересу). При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади. Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини. Якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів."

44. Суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи установили, що ще в березні 2014 року прокурор уповноважений на здійснення нагляду за додержанням законів у воєнній сфері досліджував питання щодо розпорядження земельною ділянкою площею 5,1443 га, яку було вилучено на підставі розпорядження Голови Жовківської районної адміністрації від 22.12.2006 № 1223, та зі змісту відповіді сільської ради був обізнаний про те, що земельна ділянка площею 1,39 га, яка входила до складу земельної ділянки площею 5,1443 га, на той момент перебувала в користуванні (оренді) ПМП "Вітас", а отже міг дізнатись про підстави передачі такої земельної ділянки в оренду ПМП "Вітас" та відповідно і про оскаржуване рішення.

Водночас скаржник акцентував, що Міністерство оборони України дізналося про оскаржувані рішення та договір у лютому 2018 року після отримання повідомлення від 30.01.2018 та позовної заяви заступника військового прокурора Західного регіону України у справі №914/207/18 (лютий 2018 року).

Тобто, суди правильно визначили початок перебігу позовної давності з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, зважаючи на те, що у цій справі прокурор довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

45. З огляду на викладене, скаржник не навів переконливих аргументів, а колегія суддів не вбачає необхідності для відступлення від висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі № 6-75цс15, згідно з якими загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не лише з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

46. Отже, ураховуючи відсутність обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачами, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновком господарських судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для відмови у задоволення позову у справі, що розглядається, з підстав пропуску позовної давності, оскільки господарські суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, які відповідають сталій практиці Верховного Суду щодо порядку застосування статті 261 ЦК України, підстав для відступу від якої у цьому випадку немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

48. Оскільки доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не отримали свого підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах, наведених у касаційних скаргах доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій прийнято з додержанням норм матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Щодо судових витрат

49. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника військового прокурора Західного регіону України залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 18.02.2020 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 у справі № 914/207/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді: Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков