Постанова

від 23.11.2020 по справі 520/7656/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 р. Справа № 520/7656/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020, суддя Супрун Ю.О., по справі № 520/7656/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал"

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області , Відділу у м.Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області , Державного кадастрового реєстратора Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області третя особа Харківська міська рада

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, скасування витягу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними дії Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області щодо складання розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з кадастровим номером 6310137200:06:023:0001, площею 8,1555 га., що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Магнітогорська, 1, який оформлений управлінням Держземагентства у м. Харкові Харківської області у Витязі № 880 від 24 вересня 2013 року; визнати протиправними дії Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області щодо оформлення та видачі Витягу № 880 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровим номером 6310137200:06:023:0001, площею 8,1555 га що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Магнітогорська, 1, виданого 24 вересня 2013 року; скасувати Витяг № 880 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:06:023:0001, площею 8,1555 га, що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Магнітогорська, 1, виданий 24 вересня 2013 року Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, Відділ у місті Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Державного кадастрового реєстратора Відділу у місті Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області виправити зазначені в даному адміністративному позові помилки у локальних коефіцієнтах, які враховують місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони та їх сукупному значенні, коефіцієнті, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), здійснені Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області при формуванні та видачі Витягу № 880 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:06:023:0001, площею 8,1555 га, що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Магнітогорська, 1, виданого 24 вересня 2013 року; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, Відділ у місті Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Державного кадастрового реєстратора Відділу у місті Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області провести з 01 січня 2014 року перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:06:023:0001, площею 8,1555 га, що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Магнітогорська, 1; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, Відділ у місті Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Державного кадастрового реєстратора Відділу у місті Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області видати ТОВ "Харків-Капітал" Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з правильними показниками локальних коефіцієнтів, які враховують місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони та їх сукупному значенні, коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), зазначених у цьому адміністративному позові, і з перерахованою з 01 січня 2014 року нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:06:023:0001, площею 8,1555 га, що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Магнітогорська, 1.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 визнано неповажними причини пропуску ТОВ "Харків-Капітал" строку звернення до суду із позовною заявою.

Позовну заяву ТОВ Харків-Капітал залишено без розгляду.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ТОВ Харків-Капітал подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просило скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник третьої особи зазначив, що ухвала суду першої інстанції є законною, з огляду на що скасуванню не підлягає.

Представник позивача Чурсіна В.В. не була допущено до участі у судовому засіданні з огляду на відсутність підтверджених повноважень на представництво ТОВ "Харків-Капітал".

Відповідно до ст. 59 КАС повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Частиною третьою статті 55 КАС передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.

В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

За загальним правилом самопредставництво - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Із наданих на підтвердження повноважень представником позивача документів не вбачається надання Чурсіній В.В. повноважень діяти в порядку самопредставництва від імені позивача.

Крім того, слід зауважити, що Положення про порядок договірної роботи та претензійно-позовної роботи у ТОВ Харків-Капітал є локальним (внутрішнім) нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини з питань праці відповідно та у межах актів трудового законодавства, а отже не відноситься до документів, визначених ст. 59 КАС України, якими можливо підтвердити повноваження вказаної особи на представництво юридичної особи.

Таким чином, Чурсіною В.В. не надано доказів наявності повноважень на представництво ТОВ "Харків-Капітал".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У той же час відповідно до ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

В силу ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з`ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Так, предметом спору у даному випадку є Витяг № 880 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:06:023:0001, площею 8,1555 га, що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Магнітогорська, 1, виданий 24 вересня 2013 року Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області, згідно з яким здійснений перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:06:023:0001, площею 8,1555 га, що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Магнітогорська, 1.

У ході судового розгляду встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2016 у справі № 922/1558/16, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2016, внесено зміни до договору оренди землі від 01.08.2007 № 540767100045.

Також, у зазначеному рішенні по справі № 922/1558/16 суд зазначає, що рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 .

Отже, при розгляді вказаної справи встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 змінено нормативно грошову оцінку земель міста Харкова та затверджено нові ставки орендної плати.

При цьому, наведене рішення органу місцевого самоврядування ТОВ Харків-Капітал не оскаржено, є чинним та не скасовано у визначеному порядку.

Досліджуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду із адміністративним позовом колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що починаючи з моменту отримання повного тексту рішення у зазначеній справі позивач був обізнаний про існування спірного Витягу № 880 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

При цьому, звернення до суду із даним позовом 15.06.2020 позивачем здійснено поза межами строку звернення до суду із адміністративним позовом.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску звернення до суду із позовом щодо оскарження витягу позивач посилався на Висновок експерта Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз № 34134/19-41 від 17.04.2020, у якому зафіксовано низку порушень при складанні і видачі Витягу № 880, на підставі якого було визначено спірний розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Втім, обґрунтування стосовно того, що про порушення своїх прав позивач дізнався саме зі змісту Висновку експерта № 34134/19-41 від 17.04.2020, колегією суддів не приймаються, оскільки спростовані вище встановленими обставинами.

Та крім того, позивачем не зазначено про існування об`єктивних перешкод у отриманні такого висновку, починаючи з 2013.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду із адміністративним позовом 15.06.2020, обізнаність позивача про існування спірного Витягу, починаючи з 2016, шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строків, визначених ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, при зверненні до суду із даним позовом.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany)

Таким чином, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги не вбачається поважних, об`єктивних причин пропуску строку звернення особи до суду із вказаним позовом, та які перешкоджали позивачу звернутись до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів з 2016.

У відповідності до ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч. ч. 3, 4 ст. 123 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про залишення адміністративного позову без розгляду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши ухвалу суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 по справі № 520/7656/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 03.12.20.