Постанова

від 03.12.2020 по справі 804/5600/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 804/5600/16

адміністративне провадження № К/9901/52812/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,

розглянув у письмовому провадженні

касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЖХАРЧОТОРГ"

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року (колегія у складі суддів Божко Л.А., Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року (колегія у складі суддів Божко Л.А., Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.)

у справі №804/5600/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЖХАРЧОТОРГ"

до Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області

третя особа - ОСОБА_1

про визнання дій протиправними.

І. РУХ СПРАВИ

1. 31.08.2016 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ Криворіжхарчоторг до Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_1 .

2. Позивач просив суд визнати дії головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області - державного інспектора сільського господарства в Дніпропетровській області Жили І.М. щодо здійснення перевірки та складання акту перевірки від 04.07.2016 незаконними та неправомірними.

3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017, у задоволенні клопотання третьої особи про закриття провадження у справі відмовлено.

4. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 позов задоволено.

5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 - без змін.

6. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018, за заявою ОСОБА_1 , виправлено описку у постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017, шляхом направлення учасникам процесу копії постанови, прийнятої в судовому засіданні, - про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

7. 11.06.2018 до Верховного Суду надійшли касаційні скарги ТОВ Криворіжхарчоторг . Просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2018 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017; скасувати Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018. Розгляд касаційних скарг просить здійснювати за його участю.

8. 20.06.2018 відкрито касаційні провадження.

9. 13.07.2018 від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

(а) щодо суті спору

10. Головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель управління контролю за використанням і охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області - державним інспектором сільського господарства в Дніпропетровській області Жилою І.М. проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок за кадастровими номерами: 1220386600:02:011:0187, 1220386600:01:001:0008, 1220386600:01:006:0011, 1220386600:01:001:0055, 1220386600:01:016:0016, 1220386600:01:016:0015 на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області.

11. За результатами перевірки складено акт №8/5 від 04.07.2016 та встановлено:

- згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обмежень Реєстраційної служби Апостолівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, власниками земельних ділянок кадастрові номери 1220386600:02:011:0187, 1220386600:01:001:0008, 1220386600:01:006:0011, 1220386600:01:001:0055, 1220386600:01:016:0016, 1220386600:01:016:0015 є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а право оренди вказаних земельних ділянок зареєстровано за ТОВ СП Колор ;

- земельні ділянки загальною площею 39,797 га кадастрові номери 1220386600:02:011:0187, 1220386600:01:001:0008, 1220386600:01:006:0011, 1220386600:01:001:0055, 1220386600:01:016:0016, 1220386600:01:016:0015 використовуються ТОВ Криворіжхарчоторг за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину;

- ТОВ Криворіжхарчоторг самовільно займає земельні ділянки загальною площею 39,797 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області;

- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963 розмір шкоди, заподіяної ТОВ Криворіжхарчоторг внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, складає 116 581,33 грн.;

- в діях ТОВ Криворіжхарчоторг встановлено ознаки злочину, відповідальність за який передбачена ст. 197-1 КК України.

12. В акті перевірки зазначено: підписи осіб, які склали акт - прізвище Жила І.М. та його підпис; підписи осіб, які були присутні при перевірці - відсутні; підпис представника юридичної особи чи фізичної особи, які перевірялись - відсутній; з актом ознайомлений, копію акта отримав - відсутні; копія акта відправлена поштою (у разі відмови отримання акта) - відсутня інформація.

13. Позивач оскаржив дії інспектора щодо проведення перевірки.

14. Підставою для проведення перевірки була скарга ТОВ Сільськогосподарське підприємство Колор , яке вважає, що ТОВ Криворіжхарчоторг використовує земельні ділянки без правовстановлюючих документів на право користування цими ділянками. В жовтні 2014 року ТОВ СП Колор укладено та зареєстровано договори оренди земельних ділянок з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

15. Також в матеріалах справи є копії договорів оренди землі, укладених та зареєстрованих між ТОВ Криворіжхарчоторг та ОСОБА_3 (договір від 01.11.2011), ОСОБА_4 (договір від 29.07.2010), ОСОБА_1 (договір від 11.03.2008), ОСОБА_5 (договір від 05.01.2011), ОСОБА_6 (договір від 04.06.2008), ОСОБА_8 (договір від 01.07.2009).

16. Ухвалою Апостолівського районного суду відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Криворіжхарчоторг про визнання договору оренди землі недійсним. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відмовились від позовних заяв про визнання договорів, укладених з ТОВ Криворіжхарчоторг , недійсними.

(б) щодо виправлення описки

17. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 про задоволення позову - без змін.

18. Згідно з журналом судового засідання, 14.12.2017 у відкритому судовому засіданні за участю представника третьої особи та представника позивача відбувся розгляд апеляційної скарги на ухвалу та постанову суду першої інстанції від 30.05.2017. В журналі судового засідання не відображено конкретний результат прийнятого колегією суддів рішення після повернення з нарадчої кімнати.

19. На неодноразові заяви позивача про видачу повного тексту постанови від 14.12.2017, супровідним листом від 13.02.2018 йому було направлено поштою копію постанови.

20. 07.02.2018 ОСОБА_1 подала до суду апеляційної інстанції заяву про виправлення описки у постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017. Заяву обґрунтовувала тим, що в судовому засіданні, що відбулось 14.12.2017, суд проголосив вступну та резолютивну частину постанови про скасування рішення суду першої інстанції від 30.05.2017 та прийняття нового судового рішення про відмову в задоволенні позову. Проте в постанові суду від 14.12.2017, яку надіслано сторонам, зазначено зовсім інше, - про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

21. Ухвалою від 05.03.2018 призначено судове засідання на 20.03.2018 про розгляд заяви про виправлення описки.

22. Згідно з супровідним листом від 05.03.2018 ухвала направлялась учасникам справи. Проте доказів її отримання у справі немає.

23. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018, за заявою ОСОБА_1 , виправлено описку у постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017, шляхом направлення учасникам процесу копії постанови, прийнятої в судовому засіданні, - про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017.

24. Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 та виправлена постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 були надіслані позивачу 08.05.2018, що підтверджується супровідним листом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

25. Протиправність дій інспектора щодо проведення перевірки позивач обґрунтовував тим, що він використовує земельні ділянки на підставі укладених та зареєстрованих договорів оренди землі. Відповідачем не направляв направлення на проведення перевірки, не приймав наказу. Акт перевірки складено без участі ТОВ Криворіжхарчоторг . В акті перевірки зазначено, що перевірка проводилась на підставі звернень громадян, але згоди Державної інспекції сільського господарства України на здійснення такого заходу (перевірки) відповідач не отримував. Акт перевірки складено не за формою, визначеною чинним законодавством. Про здійснення перевірки 04.07.2016 позивач дізнався із матеріалів господарської справи №904/5990/16 за позовом ТОВ СП Колор до ТОВ Криворіжхарчоторг про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок. Інспектор знав, що існує подвійна реєстрація договорів оренди, є спір, тому не міг робити висновок про самовільне зайняття земельних ділянок.

26. Відповідач проти позову заперечував. Пояснив, що проведена на підставі звернень громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , за результатами якої встановлено, що позивач самовільно займає земельні ділянки.

27. Третя особа ОСОБА_1 проти позову заперечувала. Пояснювала, що є власницею земельної ділянки за кадастровим номером 1220386600:01:016:0016, але в жовтні 2014 року дізналась, що земельна ділянка була самовільно зайнята ТОВ Криворіжхарчоторг . Порушення процедури проведення перевірки, про яку стверджує позивач, не має жодного відношення до факту самовільного зайняття земельних ділянок.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ.

28. У касаційній скарзі позивач не погоджується з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017, прийнятою внаслідок виправлення описки. Суд апеляційної інстанції неправильно скасував рішення суду першої інстанції, який позов задовольнив, оскільки не врахував положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а саме: позапланову перевірку проведено без наказу керівника про її призначення; без направлення; за відсутності позивача; не повідомлено підставу проведення перевірки; проведено за відсутності звернення фізичної особи про проведення перевірки; позаплановий захід проведено за відсутності обов`язкової згоди центрального органу виконавчої влади.

29. У касаційній скарзі позивач не погоджується з ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 про виправлення описки з таких підстав:

А) ухвала суду про виправлення описки прийнята без повідомлення позивача;

Б) ухвала не підписана суддями, а лише її копія завірена керівником апарату суду;

В) описка виправлена у спосіб, що не відповідає статті 248, 253 КАС України, оскільки повністю змінено результат розгляду апеляційної скарги, поданої на рішення суду першої інстанції.

30. У відзиві на касаційні скарги третя особа просить залишити оскаржені рішення без змін. Суд першої інстанції виходив з того, що підстав для перевірки, а саме звернення фізичних осіб не було. Проте це не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 подала до інспекції власне звернення. Враховуючи, що на час проведення перевірки право користування земельними ділянками належало ТОВ СП Колор , не було необхідності повідомляти про проведення перевірки ТОВ Криворіжхарчоторг .

31. Вважає, що описка виправлена належним чином, оскільки рішення суду мало бути приведено у відповідність до дійсного результату вирішення апеляційної скарги, що відбулось в судовому засіданні 14.12.2017. Судове засідання відбулось як за участю третьої особи, так і за участю позивача, де було проголошено під звукозапис, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові. Суд помилково направив сторонам копії постанови, прийнятої в судовому засіданні 14.12.2017, про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Верховний Суд перевірив доводи касаційних скарг, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

(а) щодо ухвали про виправлення описки від 20.03.2018.

33. Відповідно до ст.253 КАС України суд може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

34. Описка у розумінні зазначеної статті - це випадкова помилка у рішенні, допущена при його викладенні. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або виправляє помилки, які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні, зокрема ухвалі, описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

35. У випадку, що розглядається, суд апеляційної інстанції вважав, що опискою є створення та направлення учасникам справи копії постанови від 14.12.2017, у редакції, що не відповідає змісту судового рішення, що фактично було проголошеного у відкритому судовому засіданні 14.12.2017.

36. Так, 14.12.2017 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом розглянуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017.

37. Під час оголошення 14.12.2017 вступної та резолютивної частини постанови суду здійснювалася фіксація судового засідання технічними засобами, а в судовому засіданні були присутні представники третьої особи - Франскевич Ю.І. та позивача - Остапчук Л.М., що підтверджується журналом судового засідання від 14.12.2017. В журналі судового засідання не відображено конкретний результат прийнятого колегією суддів рішення. Зазначено лише, що після повернення з нарадчої кімнати суд оголошення головуючим суддею Божко Л.А. вступної та резолютивної частини постанови. Роз`яснення постанови, порядок та строки оскарження постанови, роз`яснення порядку ознайомлення з повним текстом постанови, право на ознайомлення з технічним записом, журналом судового засідання .

38. Проте аудіозапис судового засідання від 14.12.2017, зафіксований на компакт диску №5309113RD8815, свідчить, що після повернення з нарадчої кімнати суд проголосив результат розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017, а саме про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ Криворіжхарчоторг .

39. З встановленого вбачається, що між змістом проголошеного судового рішення та повним текстом постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення та залишення без змін постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017, є розбіжність.

40. Суд погоджується, що фактично помилка призвела до створення іншого тексту судового рішення, що не відповідає ознакам описки в тому розумінні, в якому про це йдеться в ст.253 КАС України (арифметичні чи технічні помилки). Зміна суті рішення не може вважатись опискою.

41. Однак інших можливостей усунення такої розбіжності КАС України не передбачає. Верховний Суд розглядав подібні справи, в яких дійшов висновку про допустимість виправлення описки, що мала місце в резолютивній частині судового рішення (постанова від 03.07.2020 у справі № 815/6746/17, від 22.07.2020 у справі № 820/2898/18, від 27.08.2020 у справі № 820/2596/16; від 30.10.2019 у справі № 295/13285/16-а, 17.10.2019 у справі №813/237/16, 29.08.2018 у справі № 610/4264/16-а, 03.04.2018 у справі №697/2108/16-а).

42. Суд вважає, що у вирішенні цього питання слід виходити в першу чергу з основних принципів адміністративного судочинства. Так, зокрема, принцип гласності судового процесу (ст. 10 КАС України) передбачає, що суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, визначеному цим Кодексом. Судове рішення (повне або скорочене), ухвалене у відкритому судовому засіданні, оголошується прилюдно у порядку, визначеному цим Кодексом. Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет.

43. Отже, офіційний запис судового засідання та прилюдне оголошення, ухваленого в судовому засіданні судового рішення, є гарантією його незмінюваності.

44. Таким чином, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, прийнята в судовому засіданні 14.12.2017, має відповідати фактично прийнятому рішенню, що офіційно зафіксовано записом цього судового засідання.

45. З цих підстав Суд приходить до переконання, що виправлення описки у тому вигляді, як це вирішено ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018, загалом узгоджується з принципами адміністративного судочинства та усуває невизначеність щодо суті ухваленого судового рішення.

46. Крім того, доводи скаржника, як на підставу скасування ухвали від 20.03.2018, про неповідомлення його про розгляд заяви про виправлення описки, Суд відхиляє.

47. Відповідно до ст. 253 КАС України питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

48. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.03.2018 призначив до розгляду питання про виправлення описки в судовому засіданні на 20.03.2018 з викликом осіб, які беруть участь у справі.

49. В журналі судового засідання від 20.03.2018 зафіксовано, що сторони в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні.

50. Згідно з супровідним листом від 05.03.2018 ухвала від 05.03.2018 направлялась сторонам з суду 07.03.2018 рекомендованим листом з повідомленням. Проте поштових повідомлень про вручення у справі немає.

51. Зважаючи на вищенаведене, Суд погоджується з доводами про неналежне повідомлення про час та місце розгляду справи з питання виправлення описки. Водночас Суд не вважає, що це призвело до ухвалення неправильного судового рішення чи порушення фундаментальних процесуальних прав позивача на участь у розгляді справи.

52. Отже, Суд не вбачає підстав для скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 з підстав неналежного повідомлення. Відповідно касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

(б) щодо рішення по суті

53. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 (складеною за результатами виправлення описки) задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

54. Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач оскаржував дії щодо проведення щодо нього перевірки, які полягали в недотримані процедури її проведення, а саме проведення позапланового заходу без наказу керівника про її призначення, без направлення на проведення перевірки; не повідомлення суб`єкта про її проведення, відсутність підстав для проведення перевірки.

55. Тобто, позивач оскаржував в принципі наявність правових підстав для проведення перевірки (дії інспектора щодо можливості її проведення) за результатами якої для позивача можуть певні правові наслідки. При тому протиправність дій державного інспектора сільського господарства в Дніпропетровській області обґрунтовував порушенням Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності в частині дотримання передумов проведення позапланового заходу.

56. Задовольняючи позов суд першої інстанції застосовував до спірних правовідносин Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

57. Проте особливості та обмеження перевірок визначені у Законі №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не відносяться до здійснення перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель. Норми Закону №877-V стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, а на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону України №963-IV Про державний контроль за використання та охороною земель .

58. Такий висновок відповідає судовій практиці (постанова Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №818/1512/17, від 17.09.2019 у справі №806/1723/18, від 09.10.2019 у справі №724/1843/18, від 13.03.2019 у справі №826/11708/17).

59. Натомість в цій частині суд апеляційної інстанції правильно застосував Закон України №963-IV Про державний контроль за використання та охороною земель .

60. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що акт перевірки з питань дотримання позивачем вимог земельного законодавства не порушує його прав, оскільки лише рішення, яким на суб`єкта покладається певний обов`язок (усунути порушення, відшкодувати збитки, тощо), має правове значення для нього.

61. Тобто, конституційне право на доступ до правосуддя не є безмежним. Метою суду (правосуддя) є захист порушених прав та свобод, належних людині, яка звертається за захистом (її суб`єктивних прав).

62. Конституційна гарантія права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб має на меті захист прав та свобод безпосередньо людини, яка вважає, що її права та свободи порушені, або порушуються, або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (має місце протиправне втручання).

63. Право на оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, складовою якого є право звернення до суду (право на доступ до судової процедури), не є абстрактним, а пов`язане з правом конкретної особи, в інтересах якої виникає судовий процес, і з її переконанням у тому, що держава (в особі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб) протиправно втрутилася у її права або свободи.

64. Конституція України закріплює гарантію для звернення до суду за захистом права, але не має на меті гарантувати сам лише судовий розгляд (судове слухання).

65. Водночас, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).

66. У статті 5 КАС України взаємозв`язок між правом особи на звернення до суду і порушенням їх суб`єктивних прав знайшов остаточне закріплення. Зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист .

67. Отже, завдання адміністративного судочинства не можуть бути реалізовані у разі звернення особи до суду за захистом прав та свобод, які не належать їй особисто або, якщо підставою для звернення до суду є лише суб`єктивне припущення позивача про порушення його прав чи інтересів.

68. Позивач вважав свої права та інтереси порушеними і бажав їх захистити.

69. З цього приводу колегія суддів зазначає, що хоч і позивач оспорює дії Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області (її інспектора) щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, проте надання правового аналізу цим вимогам не призведе до захисту прав позивача в адміністративному процесі, оскільки за наслідками акту про обстеження земельної ділянки інших рішень щодо позивача, на підставі яких він був би зобов`язаний щось вчинити, не приймалось.

70. Акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

71. З огляду на наведене, Верховний Суд вважає, що відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки у позивача відсутнє право, яке б підлягало судовому захисту, суд не повинен розглядатися справу в тому разі, якщо пред`явленні позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже не підпадають під судову юрисдикцію. З огляду на це, провадження у справі слід закрити на підставі пункту 1 частини 1 ст. 157 КАС України (в редакції чинній на час звернення до суду з позовом). Аналогічна підстава закриття провадження у справі передбачена чинним КАС України у редакції з 15.12.2017 (п. 1 ч. 1 ст. 238).

72. Крім того, дії державного інспектора щодо складення акту обстеження не мають самостійного правового значення без відповідного рішення (припису) відповідача. Відтак, їх оскарження не призводить до правового результату, а отже не може захистити порушені права та інтереси позивача у публічних правовідносинах. Розглядаючи ці вимоги, адміністративний суд не може реалізувати завдання адміністративного судочинства.

73. Відповідно до частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

74. За таких обставин постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2018 підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.

75. Судові витрати за подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року відшкодуванню не підлягають з огляду на залишення касаційної скарги без задоволення.

76. Що стосується порядку відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2018, то пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається лише за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 350, 354, 356, 359 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЖХАРЧОТОРГ" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року - без змін.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЖХАРЧОТОРГ" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року задовольнити частково, постанову - скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя А.А. Єзеров