Ухвала

від 03.12.2020 по справі 620/3877/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 620/3877/19

адміністративне провадження № К/9901/32307/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.

перевірив касаційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі №620/3877/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Анатолія-Ліс'' до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю ''Анатолія-Ліс'' звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 05 грудня 2019 року № 25-19-16/0646/170, прийняту на підставі акта від 22 жовтня 2019 року № 25-19-16/0646 та відповідно до Порядку здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, якою за порушення частини третьої статті 24 КЗпП України, на підставі абз. 2 частини другої статті 265 КЗпП України на ТОВ ''Анатолія-Ліс'' накладено штраф в розмірі 125 190,00 грн.

05 лютого 2020 року рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано постанову Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу від 05 грудня 2019 року № 25-19-16/0646/170.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління держпраці у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Анатолія - Ліс'' судовий збір у сумі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн) 00 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення від 20.12.2019 №447, та судові витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн (три тисячі грн) 00 коп., сплачені відповідно до квитанції від 20.12.2019 № 71.

На вказані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду Управління Держпраці у Чернігівській області подало касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 27 листопада 2020 року.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд першої інстанції врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Таким чином, відсутні підстави, за яких цю справу не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з огляду на предмет укладеного цивільно-правового договору та поняття трудового договору, не встановлення факту щодо організації процесу трудової діяльності (внутрішнього розпорядку, оплати заробітної плати, забезпечення умов праці), аргументи відповідача, що відносини між позивачем та ОСОБА_1 є трудовими, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної справи. Окрім того, складення цивільно-правового договору не може бути розцінено як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оскільки відповідна фізична особа не є працівником в розумінні трудового законодавства, що свідчить про відсутність в діях позивача ознак порушення частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Анатолія-Ліс'', розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.

Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач у касаційній скарзі не навів підстав, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, Суд,

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі №620/3877/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Анатолія-Ліс'' до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова

Судді Н.А. Данилевич

В.Е. Мацедонська