Постанова

від 25.11.2020 по справі 172/200/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 172/200/18

провадження № 61-8064св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , відповідачі : Товариство з обмеженою відповідальністю Авангард , державний реєстратор Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовик Андрій Олександрович, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду

від 20 березня 2019 року у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Деркач Н. М., Ткаченко І. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до директора Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард (далі - ТОВ Аванград ), державного реєстратора Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовика А. О. про визнання недійсним та неукладеним договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору оренди землі, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та відшкодування орендної плати за користування земельною ділянкою.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 4,323 га для ведення сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Письменської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області.

ОСОБА_1 прийняла спадщину та 12 грудня 2017 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Під час оформлення права на спадщину їй стало відомо, що 09 серпня 2017 року державним реєстратором Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовиком А. О. проведено державну реєстрацію договору оренди землі від 10 березня 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Аванград .

Позивач зазначала, що державна реєстрація договору оренди землі від 10 березня 2017 року проведена після смерті ОСОБА_2 .

Крім того, до договору оренди землі від 10 березня 2017 року не долучено план або схему земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що є невід`ємною частиною договору оренди землі.

Також у вищевказаному договорі відсутні всі істотні умови договору.

У процесі розгляду справи ОСОБА_1 неодноразово уточнювала позовні вимоги та визначила відповідачем за її позовом ТОВ Аванград , а також зазначила, що ТОВ Аванград користується спірною земельною ділянкою з часу укладення договору оренди землі по теперішній час, проте орендна плата за 2017 та 2018 роки сплачена не була, тому несплачена сума за фактичне користування земельною ділянкою підлягає стягненню у розмірі 6871,99 грн, розрахованому виходячи з вартості земельної ділянки.

На підставі викладеного та з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила задовольнити її позов до ТОВ Авангард , визнати неукладеним та недійсним з моменту вчинення договір оренди землі від 10 березня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Авангард , скасувати рішення державного реєстратора Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовика А. О. від 09 серпня 2017 року про державну реєстрацію договору оренди землі, витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ Авангард земельну ділянку загальною площею 4,323 га для ведення сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Письменської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області, стягнути з ТОВ Авангард заборгованість з відшкодування орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 6871,99 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2018 року позов задоволено.

Визнано договір оренди земельної ділянки площею 4,323 га, кадастровий номер 1220755400:02:010:0080, укладений між ТОВ Авангард та ОСОБА_2 10 березня 2017 року, зареєстрований державним реєстратором Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовиком А. О. 09 серпня 2017 року, недійсним з моменту вчинення.

Скасовано рішення державного реєстратора Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовика А. О. № 36539937 про державну реєстрацію від 09 серпня 2017 року договору оренди земельної ділянки площею 4,323 га, кадастровий номер 1220755400:02:010:0080, укладеного між ТОВ Авангард та ОСОБА_2 10 березня 2017 року.

Витребувано у ТОВ Авангард з чужого незаконного володіння земельну ділянку площею 4,323 га, кадастровий номер 1220755400:02:010:0080, що розташована на території Письменської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області.

Стягнуто з ТОВ Авангард на користь ОСОБА_1 відшкодування орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 6871,99 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення першої інстанції мотивоване тим, що під час розгляду справи судом встановлено підписання договору оренди землі від 10 березня 2017 року не ОСОБА_2 , а його дружиною, при цьому повноваження на вчинення таких дій у останньої були відсутні.

Оскільки спірний правочин укладений без волевиявлення ОСОБА_2 , зокрема, особисто ним не підписувався, тому такий правочин підлягає визнанню недійсним на підставі частини третьої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Вимога позивача про скасування реєстрації оспорюваного правочину є похідною від вимоги про визнання його недійсним, тому наявні підстави для скасування державної реєстрації договору оренди землі.

ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки, має право витребувати це майно від ТОВ Авангард , яке використовує земельну ділянку незаконно.

Вимоги позивача про відшкодування грошових коштів за користування земельною ділянкою у період з 2017 року по травень 2018 року в сумі 6871,99 грн є доведеними та обґрунтованими.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ Авангард задоволено, рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позов пред`явлено до директора ТОВ Авангард , проте позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 , не стосуються прав та обов`язків саме директора товариства, тому він не може бути відповідачем у цій справі.

Суд першої інстанції не вирішив питання про заміну неналежного відповідача або залучення іншої особи в якості відповідача, а апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості вирішувати питання про залучення належного відповідача до участі у справі, тому наявні підстави для відмови ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що обґрунтованість позовних вимог по суті не перевіряється.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2019 року, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що вимоги, викладені в позовній заяві та в заявах про уточнення позовних вимог, стосуються безпосередньо прав та обов`язків ТОВ Авангард , а не директора товариства, як виконавчого органу.

Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та сторонами у справі й вирішив спір, пред`явлений до належного відповідача.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту та вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2020 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами установлено, що 16 листопада 2001 року ОСОБА_2 видано державний акт на право приватної власності на землю, на підставі якого він є власником земельної ділянки загальною площею 4,323 га, кадастровий номер 1220755400:02:010:0080, для ведення сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Письменської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області.

10 березня 2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ Авангард укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 4,323 га, кадастровий номер 1220755400:02:010:0080, для ведення сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Письменської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області, на строк 10 років зі сплатою орендної плати за кожен рік використання землі у грошовій формі в розмірі 3% від вартості земельної ділянки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку загальною площею 4,323 га, кадастровий номер 1220755400:02:010:0080, для ведення сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Письменської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області, яку в установленому законодавством порядку прийняла ОСОБА_1

09 серпня 2017 року державним реєстратором Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовиком А. О. проведено державну реєстрацію договору оренди землі від 10 березня 2017 року.

12 грудня 2017 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане на спадщину, яка складається із земельної ділянки загальною площею 4,323 га, кадастровий номер 1220755400:02:010:0080, для ведення сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Письменської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області.

23 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Васильківського районного суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій зазначила відповідачами директора ТОВ Авангард та державного реєстратора Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовиком А. О. і просила визнати недійсним та неукладеним договір оренди землі, скасувати державну реєстрацію договору оренди землі, витребувати земельну ділянку з чужого незаконного володіння.

08 травня 2018 року ОСОБА_1 подала до суду уточнену позовну заяву, в якій зазначила відповідачами ТОВ Авангард , державного реєстратора Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовиком А. О. та доповнила прохальну частину й просила стягнути з ТОВ Авангард на свою користь заборгованість зі сплати орендної плати за 2017 рік у розмірі 1843 грн.

24 травня 2018 року ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просила стягнути зТОВ Авангард на свою користь заборгованість з відшкодування орендної плати за період з 2017 року по травень 2018 року у розмірі 6871,99 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

У справі, яка переглядається, предметом спору є визнання недійсним договору оренди землі від 10 березня 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Авангард , скасування його державної реєстрації, витребування земельної ділянки із незаконного володіння ТОВ Авангард та стягнення з товариства заборгованості з відшкодування орендної плати за користування земельною ділянкою.

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 подала позовну заяву, в якій зазначила відповідачем директора ТОВ Авангард , не вказавши саме ТОВ Авангард відповідачем у справі.

Обґрунтування ж підстав позову зводились до порушення її прав саме ТОВ Авангард , а не його директором.

Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Авангард , державного реєстратора Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовика А. О. про визнання недійсним та неукладеним договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору оренди землі, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та відшкодування орендної плати за користування земельною ділянкою (а. с. 29).

До закінчення підготовчого провадження позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій вона зазначила відповідачем саме ТОВ Авангард (а. с. 82).

У прохальних частинах позовної заяви та уточнених позовних заявах позивач просила визнати недійсним договір оренди землі, витребувати саме у ТОВ Авангард спірну земельну ділянку та з останнього стягнути заборгованість з відшкодування орендної плати за користування земельною ділянкою.

ТОВ Авангард подало апеляційну скаргу на судове рішення суду першої інстанції і за його апеляційною скаргою судом апеляційної інстанції відкрито апеляційне провадження у справі (а. с. 209-213, 232).

Подавши апеляційну скаргу, ТОВ Авангард підтвердило, що оскаржуване ним судове рішення стосується його прав та обов`язків, а також не заперечувало, що його було притягнуто до участі у справі відповідачем.

Таким чином, ОСОБА_1 пред`явила позов саме до ТОВ Авангард , який є належним відповідачем у цій справі, а не до директора цього товариства.

Згідно з частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини третьої статті 376 ЦПК України).

Оскільки ОСОБА_1 пред`явила позов саме до ТОВ Авангард , тому відсутні підстави вважати, що відповідачем є директор цього товариства, який не є належним відповідачем, а також, що суд першої інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі.

Зазначивши, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, суд апеляційної інстанції, керуючись приписами пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України, дійшов помилкового висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволення позову саме з цих підстав.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

В силу положень статті 400 ЦПК України дослідження доказів і надання їм правової оцінки не належить до компетенції Верховного Суду.

Отже, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

І. М. Фаловська