Ухвала

від 02.12.2020 по справі 279/959/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

02 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 279/959/20

провадження № 61-17278ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 травня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі виконавчого комітету Кожухівської сільської ради Коростенського району про визнання права власності на 11/20 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2020 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу

на вищезазначені судові рішення.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно

до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Згідно вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України

у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, що передбачена (передбачені)

статтею 389 цього Кодексу.

У відповідності до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення на підставі, зазначеній

у пункті 3 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У випадку подання касаційної скарги з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі зазначаються порушення, допущені судом, які визначені у частинах першій, третій

статті 411 цього Кодексу.

Оскільки у поданій касаційній скарзі не визначені передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судового рішень, заявнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги щодо зазначення підстави (підстав), з якої (яких) подається касаційна скарга,

та надіслати до Верховного Суду уточнену її редакцію з копіями відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених

статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 травня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк

до 18 грудня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів

з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников