Постанова

від 29.11.2020 по справі 1/1013-24/286

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2020 р. Справа №1/1013-24/286

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіО.В. Зварич

суддівТ.Б. Бонк

О.Л. Мирутенко,

секретар судового засідання Кіра М.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області б/н від 07.08.2020 року (вх. № 01-05/2183/20 від 07.08.2020 року)

на ухвалу господарського суду Львівської області від 07.07.2020 року (суддя І.Б. Козак; повний текст ухвали складено 08.07.2020 року)

за заявою Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області про зміну способу виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.02.2006 року

у справі № 1/1013-24/286

за позовом: Золочівської міжрайонної ДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області

до відповідача-1: Військової частини № НОМЕР_1

до відповідача-2: Військової частини № НОМЕР_2

про повернення майна з чужого незаконного володіння,

за участю:

від позивача: Підгайний О.І. представник (витяг з ЄДРЮОФОПтаГФ № 1006981155 від 03.08.2020 року);

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Лопадчак О.О. представник (довіреність б/н від 17.11.2020 року); Білінець В.А представник (довіреність б/н від 03.03.2020 року),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заяви

11.10.2005 року Золочівська міжрайонна ДПІ звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до військової частини № НОМЕР_1 та військової частини № НОМЕР_2 про повернення з чужого незаконного володіння державного майна палива на загальну суму 9407,06 грн., а саме: 6,527 тонн бензину А-76 (виходячи з ціни 477 грн. за тонну) та 14,968 тонн дизпалива (виходячи з ціни 480 грн. за тонну) (а.с. 2-3, 55-56, т.1).

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.02.2006 року у справі №1/1013-24/286 (суддя М.І. Хабіб) задоволено позов Золочівської міжрайонної ДПІ. Зобов`язано військову частину № НОМЕР_2 в термін до 14.03.2006 року повернути Золочівській міжрайонній ДПІ бензин А-76 в кількості 6,527 тонн та дизпаливо в кількості 14,958 тонн (а.с. 107-109,т.1).

27.02.2006 року господарський суд Львівської області видав наказ № 1/1013-24/286 про примусове виконання вказаного рішення суду (а.с. 150, т.1).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.10.2007 року у справі №1/1013-24/286 відмовлено в задоволенні заяви військової частини № НОМЕР_2 про зміну способу виконання рішення суду від 14.02.2006 року у зв`язку з недоведеністю боржником наявності підстав, які ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення суду (а.с. 134-136, том 2).

З підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області від 06.11.2019 року у справі №1/1013-24/286 задоволено заяву ГУ ДПС у Львівській області про заміну сторони у виконавчому провадженні. Замінено сторону (стягувача) у виконавчому документі наказі господарського суду Львівської області від 14.02.2006 року, а саме: Золочівську міжрайонну ДПІ на її правонаступника Головне управління ДПС у Львівській області (а.с. 90-93, т.4).

26.02.2020 року ГУ ДПС України у Львівській області звернулось до господарського суду Львівської області із заявою про зміну способу виконання рішення суду, в якій просило змінити спосіб виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.02.2006 року у справі №1/1013-24/286 щодо повернення бензину А-76 в кількості 6,527 тонн та дизпалива в кількості 11,249 тонн шляхом зобов`язання військової частини № НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) повернути ГУ ДПС України у Львівській області вартість вищезазначеного пального в грошових коштах в перерахунку на дату прийняття ухвали суду (а.с. 110-111, т. 4).

Вказана заява обгрунтована тим, що боржник у листі № 1/78 від 23.01.2020 року повідомив про неможливість виконання рішення суду шляхом повернення палива, оскільки бензин марки А-76 відсутній та його надходження не передбачається. Водночас, стягувач не має можливості зберігати дизпаливо у зв`язку з відсутністю резервуарів для зберігання палива (для наявних у стягувача 2-х автомобілів, які користуються дизпаливом, закуплено паливо в достатній кількості). Крім того, стягувач вказує, що за результатами проведеної сторонами звірки розрахунків складено акт від 02.01.2019 року, в якому зафіксовано залишок заборгованості по бензину А-76 в кількості 6527 кг та дизпалива в кількості 11249 кг.

23.03.2020 року стягувач подав до суду першої інстанції письмові уточнення до заяви про зміну способу виконання рішення суду (вх. № 13458/20 від 23.03.2020 року). Покликається на лист ГУ статистики у Львівській області № 13-06/678/10-20 від 11.03.2020 року, згідно з яким останнє формування інформації щодо середньої вартості ціни на бензин марки А-76 здійснювалось у 2014 році і така становила 16,06 грн. за літр, та на відомості з сайту Міністерства фінансів України щодо вартості дизпалива станом на 13.03.2020 року в розмірі 26,01 грн. за літр. З урахуванням визначеної в акті звірки від 02.01.2019 року заборгованості боржника, просить зобов`язати військову частину № НОМЕР_2 (Навчальний Центр Національної гвардії України) повернути ГУ ДПС у Львівській області 483986,52 грн. (а.с.224-226, т.4).

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.07.2020 року (суддя І.Б. Козак) частково задоволено заяву ГУ ДПС у Львівській області про зміну способу виконання рішення суду від 14.02.2006 року у справі № 1/1013-24/286. Змінено спосіб і порядок виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.02.2006 року у справі №1/1013-24/286 про зобов`язання Військової частини № НОМЕР_2 в термін до 14 березня 2006 року повернути Золочівській МДПІ бензин А-76 в кількості 6,527 тонн та дизпаливо в кількості 14,958 тонн на стягнення з Військової частини № НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ГУ ДПС у Львівській області вартості бензину А-76 в кількості 6,527 тонн по 447,00 грн за тонну та дизпаливо в кількості 11,249 тонн по 480,00 грн за тонну, разом на загальну суму 8317,089 грн. Стягувачем за цією ухвалою в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" є: Головне управління Державної податкової служби України у Львівській області, боржником є Військова частина № НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвала є виконавчим документом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження". В задоволенні решти вимог за заявою відмовлено (а.с. 29-34, т.5).

Ухвала суду мотивована тим, що спосіб виконання рішення суду у даній справі (повернення бензину та дизпалива в натірі) був обраний позивачем, шляхом подання заяви за № 2608/10 від 05.12.2005 року (а.с.55-56, т.1), в якій зазначено ціну бензину марки А-76 в сумі 477 грн. за тонну та ціну дизпалива в сумі 480 грн. за тонну, така заява прийнята судом. На підставі вказаних цін та з урахуванням визначеного сторонами в акті звірки заборгованості станом на 02.01.2019 року обсягу бензину (6,527 тонн) та дизпалива (11,249 тонн), який боржник повинен був повернути стягувачу, суд встановив розмір заборгованості в сумі 8317,089 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ГУ ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою суду першої інстанції. Зокрема, зазначає, що в рішенні господарського суду Львівської області від 14.02.2006 року не зазначено вартості спірного бензину та дизпалива на час його прийняття, у зв`язку з чим скаржник вказує про необхідність застосування при розрахунку вартості майна цін, які визначені ГУ статистики у Львівській області та Міністерством фінансів України, і яка, за його розрахунками, становить 483986,52 грн. Просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 07.07.2020 року, прийняти нове рішення, яким задоволити заяву ГУ ДПС у Львівській області про зміну способу виконання рішення суду від 14.02.2006 року у справі № 1/1013-24/286 щодо повернення бензину А-76 в кількості 6,527 тонн та дизпалива в кількості 11,249 тонн шляхом зобов`язання військової частини № НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) повернути ГУ ДПС України у Львівській області вартість вищезазначеного пального в грошових коштах в перерахунку на дату прийняття рішення суду.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Навчальний Центр Національної гвардії України (військова частина № НОМЕР_2 ) у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами скаржника. Покликається на п.7.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», яким передбачено, що при зміні способу виконання рішення про присудження позивачу майна в натурі суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні. Звертає увагу, що в описовій частині рішення суду від 14.02.2006 року у справі № 1/1013-24/286 зазначено про подання позивачем заяви про зміни предмету позову, в якій позивач вказав ціни на бензин на дизпаливо. Вважає, що в рішенні від 14.02.2006 року суд визначив вартість спірного майна і ця вартість правомірно застосована судом при прийнятті оскаржуваної ухвали. Просить залишити без змін ухвалу господарського суду Львівської області від 07.07.2020 року у справі № 1/1013-24/286, апеляційну скаргу ГУ ДПС у Львівській області без задоволення.

Відповідач-1 не надав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи, наведені у апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та задоволити заяву ГУ ДПС у Львівській області про зміну способу виконання рішення суду від 14.02.2006 року у справі № 1/1013-24/286.

Представники відповідача-2 (боржника) просили залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду, апеляційну скаргу без задоволення з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач-1 не делегував свого представника в судове засідання. Про причини неявки не повідомив. Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №7901011176987 належно ознайомлений з датою, часом і місцем розгляду справи.

Суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання учасників справи.

Отже, відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, визначених ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності відповідача-1.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з статтею 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Однією із основних засад судочинства, передбачених статтею 129 Конституції України, є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України..

Частиною 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

В силу частин 1, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Законодавець в статті 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і визначив способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених в статті 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Таким чином, за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому, господарський суд виходить з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

В ході розгляду справи встановлено, що стягувач звернувся із заявою, в якій просив суд змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 14.02.2006 року у справі №1/1013-24/286 про повернення боржником бензину А-76 в кількості 6,527 тонн та дизпалива в кількості 11,249 тонн на повернення вартості вищезазначеного пального в грошових коштах з перерахунком на дату прийняття ухвали суду, мотивуючи свою вимогу тим, що у боржника частково відсутнє паливо марки А-76, оскільки таке не виробляється вже тривалий час, і дане паливо відсутнє на складі в натурі, а отже виконати наказ суду в частині повернення бензину марки А-76 є практично неможливо. Щодо дизпалива в кількості 11,249 тонн, то стягувач вказує, що немає спеціальних резервуарів для його зберігання в такій кількості. При визначенні розміру грошового відшкодування вартості бензину А-76 та дизпалива просить врахувати розрахунок вартості майна, зроблений контролюючим органом з урахуванням даних, наданих Головним управлінням статистики у Львівській області та даних Міністерства фінансів України, відповідно до якого вартість майна, що підлягає поверненню, становить 483986,52, а також те, що згідно останнього акту звірки від 02.01.2019 року заборгованість Військової частини №3007 по бензині марки А-76 складала 6527 кг, по дизпаливі 11249 кг.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обгрунтовано та правомірно частково задоволив заяву ГУ ДПС у Львівській області про зміну способу виконання рішення суду від 14.02.2006 року у справі № 1/1013-24/286, враховуючи таке.

Відповідно до обраного позивачем в заяві від 05.12.2005 року №2608/10 (вх. № 22407 від 06.12.2005 року) способу захисту цивільних прав та інтересів, способом виконання рішення суду у даному спорі є повернення бензину та дизпалива в натурі.

При цьому, в заяві від 05.12.2005 року №2608/10 (вх. № 22407 від 06.12.2005 року) про зміну позовних вимог позивач просив винести рішення про повернення Військовою частиною № НОМЕР_1 та/або її правонаступником Військовою частиною №3007 позивачу ПММ на загальну суму 9407,06 грн., а саме: бензин А-76 6527тонн (виходячи з ціни 447 грн. за тонну) та дизпаливо 14,958 тонн (виходячи з ціни 480 грн. за тонну) (а.с.55, 56, т.1).

Зі змісту описової частини рішення господарського суду Львівської області від 14.02.2006 року у справі № 1/1013-24/286 вбачається, що зазначена заява була предметом судового розгляду (а.с.107-109, т.1).

З аналізу наведеного, суд апеляційної інстанції констатує, що в рішенні суду від 14.02.2006 року у справі № 1/1013-24/286 відображено (без зазначення в резолютивній частині) вартість спірного палива, а саме: бензину А-76 в кількості 6527тонн, виходячи з ціни 447 грн. за тонну, дизпалива 14958 тонн, виходячи з ціни 480 грн. за тонну.

Твердження скаржника про те, що в рішенні господарського суду Львівської області від 14.02.2006 року у даній справі не зазначено вартості спірного бензину та дизпалива на час його прийняття є необгрунтованим.

Суд встановив, що згідно з актом звірки розрахунків від 02.01.2019 року, підписаним представниками позивача та відповідача, станом на 01.01.2019 року заборгованість складає: бензин А-76 6527 тонн, дизпаливо 11249 тонн (а.с.113, т.1).

Отже, враховуючи визначену позивачем вартість бензину А-76 447 грн. за тонну та дизпалива 480 грн. за тонну, суд першої інстанції вірно встановив, що вартість вищезазначеного пального в грошових коштах дорівнює 8317,089 грн.

Усі вищеописані обставини справи в їх сукупності підтверджують правомірність висновку місцевого господарського суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви ГУ ДПС у Львівській області про зміну способу виконання рішення суду від 14.02.2006 року у справі № 1/1013-24/286.

Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують висновків, покладених в основу оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.

Ухвала господарського суду Львівської області від 07.07.2020 року у справі № 1/1013-24/286 прийнята у відповідності до норм процесуального права, яку необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 331 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області б/н від 07.08.2020 року (вх. № 01-05/2183/20 від 07.08.2020 року) залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Львівської області від 07.07.2020 року у справі № 1/1013-24/286 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя Т.Б. Бонк

Суддя О.Л. Мирутенко