Постанова

від 03.12.2020 по справі 915/2325/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/2325/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників від позивача - керівника Іванова С.С. за витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наказом № 24 від 05.03.2020 та паспортом серії ЕР № 000192 від 12.02.2002;

адвоката Гусєва М.М. за посвідченням та свідоцтвом серії МК № 185 від 29.03.2019; ордером серії ВЕ № 1003726 від 20.03.2020 та довіреністю б/н від 20.03.2020;

/відповідачі повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином (див. - рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень від 13.11.2020), але не скористались правом на участь в судовому засіданні /

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.08.2020, прийняте суддею Ткаченко О.В. о 14:30 у м. Миколаєві, повний текст якого складено 04.09.2020

у справі №915/2325/19

за позовом Приватного акціонерного товариства «Україна» ( правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна ІС» )

до відповідачів:

1) Служби автомобільних доріг у Миколаївській області,

2) скаржника

про стягнення 949 516,52 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2019 року Приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ) «Україна» , якого ухвалою суду від 06.04.2020 замінено на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю /далі-ТОВ/ «Україна ІС» , звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Служби автомобільних доріг у Миколаївській області про стягнення з останньої майнової шкоди у розмірі 899 516,52 грн. та моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2020 за клопотанням позивача було залучено до участі у справі ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Миколаївський облавтодор» ) співвідповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на ст. ст.22,837,849,1166,1167,1192 ЦК України, ч. 1 ст. 32 ЗУ Про автомобільні дороги та ст.ст. 9,14,16,24 ЗУ Про дорожній рух та мотивовані тим, що з вини відповідачів, які утримували автодорогу Н-14 Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв в незадовільному стані, на ній сталася дорожньо-транспортна пригода /далі-ДТП/, зазнав пошкоджень транспортний засіб, власником якого є позивач, що спричинило йому матеріальні збитки та моральну шкоду, які він і просить стягнути з відповідачів солідарно.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.08.2020 позов задоволено частково та стягнуто з ДП «Миколаївський облавтодор» на користь ТОВ «Україна ІС» майнову шкоду (збитки) в сумі 899 516,52 грн. та 13 492,75 грн. судового збору, в іншій частині позову - відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 2 майнової шкоди, враховуючи підтвердження позивачем належними доказами понесення збитків внаслідок ДТП, спричиненого незадовільним станом дороги, та невиконання ДП «Миколаївський облавтодор» свого обов`язку з забезпечення безпеки дорожнього руху на ділянці дороги, де сталось ДТП, зокрема відсутність на дату ДТП необхідних огороджувальних та інших знаків та повідомлень, установити які мав саме відповідач-2. При цьому в частині стягнення моральної шкоди місцевим господарським судом відмовлено, оскільки матеріали справи не містять відомостей про те, в чому саме полягає завдана шкода, а також відсутні докази на підтвердження визначеного позивачем розміру моральної шкоди.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого суду ДП «Миколаївський облавтодор» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Скаржник зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

За твердженням апелянта місцевий господарський за відсутності належних та допустимих доказів встановив неправомірність дій відповідача 2, наявність шкоди, вини заподіювача шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, як того вимагають вимоги ст. 1166 ЦК України.

Також, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд безпідставно проігнорував факт проведення рецензування звіту №204/19 Про незалежну оцінку майна з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля «Тойота Ленд Крузер 200» , державний номер НОМЕР_1 , виконаного оцінювачем Богомоловим В.Є., за результатом якого встановлено, що зазначений звіт має недоліки.

Крім того, скаржник вважає, що суд першої інстанції не надав оцінки тому факту, що оцінка пошкоджень автомобіля здійснювалась зі спливом більш ніж трьох місяців з дати ДТП, а отже автомобіль протягом цього часу міг експлуатуватись.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи апелянта, просить залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Служба автомобільних доріг у Миколаївській області надала пояснення , в яких просить залишити без змін оскаржуване рішення в частині відмови в задоволені позовних вимог щодо неї. Клопотання Служби про відкладення судового засідання через те, що нею не отримано апеляційну скаргу, колегією відхилено як необгрунтоване, оскільки нею не було вжито заходів для ознайомлення з цією скаргою, не зважаючи на те, що завчасно отримано повідомлення про відкриття апеляційного провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, пояснень сторін, заслухавши представників позивача у судовому засіданні, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 червня 2019 року на 216 км автодороги Н-14 Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Вказаний транспортний засіб належить на праві власності ПрАТ «Україна» (правонаступник - ТОВ «Україна ІС» ), що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.14-15 т.1).

На підтвердження ДТП складено акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 12.06.2019 (а.с.181 т.1), з якого вбачається, що на ділянці дороги Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв Н-14 216,0 км,де сталася ДТП, покриття проїзної частини має яму розміром 7м*7м глибиною 40 та яму 2,5м*3м глибиною 30 см, дорожні знаки відсутні, розмітка відсутня та за результатами обстеження ділянку визнано такою, що перебуває у незадовільному стані.

Матеріали ДТП направлені до Новоодеського районного суду Миколаївської області.

У постанові Новоодеського районного суду Миколаївської області від 10.09.2019. у справі №482/1138/19 зазначено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №347691 від 12.06.2019 водій ОСОБА_1 12.06.2019 о 15 год. 10 хв. керуючи транспортним засобом «Тойота Ленд Крузер 200» , державний номер НОМЕР_1 , на автодорозі Н-14 Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв на 216 км був неуважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну під час виникнення на проїзній частині дороги вибоїни, про що було попередження у вигляді дорожнього знаку 1.12 «вибоїна» , в результаті чого допустив заїзд на ділянку дороги з вибоїнами, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані робітниками поліції за ст. 124 КУпАП. Судом при розгляді адміністративної справи було встановлено, що зі схеми місця ДТП від 12.06.2019, доданої до матеріалів справи вбачається, що транспортному засобу, яким керував ОСОБА_1 - «Тойота Ленд Крузер» державний номер НОМЕР_1 в результаті вказаної пригоди, яка сталась 12.06.2019, завдано зовнішніх пошкоджень у вигляді пошкодження лівого та правого заднього і переднього крила, бампера, передніх та задніх правих дверей та інших пошкоджень. Згідно акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 12.06.2019 обстеженням автодороги Н-14 Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв, 216 км, 12.06.2019 о 17 год. 45 хв. виявлено відсутність дорожніх знаків та розмітки на вказаній ділянці дороги та зазначено, що вказана ділянка визнана такою, що знаходиться в незадовільному стані.

Враховуючи, що диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна, а дані про це в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні, а є тільки дані про завдання водієм ОСОБА_1 шкоди лише керованому ним автомобілю, місцевий районний суд дійшов до висновку, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП, у зв`язку із чим провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закрив у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

З наданої суду позивачем постанови Заводського районного суду м.Миколаєва від 03.10.2019 у справі №487/5236/19 (а.с.17-18 т.1) вбачається, що місцевим районним судом були розглянуті матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , який працює в.о. начальника Служби автомобільних доріг в Миколаївській області за ч.4 ст. 140 КУпАП.

За результатом розгляду місцевим районним судом встановлено, що ОСОБА_2 порушив п.1.5 ПДР України своїми діями скоїв правопорушення передбачене ч.4 ст. 140 КУпАП. Факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №285167, відповідно до якого останній порушив вимоги п.1.5 ПДР України, матеріалами ЄО №1578 від 12.06.2019, наказом від 27.02.2018 №58-К, згідно до якого на ОСОБА_2 з 28 лютого 2018 року покладено виконання обов`язків начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області та Положенням про Службу автомобільних доріг у Миколаївській області та копією постанови від 10.09.2019. Суд зазначив, що вказані докази знаходяться в об`єктивному взаємозв`язку між собою і нічим не спростовані. З огляду на встановлені судом обставини, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, однак, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, провадження у даній адміністративній справі було закрито.

Зазначена постанова Заводського районного суду м.Миколаєва не була оскаржена та набрала законної сили 16.10.2019, що підтверджується відповідною відміткою на постанові (а.с.18 т.1).

Згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності ПП Богомолова В.Є. за звітом про незалежну оцінку майна з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля, вартість матеріального збитку на дату ДТП становить 883 266,52 грн. (а.с.32 т.1).

Вартість проведеного експертного дослідження склала 2 500,0 грн. та була сплачена позивачем ПП ОСОБА_3 , що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.61 т.1).

Окрім понесеного збитку позивач поніс додаткові витрати сплативши транспортний податок у 2018 та 2019 р.р. у загальній сумі 57 891,0 грн. при цьому, за період з 13.06.2019 по 01.07.2019, 3-й та 4-й квартал 2019 року, коли автомобіль фактично не використовувався сума транспортного податку склала 13 750,0 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень про сплату транспортного податку за 2019 рік (а.с.29-31 т.1).

За загальними положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного та зручного руху транспортних засобів.

За змістом ст. 7 цього Закону автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України "Про автомобільні дороги" органами, що здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування, є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська державні адміністрації.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення, належать, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення відповідно до державних будівельних норм і стандартів, а також переліків об`єктів та обсягів бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування, затверджених Кабінетом Міністрів України; розроблення та участь у реалізації заходів з безпеки дорожнього руху (ст. 11 Закону України "Про автомобільні дороги").

Відповідно до п. 3 ст. 13 Закону України "Про автомобільні дороги" орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів; участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; організація і здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам; визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів; передача права на будівництво комунальних та інших споруд, прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні споруди та обладнання відповідно до чинного законодавства; проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; влаштування місць для зупинок транспортних засобів, стоянок і відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об`єктів дорожнього сервісу; розробка та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів системами термінового зв`язку для виклику Національної поліції, екстреної медичної допомоги та технічної допомоги; обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання; проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху; забезпечення роботи спеціалізованих служб по здійсненню заходів щодо організації дорожнього руху; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про дорожній рух" власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

За змістом п. 2 Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 зі змінами та доповненнями (далі - Єдиних правил), ремонт і утримання дорожніх об`єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору.

За змістом п.п. 5, 11 Єдиних правил передбачено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об`єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов`язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об`єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об`єктів, забрудненню навколишнього середовища. Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити -невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; аналізувати стан аварійності на дорожніх об`єктах, виявляти аварійно-небезпечні ділянки і місця концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляти і здійснювати заходи щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов, що призводять до їх скоєння; разом з Державтоінспекцією брати участь в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов, за яких вони склалися, та усувати виявлені недоліки; своєчасно сповіщати місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і користувачів автомобільних доріг про строки і порядок закриття або обмеження руху транспортних засобів, стан дорожнього покриття, рівень аварійності на відповідних ділянках, гідрометеорологічні та інші умови; забезпечувати дотримання вимог техніки безпеки, а також безпеки дорожнього руху під час виконання дорожньо-експлуатаційних робіт; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Отже, у розумінні наведених положень, у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.

Аналогічну правову позицію, викладено у постановах Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 686/5458/17 та від 24.10.2018 у справі № 465/11817/16-ц.

Служба автомобільних доріг у Миколаївській області (на балансі якої перебуває ділянка дороги, на якій сталась ДТП) утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, є державною організацією, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, яке відповідно до Указу Президента України "Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України" від 13.04.2011 № 456/2011 є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.

Враховуючи положення Закону України "Про дорожній рух", за яким до компетенції власників автомобільних доріг належить, зокрема, передача права на експлуатаційне утримання доріг іншим юридичним особам, 04.03.2019 між Службою автомобільних доріг у Миколаївській області та ДП "Миколаївський облавтодор" укладеного договір №1-б, відповідно до якого Служба автомобільних доріг у Миколаївській області, як замовник, доручила ДП "Миколаївський облавтодор", як підряднику, виконувати у порядку та на умовах, визначених цим договором на свій ризик, власними та/або залученими силами і засобами, надати послуги: 45230000-8 будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь (експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Миколаївської області) в обумовлений цим договором термін.

Умовами пункту 1.3 даного договору визначено, що підрядник приймає від замовника право на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Миколаївської області, технічних засобів організації дорожнього руху, інженерних споруд та придорожніх насаджень на них у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» та Додатку №2 до цього договору.

Відповідно до умов п.1.4 вказаного договору його учасники узгодили, що на період дії договору та протягом гарантійного строку експлуатації, підрядник відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та норм глави 82 Цивільного кодексу України в повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху якщо дорожньо-транспортна пригода чи зупинка руху сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з вини підрядника, а також забезпечує повне майнове відшкодування замовнику у разі заподіяння збитків користувачами доріг, якщо такі збитки завдані з вини підрядника.

Згідно з умов п. 18.2.1 договору, підрядник несе відповідальність в тому числі за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконання робіт, якщо ці порушення виникли з вини підрядника та/або призвели до дорожньо-транспортної пригоди.

В додатку 2 до зазначеного договору визначено перелік доріг загального користування державного значення в межах Миколаївської області експлуатаційне утримання яких зобов`язалось здійснювати ДП "Миколаївський облавтодор", серед яких зокрема і автодорога Н-14 Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв, км 153+527 км 236+04, ДТП.

Отже, відповідальність за забезпечення безпеки дорожнього руху на ділянці дороги, де сталась ДТП, за зазначеним договором несе ДП "Миколаївський облавтодор", при цьому чинним судовим рішенням Новоодеського районного суду м.Миколаєва від 10.09.2019 у справі №482/1138/19, встановлено що на час скоєння ДПТ в якому отримав механічні пошкодження автомобіль позивача вказана ділянка знаходилась в незадовільному стані.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що позивачем доведено протиправність поведінки саме ДП "Миколаївський облавтодор", яка полягала у незабезпеченні ним належного утримання автомобільної дороги на ділянці, де сталася ДТП; доведено факт спричинення шкоди, яка полягає у пошкодженні автомобіля позивача, тобто зменшення його товарної вартості, та існування причинного зв`язку між незадовільним станом дороги та спричиненою шкодою, а також його вину, яка полягала в невжитті заходів щодо приведення до належного експлуатаційного стану дорожнього покриття, або позначення небезпечної ділянки відповідними дорожніми знаками, як-то передбачено законом, що свідчить про наявність повного складу правопорушення, необхідного для застосування такої міри відповідальності до ДП "Миколаївський облавтодор", як відшкодування майнової шкоди.

При цьому перевіривши обґрунтованість заявленого позивачем до стягнення розміру майнової шкоди, місцевий господарський суд правомірно зазначив, що наявним в матеріалах справи звітом № 204-19 від 23.10.2019 Про незалежну оцінку майна з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля «Тойота Ленд Крузер 200» , державний номер НОМЕР_1 , підтверджується майнова шкода, завдана означеному автотранспортному засобу в результаті його пошкодження при ДТП 12.06.2019 у розмірі 883 266,52грн. Крім того, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача майнової шкоди, яка складається з вартості проведеного експертного дослідження у сумі 2500грн. та транспортного податку у сумі 13750грн, за час коли автомобіль не використовувався, а також підставно відмовив у стягненні з відповідача моральної школи у розмірі 50000грн.

Головною причиною незгоди апелянта із оскаржуваним судовим рішенням у даній справі є наявність в матеріалах справи рецензії на звіт № 204-19 від 23.10.2019 Про незалежну оцінку майна з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля «Тойота Ленд Крузер 200» , державний номер НОМЕР_1 , в якій зазначено, що він має недоліки, однак колегія суддів ці доводи відхиляє, враховуючі той факт, що відповідним рецензуванням встановлено відповідність звіту вимогам чинного законодавства, крім того, матеріали справи не містять і доказів визнання його недійсним.

Припущення апелянта щодо можливості експлуатування автомобіля з моменту ДПТ до проведення оцінки автомобіля (з 12.06.2019 по 20.09.2019), спростовуються наявними в матеріалах справи доказами його передачі 13.06.2019 на зберігання підряднику на територію станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів (договір №28/10-2019 від 28.10.2019 про ремонт транспортного засобу)

Твердження скаржника щодо відсутності основних елементів доказування по відшкодуванню завданої майнової шкоди спростовується обставинами, викладеними у мотивувальній частині цієї постанови.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого господарського суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Інших доводів щодо незаконності рішення місцевого господарського суду та допущення ним порушень норм матеріального права та процесуального права , крім вищезазначеного та визнаного апеляційною інстанцією необґрунтованим та безпідставним, скаржник не навів.

За таких обставин рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.08.2020 у справі №915/2325/19 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП «Миколаївський облавтодор»- без задоволення.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати скаржника по сплаті судового збору за її подання і розгляд не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.08.2020 у справі №915/2325/19 залишити без змін, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - без задоволення.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.12.2020 о 15.45.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя Н.М. Принцевська

Суддя Я.Ф. Савицький