Постанова

від 24.11.2020 по справі 913/10/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2020 р. Справа № 913/10/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О. , суддя Шевель О.В.

за участі секретаря судового засідання Ярітенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (вх. №2401Л) на рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2020 (рішення ухвалено суддею Зюбановою Н.М. 20.08.2020 о 12:10 год., у приміщенні господарського суду Луганської області, повне рішення виготовлене 25.08.2020) у справі №913/10/20

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", Луганська область, м. Сєвєродонецьк

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирна долина", Луганська область, Сорокинський район, с. Огульчанськ

та співвідповідача громадянина ОСОБА_1 , Луганська область, Сорокинський район, с. Огульчанськ

про стягнення 2501807 грн. 53 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулося з позовом про стягнення солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирна долина" та ОСОБА_1 заборгованості за договором кредитної лінії №157 від 01.04.2013 станом на 11.12.2019 в сумі 2501807,53 грн., в тому числі проценти за користування кредитом у період з 01.12.2019 по 10.12.2019 - 7669,32 грн.; прострочені проценти за користування кредитом за період з 27.08.2015 по 30.11.2019 - 1193345,51 грн.; 3% річних за прострочення боргу за кредитом за період з 27.08.2015 по 10.12.2019 -171573,54 грн.; 3% річних за прострочення процентів за користування кредитом за період з 27.08.2015 по 10.12.2019 - 102885,95 грн.; інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом за період з серпня 2015 по листопад 2019 - 674498,00 грн.; інфляційні втрати за прострочення процентів за користування кредитом за період з серпня 2015 по листопад 2019 - 351835,21 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.08.2020 у справі №913/10/20 позов ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до Сільськогосподарського ТОВ "Мирна долина" та співвідповідача громадянина ОСОБА_1 про стягнення 2501807 грн 53 коп. задоволено частково; стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирна долина" та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" 171573 грн. 54 коп. 3% річних за прострочення сплати кредиту, 671755 грн. 89 коп. інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту та 12649 грн. 94 коп. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2020 у справі №913/10/20 повністю та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирна долина", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №157 від 01.04.2013 задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач, посилаючись, зокрема, на положення ст. 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України зазначає, що сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє від відповідальності за їх невиконання. Оскільки позичальник не виконав зобов`язання щодо погашення кредиту та своєчасної сплати процентів за користування кредитом, то зобов`язання за кредитним договором не припинилось і банк правомірно посилаючись на п. 2.7.2 кредитного договору нарахував проценти за період з 27.08.2015 по 10.12.2019. Позивач зазначає, що оскільки судові рішення, якими стягнуто з відповідачів заборгованість за кредитним договором не виконані, кредитор вправі вимагати стягнення з боржників сум інфляційних нарахувань та процентів річних, передбачених ст. 625 ЦК України, до повного виконання грошового зобов`язання. Проте, на думку позивача, суд першої інстанції при ухваленні рішення необґрунтовано дійшов висновку щодо відмови в задоволенні вимог банку стосовно 3% річних та інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом. Крім того, позивач зазначає, що судом першої інстанції помилково в резолютивній частині рішення не зазначено про солідарну відповідальність відповідачів перед кредитором.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" на рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2020 у справі №913/10/20, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 20.10.2020.

У судовому засіданні 20.10.2020 оголошено перерву до 24.11.2020.

У судовому засіданні представник позивача уточнив вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове - про задоволення позовних вимог повністю, стягнувши заборгованість з відповідачів на його користь солідарно.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явились.

Колегія суддів зазначає, що місцезнаходженням відповідачів ( ОСОБА_1 та СТОВ "Мирна долина") є: АДРЕСА_1 ). Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р вказане селище відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. У зв`язку з чим, у Східного апеляційного господарського суду відсутня можливість направлення ухвал відповідачам, про що зазначено в актах Східного апеляційного господарського суду №913/10/20 від 22.09.2020, від 07.10.2020, від 21.10.2020, від 03.11.2020.

У зв`язку з чим, на офіційному веб сайті Східного апеляційного господарського суду опубліковані повідомлення у справі №913/10/20, зокрема, про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду на 20.10.2020, а також про оголошення перерви до 24.11.2020.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

01.04.2013 між ПАТ "Державний ощадний банк України" (далі- банк) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Мирна долина" (далі- позичальник) укладено договір кредитної лінії №157 (далі- кредитний договір), відповідно до умов якого банк зобов`язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (п.2.1 кредитного договору). Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 31.03.2014. Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 2000000,00 грн. (пункти 2.2. та п.2.3 кредитного договору).

Відповідно до п. 2.7.1 кредитного договору проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки у розмірі 21% річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором. Проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається (п. 2.7.2 кредитного договору).

Згідно п. 2.7.3 кредитного договору нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту проценти повинні бути сплачені позичальником не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту.

28.02.2014 між ПАТ "Державний ощадний банк України" та СТОВ "Мирна долина" укладено додатковий договір №1 про реструктуризацію до договору кредитної лінії №157 від 01.04.2013, яким викладено пункти 2.2 та 2.3 кредитного договору у наступній редакції: Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 30.09.2014. Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 1333000,00 грн. .

28.02.2014 між ПАТ "Державний ощадний банк України" (далі - кредитор або банк), Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Мирна долина" (далі - боржник) та громадянином України ОСОБА_1 (далі - поручитель) укладено договір поруки №157/32 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору (договір кредитної лінії №157 від 01.04.2013, додатковий договір про реструктуризацію №1 від 28.02.2014 до договору кредитної лінії №157 від 01.04.2013) (п. 2.1 договору поруки). Згідно п. 2.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку та строки, визначені кредитним договором. Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін (за наявності) та діє протягом 30 років з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. До всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього договору (у тому числі щодо всіх грошових зобов`язань поручителем - повернення сум кредиту, сплаті процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені тощо), застосовується строк позовної давності тривалістю 30 років.

Звертаючись з позовом АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" зазначало, що ним належним чином виконано свої зобов`язання за договором, проте починаючи з 2014 року СТОВ "Мирна долина" порушує умови договору, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Позивач зазначає, що станом на 11.12.2019 в результаті невжиття заходів відповідачами щодо погашення заборгованості перед банком, із урахуванням рішення господарського суду Луганської області від 19.10.2015 у справі №913/815/15 та заочного рішення Сватівського районного суду Луганської області від 22.03.2016 у справі №426/6203/15-ц починаючи з 27.08.2015 існує заборгованість за кредитним договором №157 від 01.04.2013 у розмірі 2501807,53 грн., в тому числі: строкові проценти за користування кредитом за період з 01.12.2019 по 10.12.2019 - 7669,32 грн., прострочені проценти за користування кредитом за період з 27.08.2015 по 30.11.2019 - 1193345,51 грн., 3% річних за прострочення боргу за кредитом за період з 27.08.2015 по 10.12.2019 -171573,54 грн., 3% річних за прострочення процентів за користування кредитом за період з 27.08.2015 по 10.12.2019 - 102885,95 грн., інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом за період з серпня 2015 по листопад 2019 - 674498,00 грн., інфляційні втрати за прострочення процентів за користування кредитом за період з серпня 2015 по листопад 2019 - 351835,21 грн. Вказану заборгованість позивач просив стягнути солідарно з СТОВ "Мирна долина" та ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягненні процентів за користування кредитом за період з 27.08.2015 по 10.12.2019 у розмірі 1201014,83 (строкові та прострочені проценти за користування кредитом) врахував положення статей 1048 та 1050 ЦК України, а також правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у справі №912/1120/16, та зазначив, що оскільки проценти нараховані позивачем поза межами строків кредитування, встановлених кредитним договором, тобто після 30.09.2014, вказані вимоги є безпідставними.

Також, місцевий господарський суд, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом, відмовив у задоволенні 3% річних у розмірі 102885,95 грн. за прострочення сплати процентів за користування кредитом (за період з 27.08.2015 по 10.12.2019) та інфляційних втрат у сумі 351835,21 грн. за період з серпня 2015 по листопад 2019.

Вимоги про стягнення 3% річних за прострочення сплати кредиту у розмірі 171573, 54 грн. суд визнав обґрунтованими та задовольнив їх. Також, перевіривши розрахунок інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту у розмірі 674498,00 грн., зазначив про помилковість застосування індексу інфляції за серпень 2015 та, здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку про часткове задоволення вказаних вимог у розмірі 671755,89 грн.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

За змістом ст. 11, 525, 526 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Позика. Кредит. Банківський вклад ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.10.2015 у справі №913/815/15 за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до СТОВ "Мирна долина" про стягнення 2990221,28 грн. позов задоволено частково; стягнуто з СТОВ Мирна долина на користь ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк борг по кредиту в розмірі 1333000 грн. 00 коп., борг по відсоткам по кредиту в розмірі 214715 грн. 36 коп.; 3% річних в розмірі 41712 грн. 66 коп.; інфляційні нарахування в розмірі 771317 грн. 20 коп.; витрати на сплачений судовий збір 35411 грн. 18 коп.

Вказаним рішенням встановлено обставини виконанням банком зобов`язань за кредитним договором №157 від 01.04.2013. Також встановлено, що станом на 27.08.2015 у СТОВ "Мирна долина" перед банком існує заборгованість за договором у розмірі 2990221, 28 грн., зокрема, прострочений борг по кредиту з 01.09.2014 по 26.08.2015 в розмірі 1333000,00 грн.; строкові відсотки по кредиту з 01.08.2015 по 26.08.2015 в розмірі 19940,22 грн. та прострочені відсотки по кредиту з 07.07.2014 по 26.08.2015 в розмірі 194775,14 грн.

Заочним рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 22.03.2016 у справі № 426/6203/15-ц за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог СТОВ "Мирна долина" про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №157 від 01.4.2013 задоволено позовні вимоги, стягнуто з ОСОБА_1 , який є солідарним боржником з СТОВ "Мирна долина", на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк заборгованість за договором кредитної лінії № 157 від 01.04.2013 року станом на 27.08.2015 року в розмірі 2360745,22 гривень, у тому числі: прострочений борг по кредиту з 01.09.2014 року по 26.08.2015 року в розмірі 1333000,00 грн.; строкові відсотки по кредиту з 01.08.2015 року по 26.08.2015 року в розмірі 19940,22 грн.; прострочені відсотки по кредиту з 07.07.2014 року по 26.08.2015 року в розмірі 194775,14 грн.; 3% річних по простроченому основному боргу з 01.09.2014 року по 26.08.2015 року в розмірі 37388,22 грн.; 3% річних по прострочених відсотках з 07.07.2014 року по 26.08.2015 року в розмірі 4324,44 грн.; втрати від інфляції по простроченому основному боргу з 01.09.2014 року по 31.07.2015 року в розмірі 684384,30 грн.; втрати від інфляції по прострочених відсотках з 07.07.2014 року по 31.07.2015 року в розмірі 86932,90 грн.

Зазначені судові рішення набрали законної сили.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини надання кредиту, прострочення повернення кредиту та солідарної відповідальності відповідачів не підлягають доведенню.

Звертаючись з вимогами про стягнення процентів за користування кредитом за період з 27.08.2015 по 10.12.2019 у розмірі 1201014,83 грн, з яких 7669,32 грн. - строкові проценти за користування кредитом за період з 01.12.2019 по 10.12.2019, 1193345,51 грн. - прострочені проценти за користування кредитом за період з 27.08.2015 по 30.11.2019 позивач зазначав, що п. 2.7.2 кредитного договору сторонами передбачено домовленість, яка допускає нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості на відміну від загального правила, встановленого ст. 1048 ЦК України щодо щомісячної виплати процентів лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором кредиту, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки щодо застосування частини першої статті 1050 та статі 625 ЦК України у їх взаємозв`язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Посилання позивача на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №913/11/18 є безпідставними з огляду на таке.

Так, Верховний Суд у вказаній постанові зазначив про можливість нарахування відсотків за частиною першою статті 1048 ЦК України у випадку прострочення боржника (після реалізації кредитором права на дострокове повне погашення заборгованості) у разі, якщо сторони у кредитному договорі передбачили іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом другим частини першої статті 1048 ЦК України, допускає нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

Проте, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 відступила від висновку, викладеного Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2018 у справі №913/11/18, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зазначивши, що тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо наслідків порушення відповідачем строків повернення позичених коштів має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання цивільно-правової відповідальності, в тому числі за порушення грошового зобов`язання, враховуючи, що за пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо безпідставності нарахування процентів за користування кредитом за період з 27.08.2015 по 10.12.2019, оскільки строк кредитування за кредитним договором встановлений до 30.09.2014.

Також банком було заявлено вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 102885,95 грн. за прострочення сплати процентів за користування кредитом (за період з 27.08.2015 по 10.12.2019) та інфляційні втрати у сумі 351835,21 грн. за прострочення сплати процентів за користування кредитом період з серпня 2015 по листопад 2019.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності нарахування 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 27.08.2015 по 10.12.2019 та інфляційних втрат за період з серпня 2015 по листопад 2019 враховуючи таке.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" Книги п`ять ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц).

Колегія суддів зазначає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

За розрахунком позивача 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 27.08.2015 по 10.12.2019 у розмірі 27636,52 грн. та інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період серпень 2015 - листопад 2019 у сумі 108645,97 грн. були нараховані на суму строкових та прострочених процентів за користування кредитом - 214715,36 грн., яка стягнута рішенням господарського суду Луганської області від 19.10.2015 у справі №913/815/15 та заочним рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 22.03.2016 у справі № 426/6203/15-ц. Вказані судові рішення не виконані відповідачами.

Отже, перевіривши зроблений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів, за наявності встановленого факту не виконання зобов`язання щодо сплати відсотків по кредиту, дійшла висновку про правомірність нарахування позивачем 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 27.08.2015 по 10.12.2019 у розмірі 27636,52 грн. та інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період серпень 2015 - листопад 2019 у сумі 108645,97 грн. та наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивачем заявлено вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості, проте суд першої інстанції, зазначаючи в описовій та мотивувальній частині рішення щодо наявності підстав для застосування солідарної відповідальності, не вказав про це у резолютивній частині, що також підлягає виправленню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За положеннями ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2020 у справі №913/10/20 - зміні.

За змістом частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 14 статті 129 ГПК України).

Враховуючи викладене, апеляційним господарським судом за результатом перегляду даної справи судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2020 у справі №913/10/20 змінити, виклавши його резолютивну частину у такій редакції:

Позов Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирна долина" (94454, Луганська область, Сорокинський район, с. Огульчанськ, вул. Совхозна, буд. 16, кв.1, код ЄДРПОУ 31931606) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, б. 36, ідент. код 09304612) 171573, 54 грн. 3% річних за прострочення сплати кредиту, 671755, 89 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту, 27636,52 грн. 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 108645,97 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирна долина" (94454, Луганська область, Сорокинський район, с. Огульчанськ, вул. Совхозна, буд. 16, кв.1, код ЄДРПОУ 31931606) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, б. 36, ідент. код 09304612) 7347,09 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Анцупова Ігоря Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, б. 36, ідент. код 09304612) 7347,09 грн. судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині в позові відмовити. .

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирна долина" (94454, Луганська область, Сорокинський район, с. Огульчанськ, вул. Совхозна, буд. 16, кв.1, код ЄДРПОУ 31931606) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, б. 36, ідент. код 09304612) 1533,17 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Анцупова Ігоря Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, б. 36, ідент. код 09304612) 1533,17 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.12.2020.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна

Суддя О.В. Шевель