Рішення

від 17.11.2020 по справі 911/902/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2020 р.

м. Київ

Справа № 911/902/18

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження

позов Фізичної особи-підприємця Животока Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до Підприємства "Березаньтепломережа" (07540, Київська обл., м. Березань, вул. Фрунзе, буд. 20, код ЄДРПОУ 20615577)

та Територіального управління державної судової адміністрації України в Київській області (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 58-Б, код ЄДРПОУ 26268119)

про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна територіальної громади м. Березань №172 від 20.10.2017

за участю представників:

позивача: не з`явились;

відповідача-1: не з`явились;

відповідача-2: Олійник І.Ю.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява вх№928/18 від 02.05.2018 Фізичної особи-підприємця Животока Олександра Олександровича до 1. Підприємства "Березаньтепломережа" 2. Територіального управління державної судової адміністрації України в Київській області про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна територіальної громади м. Березань №172 від 20.10.2017,

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2018 вказану позовну заяву залишено без руху.

15.05.2018 через канцелярію господарського суду Київської області позивачем на виконання ухвали господарського суду Київської області від 05.05.2018 було подано заяву №20 від 15.05.2018 про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.05.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 04.06.2018. Встановлено відповідачу строк на подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

01.06.2018 до суду від позивача надійшла заява №23 від 01.06.2018 про відкладення розгляду справи.

Також, 01.06.2018 від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву №06-16/824/18 від 30.05.2018.

У підготовчому судовому засіданні 04.06.2018 суд задовольнив заяву позивача №23 від 01.06.2018 та відклав розгляд справи на 17.07.2018.

04.06.2018 до суду після проведення підготовчого засідання відповідачем-1 подано до суду клопотання №10504/18 від 04.06.2018 про відкладення розгляду справи.

16.07.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив №37 від 13.07.2018, у резолютивній частині якої міститься клопотання про витребування з ГУ ДФС України у Київській області письмової інформації (з додаванням доказів) про перебування майна, в т.ч. нерухомого, підприємства Березаньтепломережа під податковою заставою протягом 2017-2018.

До суду17.07.2018 відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву №31 від 09.07.2018.

У судовому засіданні 17.07.2018 судом встановлено позивачу строк на відповідь на відзив відповідача-1 до 03.08.2018, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Повідомлено учасників справи про дату та час наступного підготовчого засідання, яке відбудеться 13.08.2018.

Поряд з тим, суд ухвалою від 17.07.2018 частково задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та витребував у Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області відомості (з додаванням доказів) про перебування у податковій заставі станом на 20.10.2017 року об`єктів нерухомого комунального майна територіальної громади м. Березань, що знаходиться на другому поверсі будівлі за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 20 (попередня назва вул. Фрунзе) та обліковується на балансі Підприємства "Березаньтепломережа" та зобов`язав Головне управління Державної фіскальної служби України у Київській області витребувані відомості та докази надати суду в строк до 03.08.2018 року.

27.07.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1 №38 від 26.07.2018.

01.08.2018 на адресу суду від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив №06-16/1101/18 від 30.07.2018.

07.08.2018 на виконання ухвали суду від 17.07.2018 від Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області надійшла заява вх. №15326/18 від 07.08.2019 про надання документів.

13.08.2018 від позивача до суду надійшло клопотання №40 від 01.08.2018 про зупинення провадження у справі, у зв`язку з подачею останнім позову до Господарського суду Київської області про визнання недійсним пункту 3 рішення виконавчого комітету Березанської ради Київської області за №90 від 26.04.2017 на підставі якого було укладено Договір, що є предметом розгляду у даній справі та ухвалою від 04.07.2018 судом відкрито провадження за даним позовом.

У підготовчому судовому засіданні 13.08.2018 судом задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Животока Олександра Олександровича про зупинення провадження у справі № 911/902/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі Господарського суду Київської області №911/1285/18 та зупинено провадження у справі Господарського суду Київської області №911/902/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі Господарського суду Київської області №911/1285/18, а також, зобов`язано сторони повідомити суд про наслідки розгляду справи Господарського суду Київської області №911/1285/18.

22.08.2018 на адресу суду надійшла заява №41 від 20.08.2018 про ознайомлення з матеріалами справи.

05.10.2020 до суду від Територіального відділення ДСА у Київській області надійшло клопотання №06-16/1548/20 від 30.09.2020 про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.10.2020 задоволено клопотання №06-16/1548/20 від 30.09.2020 Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області про поновлення провадження у справі, поновлено провадження у справі № 911/902/18, судове засідання призначено на 19.10.2020.

У підготовчому судовому засіданні 19.10.2020 судом закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.11.2020.

У судовому засіданні 03.11.2020 судом з підстав відсутності відомостей про вручення учасинкам справи ухвали про призначення судового засідання з розгляду справи по суті відкладено розгляд справи на 17.11.2020.

17.11.2020 до суду від Територіального відділення ДСА у Київській області надійшло клопотання №06-16/1900/20 від 17.11.2020 про закриття провадження у справі. У поданому клопотанні заявник просить суд закрити провадження у справі з тих підстав, що договір оренди №172 від 20.10.2017, що є предметом розгляду даної справи, був на підставі Рішення Виконавчого комітету Березанської міської ради №146 від 29.05.2019 розірваний за взаємною згодою сторін, у зв`язку з чим, предмет спору у даній справі відсутній.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 17.11.2020 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 №06-16/1900/20 від 17.11.2020 про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що розірвання договору не позбавляє сторони права на подання до суду позову про визнання такого договору недійсним, тобто, якщо предметом спору у справі є недійсність договору й такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, припинення (розірвання) такого договору не може розцінюватись як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета. (Аналошічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17).

Також, у судовому засіданні 17.11.2020 суд заслухав пояснення відповідача-2 щодо позовних вимог, останній проти позову заперечував, судом ухвалено рішення у справі.

Позов обгрунотовано наступним:

- 12.10.2004 між Підприємством Березаньтепломережа (орендодавець) та ФОП Животок Олександр Олександрович (орендар) укладено Договір №24 оренди комунального майна, предметом якого є передача орендодавцем орендарю в строкове платне користування приміщення загальною площею 299,5 м2 за адресою: м. Київська область м. Березань, вул. Фрунзе 20. Строк дії договору визначено по 12.10.2015;

- на підставі рішення Виконавчого комітету Березанської міської ради Ради №90 від 26.04.2017 уповноважено балансоутримувача - КП Березаньтепломережа укласти з ТУ ДСА України Київської області договір оренди на нежитлові приміщення, у тому числі і ті, які були передані позивачу в оренду відповідно до договору оренди №24 від 12.10.2004, отже між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір оренди індивідуально визначеного майна територіальної громади м. Березань №172 від 20.10.2017;

- відповідачі, укладаючи спірний договір (№172 від 20.10.2017) не врахували переважного права позивача перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

- відповідач-1 користується будівлею на праві господарського відання, при цьому власник обмежив правомочності щодо розпорядження цим майном шляхом уповноваження на укладення договору оренди на 49 років. Всупереч встановленим законом і власником майна обмежень правомочності у розпорядженні майном (надання вказівки), відповідач-1 уклало договір оренди на 2 роки та 11 місяців, чим порушило приписи ч.1 ст. 136 ГК України, внаслідок чого на підставі ч. 1 ст.203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним;

- відповідач-1, зокрема, здійснив розпорядження майном, що перебувало у податковій заставі без згоди контролюючого органу, що є перевищенням цивільної дієздатності та тягне за собою визнання договору оренди не дійсним.

Проти позову відповідач-2 зазначає, що у рішенні Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області від 20.10.2017 року №211 внесені зміни до Рішення від 26.04.2017 №90, а саме в п.п. 3.1. п. 3 слова і цифри 49 років замінено на 2 роки 11 місяців замість 49 років, що спростовує доводи позивача.

Разом з тим, відповідач-2, зокрема зазначає, що позивачем до позовної заяви не додано будь-яких доказів перебування майна, яке передано в оренду у податковій заставі, а лише додано постанову Київського окружного адміністративного суду про стягнення з Підприємства Березаньтепломережа податкового боргу на користь Броварської об`єднаної державної податкової інспекції у Київській області та рішення Київського окружного адміністративного суду про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна Підприємства Березаньтепломережа , що перебуває у податковій заставі.

Також, відповідач-2 заперечує щодо порушення переважного права позивача на укладання договору оренди з підстав того, що прийняття Виконавчим комітетом Березанської міської ради Київської області рішення від 26.04.2017 року №90 не порушені будь-які права позивача через те, що строк договору оренди сплинув. Водночас договір №172 укладений на підставі вказаного рішення, яке є чинним і прийнято в межах повноважень органів місцевого самоврядування.

Відповідач-1 в свою чергу, також заперечує проти позову та зазначає, що відсутні будь-які підстави для визнання недійсним договору №172, оскільки сторонами не було порушено переважне право позивача на укладення договору оренди та позивач був завчасно повідомлений про закінчення договору оренди, стороною якого він був.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ :

12.10.2004 між Підприємством Березаньтепломережа (орендодавець) та ФОП Животок Олександр Олександрович (орендар) укладено Договір №24 оренди комунального майна (далі Договір №24), за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення загальною площею 299,50 кв.м., які розташовані на першому поверсі (кімнати №4,5,6,7,23), та другому поверсі (кімнати №36, 37, 38, 39, 53, 55)двоповерхової будівлі, що розташована за адресою: м. Київська область м. Березань, вул. Фрунзе 20, для здійснення торгівлі непродовольчими товарами (кімнати № 4,5,6,7,36,37,38,39) та розміщення офісу (кімнати 23,53,55)(п. 1.1. Договору).

Відповідно до умов п. 1.2 Договору №24 найменування об`єкту оренди - приміщення, вартість об`єкту оренди: 97550,14 та загальна площа - 299,50 кв.м.

Пунктом 8.1. Договору №24 сторони погодили, що цей Договір набирає чинності 12.10.2004 року і діє до 12.10.2005.

Відповідно до п.п. 9.1. Договору №24 Договір припиняється з підстав: закінчення строку на який його було укладено, крім випадків, передбачених пунктом 9.4. цього договору; приватизації об`єкту оренди орендарем за його участю; загибелі об`єкту оренди; за погодженням сторін або за рішенням суду, арбітражного суду; банкрутства орендаря; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Після закінчення терміну дії Договору та за відсутності заборгованості по орендній платі орендар має переважне право на продовження дії (переукладення) цього договору. При відсутності пропозиції зі сторін про припинення дії Договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, Договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах.

Рішенням Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області №90 від 26.04.2017, зокрема, вирішено надати поза конкурсом територіальному управлінню ДСА України в Київській області нежитлове приміщення комунальної власності територіальної громади м. Березань, загальною площею 607,1 м2 (2й поверх), що знаходиться за адресою: м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 20 для розміщення Березанського міського суду Київської області. Балансоутримувачу - підприємству Березаньтепломережа укласти договір з ТУ ДСА України в Київській області на 49 років та встановити орендну плату 1 грн. за рік.

Також, судом встановлено, що 20.10.2017 між Підприємством Березаньтепломережа (орендодавець) та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Київській області (орендар) укладено Договір №172 (далі - Договір №172) за яким, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно - нежитлове приміщення (далі - майно), розташоване за адресою: вул. Героїв Небесної Сотні, 18 (в минулому віл. Фрунзе), м. Березань, Київської області, площею 607,10 м2, що знаходиться на балансі Підприємства Березаньтепломережа вартість якого визначена згідно довідки балансоутримувача про залишкову балансову вартість (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору №172 орендна плата відповідно до рішення виконавчого комітету Березанської міської ради від 26.04.2017 року №90 Про оренду комунального майна становить 1 грн на рік.

Цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців з 20.10.2017 року по 19.09.2020 включно. Умови цього Договору зберігають силу протягом усього стоку дії Договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань.

Спірні правовідносини з розірвання договору оренди, що склались між сторонами регулюються Законом України Про оренду державного та комунального майна , також до них застосовуються положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відтак, захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Статтями 15 , 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

За ст. 202 Цивільного кодексу України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.

Правочин - це основна підстава виникнення цивільних прав і обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, зокрема, відповідно до ч. 5 цієї статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна (далі - Закон) (в редакції на момент укладення спірного Договору) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 4 Закону об`єктами оренди є цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об`єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.

Відповідно до ч. 5 ст. Закону порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду (далі - Порядок передачі майна в оренду) визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією.

Згідно з ст. 17 Закону термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Згідно з ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відтак, як вбачається з тексту Договору №24, а саме з п. 8.1., що даний Договір набирає чинності 12.10.2004 і діє до 12.10.2005 року, водночас, у тексті позовної заяви позивач зазначає, що термін дії Договору №24 встановлений як з 12.10.2004 по 12.10.2015.

Наведене свідчить про помилковість зазначення позивачем строку дії Договору №24, при цьому, суду у відповідності до п. 9.4. Договору №24 не надано доказів того, що вказаний договір пролонгований сторонами до 2015 року (докази його виконання, оплати, листування тощо), тобто у поданому позові не наводить обставин як пролонгації Договору №24 та і його припинення.

Також, посилання позивачем на справу Господарського суду Київської області №911/3058/17 предметом якої є продовження строку дії Договору №24 у зв`язку з його припиненням, не можуть братись судом до уваги, позаяк вказана справа є не розглянутою та перебуває в стані зупинення.

Проте, суд посилаючись на рішення Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області №90 від 26.04.2017 та наявний в матеріалах справи спірний Договір оренди №172 від 20.10.2017 може констатувати факт припинення Договору №24.

Відтак, однією з підстав позову про визнання Договору оренди №172 від 20.10.2017 недійсним є порушення переважного права позивача на укладення договору оренди приміщення, яке було об`єктом попереднього Договору (Договору №24).

Суд зазначає, що в свою чергу підставою для укладення спірного Договору №172 стало рішення Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області №90 від 26.04.2017, щодо часткового визнання недійсним якого, вирішувалось питання у справі №911/1285/18 Господарського суду Київської області за позовом ФОП Животока О.О. до Виконавчого комітету Березанської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Підприємства Березаньтепломережа та ТУ ДСА України в Київській області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.10.2018 у справі №911/1285/18 в задоволенні позову відмовлено повністю, вказане рішення набуло законної сили 07.09.2019, а відтак преюдиційні обставини, викладені у даному рішенні можуть застосовуватись судом у даній справі. Крім того, суд зазначає, що саме до моменту набрання законної сили рішенням у справі №911/1285/18 судом за клопотанням позивача було зупинено провадження у даній справі.

Отже, з тих підстав, що рішення Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області №90 від 26.04.2017 визнано судом таким, що прийнято без порушень діючого законодавства, в суду наявні підстави стверджувати, що відповідачами не було порушено гарантоване позивачу ч. 3 ст. 19 Закону переважне право на укладення договору оренди.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач, стверджуючи про те, що він належним чином виконував умови Договору №24, що за його твердженням, відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону, гарантувало би йому переважне право на продовження Договору №24, не надав суду доказів вчинення таких дій в період дії Договору №24 (доказів своєчасних оплат, позитивних висновків перевірок в процесі експлуатації приміщення та підтримання його в належному стані тощо).

Водночас, щодо твердження позивача, щодо порушення відповідачем-1 строків укладення спірного Договору №172, а саме, укладення Договору на строк 2 роки 11 місяців замість встановлених рішенням Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області 49 років, суд зазначає, що відповідачем-2 у справі зазначено про те, що Виконавчим комітетом Березанської міської ради Київської області прийнято рішення №211 від 20.10.2017, яким, зокрема внесено зміни до рішення №90 від 26.04.2017, а саме в підпункті 3.1. пункті 3 замінені слова і цифри 49 років на слова і цифри 2 роки і 11 місяців .

Вказана інформація також, наведена у вищезазначеному рішенні Господарського суду Київської області від 09.10.2018 у справі №911/1285/18 та визнається позивачем як спростована.

Щодо твердження позивача про те, що відповідачем-1 передано в оренду нерухоме майно (об`єкт оренди за Договором №172), яке перебуває у податковій заставі без погодження з відповідним органом, що є перевищенням обсягу цивільної дієздатності, суд зазначає, що відповідач у даній справі не є суб`єктом правовідносин за Договором №172 від 20.10.2017, тоді як предметом даної справи, є визнання недійсним спірного Договору лише з підстав не пролонгації Договору №24 від 12.10.2004, а отже, твердження щодо недійсності спірного правочину з інших підстав, зокрема, не додержання податкових норм, можуть заявляти лише його суб`єкти (особи між якими укладений вказаний договір), або контролюючий податковий орган.

Відтак, твердження позивача, щодо порушення податкових норм відповідачами під час укладення спірного Договору, жодним чином не впливає на потенційну наявність порушень переважного права позивача на укладення (пролонгацію) договору оренди.

При цьому, суд наголошує на тому, що сам факт укладення Договору оренди №172 від 20.10.2017 ніяким чином не порушує переважне право позивача на укладення (пролонгацію) Договору оренди, позаяк вказаному договору відповідно до норм, які регулюють правовідносини щодо порядку передачі в оренду комунального майна, передувало рішення Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області, яке і стало підставою укладення даного Договору.

Відтак, з огляду на викладене, та враховуючи те, що рішенням Господарського суду Київської області від 09.10.2018 у справі №911/1285/18 визнано правомірним рішення Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області №90 від 26.04.2017 на підставі якого, відповідачами було укладено Договір оренди №172 від 20.10.2017, суд не вбачає підстав для визнання вказаного договору недійсним.

Враховуючи вищевикладене суд вважає вимогу позивача про визнання Договору оренди №172 від 20.10.2017 недійсним необґрунтованою, документально не підтвердженою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2020.

Суддя А.Ф. Черногуз