Рішення

від 18.11.2020 по справі 916/1836/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1836/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовні вимоги Першого заступника керівника Іллічівської місцевої прокуратури (68004, м. Чорноморськ, вул. В. Шума, 9/102-Н) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722)

до відповідача : Приватного підприємства ІВОНА-ПЛЮС (65091, м. Одеса, вул. Разумовська, буд. 2/4, кв. 93, код ЄДРПОУ 36154089)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 01125672)

про стягнення, розірвання договору оренди, зобов`язання повернути державне нерухоме майно, -

за участю представників учасників справи :

від прокурора: Ейсмонт С.О., в порядку положень про самопредставництво

від позивача: Кравченко Ю.В., в порядку положень про самопредставництво

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Іллічівської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Приватного підприємства ІВОНА-ПЛЮС про:

- стягнення з Приватного підприємства ІВОНА-ПЛЮС до Державного бюджету України заборгованості по орендній платі у розмірі у розмірі 127029,30 грн. та пені у розмірі 7685,44 грн.;

- розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та ПП ІВОНА-ПЛЮС від 01.10.2019;

- зобов`язання ПП ІВОНА-ПЛЮС повернути державне нерухоме майно, вартістю 1992738 грн. Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях за актом приймання-передавання згідно з пунктом 1.1 договору.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідачем порушено істотні умови договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.10.2019, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та ПП ІВОНА-ПЛЮС , в частині сплати орендних платежів, чим порушуються інтереси держави, оскільки спірні кошти не надійшли до Державного бюджету України. При цьому, як зазначив прокурор, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях не було вжито заходи щодо стягнення з відповідача спірних коштів до бюджету, чим порушено інтереси держави.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 21.07.2020 о 10:30. У підготовчому засіданні 21.07.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 177, 183 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 03.09.2020 об 11:15. У підготовчому засіданні 03.09.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.09.2020 об 11:45. У судовому засіданні 17.09.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 06.10.2020 о 12:15. Однак, у зв`язку із перебуванням судді Бездолі Ю.С. на лікарняному з 05.10.2020, судове засідання 06.10.2020 о 12:15 не відбулось. Після виходу судді Бездолі Ю.С. з лікарняного, ухвалою суду від 26.10.2020 призначено судове засідання на 04.11.2020 о 14:45; залучено Державне підприємство Морський торговельний порт Чорноморськ до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

04.11.2020 за вх.№29579/20 до суду від третьої особи надійшли пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях третя особа просить суд задовольнити позовні вимоги з огляду на те, що ПП ІВОНА-ПЛЮС не виконує взяті на себе зобов`язання в частині сплати орендної плати за договором оренди, а отже, третя особа вважає за необхідне розірвати договір оренди та повернути державне майно до ДМ МТП Чорноморськ .

У судовому засіданні 04.11.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 18.11.2020 о 15:45.

У підготовчі та судові засідання відповідач не з`явився. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце судових засідань, про що свідчать відповідні поштові повідомлення. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

Справа №916/1836/20 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, під час якого законодавцем змінювався порядок обчислення процесуальних строків при розгляді господарської справи.

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України від 18.06.2020 №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені, зокрема відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом . Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У визначений Законом України від 18.06.2020 №731-IX строк (до 06.08.2020 включно) відповідач не звернувся до місцевого господарського суду з відповідними заявами/клопотаннями, не повідомив про намір вчинити процесуальні дії у даній справі та/або про неможливість вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином.

Керуючись головною метою внесених законодавцем змін до господарського процесуального законодавства у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, господарський суд при розгляді даної справи та інших справ, які перебували та перебувають в провадженні суду в період дії загальнодержавного карантину - керується головними завданнями господарського судочинства та водночас важливістю не формального дотримання процесуальних строків розгляду справи, обчислення яких в період карантину законодавцем змінювалось із визначенням критеріїв оцінки - забезпечення учасникам справ можливості отримати повний та справедливий розгляд господарських справ по суті виниклих між сторонами спірних правовідносин. Господарський суд зі свого боку забезпечив учасникам справи можливість вчинити процесуальні дії задля забезпечення гарантованого Конституцією України та Європейською конвенцією права на справедливий суд, а також забезпечення учасникам справ процесуальних гарантій на отримання справедливого, незалежного та неупередженого судочинства.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

У судовому засіданні 18.11.2020 прокурор та позивач підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 18.11.2020 не з`явились, про час та місце судового засідання належним чином повідомлені.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та позивача, господарський суд встановив:

01.10.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (Орендодавець, позивач у справі) та Приватним підприємством ІВОНА-ПЛЮС (Орендар, відповідач у справі) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: комплекс нежитлових будівель у складі: будиночок 1-кімнатний, інвентарний №12108, реєстровий №01125672.3.РАЯИЮК1196; будиночок 1-кімнатний, інвентарний №15002, реєстровий №01125672.3.РАЯИЮК1566; будиночок 2-кімнатний, інвентарний №15001, реєстровий №01125672.3.РАЯИЮК1565, 4 одиниці; будиночок 4-кімнатний, інвентарний №15003, реєстровий №01125672.3.РАЯИЮК1567; павільйон П-62, інвентарний №12111, реєстровий №01125672.3.РАЯИЮК1197; павільйон - їдальня, інвентарний №12112, реєстровий №01125672.3.РАЯИЮК1198; павільйон №345, №12113, реєстровий №01125672.3.РАЯИЮК1199, загальною площею 654 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Набережна, буд. 20 (майно), що обліковується на балансі Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ Експертне Агенство Укрконсалт станом на 31.07.2019 та становить 1992738 грн.

Згідно з п.п. 2.1, 2.3, 2.5 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку. Майно включається до балансу Орендаря відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України Про оренду державного та комунального майна , із зазначенням що це майно є орендованим. Майно зараховується на позабалансовий рахунок балансоутримувача із зазначенням, що це майно передано в оренду.

У відповідності до п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.6 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) (методика розрахунку) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (липень 2019 року) - 29891,07 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2019 року визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці І цього пункту, на індекси інфляції серпня 2019 року, вересня 2019 року, жовтня 2019 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України. Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається Орендарем Орендодавцеві, 30% - Балансоутримувачу.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За ініціативою Орендодавця стягнення заборгованості з орендної плати та пені вирішується в судовому порядку.

Відповідно до п.3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Згідно з п.п. 5.4, 5.10 договору орендар зобов`язується: своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює Орендар, вказується Призначення платежу за зразком, який надає Орендодавець листом при укладенні договору оренди); щомісяця до 12 числа надавати Орендодавцеві та Балансоутримувачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України та Балансоутримувача); на вимогу Орендодавця та Балансоутримувача проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

У відповідності до п.5.11 договору у разі припинення або розірвання договору Орендар зобов`язується повернути Балансоутримувачу об`єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкту оренди з вини Орендаря.

Відповідно до п.8.2 договору Орендодавець та Балансоутримувач мають право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору, стягнення збитків по заборгованості з орендної плати, пені, неустойки, його розірвання в разі погіршення стану об`єкту оренди, а також його втрати (повної або часткової) внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Згідно з п.9.4 договору Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та (або) відшкодування збитків у разі, якщо орендар, зокрема, не сплачує орендну плату або несвоєчасно сплачує орендну плату.

Відповідно до п.10.1 договору його укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, який діє з моменту підписання його сторонами.

Згідно з п. 10.3 договору зміни умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надходження до розгляду іншою стороною, укладаються у вигляді договору про внесення змін. За ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством, та у разі якщо Орендар не погоджується підписувати новий розрахунок орендної плати та відповідні зміни до договору при зміні Методики розрахунку орендної плати.

За умовами п.10.5 договору реорганізація Орендодавця або перехід права власності на орендоване майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна Орендарем (його правонаступників).

Відповідно до п.10.9 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.

Пунктом 10.10 договору передбачено, що майно вважається поверненим Балансоутримувачем з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на Орендодавця.

Договір погоджено балансоутримувачем орендованого майна - Державним підприємством Морський торговельний порт Чорноморськ .

01.10.2019 сторонами погоджено розрахунок плати за оренду державного нерухомого майна, наданого в оренду Приватному підприємству ІВОНА-ПЛЮС , яке обліковується на балансі Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ . Згідно з погодженим сторонами розрахунком, розмір орендної плати за базовий місяць - липень 2019 року складає 29891,07 грн. без ПДВ.

Згідно з актом приймання-передавання державного нерухомого майна, що обліковується на балансі Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ до договору оренди від 01.10.2019, укладеного з Приватним підприємством ІВОНА-ПЛЮС , Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: комплекс нежитлових будівель у складі: будиночок 1-кімнатний, інвентарний №12108, реєстровий №01125672.3.РАЯИЮК1196; будиночок 1-кімнатний, інвентарний №15002, реєстровий №01125672.3.РАЯИЮК1566; будиночок 2-кімнатний, інвентарний №15001, реєстровий №01125672.3.РАЯИЮК1565, 4 одиниці; будиночок 4-кімнатний, інвентарний №15003, реєстровий №01125672.3.РАЯИЮК1567; павільйон П-62, інвентарний №12111, реєстровий №01125672.3.РАЯИЮК1197; павільйон - їдальня, інвентарний №12112, реєстровий №01125672.3.РАЯИЮК1198; павільйон №345, №12113, реєстровий №01125672.3.РАЯИЮК1199, загальною площею 654 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Набережна, буд. 20 (майно), що обліковується на балансі Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ Експертне Агенство Укрконсалт станом на 31.07.2019 та становить 1992738 грн. Зазначений акт погоджено Балансоутримувачем майна - Державним підприємством Морський торговельний порт Чорноморськ .

Як вбачається з наявного в матеріалах справи звіту про надходження коштів до бюджету у термін від 12.11.2019 по 12.01.2020 за об`єкт оренди - комплекс нежитлових будівель у складі: будиночок 1-кімнатний, інв.№12108; будиночок 1-кімнатний, інв.№15002; будиночок 2-кімнатний, інв.№15001;…, які орендуються Приватним підприємством ІВОНА-ПЛЮС , за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом з орендної плати в розмірі 63462,10 грн.

07.02.2020 позивачем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях направлено на адресу відповідача - Приватного підприємства ІВОНА-ПЛЮС претензію (пропозицію) за №11-06-00550 з вимогою негайно сплатити до державного бюджету заборгованість з орендної плати у розмірі 63462,10 грн та пені - 2660,68 грн. В претензії позивач попередив, що у разі невиконання вимог претензії позивач буде вимушений звернутись до Господарського суду Одеської області з позовними вимогами про розірвання договору оренди та стягнення збитків у вигляді заборгованості з орендної плати і пені, станом на день подання відповідного позову.

Несплата відповідачем орендної плати стала підставою для звернення Першого заступника керівника Іллічівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях із дотриманням відповідних вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру до Господарського суду Одеської області про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі у розмірі 127029,30 грн. та нарахованої пені у розмірі 7685,44 грн., а також про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та ПП ІВОНА-ПЛЮС від 01.10.2019 та зобов`язання ПП ІВОНА-ПЛЮС повернути державне нерухоме майно.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з преамбулою Закону України Про оренду державного та комунального майна цей Закон регулює: правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно з ч.2 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна контроль за виконанням умов договорів оренди нерухомого та рухомого майна покладається на орендодавців майна.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з наявних матеріалів справи, судом встановлено факт наявності у відповідача заборгованості з орендної плати перед державним бюджетом за укладеним 01.10.2019 між сторонами договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, за період з 12.11.2019 по 30.04.2020 на суму 127029,30 грн., отже, позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати підлягають задоволенню.

Іншого відповідачем не доведено.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сплата пені передбачена п.3.7 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.10.2019.

Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем боргу, перевіривши розрахунки та встановивши їх обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку відповідача, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 7685,44 грн. пені.

Щодо позовних вимог про розірвання договору та повернення державного нерухомого майна суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 статті 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Згідно з ч.1 ст. 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. При цьому істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/22259/17, від 14.08.2018 у справі №910/22454/17, від 28.08.2018 у справі №910/20932/17, від 02.10.2018 у справі №910/21033/17, від 16.10.2018 у справі №910/3568/18, від 19.02.2019 у справі №910/4427/18, від 07.05.2020 у справі №910/5027/19.

Під час розгляду справи господарським судом встановлено, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань систематично несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість. Оскільки основний інтерес орендодавця полягає саме в отриманні орендної плати за договором на умовах, за яких договір було укладено, порушення цього інтересу має наслідком позбавлення сторони (орендодавця) того, на що вона розраховувала при його укладенні.

Враховуючи те, що допущене відповідачем порушення зобов`язання фактично позбавило орендодавця за спірним договором того, на що останній розраховував при його укладенні, таке порушення відповідача свідчить про наявність обставини істотного порушення відповідачем умов договору та, як наслідок, завдання майнової шкоди державі, а отже вимоги прокурора про розірвання договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому суд враховує, що відповідач цілком мав усвідомлювати наслідки порушення ним зобов`язання з оплати орендної оплати, разом з цим з матеріалів справи не вбачається вчинення відповідачем будь-яких дій, з метою недопущення розірвання договору.

Враховуючи розірвання судом договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.10.2019, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та ПП ІВОНА-ПЛЮС , передане відповідачу в користування на підставі цього договору майно підлягає поверненню Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях за актом приймання-передавання.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Першого заступника керівника Іллічівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Приватного підприємства ІВОНА-ПЛЮС в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Першого заступника керівника Іллічівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства ІВОНА-ПЛЮС (65091, м. Одеса, вул. Разумовська, буд. 2/4, кв. 93, код ЄДРПОУ 36154089) до Державного бюджету України (отримувач: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22080300; код отримувача (ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат), номер рахунку (IBAN): UA768999980313060094000015008, код класифікації доходів бюджету: 24060300) 127029 /сто двадцять сім тисяч двадцять дев`ять/ грн. 30 коп. боргу та 7685 /сім тисяч шістсот вісімдесят п`ять/ грн. 44 коп. пені.

3.Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.10.2019, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722) та Приватним підприємством ІВОНА-ПЛЮС (65091, м. Одеса, вул. Разумовська, буд. 2/4, кв. 93, код ЄДРПОУ 36154089).

4.Зобов`язати Приватне підприємство ІВОНА-ПЛЮС (65091, м. Одеса, вул. Разумовська, буд. 2/4, кв. 93, код ЄДРПОУ 36154089) повернути державне нерухоме майно, яке є предметом договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.10.2019 Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722) за актом приймання-передавання.

5.Стягнути з Приватного підприємства ІВОНА-ПЛЮС (65091, м. Одеса, вул. Разумовська, буд. 2/4, кв. 93, код ЄДРПОУ 36154089) на користь Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552; банк отримувача: ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету: 22030101; р/р UA808201720343100002000000564) 34095 /тридцять чотири тисячі дев`яносто п`ять/ грн. 07 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повний текст складено 30 листопада 2020 р.

Суддя Ю.С. Бездоля