Рішення

від 02.12.2020 по справі 922/2734/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2734/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "ХАРКІВПАСС" (61064, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 149-д, ідентифікаційний код 36818918) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" (61002, м. Харків, вул. Мельникова, 23, ідентифікаційний код 37875689) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дочірнє підприємство "Автосервіс ПК" (85721, Донецька область, Волноваський район, смт. Володимирівка, вул. Симоненка, буд.16, кв.24, ідентифікаційний код 30762949) про стягнення 152651,50 грн за участю представників учасників справи:

позивача - Акопян М.О., довіреність №08/09-20-4 від 08.09.2020;

відповідача - адвоката Ставрова С.Ю., довіреність №29-09/2020 від 29.09.2020;

3-я особа - не з`явилась

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "ХАРКІВПАСС" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс", в якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 112 572,50 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 40 079,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2 289,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29 грудня 2018 року між позивачем та ДП "Автосервіс" АТ "КДБК" було укладено Договір № 29/12-18/12 надання послуг пов`язаних з організацією відправлення і прибуття автобусів (далі - Договір). Предметом цього договору є надання диспетчерських послуг на автостанціях м. Харкова та Харківської області, що входять до складу Виконавця, пов`язаних з організацією відправлення і прибуття автобусів, що здійснюють рейси за маршрутами Перевізника.

До вересня 2019 року позивач виконував свої обов`язки у повному обсязі та надавало послуги з організацією відправлення і прибуття автобусів.

На 31 серпня 2019 року і по теперішній час за перевізником існує заборгованість у розмірі 112 572,50 грн.

Відповідно до Протоколу № 4 від 29 серпня 2019 року відбулося засідання конкурсного комітету Харківської обласної державної адміністрації. На засіданні був оголошений переможець-перевізник який буде надавати послуги з перевезення пасажирів по приміським автобусним маршрутам, які були вказані у Договорі. Переможцем стало ТОВ "Укравтотранс плюс". Тобто, відбулась заміна перевізника за тими автобусними маршрутами, які виконувало ДП "Автосервіс" АТ "КДБК".

У зв`язку з цим, 09 вересня 2019 року між позивачем, ТОВ "Укравтотранс плюс" та ДП "Автосервіс ПК" (який є правонаступником ДП "Автосервіс" АТ "КДБК") була підписана Додаткова угода № 1 до Договору. Відповідно до цієї Додаткової угоди була змінена сторона по Договору, а саме: Перевізником став ТОВ "Укравтотранс плюс", який відповідно пункту 2 Додаткової угоди набув всі права та обов`язки Перевізника, які виникли за Договором до моменту укладання даної Додаткової угоди, у тому числі і обов`язки по сплаті заборгованості.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 вересня 2020 року залишено позовну заяву Комунального підприємства "ХАРКІВПАСС" без руху. Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення даної ухвали. Позивачу у встановлений строк запропоновано подати до господарського суду Харківської області заяву, в якій зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

11.09.2020 до господарського суду Харківської області від представника позивача у справі надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви за вх. № 21010, в якій останній зазначає, що у нього в наявності є всі оригінали документів на паперових носіях, копії яких додано до позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2734/20. Зазначено, що здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Цією ж ухвалою суду роз`яснено відповідачу, що згідно статті 251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

08.10.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №23472). Разом із відзивом відповідачем подана заява (вх. №23470) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2020 року відзив на позов та заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без розгляду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2020 року перейдено до розгляду справи № 922/2734/20 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 03 листопада 2020 р. об 11:00 год.

Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дочірнє підприємство "Автосервіс ПК".

02.11.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №25392).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 листопада 2020 року відповідь на відзив залишено без розгляду.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 03 листопада 2020 року про відкладення підготовчого засідання на 16.11.2020 о 12:00 год.

12.11.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №26417).

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову, зокрема посилаючись на те, що зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору є стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Укравтотранс плюс , як правонаступника або заміненої сторони у зобов`язанні, заборгованості за договором надання послуг, пов`язаних з організацією відправлення і прибуття автобусів № 29/12-18/12, укладеного між ДП Автосервіс ПК та КП Харківпасс 29.12.2018 року, в розмірі 112 572,50 грн., а також пені у розмірі 40 079,00 грн. та судового збору за подання позовної заяви.

Позивач, звертаючись із позовом до ТОВ "Укравтотранс плюс", яке за твердженням позивача є правонаступником заборгованості, утвореної ДП "Автосервіс ПК", повинен надати суду докази такого правонаступництва і не лише відомості, що містяться в ЄДРЮО, а і докази факту настання правонаступництва у правовідносинах, щодо яких заявлено позовні вимоги щодо такої сторони, у тому числі передавальний акт, в якому має бути чітко зазначено про суть та обсяг прав і обов`язків, що передаються .

Між тим, всупереч вищенаведеним положенням чинного законодавства, позивачем до суду такі докази не надані.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, станом на момент подання позову запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Дочірнього підприємства "Автосервіс ПК" не внесено, підприємство у стані припинення не перебуває.

ТОВ "Укравтотранс плюс" та ДП "Автосервіс ПК" є двома різними юридичними особами, які працювали і працюють паралельно, жодна з яких не перебуває у стані припинення. А отже, слід дійти висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави для того, щоб вважати ТОВ "Укравтотранс плюс" правонаступником у зобов`язаннях, які виникли між ДП "Автосервіс ПК" та КП "Харківпасс" за Договором № 29/12-18/12 від 29.12.2018.

Між тим, станом на день складання даної заяви жодних договорів переведення боргу з ДП "Автосервіс ПК" на ТОВ "Укравтотранс плюс" по первісному договору №29/12-18/12 від 29.12.2018 між ТОВ "Укравтотранс плюс" та ДП "Автосервіс ПК" не укладалося.

Доказів укладення договору переведення боргу, який виник у ДП "Автосервіс ПК" перед КП "Харківпасс" по договору № 29/12-18/12 від 29.12.2018 - між ТОВ "Укравтотранс плюс" та ДП "Автосервіс ПК" матеріали справи не містять, так як і не містять доказів прийняття ТОВ "Укравтотранс плюс" будь-яких боргових зобов`язань від ДП "Автосервіс ПК" за договором №29/12- 18/12 від 29.12.2018.

Також, відповідач зазначає, що за актом звірки розрахунків станом на 09.09.2019, складеного між ним та ДП "Автосервіс ПК" заборгованість перед третіми особами за договором № 29/12-18/12 від 29.12.2018 не передається.

16.11.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №26657), в якій позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначає, що сторонами дотримано форму правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні, адже додаткова угода до договору була виконана у такій же формі як і договір № 29/12-18/12 від 29.12.2018 та акт звірки взаємних розрахунків за період 31.08.2019 підписаний посадовою особою відповідача та безпосередньо стосується предмета спору, а тому є доказом визнання заборгованості новим боржником, в той же час надані відповідачем акт звірки взаємних розрахунків на стан 09.09.2019, підписаний лише відповідачем та 3-ю особою та бухгалтерська довідка взагалі не стосується предмету спору.

Вказані письмові заяви по суті (відзив на позовну заяву та відповідь на відзив) прийняті судом до розгляду.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 16 листопада 2020 року про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву та прийняття його до розгляду та про відкладення підготовчого засідання на 24.11.2020 о 09:30 год.

У судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 24 листопада 2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 02.12.2020 року об 14:00 год.

Присутній представник позивача у судовому засіданні 02.12.2020 позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні 02.12.2020 проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Представник третьої особи (Дочірнє підприємство "Автосервіс ПК") у судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, згідно діючого законодавства.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд встановив наступне.

29 грудня 2018 року між Комунальним підприємствов "ХАРКІВПАСС" (надалі - Виконавець) та Дочірнім підприємством "Автосервіс" АТ "КДБК" (надалі - Перевізник) було укладено договір про надання послуг пов`язаних з організацією відправлення і прибуття автобусів №29/12-18/12 (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору (з урахуванням додаткової угоди №1 від 09.09.2019) предметом цього договору є надання диспетчерських послуг на автостанціях м. Харкова та Харківської області, що входять до складу Виконавця, пов`язаних з організацією відправлення і прибуття автобусів, що здійснюють рейси за маршрутами Перевізника:

1168 Харків (АС "Холодна Гора") - Солоницівка

1502 Харків (АС "Холодна Гора") - Люботин

1592 Харків (АС "Холодна Гора") - Пісочин

1184 Харків (АС "Холодна Гора") - Люботин (Караван)

1502-А Харків (АС "Холодна Гора") - Люботин (через старий Люботин)

За цим Договором Виконавець зобов`язується надати послуги, а Перевізник зобов`язується прийняти та оплатити послуги у порядку та на умовах визначених цим Договором (пункт 1.2. договору).

Відповідно до п.4.1. договору оплата послуг Виконавця здійснюється щомісяця, виходячи із розрахунку 2,5 грн, в т.ч. ПДВ 0,42 грн, за кожний виїзд одиниці рухомого складу Перевізника з території автостанцій Виконавця.

Згідно з п.4.2. договору кількість виїздів одиниць рухомого складу Перевізника з території автостанцій визначається Виконавцем самостійно, розрахунково, загальним підсумком за кожний календарний місяць, на підставі даних власного диспетчерського обліку.

Відповідно до п.4.3. договору визначена на підставі п. 4.1, 4.2 даного Договору вартість послуг Виконавця зазначається у рахунку, що надається Виконавцем Перевізнику за підсумками кожного календарного місяця у строк не раніше 1 числа наступного місяця.

Згідно з п.4.4. договору Перевізник перераховує Виконавцю кошти, вказані у п. 4.3. даного Договору, протягом п`яти робочих днів після надання Виконавцем відповідного рахунку, шляхом безготівкового переказу на рахунок Виконавця.

Відповідно до п.5.2. договору Перевізник сплачує виконавцю за кожен день прострочення перерахування коштів за цим Договором пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Цей Договір набуває чинності з "01" січня 2019 року та діє до "31" грудня 2019 року включно. Якщо жодна зі Сторін не виявить бажання розірвати Договір і не надасть іншій Стороні підписану зі своєї сторони заяву про припинення або зміну умов цього Договору не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії цього Договору, Договір вважається продовженим на 1 календарний рік і на тих самих умовах. Договір так само пролонгується і на всі наступні періоди (п.10.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за Договором виконував належним чином.

Як зазначає позивач у позовній заяві, на 31 серпня 2019 року і по теперішній час за Перевізником існує заборгованість у розмірі 112 572,50 грн, а саме:

- відповідно до акту здачі - приймання робіт (надання послуг) №10 від 31 січня 2019 року, послуги були надані на суму 23 372,50 грн;

- відповідно до акту здачі - приймання робіт (надання послуг) №67 від 28 лютого 2019 року, послуги були надані на суму 21 330,00 грн;

- відповідно до акту здачі - приймання робіт (надання послуг) №128 від 31 березня 2019 року, послуги були надані на суму 23 160,00 грн;

- відповідно до акту здачі - приймання робіт (надання послуг) №192 від 30 квітня 2019 року, послуги були надані на суму 22 550,00 грн;

- відповідно до акту здачі - приймання робіт (надання послуг) №304 від 30 червня 2019 року, послуги були надані на суму 22 160,00 грн.

Відповідно до Протоколу № 4 від 29 серпня 2019 року відбулося засідання конкурсного комітету Харківської обласної державної адміністрації. На засіданні був оголошений переможець - перевізник який буде надавати послуги з перевезення пасажирів по приміським автобусним маршрутам, які були вказані у Договорі. Переможцем стало ТОВ "Укравтотранс плюс". Тобто, відбулася заміна перевізника за тими автобусними маршрутами, які виконувало ДП "Автосервіс" АТ "КДБК".

У зв`язку з цим, 09 вересня 2019 року між Комунальним підприємством "ХАРКІВПАСС", ТОВ "Укравтотранс плюс" та ДП "Автосервіс ПК" як правонаступник ДП "Автосервіс" АТ "КДБК" була підписана Додаткова угода № 1 до Договору.

У п.2 додаткової угоди сторони домовились, що всі права та обов`язки Сторін, які виникли за Договором до моменту укладення даної Додаткової угоди приймають на себе нові Сторони Договору, а саме: ТОВ "Укравтотранс плюс" та КП "Харківпасс".

Вказана додаткова угода була підписана КП "ХАРКІВПАСС", ТОВ "Укравтотранс плюс" та ДП "Автосервіс ПК" та скріплена печатками сторін.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги згідно вищевказаних актів здачі - приймання робіт на час розгляду справи становить 112 572,50 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Відповідач заперечує проти позову та зазначає, що ТОВ "Укравтотранс плюс" та ДП "Автосервіс ПК" є двома різними юридичними особами, які працювали і працюють паралельно, жодна з яких не перебуває у стані припинення. А отже, слід дійти висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави для того, щоб вважати ТОВ "Укравтотранс плюс" правонаступником у зобов`язаннях, які виникли між ДП "Автосервіс ПК" та КП "Харківпасс" за Договором № 29/12-18/12 від 29.12.2018.

Також, відповідач вважає, що акт звірки взаємних розрахунків за період з 31 серпня 2019 року не є належним та допустимим доказом, не є первинним бухгалтерським документом та не підтверджує наявність прийняття зобов`язань щодо оплати боргу Дочірнього підприємства "Автосервіс ПК".

Проте, суд не погоджується з вказаними доводами відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. У зобов`язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Статтею 520 ЦК України передбачено, що боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. 521 ЦК України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

За правилами ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 522 ЦК України визначено, що новий боржник у зобов`язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Заміна сторони у зобов`язанні є можливою у двох випадках: а) в разі загального правонаступництва (спадкування, реорганізації юридичної особи); б) в разі окремого (сингулярного) правонаступництва на підставі договору.

Як вже було зазначено вище, у п.2 додаткової угоди сторони домовились, що всі права та обов`язки Сторін, які виникли за Договором до моменту укладення даної Додаткової угоди приймають на себе нові Сторони Договору, а саме: ТОВ "Укравтотранс плюс" та КП "Харківпасс".

Отже, відповідач погодився з умовами додаткової угоди і погодився з прийняттям обов`язків які виникли за договором № 29/12-18/12 від 29.12.2018, в тому числі і по сплаті існуючої заборгованості.

Також, на підтвердження існування заборгованості первісного боржника (ДП "Автосервіс ПК") позивачем до матеріалів справи надано первинні бухгалтерські документи, а саме: акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №10 від 31 січня 2019 року, акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №67 від 28 лютого 2019 року, акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №128 від 31 березня 2019 року, акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №192 від 30 квітня 2019 року, акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №304 від 30 червня 2019 року, рахунок на оплату №36 від 31 січня 2019 року, рахунок на оплату №101 від 28 лютого 2019 року, рахунок на оплату №158 від 31 березня 2019 року, рахунок на оплату №218 від 30 квітня 2019 року, рахунок на оплату №353 від 30 червня 2019 року.

Акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17 та від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

Разом з тим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем.

Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Акт звірки взаємних розрахунків за період 31 серпня 2019 року підписаний з боку відповідача директором Лосєвим Г.Л. та скріплений печаткою підприємства.

Таким чином, належними і допустимими доказами підтверджується набуття відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс", всіх прав та обов`язків Дочірнього підприємства "Автосервіс ПК" за договором про надання послуг пов`язаних з організацією відправлення і прибуття автобусів №29/12-18/12 від 29.12.2018.

Отже доводи відповідача стосовно того, що відсутні правові підстави для того, щоб вважати ТОВ "Укравтотранс плюс" правонаступником у зобов`язаннях, які виникли між ДП "Автосервіс ПК" та КП "Харківпасс" за Договором № 29/12-18/12 від 29.12.2018 є безпідставними, необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, частиною 1 якої встановлено, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач не надав суду докази виконання своїх зобов`язань за Договором в частині сплати суми основного боргу в розмірі 112572,50 грн, а також враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в цій частині.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені в сумі 40 079,00 грн суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

У п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Відповідно до п.5.2. договору Перевізник сплачує виконавцю за кожен день прострочення перерахування коштів за цим Договором пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені, судом встановлено, що пеня за період з 08.02.2019 по 08.08.2019 становить 4114,84 грн, з 08.03.2019 по 08.09.2019 становить 3780,38 грн, з 06.04.2019 по 06.10.2019 становить 4028,57 грн, з 14.05.2019 по 14.11.2019 становить 3857,59 грн, з 06.07.2019 по 06.01.2020 становить 3601,46 грн, а разом 19382,84 грн.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 19382,84 грн.

В решті частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 20696,16 грн. слід відмовити, у зв`язку з безпідставністю її нарахування.

Згідно з ч.1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов частково, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору в сумі 1 979,33 грн підлягають стягненню з відповідача, а решту суму судового збору в розмірі 310,44 грн суд покладає на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково в розмірі 131 955,34 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" (61002, м. Харків, вул. Мельникова, 23, ідентифікаційний код 37875689) на користь Комунального підприємства "ХАРКІВПАСС" (61064, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 149-д, ідентифікаційний код 36818918) основну суму заборгованості у розмірі 112572,50 грн та пеню в сумі 19382,84 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Врешті частині позову в розмірі 20696,16 грн - відмовити.

Судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 289,77 грн покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема на відповідача покладається судовий збір у розмірі 1 979,33 грн, а на позивача покладається судовий збір у розмірі 310,44 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" (61002, м. Харків, вул. Мельникова, 23, ідентифікаційний код 37875689) на користь Комунального підприємства "ХАРКІВПАСС" (61064, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 149-д, ідентифікаційний код 36818918) судовий збір у розмірі 1 979,33 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Комунальне підприємство "ХАРКІВПАСС" (61064, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 149-д, ідентифікаційний код 36818918).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" (61002, м. Харків, вул. Мельникова, 23, ідентифікаційний код 37875689).

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дочірнє підприємство "Автосервіс ПК" (85721, Донецька область, Волноваський район, смт. Володимирівка, вул. Симоненка, буд.16, кв.24, ідентифікаційний код 30762949).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "04" грудня 2020 р.

Суддя І.О. Чистякова