Рішення

від 16.11.2020 по справі 560/3117/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3117/20

РІШЕННЯ

іменем України

16 листопада 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.

за участю: секретаря судового засідання Зарічан М.В.

представника позивача Остапчука О.О.

представника відповідача Гресь Н.В.

розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро-Нафта" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро-Нафта" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.03.2020 року №0003830511, №0003840511, №0003850511, податкову вимогу від 23.04.2020 №37808-51.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив що за результатами документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро-Нафта" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2011 по 30.09.2019 відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.03.2020 року №0003830511, №0003840511, №0003850511, та надіслав податкову вимогу від 23 квітня 2020 року № 37808-51. Вважає висновки акту в частині заниження податку на прибуток у сумі 30591,00 грн, заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет всього в сумі 440130,00 грн, а також порушення вимог податкового законодавства в частині складання та реєстрації податкових накладних на дату виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів на загальну суму ПДВ 116534,73 грн безпідставними, а податкові повідомлення-рішення, складені на підставі цих висновків, та податкову вимогу від 23 квітня 2020 року №37808-51 про сплату податкового боргу, сформовану у зв`язку з несплатою визначених цими податковими повідомленнями - рішеннями податкових зобов`язань, протиправним та такими, що підлягають скасуванню. Вказує, що в акті перевірки інспектор ГУ ДПС у Хмельницькій області, безпідставно дійшов висновку щодо завищення ТОВ "Поділля Агро-Нафта" суми податкового кредиту за період з 01.01.2016 по 30.09.2019 всього у сумі 440130 грн, в тому числі за травень 2017 року в сумі 102939 грн, за червень 2017 року в сумі 203689 грн, за липень 2018 року в сумі 127500 грн, за червень 2019 року в сумі 6002,00 грн. В акті, відповідач вказує, що постачальником ТОВ "Транслогістик Плюс" податкова накладна від 26.05.2017 №171 на загальну суму 617634,80 грн, в тому числі ПДВ 102939,15 грн виписана з порушенням вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу, оскільки на дату її виписування не вірно зазначений основний реквізит "обсяг постачання". Вважає такі висновки контролюючого органу є безпідставними, оскільки помилки, в складенні та реєстрації податкової накладної, допущені контрагентом, про які зазначається були допущені з вини відповідного контрагента. При цьому, такі помилки не є такими, що не дозволяють ідентифікувати господарські операції, що відбулися, в розумінні податкового законодавства. Крім того, це не вплинуло на визначення загальної суми постачання, в тому числі на визначення суми ПДВ, а відтак право ТОВ "Поділля Агро-Нафта" на віднесення відповідної суми ПДВ до податкового кредиту є законним та обґрунтованим. Також, відповідач дійшов висновку, що постачальник ТОВ "Транслогістик Плюс" податкові накладні на загальну суму ПДВ 203689,35 грн, виписані з порушенням вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу, а саме у податковій накладній від 21.06.2017 №272 на загальну суму 652406,40 грн, в тому числі ПДВ 108734,40 грн не вірно зазначений основний реквізит "дата постачання". Згідно з видаткової накладної №563 постачання продукції на суму 652406,40 грн проведено 22.06.2017, у податковій накладній від 29.06.2017 №271 на загальну суму 569729,70 грн, в тому числі ПДВ 94954,95 грн не вірно зазначений основний реквізит "дата постачання". Згідно з видаткової накладної №612 постачання продукції на суму 569729,70 грн проведено 30.06.2017. Позивач вважає висновки відповідача щодо неправильного зазначення основного реквізиту "дата постачання" необґрунтованими, оскільки ТОВ "Транслогістик Плюс" товар було відвантажено із складу 21.06.2017 року, що підтверджується відповідною товаро-транспортною надскладною, першою подією в розумінні положень ПК України, є 21.06.2017 року, а відтак ТОВ "Транслогістик Плюс" правомірно виписано та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 21.06.2017 року №272. 29.06.2017 року ТОВ "Транслогістик Плюс" було відвантажено товар із складу, що підтверджується відповідною товаро-транспортною накладною, відтак першою подією в розумінні положень ПК України, є 29.06.2017 року, а тому ТОВ "Транслогістик Плюс" правомірно виписано та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 29.06.2017року №271. Вказані обставини спростовують доводи відповідача про те, що податкові накладні від 21.06.2017 року №272 на загальну суму 652406,40 грн, в тому числі ПДВ 108734,40 грн та від 29.06.2017 року №271 на загальну суму 569729,70 грн, в тому числі ПДВ 94954,95 грн складені неправильно, а саме не вірно зазначено основний реквізит "дата постачання". Також вважає помилковими висновки відповідача про те, що постачальником ТОВ "Солара-Трейд" податкові накладні на загальну суму ПДВ 127500,00 грн виписані з порушенням вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки у податкових накладних від 17.07.2018 №4 на суму 747150,0 грн, в тому числі ПДВ 124525,00 грн та від 17.07.2018 №5 на суму 17850,0 грн, в тому числі ПДВ 2975,00 грн не вірно зазначено основний реквізит "обсяг постачання". Згідно з податкових накладних обсяг постачання складає 765000,00 грн. Згідно з сплаченої ТОВ "Солара-Трейд" 17.07.2018 попередньої оплати (авансу) з врахуванням кредиторської заборгованості станом па 10.07.2017 обсяг постачання складає 763360,87 грн в тому числі ПДВ 127226,81 грн. Позивач вказує, що 17.07.2018 року ТОВ "Поділля Агро-Нафта" здійснено на адресу ТОВ "Солара-Трейд" оплату в сумі 765000,00 грн згідно з одного платіжного доручення №733 від 17.07.2018 року. 18.07.2020 року ТОВ "Солара-Трейд" поставлено товар - фракцію газойлево-гудронову згідно з видаткової накладної №РН-0000513 на суму з ПДВ 747150,00 грн (765000,00 грн - 747150,00 грн = 17850 грн (аванс за поставку від 23.07.2018). Отже, кошти в сумі 765000,00 грн згідно з платіжного доручення №733 від 17.07.2018 року, перераховані ТОВ "Поділля Агро-Нафта" на адресу ТОВ "Солара-Трейд", були призначені для оплати за поставку товару від 18.07.2018 року та за поставку від 23.07.2018 року, та не призначалися для погашення кредиторської заборгованості в сумі 1639,13 грн, що підтверджується актом звірки взаємних рахунків між ТОВ "Поділля Агро-Нафта" та ТОВ "Солара-Трейд", а також первинними документами, що підтверджують реальність здійснення поставки товару від 23.07.2018 року. Тобто, ТОВ "Поділля Агро-Нафта" розрахувались за поставку товару згідно з видаткової накладної №РН-0000514 на суму з ПДВ 657293,89 грн (17850,00 грн (аванс) + 406443.89 грн + 128000,00 грн + 105000,00 грн). Натомість, кредиторська заборгованість в сумі 1639,13 грн у ТОВ "Поділля Агро-Нафта" надалі рахувалась перед постачальником ТОВ "Солара-Трейд", що підтверджується актом звірки взаємних рахунків, де сума 1639,13 грн відображена як сальдо за кінцевий період. Так, постачальником ТОВ "Солара-Трейд", за першою подією, а саме з зарахуванням коштів від покупця, було виписано та зареєстровано в ЄРПН 3 окремі податкові накладні: 17.07.2018 року №4 на загальну суму 747150,00 грн, в тому числі ПДВ 124525,00 грн (за першою подією - оплата за поставку товару від 18.07.2018 року), 17.07.2018 року №5 на загальну суму 17850,00 грн, в тому числі ПДВ 2975,00 грн (за першою подією - сплата авансу за поставку товару від 23.07.2018 року), 23.07.2018 року №6 на загальну суму 639443,89 грн, в тому числі ПДВ 106573,98 грн (за першою подією - оплата за поставку товару від 23.07.2018 року). Таки чином, дії контрагента ТОВ "Солара-Трейд" з реєстрації податкових накладних №4 та №5 від 17.07.2018 року відповідають вимогам чинного податкового законодавства, а право на податковий кредит, яке виникло у ТОВ "Поділля Агро-Нафта", законним. Вважає, що зазначені відповідачем обставини не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість, так як ТОВ "Поділля Агро-Нафта" виконало усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Щодо висновків відповідача про відсутність складення та реєстрації ТОВ "Поділля Агро-Нафта" податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на адресу покупців на операції з постачання, які оподатковуються за основною ставкою, вказує на їх безпідставність, оскільки податкові накладні були складені та зареєстровані в ЄРПН, про що відповідач сам зазначає в акті перевірки, проте під час складання податкових накладних колишнім бухгалтером ТОВ "Поділля Агро-Нафта" були допущені помилки в реквізитах податкової накладної, однак такі помилки не вплинули на визначення загальної суми постачання, в тому числі на визначення суми ПДВ. Крім того, зазначає, що відповідач неправильно застосував норму матеріального права, оскільки відповідальність за порушення пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України настає лише у випадку відсутності складення податкової накладної та її реєстрації в ЄРПН, а допущення помилки під час зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної є окремим видом податкового правопорушення.

Вважає також протиправною податкову вимогу від 23.04.2020 року № 37808-51, якою відповідач нарахував пеню в загальному розмірі 165801,05 грн, оскільки пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Тобто, у зв`язку із карантинними заходами, запровадженими на території України через поширення короновірусної інфекції, продовжено строк для подачі скарги платником податків для адміністративного оскарження рішень податкового органу, а отже й продовжено строк для адміністративного оскарження ТОВ "Поділля Агро-Нафта" спірних податкових повідомлень-рішень. За таких умов сума податкового боргу, нарахована відповідачем, не може вважатися узгодженою і відповідно не може на цю суму нараховуватися пеня. Таким чином, відповідач незаконно та протиправно нарахував пеню ТОВ "Поділля Агро-Нафта" згідно з податковою вимогою від 23.04.2020 року №37808-51, оскільки податкові повідомлення-рішення на момент нарахування пені були неузгодженими сторонами в розумінні податкового законодавства, а нарахування пені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не здійснюється. Враховуючи вищевикладене, прийняті відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення та вимога є неправомірним та таким, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро-Нафта" відмовити в повному обсязі. В поданому до суду відзиві відповідач зазначив, що податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 27.03.2020 №0003830511 про визначення платнику податкового зобов`язання по податку на прибуток всього у сумі 38238,75 грн винесено правомірно, оскільки перевіркою регістрів бухгалтерського обліку доходів: обороти рахунку 70 "Доходи від реалізації", аналізів по рахунках 702 "Дохід від реалізації товарів", 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", 643 "Податкові зобов`язання" встановлено, за звітний період 2018 рік, невідповідність показників доходу від реалізації товарів, робіт, послуг, задекларованих у фінансовій звітності, та фактично відображених в облікових регістрах бухгалтерського обліку. ТОВ "Поділля Агро-Нафта" у поданому ГУ ДФС у Хмельницькій області звіті про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) (форма № 2-м) у рядку 2000 "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" задекларовано дохід за 2018 рік в сумі 76467400 грн. При цьому, згідно з регістрів бухгалтерського обліку: аналізів по рахунках 702 "Дохід від реалізації товарів" встановлено, що доходи від реалізації за 2018 рік склали 76637352 грн. Перевіркою встановлено, що за рахунок невідповідності даних бухгалтерського обліку показникам фінансової звітності, у 2018 році занижений дохід від реалізації товарів, робіт, послуг в загальній сумі 169952 грн, в тому числі за три квартали 2018 року в сумі 169952 грн. Тому, встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 30591,00 грн за 2018 рік (169952 х 18% (ставка податку) = 30591 грн). Вказане порушення підтверджується фінансовим звітом суб`єкта малого підприємства станом на 31 грудня 2018 та витягом з головної книги по рахунку 702 Дохід від реалізації товарів за 2018 рік. Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 27.03.2020 №0003840511 про визначення податкового зобов`язання по податку на додану вартість всього у сумі 550162,5 грн вказує, що у травні 2017 року постачальник ТОВ "Транслогістик Плюс" здійснювало операції з постачання палива дизельного на адресу ТОВ "Поділля Агро-Нафта" згідно з договору поставки нафтопродуктів №53 від 18.05.2017 року. В ході перевірки досліджено питання щодо дотримання постачальником TOB "Транслогістик Плюс" вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України при складанні податкових накладних на адресу покупця ТОВ "Поділля Агро-Нафта". Так, перевіркою встановлено, що постачальником ТОВ "Транслогістик Плюс" податкова накладна від 26.05.2017 №171 на загальну суму 617634,80 грн, в тому числі ПДВ 102939,15 грн виписана з порушенням вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу, оскільки на дату її складання не вірно зазначений основний реквізит "обсяг постачання", що не дозволяє ідентифікувати обсяг господарської операції, яка відбулася 26.05.2017 року. Також, перевіркою встановлено, що постачальником ТОВ "Транслогістик Плюс" податкові накладні на загальну суму ПДВ 203689,35 грн, виписані з порушенням вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу, а саме у податковій накладній від 21.06.2017 № 272 на загальну суму 652406,40 грн в тому числі ПДВ 108734,40 грн не вірно зазначений основний реквізит "дата постачання". Згідно з видаткової накладної №563 постачання продукції на суму 652406,40 грн проведено 22.06.2017, у податковій накладній від 29.06.2017 №271 на загальну суму 569729,70 грн в тому числі ПДВ 94954,95 грн не вірно зазначений основний реквізит "дата постачання". Згідно з видаткової накладної №612 постачання продукції на суму 569729,70 грн проведено 30.06.2017. Крім того, вказує, що у липні 2018 року постачальник ТОВ "Солара-Трейд" здійснювало операції з постачання фракції газойлево-гудронової на адресу покупця ТОВ "Поділля Агро-Нафта" згідно з договору поставки нафтопродуктів №СТ-170/18 від 30.01.2018 року. В ході перевірки досліджено питання щодо дотримання постачальником ТОВ "Солара-Трейд" вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України при складанні податкових накладних на адресу ТОВ "Поділля Агро-Нафта". Так, перевіркою встановлено, що постачальником ТОВ "Солара-Трейд" податкові накладні на загальну суму ПДВ 127500,00 грн, виписані з порушенням вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу. У податкових накладних від 17.07.2018 №4 на суму 747150,0 грн, в тому числі ПДВ 124525,00 грн та від 17.07.2018 №5 на суму 17850,0 грн, в тому числі ПДВ 2975,00 грн не вірно зазначено основний реквізит "обсяг постачання". Згідно з податкових накладних обсяг постачання складає 765000,00 грн. З урахуванням здійсненої ТОВ "Солара-Трейд" 17.07.2018 попередньої оплати (авансу) та кредиторської заборгованості станом на 10.07.2017 обсяг постачання складає 763360,87 грн, в тому числі ПДВ 127226,81 грн. Отже, в порушення вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Поділля Агро-Нафта" до складу податкового кредиту віднесений ПДВ в загальній сумі 434128 грн, в тому числі за травень 2017 року в сумі 102939 грн, за червень 2017 року в сумі 203689 грн, за липень 2018 року в сумі 127500 грн, не підтверджений належним чином складеними та зареєстрованими постачальником в ЄРПН податковими накладними. Крім цього, в порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 7 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, ТОВ "Поділля Агро-Нафта" завищено "від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" за червень 2019 року в сумі 6002 грн, в результаті порушень при заповненні показників податкової звітності з ПДВ. Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 27.03.2020 №0003850511 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу, податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у сумі 58267,37 грн вказує, що ТОВ "Поділля Агро-Нафта" не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні по даті виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів СОК «Віс Терра Поділля» на загальну суму ПДВ 116534,73 грн, з постачання товарів ТОВ "Будмонтажсервіс 1" на загальну суму ПДВ 104358,00 грн. Щодо правомірності надіслання податкової вимоги від 23.04.2020 року №37808-51 зазначає, що у зв`язку з відсутністю, протягом десяти днів з дня отримання податкових повідомлень-рішень, сплати визначених сум та інформації про судове, адміністративне оскарження рішень, в позивача виник податковий борг, який відображено в ІКП 16.04.2020. Так, на підставі даних інформаційної системи "Податковий блок" було сформовано та направлено податкову вимогу від 23.04.2020 року № 37808-51 із зазначенням суми податкового боргу станом на 22.04.2020 всього на суму 798583,25 грн. В зв`язку з початком судового вирішення справи згідно з вимог пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями суми основного платежу, штрафних санкцій та пені виключені з ІКП ТОВ "Поділля Агро - Нафта" 23.06.2020. На даний час податкова вимога від 23.04.2020 року №37808-51 є відкликаною, у зв`язку з відсутністю податкового боргу.

У відповіді на відзив ТОВ Поділля-Агро-Нафта вказує, що зазначені у відзиві заперечення є необгрунтованими, такими, шо суперечать законодавству, жодним чином не спростовують наведені у позовній заяві аргументи. Вважає викладені у відзиві доводи відповідача щодо обов`язку позивача обгрунтувати підстави заявлених ним вимог, не можуть братися судом до уваги, так як обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, який, окрім дублювання змісту акту перевірки не навів жодних доводів в обгрунтування протиправності спірних податкових повідомлень-рішень від 27.03.2020 року. Вказує також, що спірна податкова вимога в силу вимог законодавства, взагалі не могла бути і не може бути надіслана в майбутньому, навіть за умови відмови судом в задоволенні позову ТОВ Поділля Агро-Нафта . Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Згідно з пунктом 52 - 8 підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з мстою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVІD-19) та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу. Тобто, у зв`язку із карантинними заходами, запровадженими на території України через поширення короновірусної інфекції, продовжено строк для подачі скарги платником податків адміністративного оскарження рішень податкового органу, а отже й продовжено строк адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень. За таких умов сума, нарахована Відповідачем, не може вважатися узгодженою і, відповідно, її несплата не може бути підставою для нарахування пені. Вказана обставина свідчить про те, що спірна податкова вимога від 23.04.2020 року винесена передчасно з порушенням вимог Податкового кодексу України.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач додатково обгрунтував правомірність висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства.

24.09.2020 позивач подав до суду клопотання про призначення судово-економічної експертизи з метою з`ясування правильності висновків відповідача щодо заниження податку на прибуток всього у сумі 30591 грн за 2018 рік, заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет, всього в сумі 440130 грн за 2017 рік, в тому числі в сумі 18372 грн, за червень 2017 року в сумі 158256 грн, за липень 2017 року в сумі 43573 грн, за серпень 2017 року в сумі 86427 грн, за липень 2018 року в сумі 127500 грн, за червень 2019 року в сумі 6002 грн, та порушення пункту 187.1 статті 187, пунктів 201.1 і 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, у зв`язку з відсутністю оформлення та реєстрації на дату виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів податкових накладних на загальну суму ПДВ 116534,73 грн, в т.ч. на суму ПДВ 9850,00 грн, 22.04.2017 на суму ПДВ 2326,73 грн, 25.07.2017 на суму ПДВ 89667,70 грн, 27.07.2017 на суму ПДВ 14690,30 грн.

Усною ухвалою від 15.10.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи, оскільки запропоновані позивачем для дослідження експертом питання стосуються правової, а не економічної оцінки відповідних правовідносин та правомірності визначення позивачем податкових зобов`язань з ПДВ і податку на прибуток.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро-Нафта" зареєстроване виконавчим комітетом Віньковецької районної адміністрації 27.06.2014.

На підставі наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області №771 від 04.12.2019, згідно зі статтею 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пунктів 77.1, 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро-Нафта" (далі - ТОВ "Поділля Агро-Нафта") з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2011 по 30.09.2019.

За наслідками перевірки складений акт від 28.02.2020 року №0287/22-01-05-11/39276568, яким зафіксовані порушення позивачем вимог:

пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 3 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-Х1У (із змінами та доповненнями), пункту 2, 3 розділу III П(С)БО1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013, №73, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 30591 грн, в т.ч. за три квартали 2018 року в сумі 30591 грн, за 2018 рік в сумі 30591 грн;

пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет, всього в сумі 440130 грн, в т.ч.: за травень 2017 року в сумі 18372 грн, за червень 2017 року в сумі 158256 грн, за липень 2017 року в сумі 43573 грн, за серпень 2017 року в сумі 86427 грн, за липень 2018 року в сумі 127500 грн, за червень 2019 року в сумі 6002 грн;

пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, та не складання і не реєстрація на дату виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів податкових накладних на загальну суму ПДВ 116534,73 грн, в т.ч. 21.04.2017 на суму ПДВ 9850,00 грн, 22.04.2017 на суму ПДВ 2326,73 грн, 25.07.2017 на суму ПДВ 89667,70 грн, 27.07.2017 на суму ПДВ 14690,30 грн;

абзаців "а", "б", "г" підпункту 176.2 пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, пунктів 3.1., 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, та подання податкової звітності не у повному обсязі, з недостовірними відомостями (помилками) про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, що призвели до зміни податкових зобов`язань платника податку;

підпункту 168.1.1, пункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту 169.2.2 пункту 169.2, абзацу "а" підпункту 169.4.2 пункту 169.4 статті 169 Податкового Кодексу України в результаті неправомірного застосування соціальної пільги при нарахуванні податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 1488,24 грн;

пункту 164.1 статті 164, підпункту 164.2.1. пункту 164.2. статті 164, підпункту 168.1.1., пункту 168.1.2. підпункту 168.1 статті 168, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, та заниження бази оподаткування ПДФО при виплаті доходів у вигляді заробітної плати всього у сумі 644,30 грн;

пункту 164.1 статті 164, підпункту 164.2.1. пункту 164.2. статті 164, підпунктів 168.1.1., 168.1.2. пункту 168.1 статті 168, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176, підпунктів 1.4, 1.6. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, та заниження бази оподаткування військовим збором при виплаті доходів у вигляді заробітної плати всього в загальній сумі 644,30 грн;

пункту 1 частини 1 статті 7, частини 5 статті 8, частини 2 статті 9 закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ та пункту 4 розділу IV Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" .

До суду позивач оскаржив прийняті на підставі зазначеного акту податкові повідомлення - рішення від 27.03.2020 року №0003830511, яким збільшив суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, застосовав штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 38238,75 грн (за податковими зобов`язаннями 30591,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 7647,75 грн); №0003840511, яким збільшив суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, застосував штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 550162,50 грн (за податковими зобов`язаннями 440130,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 110032,50 грн) і №0003850511, яким застосував штрафні (фінансові) санкції у сумі 58267,37 грн, за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу, податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23 квітня 2020 року №37808-51 в сумі 798583,25 грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями від 27.03.2020 року №0003830511, №0003840511, №0003850511, податковою вимогою від 23.04.2020 №37808-51, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Податкове повідомлення-рішення форми Р від 27.03.2020р. № 0003830511 про визначення податкового зобов`язання по податку на прибуток в загальній 38238,75 гри. базується на відображених у акті перевірки висновках про порушення позивачем вимог пунктів 44.1 і 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 2 статті З Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями), пунктів 2 і 3 розділу III П(С) БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013 №73 та заниження цим показника у рядку 2000 Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) Звіту про фінансові результати (форма №2-м) на загальну суму 169952 грн, в тому числі в розрізі звітних періодів, за три квартали 2018 року в сумі 169952 грн., за 2018 рік в сумі 169952 грн., у зв`язку з невідповідністю даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. В результаті перевірки регістрів бухгалтерського обліку доходів (обороти рахунку 70 Доходи від реалізації , аналізів по рахунках 702 Дохід від реалізації товарів , 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями , 643 Податкові зобов`язання за 2018 рік) відповідачем встановлена невідповідність показників доходу від реалізації товарів, робіт, послуг, задекларованих у фінансовій звітності, та фактично відображених в облікових регістрах бухгалтерського обліку.

Суд встановив, що у поданому Звіті про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) (форма № 2-м) за 20018 рік у рядку 2000 Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) позивач задекларував дохід за 2018 рік в сумі 76467400,0 грн. Водночас, за даними бухгалтерського обліку по рахунку 702 Дохід від реалізації товарів позивач відобразив доходи від реалізації за 2018 рік в сумі 76637352,0 грн. Зазначене підтверджується Фінансовим звітом суб`єкта малого підприємства станом на 31 грудня 2018 р. та витягом з головної книги по рахунку 702 Дохід від реалізації товарів за 2018 рік та рахунком 702 Дохід від реалізації товарів .

За змістом підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з пунктом 2 статті З Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІУ бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 Податкового кодексу).

Порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку визначає Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №893/4186 (далі - Інструкція №291).

Відповідно до Інструкції №291 рахунки класу 7 Доходи і результати діяльності призначенні для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Склад доходів та порядок їх визначення визначаються відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Пунктом 3 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

За визначенням Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88, облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом. Відповідальність за несвоєчасне складання облікових регістрів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці облікові регістри

Відповідно до пунктів 2 та 3 розділу III П(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013 № 73 фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому. Фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Отже, основою фінансової звітності платника податків є бухгалтерський облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, який здійснюється відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України на підставі первинних документів, що фіксують здійснення господарських операцій. Інформація, наведена платником податків у фінансовій звітності, в тому числі і щодо розміру чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), є достовірною лише у разі відповідності її даним бухгалтерського обліку такого платника податків. Відповідальність за недостовірність даних фінансової звітності (невідповідність даним бухгалтерського обліку) несе платник податків, який склав відповідну звітність.

В судовому засіданні позивач не заперечив той факт, що зазначена ним у Звіті про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) (форма № 2-м) за 20018 рік у рядку 2000 Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) сума доходу за 2018 рік в розмірі 76467400,0 грн не відповідає даними бухгалтерського обліку по рахунку 702 Дохід від реалізації товарів , відповідно до якого доходи від реалізації за 2018 рік складають 76637352,0 грн.

Тому, суд вважає правомірними висновки відповідача щодо заниження доходу від реалізації товарів, робіт, послуг в загальній сумі 169952 грн., в т.ч. за три квартали 2018 року в сумі 169952 грн. у зв`язку з невідповідністю даних бухгалтерського обліку показникам фінансової звітності за 2018 рік.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення форми Р від 27.03.2020 № 0003840511 про визначення податкового зобов`язання но податку на додану вартість всього у сумі 550162,5 гри, в тому числі основний платіж в сумі 440130,0 грн. і фінансові санкції в сумі 1100323,0 грн слугували висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту за період з 01.01.2016 по 30.09.2019 на загальну суму 440130 грн., в тому числі за травень 2017 року на суму 102939 грн, за червень 2017 року на суму 203689 грн, за липень 2018 року на суму 127500 грн та за червень 2019 року на суму 6002 грн, у зв`язку із віднесенням до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, що складені його контрагентами з порушеннями норм Податкового кодексу України.

Суд встановив, що відповідно до укладеного 18.05.2017 року з позивачем договору поставки протягом травня - червня 2017 року ТОВ Транслогістик Плюс здійснювало поставку позивачу нафтопродуктів.

25.05.2017 позивач здійснив попередню оплату в сумі 417634,90 грн. 26.05.2017 ТОВ Транслогістик Плюс поставило паливо дизельне згідно з видатковою накладною № 360 на загальну суму 617634,80 грн, в т ч ПДВ в сумі 102939 грн. По факту поставки постачальник виписав і зареєстрував податкову накладну №171 від 26.05.2017 на загальну суму 617634,80 грн, в т ч ПДВ в сумі 102939 грн. 29.05.2017 позивач провів остаточний розрахунок за поставлений товар, сплативши постачальнику 200000,0 грн, в т.ч. ПДВ 33333,33 грн.

В травні 2017 року позивач відніс до податкового кредиту ПДВ в сумі 102939 грн на підставі податкової накладної №171 від 26.05.2017 на загальну суму 617634,80 грн, в т ч ПДВ в сумі 102939 грн.

22.06.2017 ТОВ Транслогістик Плюс поставило паливо дизельне згідно з видатковою накладною № 563 на загальну суму 652406,40 грн, в т ч ПДВ в сумі 108734,40 грн. 22.06.2017 позивач в рахунок оплати за поставлений товар перерахував постачальнику суму 652406,40 грн, в т ч ПДВ в сумі 108734,40 грн. На зазначену поставку позивач отримав від ТОВ Транслогістик Плюс зареєстровану податкову накладну від 21.06.2017 № 272 на загальну суму 652406,40 грн. в т.ч. ПДВ 108734,40 грн.

26.06.2017 ТОВ Транслогістик Плюс поставило паливо дизельне згідно з видатковою накладною на суму 646574,40 грн. в тому числі ПДВ 107762,40 грн. 26.06.2017 позивач в рахунок часткової оплати за поставлений товар перерахував постачальнику 347352,00 грн., а 27.06.2017 здійснив остаточний розрахунок за товар, поставлений 26.06.2017, сплативши 299222,40 грн.

30.06.2017 ТОВ Транслогістик Плюс поставило позивачу паливо дизельне відповідно до видаткової накладної №613 на суму 569729,70 грн. 30.06.2017 позивач в рахунок часткової оплати за поставлений товар перерахував постачальнику 539729,0 грн. На зазначену поставку позивач отримав від ТОВ Транслогістик Плюс зареєстровану податкову накладну від 29.06.2017 №271 на загальну суму 569729,70 грн. в т.ч. ПДВ 94954,95 грн.

У червні 2017 року позивач відніс до податкового кредиту ПДВ в сумі 108734,40 грн на підставі податкової накладної від 21.06.2017 № 272 на загальну суму 652406,40 грн., в т ч ПДВ в сумі 108734,40 грн та ПДВ в сумі 94954,95 на підставі податкової накладної від 29.06.2017 №271 на загальну суму 569729,70 грн. в т.ч. ПДВ 94954,95 грн.

У липні 2018 відповідно до укладеного 30.01.2018 року з позивачем договору поставки нафтопродуктів №СТ-170/18 ТОВ Солара- Трейд здійснювало поставку фракціі газойлево-гудронової.

17.07.2018 позивач здійснив попередню оплату в сумі 765000.00 грн. 18.07.2018 ТОВ Солара-Трейд поставило позивачу фракцію газойлево-гудронову з видатковою накладною видаткової накладної № РН-0000513 на суму з ПДВ 747150,00 грн. На зазначену поставку постачальник 17.07.2018 виписав і зареєстрував податкові накладні на загальну суму 765000.00 грн., № 4 на загальну суму 747150,00 грн., в т.ч. ПДВ 124525,00 грн та № 5 на загальну суму 17850,00 грн., в т.ч. ПДВ 2975,00 грн .

В липні 2018 року позивач відніс до податкового кредиту ПДВ в сумі 124525,00 грн на підставі податкової накладної №4 від 17.07.2018 та в сумі 2975.0 грн на підставі податкової накладної на загальну суму 617634,80 грн, в т ч ПДВ в сумі 102939 грн.

Під час перевірки відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на включення зазначених сум ПДВ до податкового кредиту у зв`язку з порушенням постачальниками вимог пункту 187.1 статті 187 і пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу, у зв`язку з невідповідністю у податкових накладних обсягів або термінів постачання.

Досліджуючи правомірність зазначених висновків , суд враховує таке.

За змістом пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями абзацу другого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць.

За змістом пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Інші обмеження щодо включення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, зареєстрованих постачальником товару у Єдиному реєстрі податкових накладних, Податковим кодексом України не передбачені.

Отже, право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг) виникає у платника податку - покупця після здійснення оплати або отримання товару. А підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, обов`язковою умовою правомірного формування податкового кредиту відповідного звітного періоду є відповідність сплата (нарахування) сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Суд встановив, що суми ПДВ, включені позивачем до податкового кредиту у травні 2017 року на суму 102939 грн, у червні 2017 року на суму 203689 грн та липні 2018 року на суму 127500 грн, сплачені ним постачальникам товару у цих звітних періодах.

Тому, отримавши податкові накладні №171 від 26.05.2017 на загальну суму 617634,80 грн, в т ч ПДВ в сумі 102939 грн, від 21.06.2017 № 272 на загальну суму 652406,40 грн, в т.ч. ПДВ 108734,40 грн, від 29.06.2017 №271 на загальну суму 569729,70 грн. в т.ч. ПДВ 94954,95 грн, від 17.07.2017 № 4 на загальну суму 747150,00 грн, в т.ч. ПДВ 124525,00 грн та від 17.07.2017 № 5 на загальну суму 17850,0 грн, в т.ч. ПДВ 2975,00 грн, виписані та зареєстровані постачальниками нафтопродуктів, позивач правомірно відніс зазначені у них суми ПДВ до податкового кредиту у відповідних звітних періодах.

Доводи відповідача щодо заниження позивачем податку на додану вартість , що підлягає сплаті до бюджету у зв`язку безпідставним включенням позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у цих податкових накладних, суд вважає безпідставними.

За змістом пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Під час перевірки позивачем надані всі первинні та інші документи, які підтверджують суми ПДВ, включені до податкового кредиту на підставі зареєстрованих податкових накладних. У судовому засіданні представник відповідача не заперечив факт наявності у позивача документів, які підтверджують факт поставки позивачу у відповідних звітних періодах нафтопродуктів на суму ПДВ, включену ним до податкового кредиту.

Наслідки оформлення податкових накладних з порушенням вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачені пунктом 201.10 цієї норми.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Отже, помилки у реквізитах податкових накладних, є підставою для зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому помилки, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Таким чином, податкова накладна, складена з помилками, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, за змістом Податкового кодексу України, та підтверджена первинними документами, які підтверджують факт здійснення господарської операції, не може спричиняти негативні наслідки для платника податку - покупця, пов`язані порушенням продавцем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України під час її складання.

Посилання відповідача на абзац 25 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, яким передбачене звернення платника податку - покупця зі скаргою на продавця у випадку, зокрема, виявлення помилки у податковій накладені, як на підставу для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту на підставі спірних податкових накладних, суд вважає небгрунтованим.

За змістом абзаців 25 і 26 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу УКраїни у разі допущення продавцем товарів/иосдуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарі в/ послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг. або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів, послуг.

Отже, зазначеною нормою передбачене право (а не обов`язок) покупця подати скаргу у разі виявлення у податковій накладній помилки у реквізитах. При цьому, зазначена норма не ставить в залежність право платника податку - покупця на включення не податкового кредиту суми ПДВ, вказаної у податковій накладній, виписаній з помилками у реквізитах та зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних, від невикористання ним права на подачу скарги.

Тому, неподання позивачем скарги, право на яку передбачене абзацом 25 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу, не позбавляє його права на формування податкового кредиту на підставі податкових накланих , складених ТОВ Транслогістик Плюс та ТОВ Солара- Трейд .

Крім того, відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Під час судового розгляду справи відповідач не довів, що сума ПДВ, сплачена позивачем у відповідні звітні періоди по операціях з придбання нафтопродуктів їх постачальникам ТОВ Транслогістик Плюс та ТОВ Солара- Трейд не відповідає загальній сумі ПДВ, включеній ним до податкового кредиту у цих звітних періодах на підставі отриманих від цих контрагентів податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому, суд вважає недоведеним факт порушення позивачем пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України та завищення суми ПДВ, що підлягає сплаті у травні 2017 року, у червні 2017 року та липні 2018 року.

Враховуючи викладене, суд вважає неправомірними висновки відповідача щодо заниження позивачем податку, що підлягає сплаті до бюджету у зв`язку з завищенням за травень 2017 року на суму 102939 грн, за червень 2017 року на суму 203689 грн, за липень 2018 року на суму 127500 грн.

Досліджуючи висновки відповідача щодо заниження позивачем податку, що підлягає сплаті до бюджету за червень 2019 року на суму 6002 грн, які також покладені в основу податкового повідомлення - рішення форми Р від 27.03.2020 № 0003840511, суд встановив таке.

За даними перевірки в порушення вимог п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України , п.7 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, позивач завищив від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за червень 2019 року в сумі 6002 грн., в результаті порушень при заповненні показників податкової звітності з ПДВ.

У поданій звітній податковій декларації з ПДВ за травень 2019 року (вх. №9122415547 від 11.06.2019) позивач задекларував значення рядка 21 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 59298 грн.

До податкової декларації з ПДВ за травень 2019 року позивач подав Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. №9219612966 від 11.07.2019), у якому задекларовано значення рядка 21 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 28607 грн.

19.08.2019 позивач податкової декларації з ПДВ за травень 2019 року подав Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. №9185495778) у якому задекларовано значення рядка 21 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 24689 грн.

У звітній податковій декларації з ПДВ за червень 2019 року (вх. №9155440527 від 17.07.2019), позивач у р. 16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) відобразив 30691 грн.

В уточнюючих розрахунках за червень 2019 року (вх. №9185583252 від 19.08.2019, вх. №9186574546 від 20.08.2019, вх. №9266034683 від 12.11.2019) відображено показник у р. 16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) 24689 грн. в обох графах Показник, який уточнюється , Уточнений показник , у графі Відхилення показник відсутній.

Перевіркою встановлено, що у звітній Податковій декларації з ПДВ за червень 2019 року (вх. №9155440527 від 17.07.2019) ТОВ Поділля Агро-Нафта , що згідно Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. №9185495778 від 19.08.2019) платником задекларовано значення рядка 21 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 24 689 грн.

Не врахування у Податковій декларації з ПДВ за червень 2019 року (вх. №9155440527 від 17.07.2019) даних Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. №9185495778 від 19.08.2019) призвело до завищення у червні 2019 року податкового кредиту в сумі 6002 грн. (30 691 грн. - 24 689 грн.).

Відповідно до пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у 2016-2017 роках затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, з врахуванням змін, внесених Наказом Мінфіну від 23.02.2017 №276, зареєстрованим в Мінюсті 28.02.2017 за №269/30137 (далі - Наказ №21).

Згідно з пунктом 7 розділу V Наказу №21 у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу, п.7 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, позивачем завищено „від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» за червень 2019 року в сумі 6002 грн., в результаті порушень при заповненні показників податкової звітності з ПДВ.

В судовому засіданні представник позивача визнав правомірними висновок відповідача щодо заниження позивачем податку, що підлягає сплаті до бюджету за червень 2019 року на суму 6002 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає що податкове повідомлення - рішення від 27.02.2019 №0003840511 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в необхідно скасувати частині основного платежу в сумі 434 128,0 грн та штрафних санкцій в сумі 108532,0 грн.

Податкове повідомлення рішення форми ПН від 27.03.2020 № 0003850511 про застосування штрафних (фінансових) санкцій сумі 58267,37 грн прийняте відповідачем у зв`язку відсутністю реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкових накладних по операціях з постачання дизельного пального на загальну суму ПДВ 116534,73 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення базується на сформованих в акті перевірки висновках відповідача про порушення позивачем вимог пункту 187.1 статті 187, пунктів 201.1 і 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, щодо складання і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів на загальну суму ПДВ 116534.73 грн., в тому числі: 21.04.2017 на суму ПДВ 9850,00 грн, 22.04.2017 на суму ПДВ 2326.73 грн, 25.07.2017 на суму ГІДВ 89667.70 грн, 27.07.2017 на суму ПДВ 14690,30 грн.

У квітні 2017 року позивач здійснював поставку дизельного пального на адресу СОК Віс Терра Поділля (неплатник ПДВ). Платіжним дорученням № 32 від 21.04.2017 СОК Віс Герра Поділля здійснило попередню оплату дизельного палива в сумі 59100.0 грн. 22.04.2017 позивач поставив СОК Віс Терра Поділля дизельне паливо згідно з видатковою накладною №76 на загальну суму 73060.40 грн. 15.05.2017 СОК Віс Герра Поділля здійснило остаточний розрахунок за отриманий від позивача товар, сплативши кошти в сумі 13960,0 грн.

У липні 2017 позивач здійснював поставку дизельного пального ТОВ Будмонтажсервіс 1 25.07.2017 позивач поставив дизельне паливо зазначеному контрагенту відповідно до видаткової накладної №160 на суму 428161,81 грн. 25.07.2017 в рахунок оплати пального ТОВ Будмонтажсервіс 1 перерахувало позивачу кошти в загальній сумі 966168,0 грн платіжними дорученнями № 237 на суму 250000,0 грн та № 238 на суму 716168,0 грн. 27.07.2017 позивач поставив паливо дизельне згідно з видатковою накладною №165 на суму 626148,00 грн. станом на 28.07.2017 заборгованість ТОВ Поділля Агро-Нафта по розрахунках з ТОВ Будмонтажсервіс 1 склала 88141,81 грн.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Податковим кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт і України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

З урахуванням зазначених положень Податкового кодексу України позивач зобов`язаний був скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні по операціях з СОК Віс Терра Поділля від 21.04.2017 на суму ПДВ 9850 грн (по даті надходження авансу в сумі 59100.0 грн ) і від 22.04.2017 на суму ПДВ 2326.73 грн. (по даті поставки пального) та по операціях з ТОВ Поділля Агро-Нафта зобов`язано було скласти та зареєструвати в ЄРПН на адресу ТОВ Будмонтажсервіс 1 податкові накладні від 25.07.2017 на суму ПДВ 71360,30 грн (по даті поставки палива дизельного на суму 428161,81 грн), від 25.07.2017 на суму ПДВ 89667,70 грн (по даті отримання попередньої оплати (авансу) в сумі 538006,19 грн за вирахуванням фактичного відвантаження (966168,00 грн. - 428161,81 грн)) та від 27.07.2017 на суму ПДВ 14690,30 грн (по даті відвантаження палива в сумі, яка перевищує суму отриманого авансу 88141,81 грн. (626148,00 грн - 538006,19 грн)).

Тому, суд вважає правомірними висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог пункту 187.1 статті 187, пунктів 201.1 і 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, щодо складання і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів на загальну суму ПДВ 116534.73 грн, в тому числі 21.04.2017 на суму ПДВ 9850,0 грн, 22.04.2017 на суму ПДВ 2326.73 грн, 25.07.2017 на суму ГІДВ 89667.70 грн, 27.07.2017 на суму ПДВ 14690,30 грн.

Посилання представника позивача на складання по операції з СОК Віс Терра Поділля податкової накладної від 21.04.2017 № 62 на загальну суму 73060,40 грн., в т.ч. ПДВ 12176,73 грн., та по операції з ТОВ Будмонтажсервіс 1 податкових накладних від 25.07.2017 № 173 на суму грн. в т.ч. ПДВ 161028.00 грн, і від 27.07.2017 № 172 на суму 626148,00 грн. в т.ч. ПДВ 104358,00 грн. суд вважає безпідставним, оскільки зазначені податкові накладні не спростовують факт порушення позивачем вимог пункту 187.1 статті 187, пунктів 201.1 і 201.7 статті 201 Податкового кодексу України щодо складання податкової накладної на дату виникнення податкових зобов`язань постачальника.

Відповідно до пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України ( в редакції чинній на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення) відсутність реєстрації протягом граничного строку передбаченого статтею 201 цього Кодексу податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні- рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на гаку операцію не складено.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним податкове повідомлення-рішення від 27.03.2020 № 0003850511 про застосування штрафних (фінансових) санкцій сумі 58267,37 грн.

Вирішуючи позовні вимоги про визнання протиправною і скасування податкової вимоги від 23.04.2020 №37808-51, суд враховує таке.

Суд встановив, що підставою для надіслання податкової вимоги від 23.04.2020 №37808-51 про сплату податкового боргу в загальній сумі 798583,25 грн слугувала несплата позивачем податкового зобов`язання, визначеного спірними податковими повідомленнями - рішеннями.

За змістом пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку (пункт 37.2 статті 37 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 57.2 статті 57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, податкова вимога надсилається платнику податку у випадку несплати протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення визначеної цим рішенням суми податкового зобов`язання.

Разом з тим, пунктом 52 1 статті 52 Підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються та пеня не нараховується.

За змістом пункту 56.18 статті 59 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тому, спірна податкова вимога, надіслана позивачу у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань, визначених спірними податковими повідомленнями - рішеннями до звернення позивача до суду з позовом про їх оскарження, не має для позивача правових наслідків, передбачених Податковим кодексом України, оскільки зазначені в ній суми податкового боргу є неузгодженими.

Зазначену обставину підтвердив в судовому засіданні представник відповідача, пояснивши, що визначені спірними податковими повідомленнями - рішеннями та вимогою про сплату боргу суми податкових зобов`язань після відкриття адміністративним судом провадження у цій справі виключені з інтегрованої карти платника податку.

Тому, підстави для скасування податкової вимоги від 23.04.2020 №37808-51 відсутні.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення від 27.02.2019 №0003840511 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в частині основного платежу в сумі 434 128,0 грн та штрафних санкцій в сумі 108532,0 грн. Тому, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 27.02.2019 №0003840511 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в частині основного платежу в сумі 434 128,0 грн та штрафних санкцій в сумі 108532,0 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 21 листопада 2020 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро-Нафта" (вул. Котляревського, 17, оф. 1,Віньківці,Віньковецький район, Хмельницька область,32500 , код ЄДРПОУ - 39276568) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук