Постанова

від 02.12.2020 по справі 640/12193/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12193/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Кобаль М.І., Костюк Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства Благоустрій Шевченківського району Соколянського Дмитра Вікторовича про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом звернулося Головне управління ДПС у м. Києві (далі - позивач, апелянт) до Державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства Благоустрій Шевченківського району Соколянського Дмитра Вікторовича (далі - відповідач, Державний реєстратор) з вимогами про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ ЕтуальТрейд .

Eхвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2020 року закрито провадження в адміністративній справі №640/12193/19, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися на нормами Господарського процесуального кодексу України.

За висновками суду першої інстанції, спір у даній справі не відповідає критеріям публічно-правового спору, якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема, якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо, то внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення та припинення права власності на майно, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою та підставами закриття провадження у справі, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, вважає, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права, а суд дійшов помилкових висновків.

Зокрема, апелянт зазначає, що державним реєстратором 28 березня 2019 року безпідставно внесено запис №10691110003037512 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ Етуаль Трейд , оскільки за товариством обліковується заборгованість за неподання податкової декларації з податку на прибуток у сумі 1 020,00 грн.

Предметом розгляду у справі позивач вважає обставини, що підтверджують законність чи незаконність прийнятого відповідачем рішення, яке за юридичною природою є рішенням суб`єкта владних повноважень та має прийматися в порядку, на підставі та у спосіб, визначені законом, тому дослідженню в цій справі, на його думку, підлягають владні управлінські рішення відповідача щодо державної реєстрації припинення юридичної особи, прийняті/вчинені відповідачем як суб`єктом владних повноважень.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року, після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги згідно ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві, поновлено апелянту пропущений строк звернення до суду з апеляційною скаргою, допущено заміну ГУ ДФС у м. Києві його правонаступником - ГУ ДПС у м. Києві, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти поданих заяв та клопотань. Іншою ухвалою від 12 листопада 2020 року призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Від ГУ ДПС у м. Києві 25 листопада 2020 року надійшли додаткові пояснення щодо неможливості застосування існуючої практики Верховного Суду до правовідносин, які склалися у даній справі

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судове засідання 02 грудня 2020 року з`явився представник ГУ ДПС у м. Києві Ступак О.І., який підтримав подану апеляційну скаргу та обґрунтування, наведені у ній.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Таким критерієм може бути й пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Зазначених висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі N 914/2006/17 (провадження 12-58гс18, пункти 5.7, 5.8), від 4 вересня 2018 року у справі N 823/2042/16 (провадження 11-377апп18, пункти 28-30), від 2 квітня 2019 року у справі N 137/1842/16-а (провадження N 11-1506апп18)).

Водночас державний реєстратор, здійснюючи державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Етуаль Трейд , не був законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою позивача, указувати або забороняти йому певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність, а позивач відповідно не був зобов`язаний виконувати вимоги та приписи державного реєстратора.

Отже, спір у цій справі не відповідає наведеним вище критеріям публічно-правового спору, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та про закриття провадження у цій справі.

Якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків.

Отже, спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах. Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР. Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору, проте подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для проведення відповідних реєстраційних дій. Тому належному способу захисту прав та інтересів відповідає позовна вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

Унесення державним реєстратором до ЄДР запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є виконанням судового рішення про задоволення відповідної позовної вимоги. Натомість згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для внесення запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи будь-яким державним реєстратором.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №826/10249/18.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми процесуального права, а тому вважає за необхідне апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 15 липня 2020 року - без змін.

Керуючись статтями 312, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина

Судді М.І. Кобаль

Л.О. Костюк