Рішення

від 24.11.2020 по справі 918/759/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2020 р. м. Рівне Справа № 918/759/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити (припинити) певні дії

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до відповідача (позивача за первісним позовом) Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед"

про стягнення 12 469,15 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники сторін:

від ТОВ "Рівнетеплоенерго" - Кушнір О.С.

від ТОВ фірма "Агромед" - Плютинський І.А. (директор), Юзвяк Т.В.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про визнання протиправними дій відповідача по здійсненню нарахування заборгованості за надання послуг за тепловіддачу від транзитних трубопроводів в період з 27.11.2015 р. по дату звернення до суду, та зобов`язання припинити нарахування оплати за тепловіддачу від транзитних трубопроводів (транзит теплової енергії), які проходять через належне позивачу нежитлове приміщення за адресою вул.Соборна, 279 у м.Рівне, та анулювати наявний борг.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" надійшла зустрічна позовна заява до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" про стягнення 12 469,15 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" вимоги первісного позову обгрунтовує тим, що з моменту встановлення вузла обліку теплової енергії в нежитловому приміщенні за адресою: вул. Соборна, 279 у м. Рівне, що підтверджується Актом первинного допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії від 27 листопада 2015 року, ТОВ-фірма "Агромед" не отримує послуги з постачання теплової енергії, за вказаною адресою. Проте ТОВ "Рівнетеплоенерго" здійснює нарахування позивачу коштів за послугу з "транзиту теплової енергії" через нежитлове приміщенні за адресою: вул. Соборна, 279, м. Рівне, що належить ТОВ-фірма "Агромед" на праві власності.

ТОВ - фірма "Агромед" при встановленні у належному їй нежитловому приміщенні вузла обліку теплової енергії здійснила повну теплоізоляцію транзитних стояків, про що свідчать підписи представників відповідача у акті первинного допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії від 27 листопада 2015 року та технічними умовами. Виконання теплоізоляції засвідчується відповідним опломбуванням. Позивач неодноразово звертався до ТОВ "Рівнетеплоенерго" з вимогами припинити нарахування заборгованості за тепловіддачу "транзит теплової енергії", оскільки здійснено теплоізоляцію транзитних стояків, котрі проходять через згадане приміщення, та послугами теплопостачання не користується, що підтверджується показами з приладу обліку теплової енергії (лічильника).

Проте відповідачем за первісним позовом проводиться безпідставне нарахування коштів позивачу за послуги з транзиту теплової енергії. Тобто відповідач здійснює нарахування за "послугу з транзиту теплової енергії", але дана послуга не визначена у Договорі №1589 від 27 січня 2015 року. Транзит теплової енергії не підпадає під визначення поняття послуги. Оскільки послуга - це подія або діяльність когось на користь іншого. В комерції це трудова доцільна діяльність, результати якої відображаються у корисному ефекті, особливій споживчій вартості. Особливістю послуги є збіг у часі та в просторі процесів виробництва, реалізації і споживання її споживчої вартості. Позивач зауважує, що жодним нормативним актом не передбачено такої послуги як "втрата тепла", має нульову споживчу вартість, ніким не замовляється, не надається і відповідно не отримується. Вважає, що ТОВ-фірма "Агромед" не являється споживачем неіснуючої житлово-комунальної послуги, як тепловіддача "послуга з транзиту теплової енергії". Методика нарахування плати за користування ізольованими транзитними трубопроводами теж відсутня.

Таким чином, позивач за первісним позовом вважає дії відповідача щодо нарахування заборгованості неправомірними, тому просить суд визнати протиправними дій відповідача по здійсненню нарахування заборгованості за надання послуг за тепловіддачу від транзитних трубопроводів в період з 27.11.2015 р. по дату звернення до суду, та зобов`язання припинити нарахування оплати за тепловіддачу від транзитних трубопроводів (транзит теплової енергії), які проходять через належне позивачу нежитлове приміщення за адресою вул.Соборна, 279 у м.Рівне, та анулювати наявний борг.

25 серпня 2020 року від ТОВ "Рівнетеплоенерго" надійшов зустрічний позов до ТОВ-фірми "Агромед" про стягнення 12 469,15 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання, який обгрунтований тим, що ТОВ "Рівнетеплоенерго" здійснює постачання теплової енергії для опалення до приміщення ТОВ фірми "Агромед" за адресою м.Рівне, вул.Соборна, 279, відповідно до Договору №1589 від 01.10.2013 р. на постачання теплової енергії. Зазначений договір визнаний укладеним згідно судового рішення у справі №918/1616/14. Нарахування по договору проводяться за фактично спожиту теплову енергію. У зв`язку з порушенням зі сторони ТОВ фірми "Агромед" умов договору щодо розрахунків за надані послуги теплопостачання, за відповідачем за зустрічним позовом утворився борг у розмірі 12 469,15 грн.

Позивач за зустрічним позовом посилається на ст.ст. 67, 68 Житлового кодексу України, п.5 ч.2 ст.7 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", якими передбачено обов`язок власника (споживача) своєчасно оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Розрахунок вартості наданих товариством послуг з теплопостачання здійснюється відповідно до тарифів, затверджених НКРЕКП.

Відповідно до пп. 3.2.1. п. 3.2. Договору Споживач зобов`язаний виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені Договором. Згідно з п. 5.4. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що ТОВ фірма "Агромед" ухиляється від добровільної сплати боргу, тому просить суд стягнути з останнього 12 469,15 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання на користь ТОВ "Рівнетеплоенерго".

14 вересня 2020 року від ТОВ фірми "Агромед" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву. У останньому серед іншого вказує, що договір №1589 від 27.01.2015 р. з додатками до нього не може бути підставою для пред`явлення вищезгаданого зустрічного позову про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, оскільки договір не містить поняття "транзиту теплової енергії" через нежитловіприміщення, що знаходяться за адресою вул. Соборна, 279, м. Рівне, жодною додатковою угодою не передбачено оплати коштів за транзитну теплову енергію.

Вважає, що зустрічний позов та додатки до нього не містять доказів щодо надання ТОВ "Рівнетеплоенерго" послуг з теплопостачання в нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою вул.Соборна, 279, м. Рівне та належать ТОВ - фірма "Агромед", а також не надано доказів отримання відповідачем за зустрічним позовом дананих послуг.

Крім того зауважує, що 01 травня 2019 року набрав чинності Закон України "Про житлово-комунальні послуги". Міністерство Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України видало Наказ №315 від 22.11.2018р. "Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг", що вступає в силу спільно з вищезазначеним Законом України з 01.05.2019р. Розділом V. Методики розподілу, передбачено визначення обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання. Воно складається із загального, що розподіляється між усіма приміщеннями та індивідуального, що дорозподіляється на неопалювані приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, через які прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової централізованої системи опалення. Тобто, під транзитними трубопроводами маються на увазі трубопроводи централізованого опалення, що проходять через приміщення ТОВ - фірма "Агромед". Транзитні трубопроводи в приміщеннях, які не опалюються системою центрального опалення повинні бути або ізольовані, або при відсутності ізоляції на транзитних стояках центрального опалення, теплопостачаюча організація має здійснювати нарахування за втрати тепла відповідно до встановленої у Методиці розподілу формулі.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Отже, технологічні (неминучі) втрати тепла транзитними трубопроводами закладені у тариф і оплачуються споживачами під час оплати послуги з централізованого опалення, а не окремо від неї.

ТОВ - фірма "Агромед" вважає, що у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Рівнетеплоенерго" слід відмовити, а зустрічна позовна заява є безпідставною та необгрунтованою, оскільки не містить жодних доказів, які могли б підтвердити законність вимоги стягнення неіснуючого боргу, за ненадану послугу.

25 вересня 2020 року ТОВ "Рівнетеплоенерго" надало до господарського суду відповідь на відзив. Пояснює, що відповідач за зустрічним позовом вказує, що не укладав з ТОВ "Рівнетеплоенерго" Договору №1589 від 01.10.2013 р., а тому ставить під сумнів законність зустрічної позовної заяви. Однак, зазначений Договір визнаний укладеним рішенням Господарського суду Рівненської області від 27.01.2015р. у справі №918/1616/14. Вказане рішення сторонами не оскаржувалося. Крім того, в подальшому - 27.11.2015 р., відповідачем була укладена Додаткова угода №1 до Договору №1589 від 01.10.2013 року на постачання теплової енергії. Тому твердження Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Агромед" про те, що ним не укладався Договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго", на переконання останнього не відповідає дійсності.

Нежитлове приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 279 обладнане приладом обліку теплової енергії. Для влаштування вузла обліку теплової енергії були розроблені технічні умови №279 від 03 вересня 2015 року та Робочий проект. У пункті 2.7 Розділу 2 Робочого проекту (стор.12) визначено: Замовнику при заключенні угоди з ТОВ "Рівнетеплоенерго" (відділ збуту) про оплату вартості тепла, необхідно до спожитої теплової енергії згідно показників лічильника обліку тепла, додатково врахувати 0,317067 Гкал теплової енергії на місяць, що надходить від транзитних стояків в межах приміщень замовника. Розрахунок погоджено з представником ТОВ -фірми "Агромед" Плютинським І.А.

Після встановлення відповідачем приладу обліку теплової енергії (Акт первинного допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії від 27.11.2015 року) між ТОВ "Рівнетеплоенерго" та ТОВ-фірма "Агромед" була укладена Додаткова угода від 27.11.2015 року до Договору №1589 від 01.10.2013р., у п.1 якої встановлено: у зв`язку з встановленням приладу обліку теплової енергії з 27.11.2015 року в приміщенні Споживача: продмагазин по вул.Соборна, 279, також проходять ізольовані транзитні трубопроводи системи опалення, тепловіддача від яких становить згідно проекту 0,317 Гкал/міс, п.5.2 договору №1589 від 01.10.2013 р. викласти в новій редакції: Розмір щомісячної плати за теплову енергію для потреб опалення та централізованого постачання гарячої води на момент укладання даного договору згідно встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг тарифів становить:

а) теплова енергія на опалення при відсутності приладів обліку:

- в розмірі 1769,05 грн. в місяць за 1 Гкал для інших споживачів разом з ПДВ;

б) теплова енергія на опалення при наявності приладів обліку:

- в розмірі 1769,05 грн. в місяць за 1 Гкал для інших споживачів разом з ПДВ.

Таким чином, відповідачу було відомо про обов`язок відповідно до п.5.2 Договору №1589 проводити щомісячну (в опалювальний період) оплату 0,317 Гкал за тепловіддачу від ізольованих транзитних трубопроводів.

Підтримує зустрічний позов повністю та просить його задоволити.

24 листопада 2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" надійшла заява про застосування строків позовної давності до вимог за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до відповідача (позивача за первісним позовом) Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" про стягнення 12469,15 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 30.07.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 26.08.2020 р.

Ухвалою від 26.08.2020 р. підготовче засідання відкладено на 15 вересня 2020 р.

Ухвалою від 27.08.2020 р. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до відповідача (позивача за первісним позовом) Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" про стягнення 12469,15 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання. Призначено розгляд матеріалів зустрічного позову у підготовчому засіданні на 15 вересня 2020 р. спільно із первісним позовом.

15 вересня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №918/759/20 на 30 днів до 27 жовтня 2020 року включно. Відкладено підготовче засідання на 28 вересня 2020 р.

Ухвалою від 28.09.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04 листопада 2020 р.

04.11.2020 р. розпочато слухання справи по суті. Представники сторін виклали пояснення та доводи щодо предмету спору по первісному та зустрічному позовах. У судовому засіданні оголошено перерву на 24.11.2020 р.

У подальшому 24.11.2020 р. суд дослідив письмові докази, що містяться у справі.

Заслухано представників сторін у судових дебатах.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Критерії оцінювання розумності строку справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (справа Кучерук проти України) (заява 2570/04).

Згідно п. 31 Рішення Європейського суду з прав людини від 01.02.2007р. у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.

Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини однією із складових справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона має знати про всі докази чи подання, які представленні або зроблені в цілях впливу на думку суду і коментувати їх (п. п. 23,31 та 33 рішення у справі "Лобо Мачадо проти Португалії" від 20.02.1996, п. 24 рішення у справі "Нідерост-Губер проти Швейцарії" від 18.02.1997, п. 42 рішення у справі "Кєроярві проти Фінляндії").

Відповідно до ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.

За приписами ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що розумним для розгляду даної справи є строк, що має забезпечити реалізацію процесуальних прав сторін у справі, повний, всебічний, об`єктивний розгляд справи та правильне вирішення господарського спору, з урахуванням ст.ст. 7, 13 ГПК України.

Також судом було враховано, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", установлено на усій території України карантин з 12 березня до 3 квітня 2020 року, заборонивши:

відвідування закладів освіти її здобувачами;

проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Загальнонаціональний карантин неодноразово продовжувався.

Рада суддів України листом від 16.03.2020 № 9рс-186/20 рекомендувала на період карантину встановити особливий режим роботи судів України, зокрема: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справи у зв`язку із карантинними заходами; учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; утриматися від відвідування приміщення суду, а всі необхідні документи надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі Електронний суд, факсом або дистанційними засобами зв`язку.

Судом було дотримано заходів щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби та збереження здоров`я учасників процесу та працівників суду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "Агромед" на підставі Договору купівлі-продажу № 5019 від 28 листопада 2005 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9229709 від 09.12.2005р., є власником нежитлового приміщення за адресою: вул. Соборна, 279, у м. Рівне (арк.с. 6, 13).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" здійснює постачання теплової енергії для опалення до приміщення ТОВ фірми "Агромед" за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 279, відповідно до Договору№1589 на постачання теплової енергії. Вказаний Договір визнаний укладеним рішенням Господарського суду Рівненської області від 27.01.2015 р. у справі №918/1616/14 (арк.с.14-28).

Згідно п. 1.1. Договору Підприємство зобов`язується надавати Споживачеві теплову енергію, а Споживач, у свою чергу, зобов`язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що теплова енергія подається за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 279.

Відповідно до п.п. 3.2.1. п. 3.2. Договору Споживач зобов`язаний виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені Договором.

Згідно п. 5.4. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У нежитловому приміщенні за адресою вул. Соборна, 279, м. Рівне, Рівненська область, яке належить ТОВ фірмі "Агромед", було здійснено встановлення вузла обліку теплової енергії. Вказана обставина підтверджується Актом первинного допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії від 27 листопада 2015 року (арк.с. 30). Згідно Акту первинного допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії - облік здійснюється за фактично використану теплову енергію.

Для влаштування вузла обліку теплової енергії були розроблені Технічні умови №279 від 03.09.2015 р. та Робочий проект влаштування вузла обліку теплової енергії в нежитловому приміщенні ТОВ "Агромед" по вул.Соборна, 279 у м.Рівне (арк.с. 29, 119-160).

Після встановлення "Споживачем" приладу обліку теплової енергії між ТОВ "Рівнетеплоенерго" та ТОВ-фірма "Агромед" була укладена Додаткова угода від 27.11.2015 р. до Договору №1589 (арк.с. 73-74) , у п.1 якої встановлено: В зв`язку з встановленням приладу обліку теплової енергії з 27.11.2015 року в приміщенні Споживача: продмагазин по вул.Соборна, 279, а також проходять ізольовані транзитні трубопроводи системи опалення, тепловіддача від яких становить згідно проекту 0,317 Гкал/міс, п.5.2 договору №1589 від 01.10.2013 р. викласти в новій редакції: Розмір щомісячної плати за теплову енергію для потреб опалення та централізованого постачання гарячої води на момент укладання даного договору згідно встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг тарифів становить:

а) теплова енергія на опалення при відсутності приладів обліку:

- в розмірі 1769,05 грн. в місяць за 1 Гкал для інших споживачів разом з ПДВ;

б) теплова енергія на опалення при наявності приладів обліку:

- в розмірі 1769,05 грн. в місяць за 1 Гкал для інших споживачів разом з ПДВ.

ТОВ - фірма "Агромед" при встановленні у належному їй нежитловому приміщенні вузла обліку теплової енергії здійснила теплоізоляцію транзитних стояків, про що свідчать підписи представників відповідача у акті первинного допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії від 27 листопада 2015 року та технічними умовами, які видавались відповідачем за первісним позовом перед встановленням вузла обліку.

У матеріалах справи наявні копії довідок про кількість використаної теплової енергії на вводі Споживача ТОВ фірма "Агромед" за період лютий 2016 року - лютий 2020 року (арк.с. 97-107). Із довідок вбачається, що за період з моменту встановлення вузла обліку теплової енергії у нежитловому приміщенні за адресою: вул. Соборна, 279 у м. Рівне, ТОВ - фірма "Агромед" не використало жодної Гкал теплової енергії.

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" нарахувало ТОВ фірмі "Агромед" за використану теплову енергію заборгованість 12 469,15 грн. Необхідність оплати нарахованої суми пояснює тим, що нежитлове приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 279 обладнане приладом обліку теплової енергії. Для влаштування вузла обліку теплової енергії були розроблені технічні умови №279 від 03 вересня 2015 року та Робочий проект. У пункті 2.7 Розділу 2 Робочого проекту (стор.12) визначено: Замовнику при заключенні угоди з ТОВ "Рівнетеплоенерго" (відділ збуту) про оплату вартості тепла, необхідно до спожитої теплової енергії згідно показників лічильника обліку тепла, додатково врахувати 0,317067 Гкал теплової енергії на місяць, що надходить від транзитних стояків в межах приміщень замовника.

Позивач за зустрічним позовом звертався до відповідача із вимогою №220 від 14.05.2019 р. погасити заборгованість за спожиту теплову енергію.

До матеріалів справи подав розрахунок суми боргу за теплопостачання, згідно якого станом на 01.08.2020 р. ТОВ фірмі "Агромед" нараховано всього 12 469,15 грн. за спожиту теплову енергію.

Натомість ТОВ фірма "Агромед" неодноразово зверталась до ТОВ "Рівнетеплоенерго" із листами у 2016, 2017, 2018, 2020 роках, у яких висловлено прохання не здійснювати нарахування боргу за теплову енергію, оскільки заявником така енергія фактично не використовується, та товариство не зобов`язане сплачувати кошти за послуги транзиту подачі теплової енергії до будинку по вул.Соборна, 279 у м.Рівне. Також товариство у листах просило переглянути порядок виставлення рахунків та здійснювати нарахування коштів за фактично спожиту теплову енергію згідно умов укладеного Договору (арк.с. 31-34).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про визнання протиправними дій відповідача по здійсненню нарахування заборгованості за надання послуг за тепловіддачу від транзитних трубопроводів в період з 27.11.2015 р. по дату звернення до суду, та зобов`язання припинити нарахування оплати за тепловіддачу від транзитних трубопроводів (транзит теплової енергії), які проходять через належне позивачу нежитлове приміщення за адресою вул.Соборна, 279 у м.Рівне, та анулювати наявний борг.

У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" подало зустрічну позовну заяву до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" про стягнення 12 469,15 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Відповідно до Закону України "Про теплопостачання" - постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Споживач теплової енергії - фізична особа або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" встановлено обов`язок теплопостачальної організацій забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ч. 1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За п. 23 постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 "Про затвердження Правил користування тепловою енергією" розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Пунктом 40 постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 "Про затвердження Правил користування тепловою енергією" споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно з п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

На момент виникнення спірних правовідносин основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки були визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 р. № 1875-IV. Останній втратив чинність у зв`язку із прийняттям Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року N 2189-VIII., що введений в дію з 01 травня 2019 року.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Споживачем житлово-комунальних послуг вважається індивідуальний або колективний споживач.

Обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг визначені статтями 7, 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Зокрема, обов`язком споживача є оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.

Системний аналіз наведених правових норм, які регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг та їх оплати, дає підстави для висновку, що оплата за житлово-комунальні послуги здійснюється виключно на договірних засадах, які відповідають типовому договору і не можуть містити інших оплачуваних додаткових умов, як от - оплата втрат теплової енергії існуючими трубопроводами системи централізованого опалення у багатоквартирному будинку мешканцями квартир з індивідуальними (автономними) системами опалення, крім оплати послуги централізованого опалення місць загального користування будинку.

У даному спорі ТОВ "Рівнетеплоенерго" нарахував ТОВ фірмі "Агромед" кошти у якості оплати за послуги з транзиту теплової енергії, яка подається мешканцям будинку по вул.Соборна, 279 у м.Рівне, оскільки у його приміщенні проходять транзитні трубопроводи, та останні втрачають частину теплової енергії, яка подається для забезпечення опалення квартир, не облаштованих автономними системами теплозабезпечення.

За загальним правилом, послуга - це дія або діяльність когось на користь іншої особи. В комерції це трудова доцільна діяльність, результати якої відображаються у корисному ефекті, особливій споживній вартості. Особливістю послуги є збіг у часі та в просторі процесів виробництва, реалізації і споживання її споживної вартості.

Суд звертає увагу, що така "послуга" як втрати тепла не передбачена жодним нормативним актом, має нульову споживну вартість, ніким не замовляється, не надається і не отримується. Втрати тепла не є продукцією, товаром чи послугою, а є технологічними втратами тепла транзитними трубопроводами.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Отже, технологічні (неминучі) втрати тепла транзитними трубопроводами закладені у тариф і оплачуються споживачами під час оплати послуги з централізованого опалення, а не окремо від неї.

У даному спорі ТОВ "Рівнетеплоенерго" вимагає оплатити від ТОВ фірми "Агромед" за втрати тепла ізольованими транзитними трубопроводами, що проходять в приміщенні останнього.

Як вказано вище, з 01 травня 2019 року набрав чинності Закон України "Про житлово-комунальні послуги". Міністерство Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України видало Наказ №315 від 22.11.2018 р. "Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" (далі - "Методика розподілу"), що вступає в силу спільно з вищезазначеним Законом України - з 01.05.2019р.

Розділом V цієї Методики передбачено визначення обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання. Воно складається із загального, що розподіляється між усіма приміщеннями та індивідуального, що до розподіляється на неопалювані приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, через які прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової централізованої системи опалення.

Транзитні трубопроводи в приміщеннях, які не опалюються системою центрального опалення повинні бути ізольовані, при відсутності ізоляції на транзитних стояках центрального опалення, теплопостачаюча організація має здійснювати нарахування за втрати тепла відповідно до встановленої у згаданій Методиці формули.

У даному випадку ТОВ фірмою "Агромед" було виконано ізоляцію транзитних стояків, котрі проходять через належне йому приміщення. Вказану обставину підтвердили як позивач та відповідач у своїх заявах по суті спору.

При цьому ТОВ "Рівнетеплоенерго" здіснює нарахування для ТОВ фірми "Агромед" кошти за транзит теплової енергії через приміщення останнього. Як на підставу правомірності такого нарахування посилається на технічні умови №279 від 03 вересня 2015 року та пункт 2.7 Розділу 2 Робочого проекту, у якому вказано, що Замовнику при заключенні угоди з ТОВ "Рівнетеплоенерго" (відділ збуту) про оплату вартості тепла, необхідно до спожитої теплової енергії згідно показників лічильника обліку тепла, додатково врахувати 0,317067 Гкал теплової енергії на місяць, що надходить від транзитних стояків в межах приміщень замовника.

Також покликається на Додаткову угоду від 27.11.2015 р. до Договору №1589 від 01.10.2013р., у п.1 якої встановлено: у зв`язку з встановленням приладу обліку теплової енергії з 27.11.2015 р. в приміщенні Споживача: продмагазин по вул.Соборна, 279, а також проходять ізольовані транзитні трубопроводи системи опалення, тепловіддача від яких становить згідно проекту 0,317 Гкал/міс, п.5.2 договору №1589 від 01.10.2013 р. викласти в новій редакції: Розмір щомісячної плати за теплову енергію для потреб опалення та централізованого постачання гарячої води на момент укладання даного договору згідно встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг тарифів становить: а) теплова енергія на опалення при відсутності приладів обліку: - в розмірі 1769,05 грн. в місяць за 1 Гкал для інших споживачів разом з ПДВ; б) теплова енергія на опалення при наявності приладів обліку: - в розмірі 1769,05 грн. в місяць за 1 Гкал для інших споживачів разом з ПДВ.

Проте суд звертає увагу, що нині діюче законодавство України не передбачає такої послуги як "послуга з транзиту теплової енергії", що надходить від ізольованих транзитних трубопроводів.

Також відсутнє законодавче регулювання підстав і порядку оплати споживачами послуг з централізованого опалення за "транзитну теплову енергію, яка надходить від ізольованих транзитних трубопроводів системи опалення".

Методика нарахування плати за тепловіддачу від ізольованих транзитних трубопроводів, та користування ними, станом на час розгляду даної справи також не передбачена жодним нормативно-правовим актом.

Отже, судом встановлено, що ТОВ "Рівнетеплоенерго" нараховує заборгованість ТОВ фірмі "Агромед" саме за тепловіддачу ізольованих транзитних стояків, розміщених у його нежитловому приміщенні, що не відповідає умовам Договору та не передбачено чинним законодавством.

ТОВ "Рівнетеплоенерго" до суду не надав жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на підставність здійснення нарахувань оплати за тепловіддачу від ізольованих транзитних трубопроводів, які проходять у приміщенні належному ТОВ фірмі "Агромед" по вул.Соборна 279 у м.Рівне.

Отже, суд приходить до висновку, що ТОВ "Рівнетеплоенерго" здійснюючи такі нарахування діяло неправомірно, не маючи на те правових підстав.

Відтак, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом у частині визнання протиправними дій відповідача за первісним позовом по здійсненню нарахування заборгованості за надання послуг за тепловіддачу від ізольованих транзитних трубопроводів - підлягають задоволенню.

З огляду на те, що відповідач за первісним позовом ТОВ "Рівнетеплоенерго" до суду не надав жодних належних та допустимих доказів, та не навів нормативно-правового обгрунтування, які б вказували на підставність здійснення нарахувань оплати за тепловіддачу від ізольованих транзитних трубопроводів, - суд приходить до висновку, що ТОВ "Рівнетеплоенерго" здійснюючи такі нарахування діє неправомірно, не маючи на те жодних правових підстав, а тому, вважає за необхідне зобов`язати ТОВ "Рівнетеплоенерго" припинити нарахування оплати за тепловіддачу від транзитних трубопроводів (транзит теплової енергії), які проходять через належне позивачу нежитлове приміщення за адресою вул.Соборна, 279 у м.Рівне.

При цьому, у прохальній частині первісних позовних вимог заявник просив визнати протиправними дії по нарахуванню боргу, вказавши період такого нарахування з 27.11.2015 р. по дату звернення до суду, та висловив додатково вимогу про анулювання наявного боргу. Проте не подано підтверджуючих документів, які б засвідчували нарахування боргу відповідачем за первісним позовом саме за такий період. Більше того, у поданому зі сторони ТОВ "Рівнетеплоенерго" розрахунку заборгованості відображено інший період нарахування - з 01.11.2016 р. по 01.08.2020 р.

Суд констатує, що у даному випадку у частині позовної вимоги про визнання дій протиправними, вказання періоду нарахування коштів не є доцільним та не має правового значення, оскільки дії по нарахуванню плати за тепловіддачу від ізольованих транзитних трубопроводів визнаються судом неправомірними у цілому.

Відносно позовної вимоги про анулювання боргу, суд звертає увагу на наступне.

За загальним правилом анулювання боргу є тотожним поняттю прощення боргу.

Відповідно до ст.605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Правова норма щодо припинення зобов`язання прощенням боргу міститься у главі 50 Цивільного кодексу "Припинення зобов`язання".

Позивач ТОВ фірма "Агромед" заявляючи вимогу про анулювання боргу не навів жодних нормативно-правових обгрунтувань та не послався на відповідні докази як на підставу звернення до господарського суду саме із такою вимогою.

Суд звертає увагу, що у даному спорі не може бути застосовано поняття "анулювання (прощення) боргу", оскільки припинення зобов`язань, що підпадають під регулювання глави 50 Цивільного кодексу, не є предметом розгляду у справі №918/759//20.

Крім того, господарський суд не наділений повноваженнями щодо анулювання (прощення) боргу.

Відтак, у цій частині вимог первісний позов задоволенню не підлягає.

Відносно вимог зустрічного позову суд зазначає слідуюче.

Враховуючи усе викладене у сукупності, зважаючи, що суд прийшов до висновку про неправомірність здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" заборгованості за надання послуг за тепловіддачу від ізольованих транзитних трубопроводів по тій причині, що нині діюче законодавство України не передбачає такої послуги як "послуга з транзиту теплової енергії", що надходить від ізольованих транзитних трубопроводів, також відсутнє законодавче регулювання підстав і порядку оплати споживачами послуг з централізованого опалення за "транзитну теплову енергію, яка надходить від ізольованих транзитних трубопроводів системи опалення", - тому не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги до відповідача (за зустрічним позовом) про стягнення 12 469,15 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання. За наведеного у задоволенні зустрічного позову належить відмовити повністю.

Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" про застосування строків позовної давності до вимог за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до відповідача (позивача за первісним позовом) Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" про стягнення 12469,15 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання, слід вказати наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦКУ, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову, тому позовна давність не застосовується до вимог за зустрічним позовом.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Висновки суду.

За результатами розгляду спору та з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що з урахуванням положень названої Конвенції, позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, в частині визнання протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" по здійсненню нарахування заборгованості Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" за надання послуг за тепловіддачу від транзитних трубопроводів (транзит теплової енергії), які проходять через належне Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" нежитлове приміщення за адресою м.Рівне, вул.Соборна, 279; та зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" припинити нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" оплати за тепловіддачу від транзитних трубопроводів (транзит теплової енергії), які проходять через належне Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" нежитлове приміщення за адресою м.Рівне, вул.Соборна, 279. У задоволенні решти вимог позивача за первісним позовом належить відмовити.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" про стягнення 12 469,15 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання - належить відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задоволити частково.

2. Визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" по здійсненню нарахування заборгованості Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" за надання послуг за тепловіддачу від транзитних трубопроводів (транзит теплової енергії), які проходять через належне Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" нежитлове приміщення за адресою м.Рівне, вул.Соборна, 279.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" припинити нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" оплати за тепловіддачу від транзитних трубопроводів (транзит теплової енергії), які проходять через належне Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" нежитлове приміщення за адресою м.Рівне, вул.Соборна, 279.

4. У задоволенні решти вимог первісного позову відмовити.

5. Відмовити повністю у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агромед" про стягнення 12 469,15 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 04 грудня 2020 року.

Суддя Бережнюк В.В.