Постанова
від 25.11.2020 по справі 234/19967/17
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 234/19967/17

провадження № 61-8376св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Асоціація власників жилих будинків Союз ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області в складі судді Михальченко А. О. від 30 листопада 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду в складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Новікової Г. В., Гапонова А. В. від 20 березня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Асоціації власників жилих будинків Союз з вимогами про визнання недійсним рішення загальних зборів оформленого протоколом № 5 від 09 грудня 2017 року, яке прийняте неповноважними зборами через участь в них з восьми засновників тільки трьох, двоє з яких не мали підтверджуючих документів щодо повноважень на представництво відповідного об`єднання співвласників багатоквартирних будинків (далі - ОСББ). Також позивач вказує на те, що його не було належним чином повідомлено про час та місце проведення зборів та не відповідає дійсності обставина щодо відсутності у нього права власності на квартиру в ОСББ, на підставі якої припинені його повноваження як голови правління Асоціації.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 30 листопада 2018 року позов залишено без задоволення.

Суд першої інстанції вважав підтвердженими обставини щодо виходу із членів Асоціації його трьох засновників. Суд зробив висновок про присутність на загальних зборах трьох учасників з п`яти, що узгоджується із вимогами Статуту Асоціації, згідно якого для прийняття рішення потрібно 2/3 голосів. Згідно висновків суду відповідними рішеннями загальних зборів ОСББ членів Асоціації, спростовано доводи позивача з приводу відсутності повноважень представників на участь в них. Також суд вважав, що не підтверджені обставини щодо підстав припинення повноважень ОСОБА_1 та спростовані доводи позивача щодо неповідомлення про час та місце проведення загальних зборів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 20 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Краматорського міського суду від 30 листопада 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, зазначив про те, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У квітні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду від 30 листопада 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 20 березня 2019 року, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 14 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 234/19967/17 з Краматорського міського суду Донецької області.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 05 листопада 2020 року справу № 234/19967/17 призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 15 листопада 1983 року видано ордер на право зайняття жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , сім`я якої складається з 3 людей - чоловіка ОСОБА_1 та доньки ОСОБА_4

22 листопада 2005 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_2 .

04 січня 2006 року право власності ОСОБА_3 на квартиру зареєстровано.

Відповідно до витягу ЄДРПОУ засновниками Асоціації власників житлових будинків Союз на час її створення стали - ОСББ Восток ; ОСББ Екватор ; ОСББ Космос-14 ; ОСББ Меридіан ; ОСББ Меркурій ; ОСББ Север ; ОСББ Уют ; ОСББ Южний .

28 березня 2009 року рішенням загальних зборів представників ОСББ, яке викладене в протоколі № 1 обрано голову Асоціації власників житлових будинків Союз - ОСОБА_1

09 грудня 2017 року на позачергових загальних зборах представників членів Асоціації власників житлових будинків Союз прийняті рішення про припинення представництва в Асоціації представника від ОСББ Меридіан Горгуль С. Б., ОСББ Уют Давиденка Д. В. , ОСББ Восток Бурикіна С. А. , ОСББ Космос-14 ОСОБА_1 ; припинення головування голови правління Асоціації власників житлових будинків Союз ОСОБА_1 ; обрання головою правління Асоціації власників житлових будинків Союз - ОСОБА_2 .

Згідно повідомлення про відмову у державній реєстрації від 05 вересня 2018 року зазначено, що державна реєстрація змін складу засновників не здійснена через недотримання вимог передбачених Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Закон).

ОСОБА_1 з вказаним рішенням позачергових загальних зборів представників членів Асоціації власників житлових будинків Союз не погодився, посилаючись у позові на те, що відповідно до пункту 8 Статуту Асоціації власників жилих будинків Союз зміни до Статуту вносяться за рішенням загальних зборів представників об`єднань та приймаються 2/3 голосів членів за умови, що на них присутні більше 50% представників, які беруть участь у зборах. Отже вважає, що для внесення змін до Статуту необхідною є присутність на зборах не менше 5 осіб. Також зазначає, що він жодного повідомлення про проведення позачергових загальних зборів не отримував, що суперечить пункту 5.12 Статуту Асоціації власників жилих будинків Союз .

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 30 листопада 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 20 березня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 2, 19 ЦПК України).

Статтею 8 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Закон) встановлено, що до складу Асоціації входять об`єднання. Асоціація визначається статутом.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створення, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (частина перша статті 20 ГПК України).

Нормами ГПК України чітко передбачені категорії корпоративних спорів, які мають розглядатися за правилами господарського судочинства. До таких віднесено і справи за спорами учасників щодо участі в органах управління юридичної особи.

У цій справі позивачем заявлено вимоги про визнання незаконними та такими, що не відбулися у законному порядку рішення погачергових загальних зборів оформленого протоколом № 5 від 09 грудня 2017 року у зв`язку із відсутністю повноважного складу учасників зборів.

При вирішенні спорів, пов`язаних з порядком скликання і роботи загальних зборів товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застсовувати положення установчих документів товариства.

Пунктом 3.1.2 Статуту визначено, що порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. Загальні збори своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження правління чи окремих його членів.

Відповідно до статті 99 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

ОСОБА_1 вважає, що позачергові збори Асоціації співвласників житлових будинків Союз 09 грудня 2017 року про внесення змін до статуту, припинення його головування в правлінні Асоціації власників житлових будинків Союз та обрання головою ОСОБА_2 є незаконними, та такими, що не відбулися.

Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції помилково визначили предметну юрисдикцію спору, розглянувши справу в порядку цивільного судочинства, не врахували, що спір виник з приводу реалізації членом Асоціації співвласників житлових будинків Союз корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів Асоціації співвласників багатоквартирного будинку Союз .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19) зазначено, що ураховуючи те, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, створенням юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правила господарського судочинства.

Оскільки спірні правовідносини виникли між ОСОБА_1 , який є співвласником квартири у будинку, у якому створено ОСББ Космос-14 , яке увійшло до складу Асоціації співвласників багатоквартирних будинків Союз , де останній був обраний головою, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що справа, яка переглядається, підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, оскільки цей спір стосується діяльності юридичної особи.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків, що заявлений у цій справі спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 256 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги є порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу.

З огляду на те, що вказана справа судами першої та апеляційної інстанцій розглянута з порушенням правил юрисдикції, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись статтями 255, 256, 400, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 30 листопада 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 20 березня 2019 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Асоціації власників жилих будинків Союз , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення загальних зборів закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення, він може звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення25.11.2020
Оприлюднено07.12.2020
Номер документу93302228
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —234/19967/17

Ухвала від 15.04.2021

Господарське

Господарський суд Донецької області

Курило Ганна Євгеніївна

Ухвала від 01.04.2021

Господарське

Господарський суд Донецької області

Курило Ганна Євгеніївна

Ухвала від 18.03.2021

Господарське

Господарський суд Донецької області

Курило Ганна Євгеніївна

Ухвала від 04.03.2021

Господарське

Господарський суд Донецької області

Курило Ганна Євгеніївна

Ухвала від 04.02.2021

Господарське

Господарський суд Донецької області

Курило Ганна Євгеніївна

Ухвала від 01.02.2021

Господарське

Господарський суд Донецької області

Курило Ганна Євгеніївна

Ухвала від 14.01.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Червинська Марина Євгенівна

Постанова від 25.11.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Червинська Марина Євгенівна

Ухвала від 05.11.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Червинська Марина Євгенівна

Ухвала від 14.05.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Червинська Марина Євгенівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні