Рішення

від 08.02.2007 по справі 2-13/2007р.

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-13/2007 p

Справа №2-13/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8  лютого 2007 року      Кам"янський  районний суд 

Черкаської області

в складі:     головуючого - судді Олійника М.Ф.,

при

секретарі                   Сагань Л.В.,

за участю

позивача   ОСОБА_1, Представника позивача

ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в

м.Кам"янка Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до

Смілянського міськрайонного суду Черкаської області та держави Україна в особі

Державного казначейства України

про відшкодування моральної шкоди , завданої громадянинові незаконним

притягненням до кримінальної відповідальності,

встановив:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Смілянського

міськрайонного суду Черкаської області та держави Україна в особі Державного

казначейства України про відшкодування моральної шкоди , завданої громадянинові

незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.

Просив стягнути з відповідачів на його користь за рахунок державного

бюджету України 110000 грн. у відшкодування завданої моральної (немайнової)

шкоди.

В обґрунтування позову посилався на

такі обставини.

19 травня 2006 року постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської

області його було притягнуто до кримінальної відповідальності за ознаками

скоєння злочину , передбаченого ч.І ст. 125 КК України, та обрано запобіжний

захід у вигляді підписки про невиїзд.

Вироком цього ж суду від 3 серпня 2006 року його було виправдано за

відсутністю в діянні складу злочину. Вирок суду набрав законної сили 18 серпня

2006 року.

В результаті незаконного притягнення його як

обвинуваченого та підсудного до відповідальності у вказаній кримінальній справі

він зазнав значних моральних втрат.

Моральна шкода

полягає, зокрема, у :

·       

душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з

протиправною поведінкою щодо нього;

·       

душевних стражданнях , яких він зазнав у зв'язку з

приниженням його честі та гідності,

Незаконними діями відповідачів було істотно порушено його

нормальні

життєві зв'язки і він змушений прикладати додаткові

зусилля для організації, свого

життя.                                                                                               

Незаконне притягнення його до кримінальної

відповідальності принизило

рівень його авторитету і репутації. До цього він, людина

з вищою освітою , майже

тридцятирічним стажем безперервної педагогічної виховної

роботи /пенсіонер, мав

бездоганну морально-етичну репутацію в суспільстві.                    

Він був позбавлений можливості реалізації власних звичок

і бажань, в тому числі і внаслідок нераціонального витрачання часу ,

пов'язаного з розглядом справи у суді.

Незаконне   притягнення' до   кримінальної   відповідальності      негативно вплинуло    на його стосунки    з оточуючими людьми    ( знайомими , родичами, колегами), призвело

до суттєвого звуження кола товаришів, виникнення конфліктів у сім'ї.

Розмір

компенсації моральної шкоди з урахуванням її характеру становить за його

визначенням 110 000 грн.

У судовому

засіданні позивач ОСОБА_1. позовні вимоги підтримав та пояснив, що він все

життя працював викладачем музичної школи , виховав своїх трьох дітей, навчав

чужих дітей, постійно працював над собою, а коли вийшов на пенсію , то одержав

такий удар. Все це сталось з вини його сестри, яка була не задоволена

розподілом спадщини і яка разом із сусідкою сфабрикувала кримінальну справу і

цим нанесла йому моральну шкоду. По м.Сміла пішли про нього різні негативні

чутки, люди запитують у нього, що сталось, а він не може все їм пояснити.

Погіршились стосунки у сім'ї. У дружини , яка працювала завмагом, почалися

негаразди, у тому числі зі здоров'ям . Погіршився і його стан здоров'я. Він

дуже засмучений усім цим. Розмір моральної шкоди у сумі 110 000 грн. мотивував

тим, що зараз у нашій країні дороговизна.

Додатково

ОСОБА_1. пояснив, що обранням щодо нього запобіжного заходу у вигляді підписки

про невиїзд його моральні страждання тільки поглибились. Його пересування по

району були обмежені, внаслідок чого він був позбавлений можливості виїзду в

АДРЕСА_1 Смілянського району Черкаської області, де у нього є дача і де він

вирощує фрукти та овочі, тримає домашніх тварин. Його дружина вимушена була

сама поратись з цим господарством. Про обрання запобіжного заходу у вигляді

підписки про невиїзд він дізнався з постанови про порушення кримінальної

справи, копія якої надійшла йому поштою. До суду з питання надання дозволу на

виїзд у АДРЕСА_1 він не звертався.

Представник позивача ОСОБА_2, який вважає, що позовні вимоги

ОСОБА_1. підлягають задоволенню в повному обсязі, у судовому засіданні

пояснив, що мотиви і обґрунтування позовних вимог детально викладені у

позовній

заяві. Розрахунок суми заподіяної моральної шкоди робив він сам,

використовуючи

відповідні формули. Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1. виникла

внаслідок багаторічного розгляду цивільної справи про розподіл майна за

участю

сестри останнього. ОСОБА_1. він знає вже багато років, останній все життя

пропрацював викладачем музики, має вищу культурну освіту. ОСОБА_1. було

притягнуто до кримінальної відповідальності судом, його звинуватили у

скоєнні

злочину. Органи міліції не знайшли підстав до порушення' щодо нього

кримінальної

справи, незважаючи на це, суд притягнув його до кримінальної

відповідальності.

Також щодо ОСОБА_1. було незаконно застосовано запобіжний захід у вигляді

підписки про невиїзд, що означало для нього заборону виїзду з місця

проживання, а

все його домашнє господарство знаходиться в АДРЕСА_1 Смілянського району.

Врешті-решт ОСОБА_1. визнали невинним за п.2 ст.6 КПК України, що дає

підстави звертатись до суду за відшкодуванням моральної шкоди.               

Представник відповідача Смілянського міськрайонного суду Черкаської

області у судове засідання не з"явився. Однак, від зазначеного суду

надійшла

письмова заява з проханням розглянути справу за відсутності йото

представника. У

заяві також вказано, що Смілянський міськрайонний суд з позовними вимогами

ОСОБА_1. не згоден, тобто позов не визнає.                                    .                                 ^

Представник відповідача Державного казначейства України

їляшенко С.В. позовні вимоги не визнав у повному обсязі та пояснив у судовому

засіданні, що постанова Смілянського міськрайонного суду від 19.05.2006р.,

якою, на думку позивача,    останнього    незаконно   

притягнуто   як    обвинуваченого,    стосується

порушення кримінальної справи та

призначення її до розгляду, а не притягнення як обвинуваченого. Право на

відшкодування шкоди у разі постановления

виправдувального вироку виникає не у всіх випадках, а лише у разі вчинення

відносно громадянина дій, передбачених статтею 1 Закону України "Про

порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів

дізнання. досудового слідства, прокуратури і суду". Оскільки ні одна із

дій, передбачених даною статтею, відносно позивача не була вчинена, то

відповідно останній не має права на відшкодування шкоди згідно із зазначеним

законом.

Представник

Державного казначейства України вважає належним відповідачем у даній справі

громадянку ОСОБА_3, оскільки саме за її скаргою була порушена кримінальна

справа відносно позивача і саме вона підтримувала обвинувачення.

Крім того,

позивач не вказав, якими неправомірними діями чи бездіяльністю йому заподіяно

моральну шкоду, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної

шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Необхідно також

врахувати, що відповідно до ст. 176 ЦК

України юридичні особи, створені державою, в тому числі і Державне

казначейство України, не відповідають за зобов'язаннями держави.

У подальшому,

після надання пояснення представник Державного казначейства України Іляшенко С.В. у судове засідання

не з"явився. Однак, від Державного казначейства України до суду надійшла

письмова заява з проханням розглянути справу без участі його представника.

Суд вважає

можливим розглянути справу за відсутності представників Смілянського

міськрайонного суду Черкаської області та Державного казначейства України, які

належним чином були повідомлені про час та місце проведення судового засідання,

і ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів,

оскільки позивач та його представник не заперечували проти такого вирішення

справи.

Заслухавши

пояснення позивача ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2., представника

відповідача Державного казначейства України Іляшенка С.В., дослідивши

письмові докази: копії постанови Смілянського міськрайонного суду від

19.05.2006р. про порушення кримінальної справи та призначення її до розгляду,

вироку цього ж суду від 03.08.2006р., розрахунок розміру моральної шкоди, яка

підлягає відшкодуванню за позовом ОСОБА_1., наданий його представником ОСОБА_2,

копії пенсійного посвідчення ОСОБА_1., диплому НОМЕР_1 про закінчення ОСОБА_1. в 1968р. Херсонського '

державного музичного училища, диплому НОМЕР_2 про закінчення ОСОБА_1. в 1978р.

Київського державного інституту культури, почесних грамот ОСОБА_1. за активну

участь в - роботі колективів художньої самодіяльності, в шефській роботі на

селі, в спартакіаді "Здоров"я", дослідивши матеріали

кримінальної справи Смілянського міськрайонного суду № 1-140/2006р. по

обвинуваченню ОСОБА_1, за ч.І ст. 125 КК України, суд вважає, що у задоволенні

позову необхідно відмовити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що у травні 2006р. до Смілянського

міськрайонного суду зі скаргою приватного обвинувачення ОСОБА_1. у Ькоєнні

злочину,-передбаченого ч.І ст. 125 КК України, звернулась громадянка ОСОБА_3. У

скарзі остання просила порушити кримінальну справу щодо ОСОБА_1, який, зз"

її твердженням, 15.08.2005р. у дворі її будинку № АДРЕСА_2 м.Сміла навмисно

наніс їй удар по голові, кинувши ящиком, спричинивши легкі тілесні ушкодження,

тобто скоїв злочин, передбачений ч.І ст. 125 КК України. Також ОСОБА_3. просила

визнати її цивільним позивачем та потерпілою і стягнути з ОСОБА_1. на її

користь грошові суми у відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

За  результатами  

досудового  розгляду   в  

справі  за   скаргою 

приватного обвинувачення

Смілянським міськрайонним судом

відповідно до вимог ст.251 КПК

України 19.05.2006р.

була винесена постанова про порушення кримінальної справи та призначення її

до розгляду.

Згідно із

вказаною постановою щодо ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа за ч.І ст.

125 КК України, у постанові також зазначено, що останньому було обрано

запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, ОСОБА_3. було визнано

потерпілою і цивільним позивачем у справі.

Судовий розгляд

у справі тривав з 29.05.2006р. і до 03.08.2006р., причому значний період часу

зайняло проведення судово-медичної експертизи по визначенню ступеню тяжкості

тілесних ушкоджень та механізму їх заподіяння. Експертиза була призначена

постановою суду від 13.06.2006р., висновок експерта надано 24.07.2006 р.

03.08.2006р.

судом було винесено вирок у справі, яким ОСОБА_1. у пред'явленому обвинуваченні

за ч.І ст. 125 КК України виправдано за відсутністю в його діянні складу

злочину, а запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд скасовано. Вирок

суду оскаржений не був , він набрав законної сили у передбачений законом строк.

Вироком суду

серед іншого встановлено, що ОСОБА_1. 15.08.2006р., перекладаючи ящики та дрова

під тин, що відділяє дві садиби, міг з необережності ударити ОСОБА_3., яка

знаходилась в безпосередній близькості від тину. Вироком також спростовано

твердження ОСОБА_1., свідків ОСОБА_4., ОСОБА_2. про те, що ОСОБА_1. був відсутній

за місцем проживання в денний час 15.08.2005р., а тому не міг побити ОСОБА_3.

Статтею 1176 ЦК України

встановлено, що шкода завдана фізичній собі внаслідок її незаконного засудження

, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності , незаконного

застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд

, незаконного затримання , незаконного накладення адміністративного стягнення у

вигляді арешту чи виправних робіт , відшкодовується державою у повному обсязі

незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання , попереднього

(досудового) слідства , прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди ,

завданої фізичній особі незаконними діями органу дізнання , попереднього

(досудового) слідства , прокуратури або суду, виникає в разі постановления судом

виправдувального вироку, скасування незаконного вироку суду, закриття

кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства, а також у разі

закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Порядок

відшкодування шкоди , завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю

органу дізнання , попереднього (досудового) слідства , прокуратури або суду ,

встановлюється законом.

Таким законом є

Закон України " Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові

незаконними діями органів дізнання , досудового слідства , прокуратури і

суду" (надалі - "Закон").

Відповідно до

ч.5 ст. 4 Закону відшкодування моральної шкоди провадиться у разі , коли

незаконні дії органів дізнання, досудового слідства , прокуратури і суду

завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних

життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого

життя.

Частиною 6 ст. 4 Закону встановлено, що моральною шкодою

визнаються страждання , заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи

психічного впливу , що призвело до погіршення або позбавлення можливостей

реалізації ним своїх звичок і бажань , погіршення відносин з оточуючими людьми

, інших негативних наслідків морального характеру.

Позивач ОСОБА_1. вважає, що йому

завдано моральної шкоди внаслідок незаконного     притягнення  до 

кримінальної відповідальності    

та     незаконного застосування як

запобіжного заходу підписки про невиїзд.

Хоча вказані дії

не передбачені статтею 1 Закону як випадки, коли відшкодовується шкода завдана

незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду,

однак суд вважає, що пріоритетну силу мають положення ст. 1176 ЦК України, якою

передбачена можливість відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, в тому

числі внаслідок її незаконного притягаення до кримінальної відповідальності та

незаконного застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд.

Положення Закону

повинні застосовуватись у частині , що не суперечать положенням ст. 1176 ЦК

України, в питаннях щодо порядку відшкодування шкоди, завданої незаконними

рішеннями , діями чи бездіяльністю органу дізнання , досудового слідства,

прокуратури або суду.

Рішенням

Конституційного Суду України від 27.10.1999 р. у справі № 1-15/99 встановлено,

що притягнення до кримінальної відповідальності,, як стадія кримінального

переслідування, починається з моменту пред'явлення особі обвинувачення у

вчиненні злочину.

У справах , які

відповідно до ст. 27 КПК України порушуються не інакше як за-скаргою

потерпілого, у тому числі і про злочини, передбачені статтею 125 КК України,

особі не пред'являється обвинувачення у вчиненні злочину.

У зв'язку з цим суд вважає, що

притягнення до кримінальної відповідальності, як стадія кримінального

переслідування у справах приватного обвинувачення, починається з моменту

вручення підсудному копії скарги потерпілого, копії постанови судді про

порушення кримінальної справи та повістки про виклик його в судове засідання .

Вчинення вказаних дій передбачено частиною 3 ст. 251 КПК України.

Виходячи з цього

, ОСОБА_1. був незаконно притягнутий до кримінальної відповідальності.

Відповідно до п.

1 ч.І ст. 149 КПК України одним із видів запобіжного заходу є підписка про

невиїзд.

Згідно з ч.І ст.

151 КПК України підписка про невиїзд полягає у відібранні від підозрюваного або

обвинуваченого письмового зобов'язання не відлучатися з місця постійного

проживання або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого.

На підставі

ст.274 КПК України суд під час розгляду справи також має право обрати

запобіжний захід щодо підсудного.

Хоча у постанові

суду про порушення кримінальної справи та призначення її до розгляду від

19.05.2006 року вказано про обрання щодо ОСОБА_1. запобіжного заходу у вигляді

підписки про невиїзд, однак у останнього не відбиралось письмове зобов'язання

не відлучатися з місця постійного проживання або з місця тимчасового

знаходження без дозволу суду , у матеріалах кримінальної справи № 1-140/2006 р.

відсутнє таке письмове зобов'язання.

Отже, до

ОСОБА_1. не застосовувався запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Тому немає підстав для твердження про .; завдання ОСОБА_1. моральної шкоди

внаслідок незаконного застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді

підписки про невиїзд.

Як зазначено у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду

України від 31.03.1995 р. № 4 " Про судову практику в справах про

відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних

підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні

спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність

такої шкоди, протиправність

діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між

шкодою і протиправним діянням заподіювана.

Позивач ОСОБА_1.

стверджував, що завдана йому моральна шкода полягає у душевних стражданнях,

яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього та у зв'язку з

приниженням його честі та гідності.

Відповідно до

ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази надаються сторонами

та іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд вважає, що

позивачем ОСОБА_1. не доведені обставини завдання йому моральної шкоди

внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності . Також ним

не доведений факт незаконного застосування щодо нього запобіжного заходу у

вигляді підписки про невиїзд .

ОСОБА_1. не

подані до суду докази , які б підтверджували зазначені вище обставини.

Таким чином,

судом не встановлений факт порушення прав , свобод чи інтересів ОСОБА_1., за

захистом яких він звернувся до суду.

Керуючись

ст.ст.23, 1176 ч.ч. 1,2,7 ЦК

України, ст.ст. З п. 5, 4 ч.ч. 5,6, 13 Закону України "Про порядок

відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання,

досудового слідства , прокуратури і суду", ст.ст. 60, 212-215, 226 ЦПК

України, суд

вирішив:

У задоволенні

позову ОСОБА_1 до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області та

держави Україна в особі Державного казначейства України про відшкодування

моральної шкоди , завданої громадянинові незаконним притягненням до

кримінальної відповідальності, відмовити повністю.

Рішення набирає

законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,

якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти

днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення набирає законної

сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,

якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним

судом.

Заочне рішення

може бути переглянуте судом , що його ухвалив , за письмовою заявою

відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії

рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до

апеляційного суду Черкаської області через Кам'янський районний суд шляхом

подачі в десятиденний сірок з дня' проголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і подачі після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з

подачею її копії до апеляційного суду або шляхом подачі апеляційної скарги без

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у

строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.