Ухвала

від 04.12.2020 по справі 723/459/20

СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/459/20

Провадження № 2-з/723/5738/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2020 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі головуючої судді Дедик Н.П.,розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

встановив:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Красноїльської об`єднаної територіальної громади, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору дарування (723/459/20).

02 грудня 2020 року представник позивачки подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачці ОСОБА_4 проводити будь-які будівельні роботи по будівництву житлового будинку в АДРЕСА_1 , а також заборонити їй подавати декларацію про закінчення будівництва вказаного жилого будинку до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області до закінчення розгляду цивільної справи і набрання рішенням законної сили. Посилається на те, що з відзиву на позов стало відомо,що після укладення договору дарування земельної ділянки ОСОБА_4 14.09.2018 р. направила в Управління ДАБІ у Чернівецькій області повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а також замовила та виготовила будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 , а по факту вже збудованого на цій земельній ділянці двоповерхового житлового будинку. З метою недопущення можливості оформити відповідачу ОСОБА_4 права власності на жилий будинок, який вона фактично не будувала, а також захисту законних прав та інтересів позивачки, вважає, що слід забезпечити позов вищезазначеним видом забезпечення.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи з наведених процесуальних норм розгляд заяви про забезпечення позову здійснено в порядку письмового провадження без проведення судового засідання.

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, до яких належить заборона вчиняти певні дії.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22.12.2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Крім того, вирішуючи питання забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з позову та матеріалів справи позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що спірній земельній ділянці до передачі її у власність відповідача ОСОБА_3 вона з останнім, перебуваючи в шлюбі, самочинно збудували житловий будинок. За таких обставин, отримання земельної ділянки ОСОБА_3 у власність порушує її законні права та інтереси, а також їх дітей, зокрема права на житло. Уклавши 22.08.2018 р. з відповідачкою ОСОБА_4 договір дарування земельної ділянки, ОСОБА_3 фактично розпорядився спільним майном подружжя, яке розташоване на земельній ділянці, а саме самочинно збудованим житловим будинком. Наявність житлового будинку підтверджує технічним паспортом, виготовленим 16.11.2018 р., документами на підключення житлового будинку до електропостачання в 2017 році.

Суд вважає, що доводи позивача щодо необхідності забезпечення позову шляхом заборони відповідачці ОСОБА_4 проводити будівельні роботи на спірній земельній ділянці та подавати декларацію про закінчення будівництва житлового будинку є обґрунтованими, а обраний спосіб забезпечення є адекватним, оскільки направлений на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, щоб забезпечити позивачці реальне виконання судового рішення, ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких позивачка звернулася до суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заяву представника позивачки про забезпечення позову слід задовольнити.

Відповідно до ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст.ст.149,150,153,157 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити ОСОБА_4 проводити будь-які будівельні роботи по будівництву житлового будинку в АДРЕСА_1 , та подавати декларацію про закінчення будівництва жилого будинку за вказаною адресою до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області до закінчення розгляду цивільної справи №723/459/20 і набрання рішенням законної сили.

Виконання ухвали з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред`явлення даної ухвали до виконання три роки з дня її ухвалення.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня її вручення.

Суддя